Рішення № 139888712, 16.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2832/26

Провадження № 2/650/3185/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокусмт Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 537651-КС-001 від 09 травня 2025 року у загальному розмірі 81 360 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 травня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця дистанційно в електронній формі укладено договір № 537651-КС-001 про надання кредиту. За умовами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 24 000 грн строком на 24 тижні, зі стандартною фіксованою процентною ставкою 1 % на день та одноразовою комісією за видачу кредиту у розмірі 4 800 грн. Строк дії договору визначено до 24 жовтня 2025 року.

Позивач зазначив, що відповідач прийняв пропозицію укласти договір шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6126. Кредитні кошти в сумі 24 000 грн 09 травня 2025 року були перераховані на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором станом на 08 квітня 2026 року утворилася заборгованість у сумі 81 360 грн, яка за розрахунком позивача складається з: 24 000 грн заборгованості за кредитом, 40 560 грн процентів за користування кредитом, 4 800 грн комісії за видачу кредиту та 12 000 грн процентів, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі статті 625 ЦК України.

За подання позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25 травня 2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, а в разі якщо суд дійде висновку про наявність заборгованості, зменшити її до фактично доведеного розміру.

Відзив обґрунтований тим, що, на думку відповідача, позивач не надав належних доказів фактичного перерахування йому кредитних коштів, зокрема банківської виписки та підтвердження їх зарахування; не довів належного укладення договору, оскільки відсутній його власноручний підпис чи кваліфікований електронний підпис та належна ідентифікація; розрахунок заборгованості не є достатньо деталізованим, не містить зрозумілого обґрунтування періодів і підстав нарахувань, а заявлена сума є завищеною. Також відповідач посилається на несправедливість умов договору щодо процентів та штрафних нарахувань і вважає, що вони порушують його права як споживача.

01 червня 2026 року позивач подав додаткові пояснення, у яких заперечив проти доводів відзиву та зазначив, що укладення договору підтверджується електронними документами, акцептом, даними інформаційно-комунікаційної системи, підписанням договору одноразовим ідентифікатором, а перерахування коштів підтверджується документами надавача платіжних послуг. Позивач також наполягав на правильності розрахунку заборгованості та відповідності умов договору вимогам законодавства.

На виконання ухвали суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надало інформацію щодо належності банківської картки та руху коштів, з якої вбачається, що картка, на яку 09 травня 2025 року перераховано 24 000 грн, була емітована на ім`я ОСОБА_1 , а відповідна операція з зарахування кредитних коштів відображена за рахунком відповідача.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо немає клопотання будь-якої зі сторін про інше. Згідно з частиною восьмою цієї статті при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, оцінивши доводи сторін та норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

За змістом статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор є алфавітно-цифровою послідовністю, яка передається особі засобом зв`язку, зазначеним під час реєстрації, та приєднується нею до електронних даних для підтвердження волевиявлення.

Із наданих позивачем електронних документів убачається, що 09 травня 2025 року ОСОБА_1 увійшов до особистого кабінету в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця із використанням свого фінансового номера телефону, обрав умови кредитування, отримав паспорт споживчого кредиту, після чого на його номер телефону було направлено одноразові ідентифікатори. Договір № 537651-КС-001 акцептовано відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора UA-6126.

Акцепт містить анкетні дані відповідача, його РНОКПП, паспортні дані, номер телефону, адресу електронної пошти та маскований номер платіжної картки НОМЕР_1 . Ці ж дані узгоджуються з анкетою клієнта та іншими документами, сформованими інформаційно-комунікаційною системою кредитодавця.

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 зазначив, що кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору. Саме по собі посилання на відсутність кваліфікованого електронного підпису позичальника не спростовує факту укладення договору у спосіб, передбачений Законом України «Про електронну комерцію».

Судом також встановлено фактичне виконання позивачем свого обов`язку щодо надання кредиту. З підтвердження ТОВ «ПрофітГід» убачається, що 09 травня 2025 року о 19 год 35 хв за платіжною інструкцією здійснено успішний переказ 24 000 грн від ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на платіжну картку НОМЕР_1 , емітентом якої є MONOBANK (АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»), з призначенням платежу щодо перерахування коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 537651-КС-001 від 09 травня 2025 року.

Відомості, надані АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду, підтверджують належність відповідного платіжного засобу відповідачу та відображення операції із зарахування 24 000 грн. Таким чином, доводи відзиву про відсутність доказів отримання відповідачем кредитних коштів спростовуються сукупністю належних і взаємопов`язаних доказів.

З огляду на наведене суд вважає доведеними як факт укладення між сторонами кредитного договору № 537651-КС-001 від 09 травня 2025 року, так і факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 24 000 грн.

Щодо основного боргу та процентів за користування кредитом

За умовами пунктів 2.1-2.5 договору кредитодавець надав позичальнику 24 000 грн на 24 тижні, стандартна процентна ставка становить 1 % на день та є фіксованою, а комісія за видачу кредиту становить 4 800 грн і нараховується одноразово у дату видачі кредиту. Пунктом 2.8 договору строк його дії визначено до 24 жовтня 2025 року.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. За статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Поданий позивачем розрахунок містить щоденне нарахування договірних процентів виходячи із залишку основного боргу та ставки 1 % на день у межах погодженого сторонами строку кредитування. Оскільки відповідач не здійснював платежів, за період з 09 травня 2025 року до 24 жовтня 2025 року на суму 24 000 грн нараховано 40 560 грн процентів. Після закінчення визначеного договором строку нарахування договірних процентів у розрахунку не продовжувалося.

Відповідач, заперечуючи проти розміру процентів, не надав власного розрахунку та не зазначив конкретних арифметичних помилок у розрахунку позивача. Доказів погашення кредиту або сплати процентів матеріали справи не містять.

Тому вимоги про стягнення 24 000 грн основної суми кредиту та 40 560 грн процентів за користування кредитом є доведеними та підлягають задоволенню.

Щодо комісії за видачу кредиту

Договором прямо та окремо погоджено одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 4 800 грн, яка нараховується у дату видачі кредиту. Відомості про її розмір містяться в договорі та документах, наданих споживачу до і під час укладення договору.

За змістом Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом охоплюють витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі проценти, комісії та інші обов`язкові платежі, якщо вони передбачені договором і належним чином доведені до відома споживача.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, стосується нікчемності умови про оплатність інформації щодо стану кредитної заборгованості, яку закон зобов`язує надавати споживачу безоплатно. У цій справі спірна сума 4 800 грн визначена не як плата за надання такої інформації чи періодичне обслуговування кредиту, а як одноразова комісія за видачу кредиту, її розмір прямо визначений договором та включений до загальних витрат за кредитом.

За таких обставин підстав для неврахування погодженої сторонами одноразової комісії за видачу кредиту суд не вбачає, тому вимога про стягнення 4 800 грн підлягає задоволенню.

Щодо 12 000 грн, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання

Разом із тим вимога позивача про стягнення 12 000 грн, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Пунктом 7.5 договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням погодженого сторонами розміру процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України, при цьому сукупна сума таких нарахувань та інших платежів за порушення зобов`язань не може перевищувати половини суми отриманого кредиту.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нарахував за статтею 625 ЦК України 12 000 грн, що становить половину отриманого відповідачем кредиту.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 та в інших рішеннях виходив із того, що дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитні договори, у тому числі договори про споживчий кредит. Такий самий підхід підтверджено Верховним Судом і при узагальненні практики застосування зазначеної норми.

Оскільки спірне прострочення та відповідне нарахування виникли у 2025 році, тобто в період дії воєнного стану, відповідач звільнений від передбаченої статтею 625 ЦК України відповідальності. Умови договору не можуть погіршувати становище споживача порівняно з імперативною нормою закону.

Отже, у задоволенні позову в частині стягнення 12 000 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Оцінка інших доводів відзиву

Посилання відповідача на несправедливість умов договору викладене у загальному вигляді та не містить конкретного обґрунтування, яка саме умова договору, окрім заперечень щодо розміру нарахувань, суперечить імперативній нормі закону. Суд перевірив заявлені до стягнення складові заборгованості та відмовляє у тій частині вимог, яка суперечить спеціальній нормі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Інші доводи відзиву не спростовують встановлених судом обставин укладення договору, отримання кредитних коштів, невиконання відповідачем обов`язку з їх повернення та наявності заборгованості у доведеному розмірі.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору. Позов задовольняється на 69 360 грн із заявлених 81 360 грн, що становить 85,25 % від ціни позову. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 269,72 грн судового збору. Решта судового збору покладається на позивача пропорційно частині вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, статтями 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту № 537651-КС-001 від 09 травня 2025 року у загальному розмірі 69 360 (шістдесят дев`ять тисяч триста шістдесят) грн, з яких:

24 000 (двадцять чотири тисячі) грн - заборгованість за кредитом;

40 560 (сорок тисяч п`ятсот шістдесят) грн - заборгованість за процентами за користування кредитом;

4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн - комісія за видачу кредиту.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 12 000 (дванадцять тисяч) грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 72 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Сікора