Рішення № 139888711, 16.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/7741/25

Провадження 2/650/3185/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у залі суду в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути заборгованість за Заявою-договором № 002/22783679-SP від 25 жовтня 2023 року у загальному розмірі 104 840,36 грн, з яких 49 303,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 55 537,36 грн - заборгованість за процентами, а також понесені судові витрати.

На обґрунтування позову представник банку зазначила, що 25 жовтня 2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 шляхом підписання електронної Заяви-анкети № 002/22783679-SP було укладено договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проєкту «Sportbank». На ім`я відповідача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано послугу кредитування рахунку. Банк свої зобов`язання виконав, надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній належним чином зобов`язання з їх повернення та сплати процентів не виконав.

Позивач указує, що станом на 11 вересня 2025 року заборгованість відповідача становить 104 840,36 грн. На підтвердження заявлених вимог до позову додано, зокрема, копію Заяви-анкети № 002/22783679-SP, витяг з Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК», тарифи за продуктом, розрахунок заборгованості, виписку по особових рахунках відповідача, повідомлення-вимогу від 10 липня 2025 року, докази його направлення та платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. подала відзив, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Заперечення зводяться до того, що наданий банком розрахунок заборгованості є одностороннім документом, який сам по собі не підтверджує фактичне отримання та використання кредиту, розмір боргу і правильність нарахування процентів; банком, на думку відповідача, не доведено погодження всіх істотних умов кредитування; долучені банком тарифи та Публічна пропозиція не можуть вважатися складовими договору без належного підтвердження їх погодження відповідачем.

Окремо у відзиві зазначено, що у період з 05 листопада 2023 року по 21 лютого 2024 року ОСОБА_1 здійснював платежі для погашення заборгованості на загальну суму 276 038,78 грн. На підтвердження цього до відзиву додано роздруківки руху коштів за картковим рахунком. Представник відповідача також посилалася на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, та вказувала на необхідність особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах.

Крім того, Московченко Г.Л. звернувся до суду з письмовим клопотанням, у якому повідомив, що перебуває у Республіці Польща, не має можливості особисто прибути до суду, послався на тяжкий стан здоров`я, перенесені кардіологічні втручання, наявність цукрового діабету та відсутність можливості працювати. Просив врахувати зазначені обставини та надати відстрочення виконання рішення суду на один рік. До клопотання долучено медичні документи, у тому числі виписку з медичного закладу України за 2023 рік та інформаційну карту лікування у Краківському спеціалізованому шпиталі за жовтень 2025 року.

У судове засідання представник позивача не з`явилася. У позовній заяві міститься її прохання про розгляд справи без участі представника АТ «ТАСКОМБАНК». Відповідач та його представник у судове засідання також не з`явилися; представник відповідача подала заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання та їх волевиявлення щодо розгляду справи за відсутності, суд відповідно до статті 223 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, надані сторонами, перевіривши їх взаємний зв`язок, достовірність та достатність у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтями 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; докази повинні бути належними, достовірними та достатніми для висновку про відповідні обставини. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, при цьому жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для сторін.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До кредитних відносин застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів визначаються договором. Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Частинами першою та другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний його стороною. Стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування» також допускає укладення договору про споживчий кредит в електронній формі із застосуванням електронних підписів у порядку, визначеному законодавством.

Щодо укладення договору та погодження умов кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що 25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 з використанням мобільного застосунку «Sportbank» підписав Заяву-анкету № 002/22783679-SP щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проєкту «Sportbank».

У першій частині Заяви-анкети зазначені персональні дані відповідача, його РНОКПП НОМЕР_2 , номер мобільного телефону, адреса проживання, джерело доходу, а також прямо передбачено, що подальша електронна взаємодія між клієнтом і банком здійснюється через мобільний застосунок; документи можуть вчинятися банком з використанням електронного підпису, а клієнтом - з використанням удосконаленого електронного підпису відповідно до умов договору.

У цій же Заяві-анкеті передбачено відкриття поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 . На останній сторінці документа зазначені номер рахунку, дата підписання та відкриття рахунку - 25 жовтня 2023 року, а також містяться підпис уповноваженої особи банку та підпис клієнта. Таким чином, матеріали справи містять документ, який фіксує волевиявлення обох сторін щодо встановлення відповідних договірних відносин.

Особливе значення для оцінки доводів відзиву має те, що істотні умови кредитування не винесені виключно до окремого непідписаного документа. Безпосередньо у підписаній Заяві-анкеті визначено максимальну суму загального ліміту кредитування рахунку - 100 000 грн, тип кредиту - кредитування рахунку, тип процентної ставки - фіксована, строк кредиту - на вимогу з урахуванням особливостей, передбачених договором. У таблиці процентних ставок у підписаному документі, зокрема, визначено ставку 0,22 % на день при невиконанні умов пільгового періоду, а для окремих операцій також визначено ставки на прострочену заборгованість.

Умовами Заяви-анкети також передбачено, що проценти обчислюються виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, нараховуються щоденно на суму несплаченого залишку кредиту та підлягають сплаті у строки, встановлені договором. Крім того, відповідач підтвердив, що перед підписанням Заяви-анкети ознайомився з Публічною пропозицією та додатками до неї, у тому числі тарифами, та отримав посилання на відповідні документи в мобільному застосунку.

Додані банком тарифи за карткою sportbank введені в дію до моменту укладення договору та містять умови обслуговування продукту. Однак для вирішення спору визначальним є те, що базова процентна ставка, яку банк застосував у розрахунку заявленої заборгованості, відображена саме у підписаній відповідачем Заяві-анкеті.

Посилання представника відповідача на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 не спростовує цих висновків. У тій справі істотні умови щодо процентної ставки та відповідальності були відсутні у підписаній позичальником анкеті-заяві та містилися лише в окремих умовах і правилах, щодо погодження яких існували сумніви. Аналогічний підхід відображений і в подальшій практиці Верховного Суду: саме відсутність у підписаній анкеті відомостей про кредитний ліміт, строк кредитування та процентну ставку є підставою для висновку про недоведеність письмового погодження таких умов. Натомість у цій справі підписана ОСОБА_1 . Заява-анкета безпосередньо містить відповідні умови, тому фактичні обставини не є тотожними.

Отже, доводи про відсутність погодження сторонами самої процентної ставки 0,22 % на день суд відхиляє як такі, що суперечать змісту підписаної відповідачем Заяви-анкети.

Щодо фактичного користування кредитом та розміру заборгованості за тілом кредиту.

На підтвердження фактичного виконання банком своїх зобов`язань і руху коштів позивач надав виписку по особових рахунках за кредитним договором № 002/22783679-SP за період з 25 жовтня 2023 року по 11 вересня 2025 року. Виписка містить номер особового рахунку, дати операцій, рахунки кореспондентів, суми оборотів за дебетом та кредитом, призначення операцій, вхідні та вихідні залишки.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій та призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка, подана у цій справі, дає можливість ідентифікувати рахунок, власника, дату та зміст операцій, суми дебетових і кредитових оборотів та кінцеве сальдо, а тому оцінюється судом у сукупності з іншими доказами як належний доказ руху коштів.

За поточним рахунком № НОМЕР_1 у виписці відображено численні операції з використання коштів та їх наступного зарахування на рахунок. Зокрема, вже у жовтні - грудні 2023 року та надалі у 2024 році після надходження коштів на рахунок відповідач здійснював нові розрахункові операції і перекази. Це свідчить про характер кредитування як відновлювального ліміту: зараховані на рахунок кошти зменшували використану заборгованість та відновлювали доступний ліміт, після чого кошти знову могли використовуватися клієнтом.

Загальний дебетовий оборот за цим рахунком за період виписки становить 467 162,37 грн, кредитовий оборот - 417 859,37 грн. Різниця між зазначеними оборотами становить 49 303,00 грн, і саме така сума відображена у виписці як вихідний залишок заборгованості за тілом кредиту.

Надані стороною відповідача роздруківки окремих операцій не спростовують наведеного. Навпаки, суми і дати значної частини зарахувань, на які посилається відповідач, відображені і в банківській виписці. Так, у ній зафіксовано зарахування по 5 000 грн у лютому 2024 року, зарахування 14 900 грн 18 лютого 2024 року, 12 450 грн та 13 775 грн 21 лютого 2024 року, а також інші суми. Одночасно виписка містить наступні списання та використання коштів.

Тому саме по собі арифметичне додавання всіх зарахувань на рахунок за певний проміжок часу не означає погашення кредиту у відповідному загальному розмірі та не може бути протиставлене кінцевому сальдо рахунку без урахування подальших дебетових операцій. Довід відповідача про сплату 276 038,78 грн оцінюється судом у контексті всього руху коштів, а не ізольовано від наступного використання відновленого кредитного ліміту.

Стороною відповідача не надано власного альтернативного розрахунку, у якому були б послідовно відображені всі операції за рахунком та доведено інший залишок тіла кредиту станом на 11 вересня 2025 року. Також не наведено конкретних операцій, які були б відсутні у виписці банку або враховані банком двічі.

За таких обставин суд вважає належно доведеною заборгованість за тілом кредиту у сумі 49 303,00 грн.

Щодо заборгованості за процентами.

Позивач просить стягнути 55 537,36 грн процентів. Банківська виписка дозволяє перевірити, з яких бухгалтерських залишків складається ця сума. На рахунку обліку прострочених процентів станом на 11 вересня 2025 року відображено вихідний залишок 52 174,89 грн, а на рахунку обліку поточних процентів - вихідний залишок 3 362,47 грн. Сума цих залишків становить заявлені позивачем 55 537,36 грн.

Виписка також містить щомісячні операції з нарахування процентів і їх перенесення до простроченої заборгованості. Після формування залишку тіла кредиту 49 303,00 грн у ній послідовно відображаються суми 3 254,00 грн за 30 календарних днів, 3 362,47 грн за 31 календарний день та 3 037,07 грн за 28 календарних днів. Такі суми математично узгоджуються зі ставкою 0,22 % на день, визначеною у підписаній Заяві-анкеті: 49 303,00 грн х 0,22 % становить 108,4666 грн процентів за один день.

Отже, доводи відповідача про неможливість перевірити сам механізм нарахування процентів після подання повної виписки суд не приймає. Надані документи дозволяють простежити як базу нарахування, так і застосовану ставку та щомісячні суми.

Водночас обґрунтованість арифметичного розрахунку не звільняє позивача від обов`язку довести правову підставу для нарахування процентів за кожний заявлений період. Саме в цій частині позовні вимоги доведені не повністю.

10 липня 2025 року АТ «ТАСКОМБАНК» склало повідомлення-вимогу № 205676/70 про дострокове повернення кредиту. У цьому документі банк зафіксував, що станом на 10 липня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 49 303,00 грн за тілом кредиту та 48 812,42 грн за процентами. Позичальнику запропоновано повернути кредит та сплатити проценти протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення повідомлення.

Тобто сам банк станом на дату формування дострокової вимоги визначив суму вже нарахованої процентної заборгованості у розмірі 48 812,42 грн. Ця сума виникла до спірного подальшого періоду, узгоджується із загальним рухом процентних нарахувань за рахунком та не спростована відповідачем конкретним контррозрахунком.

Після 10 липня 2025 року банк продовжив нарахування процентів за тією самою ставкою 0,22 % на день. Різниця між заявленими у позові 55 537,36 грн та визначеними у повідомленні-вимозі 48 812,42 грн становить 6 724,94 грн. Саме ця частина потребує окремої правової оцінки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України існує у межах погодженого строку кредитування, а після спливу такого строку або після пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України права кредитора переходять в охоронну площину та захищаються, зокрема, статтею 625 ЦК України.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила, що після прострочення виконання зобов`язання необхідно відмежовувати проценти як плату за правомірне користування кредитом від процентів як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Якщо договір містить положення про проценти поза межами строку кредитування, суд має з`ясувати їх правову природу, а у разі сумніву - тлумачити відповідні умови з урахуванням характеру правовідносин.

У цій справі позивач після складання дострокової вимоги продовжив відображати нарахування за ставкою 0,22 % на день як проценти за кредитним договором, однак у позовній заяві не навів окремого юридичного обґрунтування правової природи нарахувань після реалізації права на дострокову вимогу. Позивач не заявляв 6 724,94 грн як три проценти річних, інший розмір процентів за прострочення за статтею 625 ЦК України чи як іншу самостійну міру відповідальності.

Крім того, матеріали щодо направлення повідомлення-вимоги не дають можливості беззаперечно встановити момент, з якого настав визначений банком строк дострокового повернення. Сам текст вимоги адресований відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як долучений до позову опис вкладення до цінного листа з трек-номером 0505345131277 містить іншу адресу одержувача: АДРЕСА_2 . Доказів фактичного вручення саме цього повідомлення відповідачу або доказів його направлення через мобільний застосунок із можливістю достовірно встановити дату отримання матеріали справи не містять.

За таких умов суд не може достовірно визначити дату, з якої договірне регулятивне нарахування процентів мало припинитися у зв`язку з достроковою вимогою, а також самостійно виокремити з 6 724,94 грн ту частину, яка, можливо, припадала на період до настання встановленого вимогою строку, і ту частину, яка нарахована після нього. Такий розрахунок є обов`язком позивача як сторони, що заявляє відповідну майнову вимогу.

Суд не вправі замість позивача формувати новий розрахунок позовних вимог, змінювати правову природу заявлених сум або виходити за межі підстав і предмета позову. Відповідно до статей 12, 13 та 81 ЦПК України саме позивач має довести не лише арифметичну наявність нарахування у внутрішньому бухгалтерському обліку, а й правову підставу для його стягнення з відповідача.

Тому, застосовуючи критерій достатності доказів, суд вважає доведеними проценти у сумі 48 812,42 грн, які були сформовані та визначені самим банком станом на 10 липня 2025 року у повідомленні-вимозі. Натомість у частині додатково заявлених 6 724,94 грн процентів позивач не довів у достатньому обсязі правову підставу для їх стягнення саме як договірних процентів після формування дострокової вимоги, не надав розрахунку з належним розмежуванням періодів і правової природи відповідних нарахувань. У цій частині позов задоволенню не підлягає.

Оцінка інших доводів сторони відповідача.

Посилання представника відповідача на те, що розрахунок заборгованості є одностороннім документом банку, саме по собі не є підставою для відмови у позові, оскільки суд не покладає висновки виключно на такий розрахунок. Розмір тіла кредиту перевірено за рухом коштів та кінцевим сальдо банківської виписки, а суми процентів - за даними окремих рахунків їх обліку та послідовними операціями нарахування. Тобто розрахунок позивача оцінено не ізольовано, а у взаємному зв`язку з первинними даними за рахунками.

Довід про те, що відповідач здійснював значні платежі, суд також врахував. Проте ці платежі не свідчать про повне припинення зобов`язання, оскільки після окремих зарахувань відповідач продовжував користуватися коштами рахунку. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється належним виконанням. За наявною випискою повного погашення заборгованості та закриття кредитного залишку не відбулося.

З огляду на викладене вимоги банку є обґрунтованими в частині стягнення 49 303,00 грн тіла кредиту та 48 812,42 грн процентів. Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 98 115,42 грн. У стягненні 6 724,94 грн процентів слід відмовити.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Частиною першою статті 267 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає у рішенні. При вирішенні такого питання суд враховує критерії, передбачені статтею 435 ЦПК України, зокрема наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тяжке захворювання фізичної особи та її матеріальний стан.

Медичні документи, надані ОСОБА_1 , підтверджують, що у 2023 році він проходив стаціонарне кардіологічне лікування зі стентуванням коронарних артерій, а у жовтні 2025 року лікувався у Краківському спеціалізованому шпиталі у зв`язку з гострим коронарним синдромом та переніс повторне коронарне втручання. У документах також зазначені супутні захворювання, у тому числі цукровий діабет другого типу. Отже, доводи відповідача щодо істотних проблем зі здоров`ям підтверджені.

Разом з тим для надання відстрочення виконання рішення строком на один рік суд має оцінити не лише стан здоров`я, а й сукупність обставин, що характеризують реальну можливість виконання рішення. До матеріалів справи не надано документів про фактичний розмір пенсії відповідача на час вирішення справи, склад його майна, наявність або відсутність коштів на рахунках, розмір щомісячних витрат на лікування, утримання членами сім`ї чи інші обставини, які б дозволили встановити, що виконання рішення у звичайному порядку протягом найближчого року є об`єктивно неможливим.

Клопотання містить загальне посилання на перебування на утриманні дітей та витрачання пенсії на харчування і лікування, однак такі обставини не підтверджені фінансовими документами. За відсутності відповідних доказів суд не має достатніх підстав для висновку про необхідність повного відтермінування виконання рішення на максимально заявлений відповідачем строк.

Тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення на один рік слід відмовити. При цьому така відмова не позбавляє боржника права у разі зміни обставин або надання додаткових доказів звернутися із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення у порядку статті 435 ЦПК України.

Щодо судових витрат.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11 вересня 2025 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено у сумі 98 115,42 грн із заявлених 104 840,36 грн, тобто на 93,5855 %. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 267,02 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-267, 274-279 ЦПК України, статтями 207, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд,

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, заборгованість за Заявою-договором № 002/22783679-SP від 25 жовтня 2023 року у загальному розмірі 98 115 (дев`яносто вісім тисяч сто п`ятнадцять) грн 42 коп., з яких 49 303 (сорок дев`ять тисяч триста три) грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 48 812 (сорок вісім тисяч вісімсот дванадцять) грн 42 коп. - заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 6 724 (шість тисяч сімсот двадцять чотири) грн 94 коп. процентів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) грн 02 коп.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду на один рік - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках і порядку, передбачених ЦПК України.

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Сікора