Рішення № 139876892, 18.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13788/26

Провадження № 2/643/7948/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за Договором № CCNG-631108623 від 20.02.2019 у розмірі 86407,61 грн, а також 2662,40 грн судового збору та 25 000,00 грн витрат на правничу допомогу (документ сформований в системі «Електронний суд» 23.06.2026).

В обґрунтування позову зазначено, що 20.02.2019 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № CCNG-631108623 відповідно до умов якого, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200000.00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 20.02.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 26.00 %. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору. Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором. Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА БАНК», змінено найменування Банку з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК». 17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG 631108623. 18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-631108623. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-631108623. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № CCNG-631108623. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. Загальний розмір заборгованості за Договором №CCNG-631108623 від 20.02.2019 становить 86407,61 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 71183,06 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4563,51 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 4861,28 грн., інфляційні збитки 4676,44 грн., 3% річних -1123,32 грн.

07.09.2026 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому останній просить застосувати строки позовної давності до позовних вимог ТОВ «Коллект Центр», у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» відмовити повністю. Він не визнає та заперечує проти будь-яких договірних чи кредитних зобов`язань перед позивачем або АТ «Сенс Банк», про які йдеться у позовній заяві. Позивачем не надано жодних належних, допустимих та первинних фінансових документів (договорів з його підписом, банківських квитанцій, меморіальних ордерів чи виписок по рахунку), які б підтверджували факт отримання ним коштів та існування реальної заборгованості. Надані позивачем розрахунки є односторонніми та не можуть бути доказом боргу (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.09.2026).

14.09.2026 до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій остання просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (документ сформований в системі «Електронний суд» 14.09.2026).

15.09.2026 до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_1 на відповідь на відзив, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв`язку з безпідставністю та спливом позовної давності (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.09.2026).

Ухвалою суду від 02.07.2026 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Відповідач відзив на позов не подав.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, приходить до наступного.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства. (пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Тобто із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Судом встановлено, що 20.02.2019 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою - 26 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

Акцепт пропозиції укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії ОСОБА_1 отримав 20.02.2019.

Також позивачем надано підписаний позичальником 20.02.2019 Паспорт споживчого кредиту.

Факт надання Банком відповідачу кредитних коштів за даним договором підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , наданою на виконання ухвали суду від 02.07.2026 про витребування доказів.

Згідно наданого розрахунку заборгованості АТ «СЕНС БАНК» за Кредитним договором № 631108623 від 20.02.2019 станом на 17.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 76044,34 грн, з яких: 68 020,28 грн прострочене тілу кредиту, 4 461,28 грн відсотки за користування кредитом, 3 126,78 грн овердрафт (несанкціонована заборгованість), 400,00 грн неустойка (штраф).

17.05.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Флексіс» укладено Договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором № CCNG-631108623 від 20.02.2019.

В подальшому 18.05.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 18-05/21, відповідно до умов якого ТОВ «Фінанс компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором № CCNG-631108623 від 20.02.2019.

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за Договором № CCNG-631108623 від 20.02.2019.

Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором 631108623 від 20.02.2019, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 складає 86407,61 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 71183.06 грн., заборгованість за нарахованими процентами 4563,51 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 4861,28 грн., інфляційні збитки 4676,44 грн., 3% річних -1123,32 грн.

Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за кредитним договором 631108623 від 20.02.2019, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 складає 86407,61 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 71183.06 грн., заборгованість за нарахованими процентами 4563,51 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами 4861,28 грн., інфляційні збитки 4676,44 грн., 3% річних -1123,32 грн.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що він не укладав будь-яких договорів з АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК» та про відсутність доказів на підтвердження отримання ним кредиту, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Так, Договір № CCNG-631108623 від 20.02.2019 між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем, підписано ОСОБА_1 власноручно.

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Первісним кредитором виконано умови договору та надано відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з рахунку ОСОБА_1 .

Крім того, статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судом установлено, що між відповідачем та первісним кредитором укладено у належній формі договір кредиту. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення ним у повному обсязі отриманих у кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, у межах визначеного сторонами строку кредитування, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № CCNG-631108623 від 20.02.2019 у розмірі 81 546,33 грн. з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 71183.06 грн., заборгованість за нарахованими процентами 4563,51 грн., інфляційні збитки 4676,44 грн., 3% річних -1123,32 грн.

У позові позивач також просить стягнути пеню в сумі 4861,28 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до умов договору № CCNG-631108623 від 20.02.2019 нарахування пені не передбачено, а тому у задоволенні позову в частині стягнення пені суд відмовляє.

Водночас, суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки строк позовної давності не сплив.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі №903/602/24 зазначила, якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року (дата набрання чинності Законом про продовження строків під час карантину), то строк звернення до суду було: - спочатку продовжено на період дії карантину до 30 червня 2023 року; - надалі продовжено на період дії воєнного стану до 29 січня 2024 року; - з 30 січня 2024 року перебіг строку зупинено на період дії воєнного стану.

Закон України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» скасовує норму про загальне зупинення строків позовної давності на період воєнного стану.

Закон набрав чинності 04 вересня 2025 року, тобто з цієї дати строки позовної давності відновили свій перебіг.

Станом на 02.04.2020 року (дата набрання чинності Законом про продовження строків під час карантину) строк позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості не сплив, до суду з позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся у червні 2026 року, тобто через 9 місяців після відновлення перебігу строку позовної давності, отже доводи відповідача підлягають відхиленню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 2502,66 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 25000, 00 грн, то суд зазначає наступне.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений з Адвокатським об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги № 699 від 01.05.2026 на суму 25 000,00 грн по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , витяг з Акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 на суму 25 000,00 грн.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає, що наведений адвокатом обсяг послуг з їх вартістю (25000,00 грн.) є неспівмірним із складністю справи та затраченим часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а тому суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог у сумі 3 760 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором № CCNG-631108623 від 20.02.2019 у розмірі 81 546,33 /вісімдесят одна тисяча п`ятсот сорок шість/ грн 33 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 71183,06 грн., заборгованість за нарахованими процентами 4563,51 грн., інфляційні збитки 4676,44 грн., 3% річних -1123,32 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2502,66 грн. судового збору та 3 760 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього у загальному розмірі 6 262 грн. 66 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.09.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М.Довготько