Рішення № 139873844, 07.09.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2375/26

Провадження № 2/456/1673/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ТОВ «ФК «Ейс» в особі представника - директора Полякова О., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021 в розмірі 40 033,50 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що 30.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 531930134, за умовами якого відповідач повинен отримати кредит у розмірі 3 000,00 грн із зобов`язанням повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом у встановлений договором термін. В подальшому відповідач ОСОБА_1 збільшила суму кредиту на загальну суму 11 500,00 грн. Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та надав ОСОБА_1 кредитні кошти кількома траншами, однак відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору, не повернула суму кредиту та не сплатила проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 18/1118-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 145 від 03.08.2021 від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021.

10.07.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е, після чого до ТОВ «ФК «Ейс» перейшли права вимоги щодо заборгованостей до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021 у розмірі у розмірі 40 033,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 500,00 грн, заборгованість за процентами - 28 533,50 грн. Оскільки, всупереч умовам кредитного договору взяті на себе зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості та відсотків відповідач не виконала, тому позивач просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами її особистого волевиявлення на укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та виникнення зобов`язання щодо їх повернення. Зазначає, що кредитний договір був оформлений без її відома та її згоди, відтак існує ймовірність неправомірного використання персональних даних відповідача третьою особою, зокрема колишнім партнером, який мав доступ до особистих даних та документів відповідача. Відповідач стверджує, що не отримувала кредитні кошти, не користувалася ними та не вчиняла жодних дій, які могли б свідчити про підтвердження або прийняття умов кредитного договору.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та клопотання про витребування доказів в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» наступну інформацію:

- чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка № НОМЕР_2;

- про факт зарахування коштів:

зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 30.05.2021 до 04.06.2021 в сумі 3000,00 грн; емітент карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 03.06.2021 до 08.06.2021 в сумі 2000,00 грн; емітент карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 04.06.2021 до 09.06.2021 в сумі 3000,00 грн; емітент карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 07.06.2021 до 12.06.2021 в сумі 3500,00 грн; емітент карти - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 за період від 30.05.2021 до 04.06.2021 в сумі 3000,00 грн, за період від 03.06.2021 до 08.06.2021 в сумі 2000,00 грн, за період від 04.06.2021 до 09.06.2021 в сумі 3000,00 грн, за період від 07.06.2021 до 12.06.2021 в сумі 3500,00 грн, витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вище згадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника);

- повного номера рахунка маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска картки № НОМЕР_2 , витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска картки № НОМЕР_2 ;

- у випадку, якщо картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 не належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок маска картки № НОМЕР_2 .

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.05.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.06.2026. Крім того, частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

01.06.2026, 08.06.2026 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 04.05.2026 надало витребувані судом докази.

Ухвалою судового засідання від 02.06.2026 розгляд справи відкладено на 21.07.2026.

Ухвалою судового засідання від 21.07.2026 розгляд справи відкладено на 31.08.2026.

Розгляд справи відбувся 31.08.2026 без участі сторін.

В судове засідання представник позивача Поляков О. не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позову.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Враховуючи вищенаведене, розгляд справи відбувся 31.08.2026 без участі сторін, однак датою ухвалення рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є дата складення повного судового рішення 07.09.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідач ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів в кредит від 30.05.2021, в якій вказала свої персональні дані: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, РНОКПП, місце реєстрації/проживання, номер телефону, адресу електронної пошти, та номер банківської картки для перерахування коштів НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що 30.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 531930134 у формі електронного документа, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 11 500,00 грн, перший транш за договором надається в сумі 3 000,00 грн строком на 30 днів (далі - Дисконтний період).

Сторони погодили, що позичальник в будь-який час протягом Дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті (п. 1.4 кредитного договору).

Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлено, що відповідач ОСОБА_1 здійснила підписання кредитного договору № 531930134 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV24РК3, який було відправлено позичальнику 30.05.2021 на номер телефону НОМЕР_3 .

Крім того, як вбачається з вказаної довідки відповідач ОСОБА_1 протягом Дисконтного періоду збільшила суму кредиту в період з 03.06.2021 по 07.06.2021 на загальну суму 11 500,00 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало умови кредитного договору № 531930134 від 30.05.2021 та надало відповідачу кредитні кошти на платіжну картку НОМЕР_2 кількома траншами: в розмірі 3 000,00 грн, 2 000,00 грн, 3 000,00 грн, 3 500,00 грн, що в загальній сумі становить 11 500,00 грн, що відповідно підтверджується платіжними дорученнями:

- № 8ec5a77f-a59f-4627-a0e7-5a80e398bd06 від 30.05.2021 - перерахування 3 000,00 грн,

- № 86e9b845-dadf-4a92-a8cc-00771e81222a від 03.06.2021 - перерахування 2 000,00 грн,

- № c547d68a-7f46-4a12-ab03-b164301decbb від 04.06.2021 - перерахування 3 000,00 грн,

- № 81e58f61-5758-4524-9563-c2612c69e364 від 07.06.2021 - перерахування 3 500,00 грн.

Згідно з повідомленнями АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», які надійшли на адресу суду 01.06.2026, 08.06.2026, судом встановлено, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_2 , на яку з 30.05.2021 по 07.06.2021 було здійснено зарахування коштів в розмірі 3 000,00 грн, 2 000,00 грн, 3 000,00 грн, 3 500,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку за вказаний період. Крім того, у повідомленні зазначено, що номер телефону НОМЕР_3 знаходиться у анкетних даних ОСОБА_1 .

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 18/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» (фактору) права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 8.2. договору факторингу строк його дії закінчується 28.11.2019, проте судом встановлено, що в подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору рядом додаткових угод № 19, 27, 31, 32 до 31.12.2024.

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Пунктом 1.4 договору факторингу визначено, що борг означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 145 від 03.08.2021 від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (порядковий номер 1 504) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021 у розмірі 25 750,50 грн, з яких тіло кредиту - 11 500,00 грн, нараховані проценти - 14 250,50 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за яким ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактору) права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (порядковий номер 8 501) за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021 у розмірі 40 033,50 грн, з яких тіло кредиту - 11 500,00 грн, нараховані проценти - 28 533,50 грн.

10.07.2025 між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021.

Згідно з п. 1.2. вказаного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.07.2025 та витягу з реєстру боржників б/н до договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (порядковий номер 6 772) за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021 у розмірі 40 033,50 грн.

Відповідно до розрахунків заборгованості та виписки з особового рахунку у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021, в розмірі 40 033,50 грн, яка складається з: простроченого тіла - 11 500,00 грн, прострочених відсотків -28 533,50 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ст. 12 Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо нарахованих процентів суд зазначає наступне.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- виключно протягом дисконтного періоду нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі в розмірі 569,40 процентів річних, що становить 1,56 % від суми кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.9.1 кредитного договору);

- за умови продовження строку Дисконтного періоду, з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 процентів річних, що становить 1,66 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті (пункт 1.9.2 кредитного договору);

- якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (пункт 1.9.3 кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.12 кредитного договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження загального строку дії договору на наступних умовах:

- зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (п. 1.12.1 кредитного договору);

- з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.12.2 кредитного договору).

Проценти в розмірі, визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником (п. 1.13 кредитного договору).

Системний аналіз зазначених пунктів договору дає підстави для висновку, що ними передбачено процентну ставку в Дисконтний період (30 днів), індивідуальну процентну ставку у разі пролонгації договору, базову процентну ставку та процентну ставку по закінченню Дисконтного періоду (протягом 90 днів).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Водночас, згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 514 ЦК України закріплене правило, за яким обсяг прав, що передаються, визначається на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов?язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов?язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення електронного договору з урахуванням вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», повну інформацію про отримання коштів позичальником, яка підтверджується витребуваними відомостями з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», а також розрахунок заборгованості та перехід такої від первісного кредитора до фактора.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом 30.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний № 531930134 в електронній формі, який було підписано з використанням позичальником ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV24РК3, що був надісланий останній на її номер телефону НОМЕР_3 , який згідно з витребуваними відомостями АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» являється фінансовим номером відповідача.

Доказів на спростування належності номеру телефону НОМЕР_3 третій особі, а також доказів, які б підтверджували, що треті особи використали паспортні дані та банківську картку відповідача без її відома та згоди для укладення кредитного договору № 531930134 від 30.05.2021 відповідачем не надано.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт, підписаний її електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на номер телефону, який нею особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 (провадження № 61-1602св20); від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21); від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, факт укладення договору підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем, які було досліджено судом.

Крім того, матеріалами справи беззаперечно підтверджується виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язання за кредитним договором та факт отримання відповідачем кредитних коштів на суму 11 500,00 грн, зокрема платіжними дорученнями № 8ec5a77f-a59f-4627-a0e7-5a80e398bd06 від 30.05.2021, № 86e9b845-dadf-4a92-a8cc-00771e81222a від 03.06.2021, № c547d68a-7f46-4a12-ab03-b164301decbb від 04.06.2021, № 81e58f61-5758-4524-9563-c2612c69e364 від 07.06.2021, а також витребуваними відомостями з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору, не повернула суму кредиту та не сплатила проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021, в розмірі 40 033,50 грн, яка складається з: простроченого тіла - 11 500,00 грн, прострочених відсотків - 28 533,50 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду.

Згідно з розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», протягом Дисконтного періоду з 30.05.2021 по 29.06.2021 нарахування процентів здійснювалося за процентною ставкою 1,56%. В подальшому, після закінчення Дисконтного періоду відповідач продовжила користуватися кредитом, відтак на виконання пунктів 1.9.3, 1.12.2 кредитного договору нарахування процентів здійснювалося за процентними ставками 1,70 %, 2,30 %.

Таким чином, судом встановлено, що проценти за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії кредитного договору № 531930134 від 30.05.2021 та за процентними ставками, передбаченими цим договором.

Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надала. Зокрема, як встановлено судом вище, відповідач, підписуючи кредитний договір № 531930134 від 30.05.2021 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, підтвердила свою згоду з усіма умовами кредитного договору, зокрема, із пунктами, які встановлюють порядок надання кредиту, пролонгації строку кредитування, нарахування та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Водночас, судом встановлено, що на підставі договору факторингу № 18/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача згідно з реєстром прав вимоги № 145 від 03.08.2021 у розмірі 25 750,50 грн, з яких: тіло кредиту - 11 500,00 грн, нараховані проценти - 14 250,50 грн.

В свою чергу, відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Таліон Плюс», останній продовжив здійснення нарахування процентів з 04.08.2021 по 26.09.2021, відтак заборгованість за відсотками збільшилася з 14 250,50 грн до 28 533,50 грн.

Разом з тим, таке нарахування відсотків за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» є безпідставним, оскільки згідно із п. 1.4 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 борг означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відтак, подальше нарахування фактором відсотків, тобто збільшення боргу, не передбачено умовами договору факторингу.

З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» процентів за користування кредитом з 04.08.2021 по 26.09.2021 в розмірі 14 283,00 грн.

Отже, доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 щодо повернення ТОВ «ФК «Ейс» тіла кредиту в сумі 11 500,00 грн та процентів за користування кредитом за період з 30.05.2021 по по 28.06.2022 в сумі 14 250,50 грн, що в загальній сумі становить 25 750,50 грн.

Враховуючи наведене, встановивши вказані вище обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідач порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд приходить до висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021 у розмірі 25 750,50 грн, яка складається з 11 500,00 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту та 14 250,50 грн процентів за користування кредитними коштами.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати у справі, які полягають у сплаті позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1 712,52 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 7 000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; додаткову угоду № 25771236162 від 01.09.2025; протокол погодження вартості послуг; акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025.

Відтак, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених останнім витрат на професійну правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в загальній сумі 4 502,57 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 25 750,50 грн (двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 50 копійок) заборгованості за кредитним договором № 531930134 від 30.05.2021, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 11 500,00 грн (одинадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), заборгованість за відсотками - 14 250,50 грн (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень 50 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в розмірі 1 712,52 грн (одна тисяча сімсот дванадцять гривень 52 копійки) пропорційно до задоволених вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 502,57 грн (чотири тисячі п`ятсот дві гривні 57 копійок) пропорційно до задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»: ідентифікаційний код 42986956; місцезнаходження: 02090, м. Київ, вулиця Поправки, будинок, 6, кабінет 13; рахунок: НОМЕР_7 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Юлія ВАЛОВІН