Рішення № 139870781, 18.09.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1153/26

Провадження № 2/302/699/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.

за участі:

секретаря судового засідання Куруц В.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Міжгір`я Хустського району Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на майно в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Верхній Студений Міжгірського (наданий час Хустського) району Закарпатської області в сім`ї ОСОБА_2 , 1948 р.н., та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шлюб між якими було зареєстровано 17.10.1967 року виконкомом Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області (далі Нижньостуденівська сільрада), про що було зроблено відповідний актовий запис №24, в результаті чого дружина змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Батьки були членами колгоспу ім. Кірова с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області. Згідно розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 25.02.1993 року №74 колгосп ім.Кірова с. Нижній Студений було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Бескид» (далі КСП «Бескид»). На підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрація Закарпатської області від 07.04.1997 року №197 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано право на земельні частки (пай) у землі, що перебувала у колективній власності КСП «Бескид», розміром по 0,71 в умовних кадастрових гектарах кожному без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) вартістю 621,00 грн. На підтвердження цього права ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042427, зареєстрований 09.01.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №250 (даліСертифікат №0042427), а ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №010317, зареєстрований 09.01.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №259 (далі Сертифікат №010317), що підтверджується листами Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 04.05.2026 року №29-7-0.31-2640/2-26 та №29-7-0.31-2658/2-26. Батько позивача, ОСОБА_2 , 1948 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28.08.1999 року виконкомом Нижньостуденівської сільради. Згідно довідки старости сіл Н. Студений та В. Студений Пилипецької сільради від 11.06.2026 року №560, померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , 1948 р.н., був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в с. Верхній Студений, 462 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина померлого; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син померлого. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповітів не залишав, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру від 17.08.2026 року №86371745.

Мати позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 19.06.2009 року виконкомом Нижньостуденівської сільради. Згідно довідки старости сіл Н.Студений та В. Студений Пилипецької сільради від 11.06.2026 року №559, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , 1938 р.н., була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті в с. Верхній Студений, 462 проживав та був зареєстрований її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповітів не залишала, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру від 17.08.2026 року №86371652. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до його майна, зокрема, на Сертифікат №0042427, який у рівних частках успадкували позивач та його мати. За життя ОСОБА_3 не встигла оформити свої спадкові права за майном померлого чоловіка. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до її майна, зокрема, на частку Сертифіката №0042427 та в цілому на Сертифікат №010317. На даний час позивач втратив оригінали Сертифікату №0042427 та Сертифікату №010317, про що в газеті «Верховина» було опубліковано відповідні оголошення про те, що загублені сертифікати на земельну частку (пай) серії ЗК №0042427 та серії ЗК №010317, видані відповідно на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважати недійсними.

Позивач єдиний прийняв спадщину, проте нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено через неподання спадкоємцем правовстановлюючих документів на майно. Обґрунтовуючи позов зазначеними обставинами та посилаючись на відповідні норми цивільного законодавства позивачка просив визнати за ним право власності на згадані земельні частки в порядку спадкування за законом до майна померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_2

28 серпня 2026 року ухвалою судді було відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились.

Представник позивача адвокат Рішко С.І. подав суду заяву від 18 вересня 2026 року, якою просив розглянути справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечила, подала суду заяви від 14 вересня 2026 року якими просила розглянути справу без участі представника відповідача. З поданих заяв слідує визнання позову Пилипецькою сільською радою Хустського району Закарпатської області.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач визнав позов й таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, з врахуванням характеру спірних правовідносин, суб`єктного складу сторін і обставин справи, відповідно до наведених норм процесуального закону суд враховує при вирішенні спору визнання позову відповідачем.

За наявними доказами суд встановив такі фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Верхній Студений Міжгірського району Закарпатської області помер ОСОБА_2 , який доводився батьком позивачу та зазначені обставини підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.15), свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 (а.с.13).

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у зв`язку з смертю ОСОБА_2 за ним відкрилась спадщина.

Згідно довідки старости с. Н. Студений та В. Студений Пилипецької сільської ради від 11.06.2025 № 560, яка ґрунтується на даних погосподарського обліку, померий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , 1948 р.н., постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на момент його смерті у цьому будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина померлого; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син померлого (а.с.16).

ОСОБА_2 був членом колгоспу ім. Кірова с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області. Згідно розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 25.02.1993 №74 колгосп ім. Кірова с.Нижній Студений було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Бескид». На підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрація Закарпатської області від 07.04.1997 № 197 за членами КСП «Бескид» було визнано право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності підприємства розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) вартістю 621,00 грн. На підтвердження цього права було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042427, зареєстрований 09.01.1999 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №250.

ІНФОРМАЦІЯ_7 у селищі Міжгір`я Міжгірського району Закарпатської області померла ОСОБА_3 , яка доводилася матір`ю позивачу та зазначені обставини підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.22), свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 (а.с.13).

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у зв`язку з смертю ОСОБА_3 за нею відкрилась спадщина.

Згідно довідки старости с. Н. Студений та В. Студений Пилипецької сільської ради від 11.06.2025 № 559, яка ґрунтується на даних погосподарського обліку, помера ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , 1938 р.н., постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на момент її смерті у цьому будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син померлої (а.с.23).

ОСОБА_3 була членом колгоспу ім. Кірова с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області. Згідно розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 25.02.1993 №74 колгосп ім. Кірова с.Нижній Студений було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство «Бескид». На підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрація Закарпатської області від 07.04.1997 № 197 за членами КСП «Бескид» було визнано право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності підприємства розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) вартістю 621,00 грн. На підтвердження цього права було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №010317, зареєстрований 09.01.1999 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №259.

З врахуванням положень статті 1222 та ч. 1 ст. 1223 ЦК України у ОСОБА_1 , у зв`язку з відкриттям спадщини за померлими батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до закону, виникло право на спадкування, він не відмовлялася від спадщини та прийняв спадщину як спадкоємець першої черги за законом. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття у встановлений законом строк, встановлений ст. 1270 ЦК України не звертався, рішення суду щодо продовження іншим спадкоємцям строку для прийняття спадщини за майном померлих до нотаріуса не надходили.

Відповідно до інформаційних листів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 04.05.2026 року №29-7-0.31-2640/2-26 та №29-7-0.31-2658/2-26, згідно наявної інформації у відділі, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042427 виданий на підставі Розпорядження Міжгірської РДА № 197 від 07.04.1997 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрований за № 250 від 09.01.1999 року. Розмір земельної частки (пай) складає 0,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у майні КСП "Бескид". Вартість земельної частки (паю) по КСП "Бескид" на дату видачі вищезазначеного сертифікату становила 621,00 гривень (а.с.21).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 010317 виданий на підставі Розпорядження Міжгірської РДА № 197 від 07.04.1997 року на ім`я ОСОБА_3 , зареєстрований за № 259 від 09.01.1999 року. Розмір земельної частки (пай) складає 0,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у майні КСП "Бескид". Вартість земельної частки (паю) по КСП "Бескид" на дату видачі вищезазначеного сертифікату становила 621,00 гривень (а.с.31).

З пояснень, викладених у заяві по суті справи, слідує, що сертифікати на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0042427 та № 010317 розміром 0,71 в умовних кадастрових гектарах по КСП «Бескид», було втрачено, у зв`язку з чим позивач не зміг подати нотаріусу для оформлення свідоцтва про право на спадщину.

Відтак, з врахуванням положень ч. 1 ст. 1223 та ст. 1268-1270 ЦК України єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за померлими батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 , котрий відповідно до приписів статей 1296-1298 ЦК України має право й обов`язок отримати свідоцтво про право на спадщину щодо майна, належного спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину. Останнім йому було відмовлено в учиненні відповідної нотаріальної дії на підставі підпункту 4.18 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року №296/5, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлих батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме на земельні частки (пай) площею 0,71 умовних кадастрових гектара. Причиною відмови стала відсутність оригіналу документа, що підтверджує право на земельну частку (пай), а саме Сертифікатів ЗК № 0042427 та ЗК № 010317, які згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних сертифікатів (паїв)» є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Враховуючи наведене суд уважає, що позивач, як єдиний спадкоємець за законом, який прийняв спадщину за його померлими батьками, набув право на спадкування за ними майна, котре увійшло до складу спадщини, зокрема: права на земельну частку (пай) на території колишнього КСП «Бескид», розміром 0,71 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифікатів на право на земельну частку (пай) ЗК № 0042427 та ЗК № 010317 .

Суд не встановив обставин, передбачених статтею 1224 ЦК України, які мали б наслідком усунення позивача від спадкування за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Обставини, які б свідчили, що спадкування позивачем за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушує права чи законні інтереси третіх осіб не встановлено.

Відтак суд дійшов висновку, що у позивачки виникло право на набуття у власність права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. Водночас суд встановив наявність формальних перешкод для нотаріального оформлення переходу права власності від спадкодавця до спадкоємиці, які не впливають на зміст цього права.

Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до приписів частин 1, 2 і 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України). Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Суд враховує, як сталу практику правозастосування (елемент правової визначеності) зазначеної норми, позицію викладену в п. 3.1. листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до якої визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних вище норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав на набуття ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом та існування підстав для судового захисту такого права в установлений законом спосіб визнання права.

Відтак суд уважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 3, 11, 16, 316-319, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст. 2-5, 10-13, 19, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0042427, виданого на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07.04.1997 року №197, зареєстрованого 09.01.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №250, в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , 1948 р.н., та померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Бескид» села Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області площею 0,71 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №010317, виданого на підставі розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 07.04.1997 року №197, зареєстрованого 09.01.1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №259, в порядку спадкування за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2026.

Повне найменування учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області; код ЄДРПОУ 04350843; місцезнаходження: с. Пилипець, 75 Хустський район, Закарпатська область, 90011.

Суддя О. І. Повідайчик