Рішення № 139868602, 17.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1852/26

Номер провадження2/173/1751/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Верхньодніпровської міської ради, ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тітовський Сергій Іванови про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_4 . Після смерті матері було вирішено, що спадщину у виді земельної ділянки прийме її молодший брат ОСОБА_3 . Однак у 2026 році вона дізналася, що брат із заявою про прийняття спадщини не звертався.

У зв`язку з даним фактом, позивач ОСОБА_2 04 березня 2026 року звернулася до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тітовського С.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно за законом. Того ж дня постановою приватного нотаріуса відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з неприйняття нею спадщини у встановлений законодавством строк.

Провадження у справі відкрито 17.06.2026.

Ухвалою від 07.09.2026 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, представником позивача надана суду заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, на задоволенні заявлених вимог наполягав.

Представник відповідача Верхньодніпровської міської ради та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Третя особа у судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.05.1963.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Померла ОСОБА_4 також мала сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 01.09.1965.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 5,270 га, розташована на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району (нині - Кам`янський район) Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом серії ІV-ДП № 091715.

04.03.2026 приватним нотаріусом була зареєстрована спадкова справа № 24/2026, згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84380476 від 04.03.2026, номер спадкової справи у спадковому реєстрі 75298946.

Згідно матеріалів спадкової справи, 04.03.2026 позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та постановою від 04.03.2026 року приватним нотаріусом Тітовським С.І. прийнята постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії з причин пропущенням нею строку на подання заяви про прийняття спадщини.

До матеріалів спадкової справи додані довідки Верхньодніпровської міської ради, згідно яких, заповіт від імені ОСОБА_5 Боровківською сільською радою не посвідчувався (довідка № 691 від 02.11.2021), на момент смерті ОСОБА_4 була зареєстрована одна (довідки № 692 від 02.11.2021 та № 140 від 03.03.2026).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84379486 від 04.03.2026, спадкові договори та заповіти від імені померлої не посвідчувалися.

Оцінивши встановлені обставини та досліджені докази у їх сукупності, суд зазначає таке.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для подання заяви про прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті, а у разі відсутності заповіту - особи, визначені в статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1270 ЦК України встановлений строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що отримання свідоцтва про право на спадщину є неможливим, оскільки спадкоємець не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк після померлої ОСОБА_6 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84379415 від 04.03.2026, сформованої у зв`язку з відкриттям спадкової справи, інформація у Спадковому реєстрі щодо ОСОБА_4 , відсутня.

Отже, судом встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , до звернення позивача, до нотаріальної контори ніхто не звертався.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 зазначено, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини також можуть бути визнані, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд установив, що позивач дійсно пропустила встановлений законом строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Однак, судом також установлено, що позивачу лише у 2026 році стало відомо від брата, що він після смерті матері у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини не звертався.

Таким чином, до 2026 року позивач об`єктивно не мала інформації про те, що спадщина після смерті матері не була прийнята жодним із спадкоємців у встановлений законом строк. Відсутність такої інформації була зумовлена поведінкою іншого спадкоємця - брата, який не повідомив позивача про неприйняття спадщини.

Суд вважає, що за таких обставин позивач була позбавлена реальної можливості своєчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, оскільки не мала об`єктивних підстав вважати, що її право потребує самостійної реалізації та захисту. Саме необізнаність про юридичний факт неприйняття спадщини іншим спадкоємцем, яка не залежала від волі позивача, створила для неї істотні труднощі у вчиненні дій, передбачених законом.

Отже, пропуск строку для прийняття спадщини відбувся з причин, які мають об`єктивний характер, не залежали від волі позивача та унеможливлювали своєчасне подання заяви про прийняття спадщини, що відповідає критеріям поважності причин у розумінні ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки спадщина після смерті спадкодавця у встановлений законом строк ніким не була прийнята, а позивач пропустила строк для її прийняття з поважних причин, підтверджених належними та допустимими доказами. Вказані обставини виключають можливість розцінювати поведінку позивача як недбалість чи зловживання своїми правами.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Верхньодніпровської міської ради (51600, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, пр. Шевченка, 21, ЄДРПОУ 04052595), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), третя особа: Приватний нотаріус Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тітовський Сергій Іванович (Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхівцеве, вул. Центральна, буд. 79) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк тривалістю у два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили, для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В. Челюбєєв