Рішення № 139866601, 18.09.2026, Млинівський районний суд Рівненської області

справа №566/1539/24

провадження №2/566/58/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

у складі:

головуючого - судді Лободзінського А.С.,

за участю секретаря судового засідання Подолець Ю.В.,

представника відповідача - адвоката Мотузюк Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області у режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стардент» про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стардент», в якому просила стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 130 460 гривень та моральну шкоду у розмірі 350 000 гривень, а всього 482 960 гривень, а також понесені нею судові витрати по справі.

Обгрунтовуючи такі свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем їй надавались медичні стоматологічні послуги з ортодонтичного лікування неналежної якості вартістю 132 960 гривень. Через неналежну якість таких медичних послуг, вартість яких вона повністю оплатила, позивач змушена була розпочати нове лікування, що пов`язане з виправленням помилок лікаря відповідача. У зв`язку з цим, вона зверталась до інших лікарів та стоматологічних клінік, що потягнуло за собою додаткові матеріальні витрати у розмірі 2 500 гривень. Крім цього позивач стверджує, що після невдалого лікування у ТзОВ "Стардент" у неї погіршився стан здоров`я: посилились мігрені, зубний ряд почав розходитись, утворились діастеми, які були відсутні до початку лікування. Позивач зазначає, що лікування, яке проводилось у відповідача було неправильним через помилки лікуючих лікарів. Тому, ОСОБА_1 зазначає, що надання некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника, за яку відповідальний її роботодавець, а в даному випадку ТзОВ "Стардент". Окрім майнової шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, їй було спричинено моральну шкоду, що виразилась у порушенні її прав, як споживача, через що вона пережила фізичну біль і моральні страждання, пригнічення емоційного стану, що призвело до втрати часу, негативних змін і ускладненні звичного ритму у житті. Завдану моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 350 000 гривень.

Ухвалою від 03.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати судовий розгляд за правилами загального позовного провадження.

15.01.2025 від ТзОВ «Стардент» надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , який був підтриманий представником відповідача - адвокатом Мотузюк Б.М. у судовому засіданні з наведених у ньому підстав. У відзиві ТзОВ «Стардент» позов не визнало, посилаючись на те, що лікування ОСОБА_1 у лікаря ортодонта проводилось на підставі підписаної нею Інформованої згоди на проведення ортодонтичного лікування від 02.03.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 погодилась на запропоноване їй лікування з доведенням відповідного характеру медичних втручань та можливого лікувального і естетичного ефекту. При цьому, позивачу було доведено, що заплановані втручання не можуть гарантувати 100% результат, а будь-які строки у такому лікуванні не є точними. Також лікарем клініки позивачу було роз`яснено про можливі відчуття болю і дискомфорту на етапах проведення ортодонтичного лікування з урахуванням особливостей її огранізму, а також альтернативні методи лікування та можливі наслідки, на що позивач погодилась. Крім цього відповідач вказує, що пацієнт ОСОБА_1 під час лікування не виконувала рекомендації лікарів ТзОВ "Стардент" та не дотримувалась необхідного режиму, зокрема не з`являлась на огляд у визначені дати, через що контрольні огляди у лікаря були неможливими. Відповідач стверджує, що ортодонтичне лікування ОСОБА_1 не було завершене через відмову самої ОСОБА_1 продовжувати це лікування. Крім цього, відповідач не погоджується із твердженнями ОСОБА_1 про погіршення стану її здоров`я після проведеного у ТзОВ "Стардент" ортодонтичного лікування, а також, що таке погіршення є наслідком такого лікування з мотивів, детально описаних у відзиві. Відтак відповідач стверджує, що під час лікування ОСОБА_1 у ТзОВ "Стардент" лікарями були дотримані всі необхідні медичні протоколи, у зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги позивача грунтуються на її власному баченні спірної ситуації, яке є припущенням. ( а.с.68-85)

Ухвалою суду від 08.04.2026, після завершення підготовчих дій, в тому числі після вирішення поданих сторонами клопотань, призначення комісійної судово-медичної експертизи та отримання висновку експертів, підготовче провадження по справі було закрито і призначено її судовий розгляд. ( а.с.220)

В судове засідання, у призначені для розгляду справи дату і час, позивач повторно не з`явилась, натомість вдруге подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи через перебування за межами України.

З урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_1 , маючи зареєстрований особистий кабінет у підсистемі "Електронний суд", не позбавлена можливості реалізовувати свої процесуальні права дистанційно в електронній формі та брати участь в судових засіданнях у режимі ВКЗ, її неявку визнано такою, що відбулася без поважних причин, а клопотання про відкладення судового розгляду відхилено, як необгрунтоване.

Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Крім цього, правила ч.5 ст.233 ЦПК України передбачають, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд враховує, що повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від причин, у відповідності до п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду справи у її відсутності. Відтак, суд рахує можливим розглянути справу за неявки позивача на підставі наданих нею та наявних у матеріалах справи доказів.

Так, в матеріалах справи наявна відповідь ОСОБА_1 на відзив на позовну заяву, у якій вона підтримала свої позовні вимоги на підставі поданих нею доказів. (а.с.222 - 226) Крім цього, у своїй заяві від 07.09.2026 позивач просила наявний у справі висновок комісійної судово-медичної експертизи не приймати до уваги у якості доказу. (а.с.234) Також, будучи присутньою у підготовчому судовому засіданні у режимі ВКЗ ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала. Суду дала пояснення про те, що не погоджується із наведеними ТзОВ "Стардент" у відзиві обставинами, які наведені у якості заперечень проти позову. Зокрема, позивач стверджувала, що ортодонтичне лікування фактично у відповідача було завершене, позаяк на останньому відвідуванні у лікаря, він був готовий зняти систему брекетів і лише по тій причині, що позивач виїздила на тривалий час за кордон, то цю систему знято не було. Позивач додатково пояснила, що коли, після цього, вона звернулась до інших лікарів, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то вони, як фахівці, повідомили їй, що попереднє лікування було неправильним і що завершувати лікування не можна. Інформація про такі звернення на консультації і записи про це лікарів, як зазначила ОСОБА_1 , відображена у наданих нею до суду медичних документах.

03.06.2026 відповідачем подано письмові заперечення на відповідь ОСОБА_1 на відзив, в яких ТзОВ "Стардент" покликаючись на недотримання процесуальних строків, просило не брати відповідь на відзив до уваги. Щодо суті спору, Товариство просило у задоволенні позову відмовити з тих самих підстав, що зазначені у відзиві, а також з огляду на висновок проведеної по справі комісійної судово-медичної експертизи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала наданий відповідачем відзив на позовну заяву. Додатково пояснила, що у ТзОВ "Стардент" ОСОБА_1 надавались не лише медичні послуги з ортодонтичного лікування, а й з терапевтичного, претензій до якого ОСОБА_1 у своєму позові не наводить. Саме з терапевтичного лікування ОСОБА_1 звернулась до клініки, в процесі якого було діагностовано у неї діастеми, після чого було рекомендовано ортодонтичне лікування, на яке вона дала Інформовану згоду і таке лікування проводилось з її згоди. Представник зазначає, що ОСОБА_1 мала на меті отримати швидкий результат такого лікування, через що недочекавшись його завершення, звернулась до інших фахівців. З медичних відомостей, які ОСОБА_1 отримала за наслідками консультацій в інших стоматологічних клініках вбачається, що їй рекомендовано продовжити отродонтичне лікування. Це у свою чергу не підтверджує її посилань на неправильність того лікування, яке було розпочато у ТзОВ "Стардент", а лише підтверджує, що таке лікування слід було продовжити, позаяк воно було не завершене. Також представник зазначила, що загальна вартість проведеного у відповідача лікування для ОСОБА_1 склала 130 460 гривень, з яких вартість терапевтичного лікування - 53 705 гривень, а ортодонтичного - 76 755 гривень. В задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, надані нею під час підготовчого провадження, пояснення представника відповідача, проаналізувавши подані сторонами докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За правилом ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирішуючи спір між сторонами у даній справі, суд виходить з положень вищенаведених норм процесуального закону про те, чи доведено кожною зі сторін відповідними засобами доказування ті обставини, на які вони покликаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, а саме наданими ОСОБА_1 медичними картками стоматологічного хворого, що вона лікувалась у ТзОВ "Стардент" з 17.01.2021, де їй надавались медичні стоматологічні послуги з терапевтичного та ортодонтичного лікування. Зокрема у медичній картці на її ім`я наявні записи, які велися окремо щодо кожного з видів лікування. При цьому видно, що спочатку позивачці надавались стоматологічні послуги з терапевтичного лікування з одночасним наданням рекомендації про отримання консультації у ортодонта. Вже наступного разу після початку терапевтичного лікування при відвідуванні ОСОБА_1 лікаря 23.01.2021 відмічено, що скарги у пацієнта були відсутні, больові відчуття пройшли.

02.02.2021 ОСОБА_1 звернулась зі скаргами на неправильний прикус, а також іншими скаргами, у ході консультації лікарем встановлено діагноз (дистальний прикус) та рекомендовано встановлення брекет-системи, яку було встановлено 02.03.2021 на нижню щелепу, а 13.04.2021 також і на верхню щелепу. (див. медичну картку №4556)

Вцілому, як видно із записів у медичних картках, ортодонтичне лікування тривало по 18.06.2024. Також видно, що при відвідуванні лікаря 23.11.2023; 19.12.2023; 13.02.2024; 23.04.2024 скарг ОСОБА_1 не висловлювала, продовжено лікування. На черговому відвідуванні у лікаря-ортодонта висловлювала скарги, з приводу яких 21.05.2024 направлена для консультації до гнатолога, а 18.06.2024 до ортопеда. Інших записів медична картка стоматологічного хворого на ім`я ОСОБА_1 не містить, що вказує на ту обставину, що подальше лікування у відповідача ОСОБА_1 не продовжувала.

Разом з тим з відомостей, наявних у медичній картці ТзОВ "Дентістрі" на ім`я ОСОБА_1 убачається, що позивач 02.08.2024 року звернулась щодо проведення розрахунку вартості можливого протезування. (див. медичну картку №043/0)

Таке звернення позивача до іншої стоматологічної клініки мало місце приблизно через півтора місяці після припинення лікування у відповідача. При цьому таке звернення не носило характеру оцінки правильності, чи неправильності розпочатого і незавершеного у ТзОВ "Стардент" ортодонтичного лікування. Ця обставина у свою чергу не підтверджує покликань позивача, на які вона посилалась у своєму позові, що її звернення до інших стоматологічних клінік було зумовлено саме помилками лікаря ОСОБА_4 .

Подальші записи у медичній картці позивача, здійснені ТзОВ "Дентістрі" 02.09.2024 року вказують на те, що ОСОБА_1 було оглянуто, а також досліджено дані телерентгенограми та надано консультативний висновок, яким рекомендовано продовжити ортодонтичне лікування з метою усунення наявної проблеми. Однак, цим висновком жодним чином не констатовано, що розпочате у ТзОВ "Стардент" лікування проводилось неправильно. 04.09.2024 року виконано запис про те, що пацієнту проведено сканування верхньої та нижньої щелепи для виготовлення діагностичних моделей. Інших записів, крім інформованої згоди, медична картка не містить. Водночас у листі ТзОВ "Дентістрі", скерованому до суду в порядку надання медичних даних на ОСОБА_1 зазначено про те, що лікувальні процедури пацієнтці не проводились. ( т.1 а.с.98)

Отже, з витребуваної за клопотанням позивача медичної документації у сукупності поясненнями учасників видно, що дійсно у період з 02.03.2021 року по 18.06.2024 року у ТзОВ "Стардент" ОСОБА_1 надавались платні медичні стоматологічні послуги з ортодонтичного лікування, яке не було завершено, однак було припинено з ініціативи самої ОСОБА_1 . Після цього позивач консультувалась з приводу наявної у неї проблеми у ТзОВ "Дентістрі", однак здійснені у цьому Товаристві медичні записи, не вказують на помилковість, чи неправильність розпочатого ОСОБА_1 ортодонтичного лікування. Крім цього, у цих медичних відомостях відсутні будь-які фактичні дані про те, що стан здоров`я ОСОБА_1 погіршився. А письмове повідомлення ТзОВ "Дентістрі" про те, що лікувальні процедури пацієнтці не проводились, спростовує доводи позивачки, що вона змушена була розпочати нове лікування, спрямоване на виправлення помилок, допущених лікарями ТзОВ "Стардент".

Крім цього, з дослідженої судом Інформованої згоди від 02.03.2021, підписаної ОСОБА_1 у ТзОВ "Стардент" видно, що позивачка погодилась і своїм підписом підтвердила, що поінформована з приводу виправлення недоліків зубного ряду за допомогою ортодонтичного лікування, а саме:

- що ортодонтичне лікування має значний відсоток клінічного успіху, проте, розуміє, що воно є біологічною процедурою і тому не може мати стовідсоткової гарантії на успіх;

- що вона розуміє мету та характер наступних медичних втручань, їх лікувальний та естетичний ефект. Їй доведено, що заплановані втручання не можуть дати 100% результат, а будь-які строки у такому лікуванні є неточними:

- їй пояснено лікарем усі можливі ускладнення, які можуть виникнути під час ортодонтичного лікування, в тому числі, можлива нестабільність результату як наслідок недотримання правил користування ретенційними апаратами, ступеню складності клінічної ситуації, а також біологічної особливості стану тканин ротової порожнини;

- можливість виникнення відчуттів дискомфорту та болю на етапах проведення ортодонтичного лікування.

У згоді зазначено, що розуміючи сутність запропонованого лікування та унікальність власного організму, ОСОБА_1 погодилась з тим, що ніхто не може передбачити точний результат запланованого лікування і що їй не надаються будь-які гарантії, водночас вона погодилась виконувати усі рекомендації лікуючого лікаря, в т.ч. щодо режиму та обмежень у харчуванні, догляду за зубами та встановленими конструкціями тощо. ( т.1 а.с.74)

У цьому контексті суд відмічає, що записи, які наявні у медичній картці ОСОБА_1 та виконані в ТзОВ "Стардент", містять відмітки про неявки на прийом до лікаря , що свідчить про неналежне виконання нею рекомендації лікуючого лікара з приводу ортодонтичного лікування.

Вище зазначену Інформовану згоду суд приймає у якості належного, допустимого і достовірного доказу, позаяк складена вона і підписана ОСОБА_1 02.03.2021 року, що відповідає записам у її медичній картці стоматологічного ховорого про дату початку ортодонтичного лікування (02.03.2021), коли було проведно перші медичні втручання з ортодонтичного лікування.. З цих же підстав суд відхиляє доводи позивача про неприйняття вказаної Інформованої згоди у якості доказу по справі. Зокрема, позивач стверджувала про те, що її ортодонтичне лікування було розпочато 17.01.2021 року, а Інформовану згоду отримано пізніше, що не відповідає дійсності, позаяк згідно записів у її медичній картці у період з 17.01.2021 по 02.03.2021 проводилось виключно терапевтичне її лікування і лише 02.02.2021 ОСОБА_1 , перед початком ортодонтичного лікуваання, була проконсультована у лікаря ортодонта - Калініченко.

Витребувана судом за клопотанням позивача медична документація на ім`я ОСОБА_1 , була об`єктом експертного дослідження згідно призначеної по справі комісціної судово-медичної експертизи.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 58 від 17.10.2025, експертна комісія дійшла висновків, що за наявними записами які містяться у медичній карті стоматологічного хворого ТзОВ "Стардент" на ім`я ОСОБА_1 , медична допомога лікарем-стоматологом загалом надавалась у відповідності до встановлених діагнозів та вимогам Наказу МОЗ Укри №566 "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями: "ортопедична стоматологія", "терапевтична стоматологія", "хірургічна стоматологія", "ортодонтія", "дитяча терапевтична стоматологія", "дитяча хірургічна стоматологія".

Експертна комісія зазначає, що в наданих на експертизу медичних документах та матеріалах справи не міститься жодної інформації про виконання гр-кою ОСОБА_5 рекомендацій лікаря-стоматолога щодо дотримання правил гігієни ротової порожнини інших настанов лікаря щодо процедур та лікування зазначеної патології зубів.

До компетенції судово-медичної експертизи не входить питання оцінки рівня оснащення стоматологічною технікою та виробами медичного призначення приватної стоматологічної клініки, якість стоматологічних матеріалів та знеболюючих препаратів, їх термін придатності тощо, а також рівень виконання лікарем стоматологічних процедур, які дозволяють суттєво підвищити точність діагностики стоматологічної патології та рівень лікування, покращити комфорт пацієнтів і забезпечити безпеку стоматологічних процедур.

Враховуючи вищевикладене, судово-медична експертна комісія за наявними медичними документами в даному випадку не має можливості встановити причинно-наслідкові зв`язки (прямий (безпосередній), опосередкований чи непрямий) між наданям послуг з лікування у ТзОВ "Стардент" з приводу звернення ОСОБА_1 та необхідністю проведення її повторного лікування, погіршенням стану її здоров`я після проведеного лікування в період з 17.01.2021 р. по 18.06.2024 року, за причиною відсутності в наданих на експертизу медичних документах та матеріалах справи достатньої сукупності зафіксованих судово-медичних ознак. ( а.с.162-179).

Вказаний висновок комісійної судово-медчиної експертизи суд також приймає у якості належного та допустимого доказу, оскільки висновки експертної комісії сторонами не оспорювались. Експертна комісія дала відповіді на питання, які лежали у площині компетенції експертів, окремо зазначивши про ті питання, які не входять до їхньої компетенції і які, на переконання суду, не мають значення для вирішення справи, позаяк не стусуються предмета спору. Сама по собі незгода позивача ОСОБА_1 з таким висновком з посиланням на те, що експерти не дали відповіді на поставлені питання, не тягне за собою його недопустимість, оскільки ОСОБА_1 не вказала, які саме порушення з боку експертної комісії, які могли б вплинути на результати експертизи, мали місце та у чому саме полягає неправильність, або помилковість, чи неповнота висновків експертів. Клопотань про призначення повторної, або додаткових експертиз від позивача не надходило.

Таким чином, аналіз досліджених в ході судового розгляду медичних відомостей на ОСОБА_1 у сукупності з висновком комісійної судово-медичної експертизи, не підтверджує доводів ОСОБА_1 про те, що відповідачем їй було надано медичні стоматологічні послуги з ортодонтичного лікування неналежної якості, через що позивач змушена була розпочати нове лікування, спрямоване на виправленням помилок лікаря відповідача. Також не підтверджується, що після лікування у ТзОВ "Стардент" у неї погіршився стан здоров`я (посилились мігрені, зубний ряд почав розходитись, утворились діастеми, які були відсутні до початку лікування), внаслідок чого позивач зазнала моральних страждань.

При цьому, суд враховує наведені позивачем висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 30.11.2022 року по справі № 344/3764/21 щодо тягара доказування у справах про надання медичних послуг. У цій постанові ВС вказав, що пацієнту, який є стороною у процесі, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а тягар доказування покладається на медичну установу чи лікаря. Однак, обставини у справі № 344/3764/21, що була предметом перегляду Верховним Судом, є відмінними від обставин у справі за позовом ОСОБА_1 .. Так у справі № 344/3764/21 на підтвердження своїх вимог позивач подала до суду висновок клініко-експертної оцінки, проведеної комісією згідно з наказом Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА від 18 вересня 2020 року № 335, яким було встановлено наявність порушення. У зв`язку з цим у відповідача виник процесуальний обов`язок на спростування презумпції його вини у настанні негативних наслідків щодо погіршення стану здоров`я позивача. На противагу обставинам у справі, яка переглядалася Верховним Судом, у цій справі, ОСОБА_1 не надала до суду жодного медичного висновку, яким би було встановлено погіршення стану її здоров`я внаслідок пройденого у ТзОВ " Стардент" ортодонтичного лікування та що таке погіршення спричинено порушеннями з боку відповідача.

За таких обставин, як на позивача, так і відповідача в одинаковій мірі поширюється обов`язок, передбачений ст.81 ЦПК України по доказуванню обставин, на які кожна зі сторін посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підсумовуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, на які позивач посилалась у своєму позові, як на підставу позовних вимог. А саме: не підтверджено неправильності надання для ОСОБА_1 стоматологічних послуг у ТзОВ "Стардент" з ортодонтичного лікування; не підтверджено, що після цього ОСОБА_1 змушена розпочати нове лікування, спрямоване на виправлення допущених у ТзОВ "Стардент" помилок; не підтверджено, зокрема медичними даними, що у ОСОБА_1 після ортодонтичного лікування у ТзОВ "Стардент" мало місце погіршення стану її здоров`я, а також те, в чому воно виражалось; відповідно не встановлено, що від такого лікування для ОСОБА_1 настали певні негативні наслідки, а також причинно-наслідкового зв`язку між тими обставинами та наслідками, про які стверджувала позивач, підтримуючи свої позовні вимоги.

Окремо суд констатує, що в розділі 5, укладеного між ОСОБА_1 і відповідачем Договору передбачено, що виконавець не несе відповідповідальності за шкоду, заподіяну здоров`ю пацієнта в результаті неявки чи несвоєчасної явки пацієнта на заплановані візити чи контрольні медичні огляди; дострокового розірвання договору з ініціативи пацієнта; неповідомлення або несвоєчасного повідомлення пацієнтом в анамнезі історії хвороби (анкеті) істотних відомостей про стан його здоров`я, у т.ч. наявність алергічних реакцій чи інших специфічних реакцій на медичні препарати, індивідіальне їх несприйняття, атипову побудову органів чи їх систем, наявність захворювань, які становлять загрозу для оточуючих та медперсоналу; невиконання пацієнтом п.2.2.1, 2.2.3, 2.2.7 цього договору. (а.с. 77)

У зв`язку з цим, вбачаються переконливими доводи сторони відповідача про те, що позов ОСОБА_1 до ТзОВ "Стардент", не грунтується на тих фактах, на які вона покликалась, як на підставу своїх позовних вимог, а зумовлений швидше недосягненням бажаного для неї результату від ортодонтичного лікування, на який вона сподівалась. Однак, за відсутності між ОСОБА_1 і ТзОВ "Старднент" окремого договору, який би передбачав цивільно-правову відповідальність відповідача по відшкодуванню пацієнту будь-якого виду шкоди саме за недосягнення очікуваного результату, то з урахуванням підписаної нею Інформованої згоди на таке лікування, сама по собі наявність спірних відносин з цього приводу, не створюють для позивача юридичних підстав для відшкодування майнової та моральної шкоди через недосягнення бажаного результату.

За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналогічно, правовою підставою для відшкодування фізичній особі моральної шкоди згідно ч.1 ст.23 ЦК України є встановлення факту порушення її прав.

Отже, для відшкодування шкоди у спорі між позивачем і відповідачем має бути обов`язково встановлено, як порушення прав ОСОБА_1 , як споживача медичних послуг, що надавались їй у ТзОВ "Стардент" з ортодонтичного лікування, так і наявність вини надавача цих послуг у порушенні таких прав ОСОБА_1 ..

Враховуючи вище наведене, з урахуванням того, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, які б вказували на порушення майнових і немайнових прав ОСОБА_1 , зокрема щодо неправильного надання їй медичної допомоги (послуг ортодонтичного лікування) з боку лікарів ТзОВ "Стардент", то суд дійшов висновку, що фактичних і правових підстав для задоволення її позовних вимог не вбачається. Відтак у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю у зв`язку з недоведеністю обставин, на які вона посилалась, як на підставу позовних вимог.

Згідно ст.142 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, у зв`язку з відмовою у позові, стягненню не підлягають.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2026 року щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Стардент" (ЄДРПОУ 41251500) у межах суми - 482 960 /чотириста вісімдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят/ гривень підлягають скасуванню з набранням судовим рішенням законної сили. Вказані заходи відповідно до ч.10 ст.158 ЦПК України зберігають свою дію до набрання цим рішенням законної сили.

На підставі ст.ст.23,1166 ЦК України, керуючись ст.142, ч10.ст.158, ст.ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стардент» про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити повністю.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 28 серпня 2026 року щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Стардент" (ЄДРПОУ 41251500) у межах суми - 482 960 /чотириста вісімдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят/ гривень скасувати. Вказані заходи відповідно до ч.10 ст.158 ЦПК України зберігають свою дію до набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з розгляду цивільних справ Рівненського апеляційного суду, шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 18.09.2026.

Суддя А.С. Лободзінський