Рішення № 139866494, 16.09.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 555/3010/25

Провадження № 2/559/882/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

16 вересня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю. за участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Представник ТзОВ «ФК «Сіті Колект» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 21.02.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3477349 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Даний договір укладений у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі. Сума кредиту - 3500 грн., строк кредиту - 359 днів. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит у сумі 3500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . 26.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено Договір факторингу №26102023, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором щодо відповідача. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» відповідно до Договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Сіті Колект», у зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 19380 грн. та судові витрати у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 05.02.2026 відкрито упровадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 06.05.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача просить справу розглядати у його відсутності позов задовольнити, про що вказав у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат відсутній». У відповідності до ст.128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Крім того, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 21.02.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3477349 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно умов вказано Договору сума кредиту складає 3500 грн., строк кредиту - 360 днів (п. 1.2 та п. 1.3 Договору). Згідно п. 1.4.1 та 1.4.2. стандартна процентна ставка становить 2,0 % в день, знижена процентна ставка - 2,0%. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною процентною ставкою складає 28700 грн., за зниженою процентною ставкою 28700 грн.. (п.1.6.1, 16.2 Договору). Кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем (п. 2.1) (а.с.9-18).

Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.18 зворот-20).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Лінеруа Україна» укладено Договір на переказ коштів №210222-1 від 21.02.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 21.02.2023 на суму 3500 грн., маска карти № НОМЕР_1 (а.с.24 зворот).

Вказаний номер картки збігається із номером картки, вказаної у кредитному договорі у розділі 10 «Реквізити та підписи сторін».

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Лінеруа Україна» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 26.10.2023 заборгованість відповідача за кредитом складає 19380 грн., з яких 3500 грн. - основний бог та 15880 грн. - заборгованість за відсотками. Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснив часткову оплату за Договором №3477349 на рахунок кредитора у розмірі 10 грн. Дана сума включена у розрахунок заборгованості (а.с.20 зворот-24).

26.10.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено Договір Факторингу №26102023, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК ПРОФІТ» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ПРОФІТ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. Згідно п.6.2.3 Договору права вимоги переходять до нового кредитора з моменту зарахування грошових коштів у повному обсязі. В якості компенсації за придбання прав вимоги новий кредитор сплачує плату у розмірі 1 170 331,26 грн. (п.7.1Договору). Відповідно до п. 8.3.1 кредитор зобов`язаний протягом 5 робочих днів з моменту підписання Договору передати новому кредиторові Реєстр боржників з усіма заповненими даними про боржника, які обов`язково повинні міститися в реєстрі боржників (а.с.28-29).

Надалі, між ТОВ «ФК ПРОФІТ» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» було укладено договір факторингу № 20250909/001 від 09.09.2025, відповідності до умов якого, ТОВ «ФК ПРОФІТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Сіті Колект» за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Колект» приймає належні права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с.30-32).

На виконання умов Договору факторингу, ТОВ «ФК «Сіті Колект» сплатило ТОВ «ФК ПРОФІТ» грошові кошти у розмірі 1007777,66 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 19.09.2025 (а.с.32 зворот).

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу від 09.09.2025, ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3477349 в сумі 19380 грн. з яких 3500 грн. - основний бог та 15880 грн. - сума заборгованості за процентами (а.с.33-34).

З наданих розрахунків вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань.

IV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно ізст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах

Отже, для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.

Наявність реєстру права вимоги, як обов`язкової частини договору факторингу та документу, який підтверджує право вимоги за тим чи іншим договором є обов`язковим.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі №916/2040/20). Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 21.02.2023 між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 виникли правовідносини у зв`язку з укладенням Договору №3477349 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір було укладено в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Згідно вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3500 грн. шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем при укладені Договору.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з останнього, посилаючись на те, що ТОВ «ФК «Сіті Колект» є правонаступником первісного кредитора. Однак, з такими твердженнями позивача суд не може погодитися з огляду на наступне. Відповідно до норм чинного законодавства та усталеної практики Верховного Суду України, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

В даному випадку предмет права вимоги визначається Договором факторингу №26102023 від 26.10.2023, однак перехід права вимоги до боржників здійснюється за реєстрами права вимоги. Разом з тим, у матеріалах справи відсутній реєстр боржників до договору факторингу №26102023 від 26.10.2023, а також докази здійснення фактором оплати за відступлення права вимоги. Тому, не заперечуючи правомірність самого договору факторингу, слід дійти висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази його виконання в частині передачі клієнтом (ТОВ «Лінеура Україна») фактору (ТОВ «ФК ПРОФІТ») прав вимоги до відповідача за Кредитним договором №3477349. Це вказує на відсутність доказів переходу прав вимоги від первинного кредитора на користь другого кредитора, в зв`язку з чим наявні підстави для відмови в задоволення позову внаслідок недоведеності порушеного або оспорюваного права позивача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 514, 516, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054, 1077 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: проспект Соборності, 30-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 43950742, електронна адреса court@citicillect.com.

Представник позивача: Варшавський Костянтин Антонович, РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.Ю.Жуковська