Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року Справа № 926/272/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча, секретар судового засідання Голіней Я.І.
розглянувши матеріали
за участі представників:
прокурор: Маріуца Р.А.
позивач 1: не з`явився
позивач 2: не з`явився
відповідач 1: Смутняк О.В.
відповідач 2: Коробейник А.В.
за позовом Чернівецької обласної прокуратури
в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України
до відповідачів: 1) Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
2) Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут
про визнання недійсним договору та стягнення в дохід держави 20 941, 49 грн
І. Стислий виклад позовних вимог
Чернівецька обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Міністерства аграрної політики та продовольства України із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут про визнання недійсним договору постачання природного газу для непобутових споживачів №41В200-4315-23-b від 28.12.2023 укладеного між ТОВ Твій Газзбут та Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, стягнення в дохід держави 20 941,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що договір №41В200-4315-23-b від 28.12.2023 укладений з порушенням вимог законодавства, зокрема, Закону України ''Про санкції'', Закону України ''Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення'', а також Указів Президента України з цих питань, оскільки винагородоодержувачем, тобто кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", який має відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі та/або відсоток права голосу в юридичній особі, є громадянин України ОСОБА_1 , який знаходиться під санкціями РНБО України відповідно до державного реєстру санкцій.
Прокурор вважає, що вибірковий підхід та надмірна формалізація вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" дозволяє підсанкційним фізичним особам продовжувати отримувати дохід через підконтрольні їм юридичні особи. Вказане стає наслідком прямого порушення основних засад, визначених Законом України "Про санкції" та надає можливість уникнути виконання Указу Президента України від 24.06.2021р. №266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Тому, на переконання прокурора, постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 №157 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178" пункт 44 викладено в такій редакції: "Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: п. 11) учасник процедури закупівлі або кінцевий "бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
Незважаючи на наведені вимоги законодавства, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області здійснено закупівлю природного газу без використання електронної системи закупівель UA-2023-12-29-001606-a та укладено спірний договір із ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціарним власником якого є особа, яка перебуває під вищезгаданими санкціями РНБО.
Відповідач - 2 у відзиві на позов від 12.02.2025 зазначив, що із змісту позовних вимог не вбачається, які права або інтереси позивачів були порушені та яким чином вчинення відповідача-2 певних дій на користь відповідача - 1 захистить або відновить інтереси позивачів, а тому вважає, що є підстави для залишення позовної заяви без руху. В позовній заяві відсутнє письмове обґрунтування правових підстав позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут в дохід держави 20 941,49 грн.
Представник відповідача-2 вказує на те, що прокурором за повної відсутності відповідних підстав та повноважень, з порушенням строків і відповідної процедури фактично було здійснено моніторинг закупівлі, що не передбачено Конституцією України, Законом України Про прокуратуру та Законом України Про публічні закупівлі та є правовою підставою для відмови у задоволенні позову.
У прокурора не було підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, оскільки останній повідомив прокурора про те, що всі етапи вказаної закупівлі завершилися, договір виконано, у зв`язку із чим відсутні підстави для проведення моніторингу закупівлі природного газу. Тобто, зі сторони Держаудитслужби відсутня бездіяльність, так як нею були виконанні положення ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі.
На думку представника відповідача-2, у прокурора відсутні підстави і для звернення з цим позовом в інтересах Міністерства аграрної політики та продовольства України, оскільки між позивачем-2 та відповідачем-2 взагалі відсутні спірні правовідносини і жодні договори між ними не укладались, в матеріалах справи не має доказів того, що Міністерство аграрної політики та продовольства України є розпорядником коштів відповідача - 1.
Товариство з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут відсутнє у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", відповідач - 2 повноцінно та без обмежень здійснює свою господарську діяльність, розрахункові рахунки в установах банку не заблоковано, що на думку відповідача, спростовує твердження позивача про надання товариством недостовірної інформації під час проведення процедури закупівлі про заборону здійснення публічних закупівель.
Таким чином, представник відповідача-2 у своєму відзиві позовні вимоги вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач -1 у поясненнях на позов від 17.02.2025 зазначає, що згідно з інформацією, оприлюдненою в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-12-29-001606-а, замовник здійснив закупівлю шляхом оприлюднення звіту про договір про закупівлю.
Порядок проведення моніторингу процедури закупівлі та специфіку реалізації результатів моніторингу визначено безпосередньо статтею 8 Закону, норми якої не передбачають вжиття таких заходів, як звернення органами державного фінансового контролю до суду чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певних дій, про що було проінформовано Чернівецьку обласну прокуратуру листом Управління від 17.05.2024 №132417-17/1364-2024.
При цьому, Управлінням не здійснювалося контрольних заходів, якими були б виявлені порушення при проведенні закупівлі, яка є предметом спору у даній справі.
Управління західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області щодо заявлених позовних вимог прокуратури не заперечує.
Прокурор у відповіді на відзив від 18.02.2025 не заперечує відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут в переліку юридичних осіб, щодо яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), проте звертає увагу суду на те, що все ж таки винагороджувачем, тобто кінцевим бенефіціаром останнього є ОСОБА_1 , який знаходиться під санкціями РНБО України відповідно до державного реєстру санкцій. (ідентифікатор в реєстрі: 15581).
Незважаючи на вимоги Закону України Про публічні закупівлі Управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області закупівлю проведено без використання електронної системи закупівель UA-2023-12-29-001606-а та укладено спірний договір з відповідачем-2.
Прокурор вказує про те, що рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №7193-р/пк-пз від 06.12.2022 встановлено порушення відповідачем-2 вимог Закону України Про публічні закупівлі, що виразилося у поданні недостовірної інформації для участі у процедурі закупівлі, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут є особою, щодо якої застосовані санкції на підставі Закону України Про санкції.
Прокурор зазначає, що очевидним є факт, що фізична особа ОСОБА_1 безпосередньо не має наміру та мети вступати у господарські правовідносин, як сторона правочину, однак відповідно до ресурсу Youcontrol є засновником та кінцевим бенефіціарним власником більше 40 компаній, у тому числі зареєстрованих в офшорних зонах та тих, що причетні до постачання сировини на військові підприємства рф; прямо чи непрямо володіє цими компаніями, впливає на всі рішення, що ними ухвалюються.
Причетність останнього до виведення українського титанового бізнесу під російську юрисдикцію стала наслідком застосування щодо останнього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) згідно рішень РНБО від 18.06.2021 та 24.06.2024.
Враховуючи вищевикладене прокурор вважає, що є достатні підстави для визнання спірного договору недійсним, оскільки він укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, порушує правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг та, зокрема, укладений з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі.
Прокурор спростовує твердження відповідача - 2 щодо відсутності підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, оскільки останній є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, і може бути позивачем у справі. Питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з`ясовуватись у суді.
Відповідно до інформації Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №10-24-0.5-1678/2-24 від 17.05.2024 на виконання умов договору відповідачу - 2 перераховано 20941, 49 грн коштів загального фонду Державного бюджету на 2024 рік, головним розпорядником яких є Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Прокурор зауважує, що у даних правовідносинах Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня та є замовником товару в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня - Міністерства аграрної політики та продовольства України.
В даному випадку Міністерство аграрної політики та продовольства України є органом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів Державного бюджету.
Чернівецькою обласною прокуратурою з метою вжиття самостійних заходів представницького характеру на адресу позивачів скеровані відповідні листи, проте останніми не вжито заходів щодо пред`явлення позовних заяв на захист інтересів держави.
На адресу Західного офісу Держаудитслужби 29.04.2024 направлений відповідний лист, який переадресований до Управління Західного офісу Держаудислужби в Чернівецькій області.
З відповіді від 17.05.2024 вбачається, що органи Держаудитслужби законодавчо не наділені правом самостійного звернення до суду у даних правовідносинах.
Крім того, на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України відповідні листи скеровувались двічі, а саме, 28.05.2024 за №15-132 вих 24 та 13.09.2024 за №15-3707 вих 24, однак самостійних заходів представницького характеру указаним позивачем не вжито.
Враховуючи наведене прокурор, реагуючи на виявлені порушення законодавства, звернувся до суду з даною позовною заявою, зважаючи на очевидний характер порушень та нездійснення компетентними органами повноважень на захист інтересів держави.
Відповідач -2 у запереченнях на відповідь на відзив від 19.02.2025 не погоджується з твердженням прокурора щодо проведення моніторингу публічної закупівлі як аналізу загальнодоступної інформації, яка міститься в мережі Інтернет так як вважає, що за змістом п.11 ч.1 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі аналіз доступної інформації, яка є в загальному доступі та відображена на офіційному майданчику державних тендерів Prozorro є моніторингом закупівлі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут звертає увагу суду на те, що в рішенні РНБО відсутня санкція у вигляді заборони на здійснення у Фірташа Д.В. публічних закупівель, а до Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут будь-яких санкцій не застосовано, тобто заборона щодо публічних закупівель у відповідача - 2 відсутня.
Представник відповідача - 2 вважає, що прокурором ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив не було обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Останнім не додано належних та допустимих доказів в підтвердження бездіяльності позивачів, а з листів, на які посилався прокурор у своїй відповіді на відзив, вбачається лише підтвердження виконання останнім своїх зобов`язань за спірним договором.
Прокурором не підтверджено те, що дії Міністерства аграрної політики та продовольства України, пов`язані з оплатою грошових коштів на рахунки відповідачу - 2 за спожитий газ, якимось чином порушили інтереси позивача - 2 або завдали збитки державі.
При цьому, відповідач - 1 є самостійним суб`єктом господарювання, який наділений всіма правами та обов`язками, у тому числі і щодо захисту своїх інтересів у судовому порядку.
Управління Західного офісу Держаудитслужби у Чернівецькій області повідомляло прокурора про відсутність відповідних повноважень щодо звернення до суду чи до інших правоохоронних органів для спонукання до вчинення певних дій. На думку відповідача - 2 прокурором ні до позовної заяви, ні до відповіді на відзив не додано належних доказів щодо нездійснення чи неналежного здійснення необхідних дій у відповідності до наданих повноважень, які можуть кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Представник відповідача - 2, враховуючи відсутність порушеного права та/або інтересів позивачів, відсутність у рішенні РНБО санкцій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут та відсутність санкцій про заборону публічних закупівель у відповідача - 2, просить суд в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.
Відповідач 1 у відзиві на позов від 21.02.2025 зазначив, що на момент укладеного договору 28.12.2023, шляхом моніторингу відкритих реєстрів, Головному управлінню було відомо, що уповноваженою особою юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут є Ткаченко Роман Юрійович. У відкритих реєстрах, до яких мало доступ Головне управління, не зазначено, що на Товариство з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут, або на ОСОБА_2 накладені санкції. Відповідач - 2 не входив до списку підсанкційних юридичних осіб.
Чернівецька обласна прокуратура стверджує, що кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут є ОСОБА_1 , проте при укладанні договору 28.12.2023 Головному управлінню не було відомо про кінцевих бенефіціарних власників постачальника та те, що ним виступає саме ОСОБА_1 .
Відповідач - 1 у своєму відзиві звертає увагу на те, що починаючи з 03.07.2021 і до цього часу до Головного управління жодних роз`яснень або зауважень від Західного офісу Держаудитслужби щодо співпраці та діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут на території Чернівецької області не надходило. Крім того, Західним офісом Держаудитслужби не підтверджувалась інформація, що кінцевим бенефеціарним власником Твій Газзбут є ОСОБА_1 , стосовно якого введені санкції.
Лише з 01.02.2024 запрацював Державний реєстр санкцій (https://drs.nsdc.gov.ua), а тому на момент укладення спірного договору, відповідач - 1 не міг знати про підсанкційного бенефіціарного власника ОСОБА_1
27.05.2024 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут відповідачем - 1 надіслано лист із вимогою про розірвання договору від 28.12.2023 на постачання природного газу у 2024 році. На момент звернення Чернівецької обласної прокуратури із позовом договір від 28.12.2023 припинений.
Згідно умов укладеного договору кошти у сумі 20941,49 грн, які Чернівецька обласна прокуратура просить стягнути суд, були перераховані постачальнику послуг за спожитий газ, тож спірна сума коштів перебуває у володінні відповідача-2, а її стягнення можливе лише у разі ухвалення судом відповідного рішення і стягнення 20941,49 грн саме з відповідача-2.
З урахуванням наведених обставин відповідач - 1 просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач -2 у додаткових поясненнях від 19.02.2026 зазначив, що оскільки законом «Про публічні закупівлі» та тендерною документацією замовника не встановлений обов`язок учасника подавати інформацію стосовно того, чи були накладені санкції на КБВ учасника процедури закупівлі, то посилання на те, що ТОВ «Твій Газзбут» зазначило у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, є необґрунтованим та незаконним.
Відповідач - 2 зазначає, що дійсно положеннями закону, тобто п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону, відповідно до якого замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції».
Водночас відповідач 2 стверджує, що товариство не є юридичною особою, на яку накладалася санкція у виді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг. Будь-які документи, які б підтверджували накладення вищезазначеної санкції безпосередньо на відповідача - 2, відсутні. Відповідно немає підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Твій Газзбут» відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону.
Такий вид санкцій як «заборона на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг» згідно із законом України "Про санкції", ні до ТОВ «Твій Газзбут», ні до кінцевого бенефіціарного власника товариства ОСОБА_1 рішенням РНБО введеним в дію указом президента не застосовувався. У санкційному переліку вказаний вид санкції відсутній. Суб`єкт, уповноважений приймати рішення про застосування санкцій в межах своїх дискреційних повноважень визначив, які види санкцій слід застосовувати до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Твій Газзбут».
На думку відповідача - 2 прокурором допущено занадто широкий розсуд щодо виду санкцій, який не був застосований до кінцевого бенефіціарного власника учасника процедури закупівлі, і який така(-і) особа(-и) не мали правових підстав застосовувати до себе самостійно, і який не мав правових підстав замовник процедури вважати застосованим до них.
Згідно з законом України «Про санкції», заборона публічних закупівель у ТОВ «Твій Газзбут» відсутня, оскільки товариство не підпадає під жодні критерії закону.
Позивач 2 не скористався правом на надання пояснень по справі.
ІІ. Рух справи у суді
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 31.01.2025 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 26.02.2025.
04.02.2025 від адвоката Попова В.Д. надійшла заява про вступ у справу в якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю Твій ГазЗбут.
12.02.2025 від представника відповідача-2 надійшов відзив на позов.
17.02.2025 від Управління західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області надійшли пояснення на позов.
18.02.2025 від прокурора надійшла відповідь на відзив.
19.02.2025 від відповідача - 2 надійшли заперечення на позов.
21.02.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позов.
25.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду судового рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення постанови по цій справі, обставини в якій є подібними обставинам справи № 926/272/25 та від висновків якої залежить правильне вирішення цієї справи.
Ухвалою суду від 26.02.2025 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 17.03.2025.
Ухвалою суду від 17.03.2025 зупинено провадження у справі №926/272/23 до перегляду судового рішення Об`єднаною палатою Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення постанови.
Судом встановлено, що 19.12.2025 Об`єднаною палатою Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду оприлюденено постанову по справі №922/3456/23.
Крім того, 30.01.2026 від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України надійшло клопотання про заміну його як позивача по справі.
Ухвалою суду від 10.02.2026 провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання на 25.02.2026. Замінено позивача у справі №926/272/25 з Міністерства аграрної політики та продовольства України на його правонаступника - Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
19.02.2026 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 23.02.2026 задоволено клопотання представника відповідача-2 про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку.
19.02.2026 від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення.
25.02.2026 від відповідача 2 надійшла заява про долучення до матеріалів справи судової практики з подібних правовідносин.
Ухвалою суду від 25.02.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її розгляд по суті на 24.03.2026.
У судових засіданнях 24.03.2026, 09.04.2026, 12.05.2026, 11.06.2026 та 02.07.2026 оголошувались перерви.
Ухвалою суду від 23.07.2026 за клопотанням представника відповідача 2 розгляд справи відкладено до 03.09.2026.
02.09.2026 від представника відповідача -2 надійшла заява про долучення до матеріалів справи судової практики у подібних правовідносинах.
У судовому засіданні 03.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення якого у зв`язку із складністю справи призначено на 14.09.2026.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У судовому засіданні 14.09.2026 проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
28.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (далі - постачальник) та Головним управлінням Держгеокадастру в Чернівецькій області (далі - покупець) укладений договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41В200-1315-23-b (далі - договір).
Відповідно до п. 1.2 договору постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2024 році природний газ (код ДК 021:2015 - 09123000-6) - Газове паливо (Природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Річний плановий обсяг постачання газу - 2185,67 куб. м. (п. 1.3 договору).
За умовами п. 3.1 договору ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додатну вартість становить 20,83333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн.
Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 20,96990933 грн.
Податок на додану вартість становить 4,19398187 грн.
Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 25,16389120 грн.
Ціна цього договору становить 45833,30 грн, ПДВ - 9166.66 грн, разом з ПДВ - 54999,96 грн.
Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем (пункт 4.2 договору).
Пунктом 10.1 передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» інформаційній платформі оператора ГТС до 31 грудня 2024 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На підставі наявних в матеріалах справи рахунків-актів відповідач - 1 в період з січня по квітень 2024 року перерахував відповідачу 2 за 836,5 куб. м. природного газу 20 941,49 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №50 від 25.01.2024, №99 від 09.02.2024, №191 від 15.03.2024, №267 від 10.04.2024 та №290 від 24.04.2024.
Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником товариства, якому належить 100 % статутного капіталу та право голосу в юридичній особі, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» передбачено, зокрема застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних осіб згідно з додатком. Додатком 1 до указаного рішення Ради національної безпеки і оборони України визначено наступну фізичну особу: ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Бересток Заліщицького району Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Крім цього, визначено наступні види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України «Про санкції»): 1) блокування активів тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції», тощо.
У додатку 2 до рішення РНБО від 18.06.2021, у якому наведений перелік юридичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), ТОВ "Твій Газзбут" не зазначене.
Указ Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 набрав чинності 03.07.2021.
3 01.02.2024 в України запрацював Державний реєстр санкцій (https://drs.nsdc.gov.ua), ведення якого забезпечує апарат Ради національної безпеки і оборони України.
Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 7193-р/пк-пз від 06.12.2022 про відмову в задоволенні скарги ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» на рішення замовника про відхилення його тендерної пропозиції у закупівлі UA-2022-11-03-012010-а з підстав зазначення у своїй тендерній пропозиції недостовірної інформації про відповідність вимогам п. 11 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», встановлено порушення відповідачем-2 вимог указаного Закону, що виразилося у поданні недостовірної інформації для участі у процедурі, оскільки ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» є особою, щодо якої застосовані санкції згідно Закону України «Про санкції».
У переліку санкцій, застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 до ОСОБА_1 терміном на три роки, наявні такі види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України «Про санкції»), як «Обмеження торговельних операцій» (п. 2); «Зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань» (п. 5); «Інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції» (п.13) Додатку 1 до згаданого вище Рішення РНБО.
IV. Позиція суду по суті спору
Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У відповідності до частини 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і на захист яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є правомірним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Застосований судом спосіб захисту має бути правомірним - таким, що відповідає правовій природі відносин, що виникли між сторонами спору, тобто відповідати праву; тоді як ефективність характеризує спосіб захисту відповідно до критерію його дієвості у відновленні порушеного права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Отже, визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України.
28.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (далі - постачальник) та Головним управлінням Держгеокадастру в Чернівецькій області (далі - покупець) укладений договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41В200-1315-23-b.
Відповідно до п. 1.2 договору постачальник зобов?язується передати у власність Споживачу у 2024 році природний газ (код ДК 021:2015 - 09123000-6) - Газове паливо (Природний газ), а Споживач зобов?язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Укладенню договору передували відкриті торги проведені Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області закупівлі UA-2023-12-29-001606-а (відомості про закупівлю розміщені за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-12-29-001606-а) природного газу без використання електронної системи, за результатами якої із ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» 28.12.2023 укладено договір № 41B200-4315-23-b постачання природного газу для не побутових споживачів.
Прокуратура звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати недійсним договір про постачання природного газу № 41B200-4315-23-b від 28.12.2023, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та стягнути у дохід держави 20941,49 грн.
За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Отже, для визнання оспорюваного правочину (договору) недійсним суду необхідно встановити, що в момент вчинення такого правочину (договору) було недодержано вимоги статті 203 Цивільного кодексу.
При розгляді справ, в яких позивач просить визнати недійсним правочин (договір), суд виходить з презумпції правомірності вчиненого (укладеного) правочину.
З урахуванням вказаного позивач, заявляючи вимогу про визнання недійсним правочину (договору) повинен спростовувати вказану презумпцію правомірності правочину в порядку частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Подаючи позов у цій справі, прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що договір укладений з порушенням вимог Господарського кодексу України, Закону України «Про санкції», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також Указів Президента України з цих питань, а тому підлягає визнанню недійсним виходячи з наступного.
За положеннями частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права (стаття 2 Закону України «Про санкції»).
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про санкції» передбачено, що підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
За приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) видами санкцій згідно з цим Законом є: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 6-1) заборона поширення медіа на території України; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона користування радіочастотним спектром України; 9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж; 10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; 11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України; 12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; 13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави; 16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 19) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами; 21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в`їзду на територію України; 22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод; 24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 24-1) заборона на набуття у власність земельних ділянок; 25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Отже, перелік видів санкцій, визначений у ст.4 Закону "Про санкції", не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом".
Втім, розкриття поняття "інших санкцій" Закон ''Про санкції'' не містить.
Відповідно до частини 1, 3 статті 5 Закону України ''Про санкції'' (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.
Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин (подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 922/3069/24).
Президент України Указом від 24.06.2021 №266/2021 ввів в дію рішення РНБО від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно з яким були застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.
До позову долучено копію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» з додатком № 1, в якому зазначено під порядковим номером 538 Фірташ Дмитро Васильович (ІПН НОМЕР_1 ) та вид обмежувального заходу (відповідно до Закону України «Про санкції»): 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції».
У додатку 2 до рішення РНБО від 18.06.2021, в якому наведений перелік юридичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), ТОВ "Твій Газзбут" не зазначене.
Тобто, ТОВ "Твій Газзбут" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
З огляду на це, враховуючи те, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО від 18.06.2021 ТОВ "Твій Газзбут" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, суд констатує, що застосування персональних санкцій до фізичної особи ОСОБА_1 не означає, що вищевказані санкції є такими, що застосовані до ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 .
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.07.2025 у справі №922/3069/24.
Згідно із частиною 1, 3 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.
Верховний Суд у постанові від 12.12.2024 у справі №922/3275/23 зазначив, що санкції, застосовані персонально до фізичної особи, не можуть бути застосовані до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є така фізична особа, оскільки ТОВ "Твій Газзбут" є самостійною юридичною особою та не відповідає по зобов`язаннях свого учасника.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм, правових позицій Верховного Суду, встановлених фактичних обставин справи та мотивів, наведених у цій постанові, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування у даній справі положень частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки оспорюваний договір між сторонами укладено за результатами відкритих торгів у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі», а застосовані до ОСОБА_1 санкції не поширюються на ТОВ "Твій Газзбут", оскільки носять індивідуальний характер для такої фізичної особи.
Суд встановив, що оспорюваний договір виконувався його сторонами. На виконання договору відповідачем -2 в період з січня по квітень 2024 виставляв акти-рахунки за спожиті 836,5 куб.газу на загальну суму 20941,49 грн, яка повністю сплачена відповідачем - 1, що підтверджується платіжними інструкціями №50 від 25.01.2024, №99 від 09.02.2024, №191 від 15.03.2024, №267 від 10.04.2024 та №290 від 24.04.2024.
Необхідно зазначити, що передбачені ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України санкції є не компенсаційними, а конфіскаційними санкціями, які передбачають стягнення усього отриманого за правочином на користь держави. Ці санкції спрямовані не на відновлення правового стану, який існував до порушення, а на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства.
Відповідно до практики ЄСПЛ конфіскація без вироку суду (Non-Conviction Based Confiscation - NCBC) розглядається як втручання у право власності, захищене ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Застосування наслідків, передбачених ч.3 ст.228 Цивільного кодексу є втручанням держави у право власності приватних осіб. Тому підлягає застосуванню ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Відповідно до зазначеної статті кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
За усталеною практикою ЄСПЛ критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;
- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Отже, для застосування частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України повинні бути виключні випадки, передбачені вказаною нормою, оскільки в протилежному випадку це буде втручанням у право на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору про постачання природного газу для непобутових споживачів №41В200-4315-23-b від 28.12.2023, укладеного між ТОВ Твій Газзбут та Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області.
Враховуючи відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині позовної вимоги щодо стягнення з ТОВ «Твій Газзбут» на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області коштів в сумі 20941,49 грн, а з Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області одержані ним за рішенням суду 20941,49 грн - в дохід держави.
V. Наявність підстав для звернення прокурора за захистом інтересів держави.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру.
Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до приписів статті 23 Закону України Про прокуратуру:
- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);
- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Чернівецькою обласною прокуратурою пред`являється позовна заява в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у даних правовідносинах, а саме Західного офісу Держаудитслужби та Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Листом від 29.04.2024 Чернівецька обласна прокуратура звернулася до Західного офісу Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби у Чернівецькій області в якому просила в строк до 06.05.2024 надати інформацію чи проводив або має намір провести Західний офіс Держаудитслужби моніторинг закупівлі UA-2023-12-29-001606-а та чи звертався або має намір звернутися із відповідним позовом до суду.
У відповідь на вищевказаний лист, 23.05.2024 Управління Західного офісу Держаудитлужби в Чернівецькій області повідомило керівника Чернівецької обласної прокуратури, що вразі подання прокуратурою відповідного позову Управління готове взяти участь у справі як третя особа.
Листом від 04.12.2024 Чернівецька обласна прокуратура повідомила Західний офіс Держаудитслужби, що прокуратурою прийнято рішення про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби до Управління та Товариства про визнання недійсним договору від 28.12.2023 №№41В200-4315-23-b постачання природного газу для непобутових споживачів та стягнення у дохід держави 20941,49 грн.
Західний офіс Держаудитслужби наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення державних закупівель, на території Чернівецької області.
Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.
Прокурор пред`являє позов також в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - Закон) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону).
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ч. 1 ст. 5 Закону).
Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі.
Згідно вимог статті 8 Закону України Про публічні закупівлі, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.
Отже, з урахуванням указаних вище законодавчих норм (ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі), згадані органи є ключовими суб`єктами, які наділені повноваженнями на виявлення порушень у сфері публічних закупівель.
Відповідно до приписів п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (далі - Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно підпункту 9 пункту 4 Положення, Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Підпунктом 20 пункту 6 Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Згідно пунктом 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Пунктами 1 та 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, визначено, що Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях.
Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби території Львівської, Волинської, Закарпатської Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби т його заступників.
При цьому, згідно з п. 7 цього ж Положення, Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління. Офіс здійснює контроль за діяльністю управлінь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів.
Відповідно до пунктів 8 та 10 статті 10 цього ж Закону, органу державного фінансового контролю надається право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень закону та з питань збереження і використання активів.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 також підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби, яка хоч і не проводила моніторинг публічної закупівлі, однак може і повинна бути позивачем у справах з аналогічних питань.
Таким чином, Західний офіс Державної аудиторської служби України є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Чернівецької області.
Листом від 29.04.2024 Чернівецька обласна прокуратура звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області у якому просила у строк до 06.05.2024 надати усі матеріали закупівлі UA-2023-12-29-001606-а та належним чином завірену копію договору та інформацію чи виконаний позов та чи планує Управління звертатися з позовом до суду.
У відповідь на вищевказаний лист 17.05.2024 Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області направило Чернівецькій обласній прокуратурі витребувані документи та повідомило, що у зв`язку з тим, що закупівля природнього газу за ідентифікатором UA-2023-12-29-001606-а відбулась без використання електронної системи закупівель вона не була предметом моніторингу , перевірки, ревізії органів Держаудитслужби.
28.05.2024 Чернівецька обласна прокуратура звернулася листом до Міністерства аграрної політики та продовольства України у якому просила у строк до 10.06.2024 проінформувати чи зверталось або має намір звернутися Міністерство з відповідним позовом та чи відшкодовані кошти сплачені за договором постачання природного газу №41В200-4315-23-b від 28.12.2023.
Міністерством аграрної політики та продовольства України вищевказаний лист скеровано Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру.
10.06.2024 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулася листом до Чернівецької обласної прокуратури та Міністерства аграрної політики та продовольства України в якому повідомило що подаватиме позов до ТОВ «Твій Газзбут» з вимогою про розірвання вказаного договору.
23.07.2024 Чернівецька обласна прокуратура звернулася листом до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області з проханням проінформувати чи звернулось Управління до суду з позовом про визнання вищевказаного договору недійсним.
У відповідь на вищевказаний лист Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області повідомило Чернівецьку обласну прокуратуру, що позов Управлінням не пред`являвся, договір не розірвано, при цьому, Управління не заперечує з приводу вжиття прокуратурою заходів з приводу звернення прокуратурою з позовом до суду.
13.09.2024 Чернівецька обласна прокуратура звернулася листом до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням у строк до 11.10.2024 проінформувати чи зверталось або має намір звернутися Міністерство з відповідним позовом до суду, чи не відшкодовані кошти за договором та чи Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області має намір самостійно звернутися з позовом.
Міністерством аграрної політики та продовольства України вищевказаний лист повторно скерувало до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
07.10.2024 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила Чернівецьку обласну прокуратуру та Міністерство аграрної політики та продовольства України, що Держгеокадастр не наділений повноваження щодо представлення інтересів держави в якості позивача у правовідносинах, які виникли між Головним управлінням та ТОВ «Твій Газзбут».
Листом від 04.12.2024 Чернівецька обласна прокуратура повідомила Міністерство аграрної політики та продовольства України, що прокуратурою прийнято рішення про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Мінагрополітики до Управління та Товариства про визнання недійсним договору від 28.12.2023 №№41В200-4315-23-b постачання природного газу для непобутових споживачів та стягнення у дохід держави 20941,49 грн.
У даних правовідносинах Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня - Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Відтак, Міністерство аграрної політики та продовольства України є органом уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних з законних та ефективним витрачанням коштів державного бюджету.
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивачів, які мають право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.
Таким чином, компетентні органи були достеменно обізнані з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивачів було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останні самостійно не захистили інтереси держави в суді.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що прокурор правильно визначив позивачів у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, є правомірним та обґрунтованим звернення прокурора в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
VI. Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку судовий збір залишити за позивачем.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв
Судове рішення № 139860240, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 14.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 926/272/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: