Ухвала суду № 139859730, 18.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.09.2026 Справа№914/2941/26

За заявою:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львівпро:забезпечення позовуу справі:№914/2941/26За позовом:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львівдо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс», м. Львівпро:стягнення попередньої оплати та 3% річних Суддя Крупник Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (надалі Позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (надалі Відповідач, ТОВ «Кавер Енерджі Плюс») про стягнення попередньої оплати та 3% річних.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору від 12.09.2024 на виконання робіт за об`єктом: «Реконструкція об`єкта ЛМКП «Львівтеплоенерго» з розміщенням та підключенням 4-х когенераційних газопоршневих установок загальною потужністю до 20 МВт у м. Львів, вул. Пластова, 125» в частині використання попередньої оплати у розмірі 8`000`000,00 грн., яка була сплачена за рахунок коштів бюджету розвитку Львівської міської територіальної громади, протягом 320 календарних днів (до 10.08.2026) на придбання і постачання матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання, необхідних для виконання погоджених робіт.

Позивач стверджує, що відповідач не використав отриману передоплату за призначенням. На це вказують отримані від нього листи, до яких додано лише договори, рахунки на оплату та платіжні документи, але не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Зважаючи на це, позивач просить суд стягнути із відповідача 8`011`178,10 грн., з яких 8`000`000,00 грн. попередня оплата, 11`178,10 грн. 3% річних.

Ухвалою від 18.09.2026 суд залишив позову заяву без руху та встановив заявникові строк для усунення недоліків позову.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. №1284/26 від 17.09.2026), у якій просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансових установах, на небюджетних рахунках в органах Державної казначейської служби України, у межах 8`011`178,10 грн.;

- у разі недостатності коштів на рахунках відповідача накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, у межах 8`011`178,10 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на існування реального ризику істотного ускладнення виконання майбутнього судового рішення, адже відповідач не виконав вимогу позивача про повернення попередньої оплати, не підтвердив використання попередньої оплати на цілі визначені договором, а також є боржником за ухвалою суду від 11.02.2026 у справі №914/4128/25 про затвердження мирової угоди на суму 921`032, 57 грн. і відповідачем у справі №914/1185/26, яка стосується стягнення 773`765,57 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, надавши оцінку доводам позивача, суд зазначає таке.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У заяві про забезпечення позову позивач просить одночасно накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача.

Надаючи оцінку можливості застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що умовою застосування заходів забезпечення, у випадку заявлення позовних вимог майнового характеру, рішення суду за котрими потребуватиме вчинення дій примусового характеру, є можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 суд касаційної інстанції виснував, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги про стягнення із відповідача попередньої оплати та 3% річних, суд за наявності обставин того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, може забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та на майно відповідача. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проаналізувавши доводи позивача, а також докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Позивач у встановленому процесуальним законом порядку довів існування того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити й унеможливити виконання рішення суду про стягнення грошових коштів (у разі прийняття такого судом). Про це свідчить, по-перше, наявність у відповідача статусу боржника за ухвалою суду від 11.02.2026 у справі №914/4128/25, якою затверджено мирову угоду та встановлено наявність у ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» обов`язку оплатити значну суму грошових коштів 921`032, 57 грн.; по-друге, стягнення із ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» за рішенням суду від 02.09.2026 у справі №914/1185/26 значної суми грошових коштів 785`372,05 грн.

Наявність у відповідача значного фінансового навантаження, зумовленого стягненням з нього значних грошових сум в інших справах (у загальній сумі 1`706`404,62 грн.), становить загрозу належному виконанню можливого рішення суду про стягнення грошових коштів у цій справі, особливо враховуючи, що розмір заявлених до стягнення вимог, який становить понад вісім мільйонів гривень.

Крім цього, слід зважати на те, що можливість відповідача розпорядитися належними йому грошовими коштами у будь-який час є беззаперечною. Позивач не зобов`язаний доводити, що відповідачем вживаються дії з розпорядження майном, яке становить предмет спору, оскільки вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Отже, у даній справі наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансових установах, на небюджетних рахунках в органах Державної казначейської служби України, у межах ціни позову у справі №914/2941/26.

Суд враховує те, що позивач просить накласти арешт і на майно відповідача у межах ціни позову. Однак, він не конкретизує переліку об`єктів рухомого/нерухомого майна, права щодо якого підлягають обмеженню. Вказане свідчить про те, що заява про забезпечення позову направлена на накладення арешту на усе майно відповідача.

Разом з тим, чинне законодавство не передбачає механізму виконання ухвали про забезпечення позову про накладення арешту на усе майно боржника із врахуванням розміру грошового виразу майнових вимог позивача. У таких випадках Закон України «Про виконавче провадження» не встановлює обов`язку державного/приватного виконавця проводити оцінку належного боржнику майна для накладення арешту лише на ту частину майна, вартість якого покриватиме розмір вимог позивача.

За таких умов, задоволення заяви про забезпечення позову у відповідній частині та подальше її пред`явлення до виконання матиме наслідком накладення арешту на усе без винятку майно відповідача, загальна вартість якого може перевищувати розмір заявлених у цій справі позовних вимог.

Зважаючи на все викладене вище, суд доходить висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи до забезпечення позову у справі №914/2941/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (79052, м. Львів, вул. Рудненська, буд. 14А/1; код ЄДРПОУ 41221900), які знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансових установах, на небюджетних рахунках в органах Державної казначейської служби України, в межах ціни позову 8`011`178,10 грн. до набрання законної сили рішенням суду у справі №914/2941/26.

3. В решті заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» відмовити.

4. Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років, починаючи з 19.09.2026.

5. Сторонами у виконавчому провадженні за даною ухвалою є:

Стягувач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 1; код ЄДРПОУ 05506460);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавер Енерджі Плюс» (79052, м. Львів, вул. Рудненська, буд. 14А/1; код ЄДРПОУ 41221900).

6. Ухвала набирає законної сили з в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Крупник Р.В.