Рішення № 139859411, 17.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2026Справа № 910/7520/26

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/7520/26,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Будівельників, 7 код ЄДРПОУ 40442698)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 39817414)

про стягнення збитків у розмірі 460 833, 33 грн,

без виклику представників сторін,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Стислий виклад позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» про стягнення збитків у розмірі 460 833, 33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 08 квітня 2024 року між ТОВ «БК Домінант» та ТОВ «Шульц Технолоджи» був укладений договір поставки обладнання № 336.

Згідно пункту 1.1 Договору ТОВ «Шульц Технолоджи», як Постачальник зобов`язувало поставити , а ТОВ «БК Домінант», як Покупець» прийняти і сплатити новий комплект обладання «Шульц-300» продуктивністю 300 літрів сусла за варку (далі - "Обладнання"), відповідно до Специфікації (Додаток № 1).

Загальна сума цього Договору становить 2 765 000 (два мільйона сімсот шістдесят п`ять тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ, що еквівалентно сумі 70 000 (сімдесят тисяч) доларів США по курсу 1 (один) долар 39 гривня 50 коп.

Відповідно до пункту 3.3. Договору «Покупець проводить оплату за Обладнання частинами:

- Перший платіж платіж в розмірі 70 (сімдесят) процентів, що складає 1 935 500,00 (один мільйон дев`ятсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп), в тому числі ПДВ , що еквівалентно сумі 49 000 (сорок дев`ять тисяч) доларів США по курсу 1 (один) долар 39 гривня 50 коп. У випадку зміни курсу гривні до курсу долару, ціна повинна бути скорегована за курсом Приватбанку продажу долара до гривні на день оплати. Розрахунок проводиться у національній валюті за курсом Приватбанку купівлі долара до гривні на день оплати - оплата після підписання договору впродовж двох робочих днів.

Указаний платіж є завдатком і є забезпеченням виконання Покупцем обов`язків за договором.

- Другий платіж платіж в розмірі 30(тридцять) процентів, що складає 829 500,00 (вісімсот двадцять дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ, що еквівалентно сумі 21 000 (двадцять одній тисячі) доларів США по курсу 1 (один) долар 39 гривня 50 коп. У випадку зміни курсу гривні до курсу долару, ціна повинна бути скорегована за курсом Приватбанку продажу долара до гривні на день оплати. Розрахунок проводиться у національній валюті за курсом Приватбанку купівлі долара до гривні на день оплати - оплата здійснюється протягом 75 (сімдесяти п`яти) календарних днів після надходження першого платежу, перед завантаженням Обладнання Покупцю».

На виконання умов пункту 3.3. Договору Позивач провів оплату першого платежу в розмірі 1 935 500,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями:

- № 2596 від 07.05.2024 р. на суму 500 000,00 грн.;

- № 2837 від 21.05.2024р. на суму 800 000,00 грн.;

- № 2897 від 22.05.2024р. на суму 635 500,00 грн.;

та оплату другого платежу, що підтверджується платіжною інструкцією:

- № 6695 від 25.11.2024р. на суму 829 500,00 грн. ТОВ «Шульц Технолоджи» виконало свої зобов`язання щодо поставки товару, що підтверджується видатковою накладною № 18 від 12 травня 2025 року.

Відповідачем за правилом першої події були складені податкові накладні та направленні на реєстрацію, а саме:

- податкова накладна № 2 від 07.05.2024р. на загальну суму 500 000,00 грн. сума ПДВ 83 333,33 грн.

- податкову накладну №6 від 21.05.2024р. на загальну суму 800 000,00 грн. сума ПДВ 133 333,33 грн.;

- податкову накладну № 7 від 22.05.2024р. на загальну суму 635 500 грн. сума ПДВ 105 916,67 грн.;

- податкову накладну №9 від 25.11.2024р. на загальну суму 829 500 грн. сума ПДВ 138 250,00 грн.

Згідно квитанції:

№ 9366278454 від 30.12.2024р. податкова накладна № 9 від 25.11.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8438 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги його постачання, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання ,що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій;

№ 9166611653 від 18.06.2024р. податкова накладна № 6 від 21.05.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8438 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги його постачання, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій;

№ 9150116166 від 04.06.2024р. податкова накладна № 2 від 07.05.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8438 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги його постачання, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій;

№ 9166633833 від 18.06.2024р. податкова накладна № 7 від 22.05.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8438 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги його постачання, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій;

Станом на дату звернення до суду вищевказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв`язку із не реєстрацією Відповідачем податкових накладних, Позивач втратив своє право на включення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 460 833,33 грн, чим Товариству завдано збитків.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався та не надав.

Процесуальні дії у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» про стягнення збитків у розмірі 460 833, 33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

30.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» надійшла заява про усунення недоліків.

30.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 910/7520/26 малозначною. Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду від 16.07.2026 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24. Конверт з ухвалою суду від 16.07.2026 було повернуто поштовим відділенням із зазначенням за закінченням терміну зберігання. Від відповідача (представника) клопотань, заяв, пояснень до канцелярії суду та через систему Електронний Суд не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв`язку.

За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення.

За змістом пункту 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження не повертати (пункт 102 вказаних Правил).

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б), від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Також судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду по справі №910/7520/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, Відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Відповідно до Витягу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадським формувань, дані щодо ТОВ «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» про перебування юридичної особи в процесі припинення та про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації відсутні; адреса місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ: 39817414) не змінювалась, визначена як: Україна, 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24.

Додатково суд зазначає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ», є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а тому в силу приписів частини 6 статті 6 ГПК України зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

15.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» надійшла заява про вступ у справу як представника.

Додатково суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

08 квітня 2024 року між ТОВ «БК Домінант» та ТОВ «Шульц Технолоджи» був укладений договір поставки обладнання № 336. Згідно пункту 1.1 Договору ТОВ «Шульц Технолоджи», як Постачальник зобов`язувало поставити , а ТОВ «БК Домінант», як Покупець» прийняти і сплатити новий комплект обладання «Шульц-300» продуктивністю 300 літрів сусла за варку (далі - "Обладнання"), відповідно до Специфікації (Додаток № 1).

Загальна сума цього Договору становить 2 765 000 (два мільйона сімсот шістдесят п`ять тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ, що еквівалентно сумі 70 000 (сімдесят тисяч) доларів США по курсу 1 (один) долар 39 гривня 50 коп.

Відповідно до пункту 3.3. Договору «Покупець проводить оплату за Обладнання частинами: - Перший платіж платіж в розмірі 70 (сімдесят) процентів, що складає 1 935 500,00 (один мільйон дев`ятсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп), в тому числі ПДВ , що еквівалентно сумі 49 000 (сорок дев`ять тисяч) доларів США по курсу 1 (один) долар 39 гривня 50 коп. У випадку зміни курсу гривні до курсу долару, ціна повинна бути скорегована за курсом Приватбанку продажу долара до гривні на день оплати. Розрахунок проводиться у національній валюті за курсом Приватбанку купівлі долара до гривні на день оплати - оплата після підписання договору впродовж двох робочих днів.

Указаний платіж є завдатком і є забезпеченням виконання Покупцем обов`язків за договором. - Другий платіж платіж в розмірі 30(тридцять) процентів, що складає 829 500,00 (вісімсот двадцять дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ, що еквівалентно сумі 21 000 (двадцять одній тисячі) доларів США по курсу 1 (один) долар 39 гривня 50 коп. У випадку зміни курсу гривні до курсу долару, ціна повинна бути скорегована за курсом Приватбанку продажу долара до гривні на день оплати. Розрахунок проводиться у національній валюті за курсом Приватбанку купівлі долара до гривні на день оплати - оплата здійснюється протягом 75 (сімдесяти п`яти) календарних днів після надходження першого платежу, перед завантаженням Обладнання Покупцю».

На виконання умов пункту 3.3. Договору Позивач провів оплату першого платежу в розмірі 1 935 500,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: № 2596 від 07.05.2024 р. на суму 500 000,00 грн.; № 2837 від 21.05.2024р. на суму 800 000,00 грн.; № 2897 від 22.05.2024р. на суму 635 500,00 грн.; та оплату другого платежу, що підтверджується платіжною інструкцією: № 6695 від 25.11.2024р. на суму 829 500,00 грн. ТОВ «Шульц Технолоджи» виконало свої зобов`язання щодо поставки товару, що підтверджується видатковою накладною № 18 від 12 травня 2025 року.

Відповідачем за правилом першої події були складені податкові накладні та направленні на реєстрацію, а саме: податкова накладна № 2 від 07.05.2024р. на загальну суму 500 000,00 грн. сума ПДВ 83 333,33 грн; податкову накладну №6 від 21.05.2024р. на загальну суму 800 000,00 грн. сума ПДВ 133 333,33 грн.; податкову накладну № 7 від 22.05.2024р. на загальну суму 635 500 грн. сума ПДВ 105 916,67 грн.; податкову накладну №9 від 25.11.2024р. на загальну суму 829 500 грн. сума ПДВ 138 250,00 грн.

Згідно квитанції: № 9366278454 від 30.12.2024р. податкова накладна № 9 від 25.11.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, № 9166611653 від 18.06.2024р. податкова накладна № 6 від 21.05.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, № 9150116166 від 04.06.2024р. податкова накладна № 2 від 07.05.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, № 9166633833 від 18.06.2024р. податкова накладна № 7 від 22.05.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Спір виник у зв`язку з тим, що внаслідок нездійснення відповідачем реєстрації податкової накладної позивач втратив право на формування податкового кредиту на суми податку у розмірі 460 833,33 грн., чим завдано позивачу збитки.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, а саме копії: Витяг з ЄДР щодо позивача; Договір №336 поставки обладнання від 08.04.2024 року; Додаток №1 до Договору №336 від 08.04.2024 р.; платіжна інструкція №2596 від 07.05.2024 на суму 500 000, 00 грн; платіжна інструкція №2837 від 21.05.2024 на суму 800 000, 00 грн; платіжна інструкція №2897 від 22.05.2024 на суму 635 500, 00 грн; платіжна інструкція № 6695 від 25.11.2024 на суму 829 500, 00 грн; Видаткова накладна №18 від 15.05.2025 р.; Квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9150116166 від 04.06.2024 р.; Квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9166611653 від 18.06.2024 р.; Квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9166633833 від 18.06.2024 р.; Квитанція про реєстрацію податкової накладної № 9366278454 від 30.12.2024 р. судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, із матеріалів справи вбачається, що Відповідачем за правилом першої події були складені податкові накладні та направленні на реєстрацію, а саме: податкова накладна № 2 від 07.05.2024р. на загальну суму 500 000,00 грн. сума ПДВ 83 333,33 грн.; податкову накладну №6 від 21.05.2024р. на загальну суму 800 000,00 грн. сума ПДВ 133 333,33 грн.; податкову накладну № 7 від 22.05.2024р. на загальну суму 635 500 грн. сума ПДВ 105 916,67 грн.; податкову накладну №9 від 25.11.2024р. на загальну суму 829 500 грн. сума ПДВ 138 250,00 грн.

Однак, згідно квитанції: № 9366278454 від 30.12.2024р. податкова накладна № 9 від 25.11.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8438 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги його постачання, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання ,що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій;

№ 9166611653 від 18.06.2024р. податкова накладна № 6 від 21.05.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8438 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги його постачання, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій;

№ 9150116166 від 04.06.2024р. податкова накладна № 2 від 07.05.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8438 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги його постачання, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій;

№ 9166633833 від 18.06.2024р. податкова накладна № 7 від 22.05.2024р. була прийнята, але реєстрація зупинена відповідно до п 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки обсяг постачання товару/послуг 8438 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги його постачання, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Вищевказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв`язку із не реєстрацією Відповідачем податкових накладних, Позивач втратив своє право на включення до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 460 833,33 грн, чим Товариству завдано збитків.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відтак, як вбачається з викладеного вище, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

У порушення приписів статті 201 Податкового кодексу України відповідач належним чином не оформив податкову накладну за вищевказаною господарською операцією та не зареєстрував її у Єдиному реєстрі податкових накладних, позбавивши позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту в сумі 460 833,33 грн.

Стаття 623 ЦК України закріплює обов`язок Боржника (Відповідача), який порушив зобов`язання, відшкодувати кредиторові (Позивачеві) завдані збитки. Частина 3 ст. 22 ЦК України встановлює, що збитки відшкодовуються в повному розмірі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (такий ж висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18). Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК , є порушення зобов`язання.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Отже, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 року у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 року Податковий кодекс України не встановлює для платника податку на додану вартість механізм, який би дозволяв йому включити податок на додану вартість за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник податку на додану вартість також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з податку на додану вартість.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити податок на додану вартість за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками господарської операції, продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 908/1568/18).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 року у справі № 910/3338/21.

Судом встановлено, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій, сума ПДВ за такими накладними становить 460 833,33 грн., що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на відповідну суму ПДВ.

Отже, наведені вище обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Зазначений принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами. Вказаний принцип "estoppel", зокрема застосовано в практиці Європейського суду з прав людини (зокрема у рішенні ЄСПЛ у справі "Хохліч проти України" (заява № 41707/98).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вищенаведених обставин, як і не надано належних доказів на підтвердження факту реєстрації в установлений законом термін спірних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та відшкодування завданих позивачу збитків.

За встановленими обставинами, бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати відповідну податкову накладну становить прямий причинно-наслідковий зв`язок з неможливістю включення позивачем суми ПДВ у розмірі 460 833,33 грн. до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на таку суму, яка фактично є збитками позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 460 833,33 грн. збитків обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 5 529 грн 99 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 164 800 грн. 00 коп.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.).

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Вказана норма набрала чинності з 04 жовтня 2021 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі №916/228/22 зазначено, що особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір», щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» було подано позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд», так позивачем при сплаті судового збору застосовано коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24; код ЄДРПОУ: 39817414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Будівельників, 7; код ЄДРПОУ: 40442698) суму збитків у розмірі 460 833 (чотириста шістдесят тисяч вісімсот тридцять три) грн 33 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24; код ЄДРПОУ: 39817414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Будівельників, 7; код ЄДРПОУ: 40442698) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 529 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн 99 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА