Рішення № 139859209, 17.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/678/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,

розглянувши без виклику учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Дніпропроект" від 07.09.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Дніпропроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком"

про стягнення 1156698,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.08.2026 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Дніпропроект": 811065,05 грн заборгованості за поставлений товар, 138568,68 грн пені, 81106,51 грн штрафу, 94400,69 грн інфляційних втрат, 31302,99 грн 3% річних, 13877,33 грн витрат по сплаті судового збору.

07.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 08.09.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача від 07.09.2026 про ухвалення додаткового рішення.

Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Дніпропроект" від 07.09.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд враховує таке.

За приписами ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст. 221 ГПК України).

Згідно з ч.3 ст.221 ГПК України, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3,4 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, у позовній заяві представник позивача вказав, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу становлять 10000,00 грн, а саме: 2000,00 грн - вивченя документів щодо суті спору; 3000,00 грн - складання позовної заяви; 5000,00 грн - представлення інтересів в суді. Також повідомив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані додатково.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

31.08.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Крім того, 07.09.2026 представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додатково долучено акт здачі-прийняття робіт від 31.08.2026 на суму 5000,00 грн.

Таким чином, позивач дотримався вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подав докази щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю "НВФ "Дніпропроект" по справі надавалася адвокатом Попковим Олегом Олександровичем, що підтверджується ордером серії АЕ №1453700 від 04.06.2026 (а.с.40).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ "Дніпропроект"(клієнт, позивач) та Адвокатським бюро "Олега Попкова" (адвокатське бюро) був укладений договір про надання правничої допомоги (а.с.39), відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: представлення інтересів клієнта по справі про стягнення заборгованості за договором №200819-04 за позовом клієнта до ТОВ "ПАЙЛКОМ"; вивчення документів щодо суті спору; складання позовної заяви; подання позову та представлення інтересів в суді.

За умовами п.4.1 договору, вартість винагороди (гонорар) загалом складає 10000,00 грн, а саме: 2000,00 грн - вивчення документів щодо суті спору; 3000,00 грн - складання позовної заяви; 5000,00 грн - представлення інтересів в суді першої інстанції (у випадку розгляду справи без виклику сторін під представленням інтересів в суді першої інстанції сторони мають на увазі: складання відповіді на відзив, складання і подання клопотань та заяв).

Матеріалами справи підтверджується, що Адвокатське бюро "Олега Попкова" надало позивачу послуги на загальну суму 10000,00 грн, а саме:

- відповідно до акту № ОУ-000010 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.07.2026: вивчення документів щодо суті спору - 2000,00 грн; складання позовної заяви - 3000,00 грн (а.с.76);

- відповідно до акту № ОУ-000013 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2026: представлення інтересів в суді першої інстанції - 5000,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн до суду надано платіжну інструкцію №16344 від 01.06.2026 (а.с.78).

У ч. 2 ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 статті 126 ГПК України).

Суд враховує, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката від відповідача до суду не надходило.

Згідно ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналізуючи заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, зокрема витрати у розмірі 5000,00 грн за представлення інтересів в суді першої інстанції, з урахуванням того, що дана справа не значної складності, а тривалість судового засідання становила 59 хвилин (з 11:08 до 12:07), суд дійшов висновку про їх завищеність та вважає обґрунтованим і співмірним розмір таких витрат у сумі 2000,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що обґрунтованими, розумними, справедливими, а також пропорційними до складності справи, є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Однак, зважаючи на приписи ч.4 ст.129 ГПК України, вказані витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 6998,46 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У стягненні з відповідача 3001,54 грн витрат на правничу допомогу суд відмовляє, тому у цій частині витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 221, 233, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Дніпропроект" від 07.09.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайлком" (10001, Житомирська область, місто Житомир, пр. Незалежності, будинок 75, офіс 307, код ЄДРПОУ 41360098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Дніпропроект" (50065, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул.Тільги Степана, будинок 23, приміщення 99-101, код ЄДРПОУ 33718185, рахунок НОМЕР_1 в АТ "Таскомбанк") 6998,46 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні 3001,54 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 17.09.26

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

- сторонам - через систему "Електронний суд".