Ухвала суду № 139856146, 18.09.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 940/448/23

Провадження № 2-др/364/10/26

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сербінової Аліни Андріївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 08.06.2026 надійшла зазначена заява представника ОСОБА_1 адвоката Сербінової А.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26), в якій Заявник просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені у названій справі судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн; до заяви додано докази на підтвердження направлення копій заяви іншим учасникам справи.

На обґрунтування зазначеної вимоги представником Заявником зазначено, що нею надається правнича (правова) допомога ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 20.12.2021. Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 04.09.2026 у справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26) було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій від 03.07.2026 у виконавчому провадженні № 75371998 (далі ВП № 75371998), в якому Заявник є Боржником та яким під час розгляду згаданої скарги Стягувача понесено судові витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження зазначених витрат у розмірі 20 000,00 грн суду разом із згаданою заявою надано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22.08.2023 серії АІ № 1347255, Договір про надання правової допомоги б/н від 20.12.2021, Додаткову угоду від 20.12.2025, Додаткову угоду № б/н від 16.07.2026, Детальний опис робіт (наданих послуг) по справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26), Акт приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2026 № 9.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2026 матеріали заяви передані судді Макаренко Л.А.

Качківська-Щербюк О.А. подала до суду 13.09.2026 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), зареєстровано в суді 14.06.2026, заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення та клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд: зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн.

На обґрунтування свого клопотання Стягувач у ВП № 75371998 зазначила, зокрема, що наданий суду Акт приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2026 № 9 не підтверджує співмірності заявленої суми, а лише засвідчує, що Щербюк Р.М. прийняв надані адвокатом послуги без претензій; в Акті зазначено загальний час, витрачений на аналіз правової ситуації, формування позиції, збирання доказів і підготовку процесуальних документів, участь адвоката у судових засіданнях 17.08.2026 та 04.09.2026, загальну вартість послуг 20 000,00 грн. При цьому в Акті не визначено: вартості однієї години роботи адвоката; вартості підготовки заперечень; вартості участі в кожному судовому засіданні; конкретні документи та докази, які були підготовлені або зібрані адвокатом; дати, тривалість і предмет наданих консультацій; частину гонорару, яка стосується загального супроводу справи № 940/448/23, та частину, пов`язану саме з провадженням № 4-с/364/18/26, предметом якого було вирішення вузького процесуального питання (законності постанови державного виконавця від 03.07.2026 про відкладення виконавчих дій у зв`язку із заявленим ОСОБА_1 службовим відрядженням), а розгляд справи тривав менше одного місяця та включав два судові засідання. Єдиним процесуальним документом, поданим Щербюком Р.М., були заперечення від 13.08.2026, сформовані у підсистемі «Електронний суд», подані та підписані особисто ОСОБА_1 , а не адвокатом Сербіновою А.А.; факт подання заперечень Щербюком Р.М. не підтверджує заявлений адвокатом обсяг виконаної роботи, а надмірний обсяг заперечень на 43 сторінки також не є доказом складності правничої допомоги.

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати; суд ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.

Розглянувши зазначену заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сербінової А.А. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, заперечення ОСОБА_2 на цю заяву з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також матеріали цивільної справи № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26), оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), суд, вирішуючи справу, виходить з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні Володарського районного суду Київської області перебувала скарга Стягувача у ВП № 75371998 Качківської-Щербюк О.А. (справа № 940/448/23, провадження № 4-с/364/18/26) на постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій від 03.07.2026 у ВП № 75371998.

При цьому стороною Боржника було подано заперечення щодо задоволення зазначеної скарги Стягувача з проханням відмовити у задоволенні цієї скарги; суду також було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Боржник поніс (очікує понести) у зв`язку із розглядом справи.

Ухвалою суду від 04.09.2026 у названій справі було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій від 03.07.2026 у ВП № 75371998; повний текст ухвали складено 11.09.2026.

Водночас, зважаючи на заявлення попередніх судових витрат, судом було встановлено в ухвалі від 04.09.2026 п`ятиденний строк для подання суду доказів на підтвердження судових витрат з відповідною заявою про ухвалення додаткового судового рішення (до 09.09.2026), а також строк подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з доказами на доведення неспівмірності таких витрат не пізніше 14.09.2026 з роз`ясненням, з роз`ясненням, що у разі надходження до суду від учасників справи заяв про ухвалення додаткового судового рішення з доказами на підтвердження судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами, таке додаткове судове рішення буде ухвалено судом без повідомлення учасників справи протягом десяти днів після визначеного судом останнього дня подання таких заяв, тобто до 19.09.2026 (частина третя статті 270 ЦПК України).

За імперативним приписом частини першої статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Водночас Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 звернула увагу на те, що наведені приписи не охоплюють усі можливі випадки процесуальних рішень, якими може завершуватися провадження за скаргою сторони виконавчого провадження. У разі відсутності спеціальної норми, яка регулює певні випадки завершення провадження на стадії судового контролю за виконанням судового рішення, суди мають керуватись загальними нормами, що регулюють розподіл судових витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 357/380/20).

У названій вище постанові від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що стаття 141 ЦПК України регламентує розподіл судових витрат (як судового збору, так і інших витрат), визначаючи загальне правило, згідно з яким інші (крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони справи (позивача та відповідача) залежно від результатів розгляду позовних вимог за вирішенням спору по суті. Ці положення є універсальними у правовідносинах при вирішенні питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи. Ці норми містяться в главі 8 «Судові витрати», яка є частиною розділу I «Загальні положення» ЦПК України, що вказує на те, що їх правила стосуються усіх стадій процесу, в яких такі витрати можуть виникнути.

Аналогічний підхід щодо розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення застосовано в інших справах, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 755/12052/19 (пункт 111).

Крім того, відповідно до частин першої третьої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених процесуальним законом (зокрема, ухвала Верховного Суду від 09.01.2025 у справі № 906/498/23).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При цьому із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2024 у справі № 547/581/21 констатував, що положення частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України дає право суду, лише за клопотанням іншої сторони, лише зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладено на сторону, яка заявила таке клопотання, а не на суд.

За приписами статті 13 ЦПК України суд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Наведені вище висновки є релевантними на сьогодні і викладені надалі у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 361/10208/23 та інших.

Так, Заявником на підтвердження понесених у справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26) витрат на професійну правничу допомогу у заявленому попередньо під час розгляду скарги розмірі (20 000,00 грн) суду надано такі докази: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22.08.2023 серії АІ № 1347255, Договір про надання правової допомоги б/н від 20.12.2021, Додаткову угоду від 20.12.2025, Додаткову угоду № б/н від 16.07.2026, Детальний опис робіт (наданих послуг) по справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26), Акт приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2026 № 9. При цьому перелічені вище докази на підтвердження судових витрат були подані представником Боржника до суду 08.09.2026, тобто у межах встановленого ухвалою суду від 04.09.2026 строку на подання таких доказів (до 09.09.2026).

Стягувачем було подано до суду згадані заперечення на заяву Боржника про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат 13.09.2026 (зареєстровано в суді 14.09.2026), тобто також у межах встановленого ухвалою суду від 04.09.2026 строку. До заперечень додано лише докази надсилання іншим учасникам справи.

Як вбачається зі змісту згаданого Договору про надання правової допомоги б/н від 20.12.2021, укладеного між Боржником ОСОБА_1 у згаданому вище ВП № 75371998 та адвокатом Сербіновою А.А. (ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22.08.2023 серії АІ № 1347255), у порядку та на умовах, визначених цим Договором, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору у зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення, здійсненням досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розглядом кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських справ (розділ 1 Договору).

За надання правової допомоги відповідно до умов зазначеного Договору адвокату сплачується гонорар за домовленістю сторін Договору, виходячи з конкретного випадку та обсягу необхідної допомоги. При цьому передбачувані витрати адвоката у зв`язку із наданням правової допомоги за цим Договором (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення та інші) понад узгоджену суму гонорару відшкодовуються за рахунок сум, сплачених клієнтом у якості гонорару (пункти 4.1, 4.3 Договору).

Отже, як видно з наведених положень, до складу гонорару адвоката включаються, зокрема, витрати, пов`язані зі збиранням і поданням доказів, витрати на технічне забезпечення тощо.

Згідно з Додатковою угодою від 20.12.2025 сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору про надання правової допомоги від 20.12.2021, а саме: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором, але не пізніше ніж до 20.12.2028.

Згідно з Додатковою угодою від 16.07.2026 сторонами погоджено фіксовану вартість юридичних послуг, наданих адвокатом у справі № 940/448/23 (провадження № 4-c/364/18/26) за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій від 03.07.2026 у ВП № 75371998, саме: 20 000,00 грн.

Крім того, названою Додатковою угодою було доповнено Договір про надання правової допомоги б/н від 20.12.2021 пунктом 4.5 про те, що клієнт не пізніше ніж протягом трьох календарних місяців після набрання законної сили судового рішення (ухвали) у названій справі (провадження № 4-c/364/18/26) за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій від 03.07.2026 у ВП № 75371998 зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги у сумі погодженій і визначеній цією Додатковою угодою, тобто у розмірі 20 000,00 грн.

Також суду надано детальний опис робіт (наданих послуг) по справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26) від 07.09.2026, складений адвокатом Сербіновою А.А., яким визначено такі види наданих нею послуг: 1) аналіз правової ситуації у справі з наданням обґрунтованих пропозицій щодо формування правової позиції та стратегії захисту інтересів клієнта, збирання доказів на підтвердження позиції Боржника, шляхом їх витребування, опрацювання, систематизації, належного процесуального оформлення, підготовка процесуальних документів, у тому числі заперечень, для подання їх до суду 8 год протягом розгляду справи; 2) участь у двох судових засіданнях 17.08.2026 та 04.09.2026 тривалість згідно з протоколом відповідного судового засідання.

Наведеному опису робіт (наданих послуг) кореспондується Акт приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2026 № 9.

Заперечуючи заявлений до стягнення розмір правничої допомоги, Стягувач ОСОБА_2 в своїх запереченнях, як наводилось раніше, зауважила, що наданий суду Акт приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2026 № 9 не підтверджує співмірності заявленої суми, а лише засвідчує, що ОСОБА_1 прийняв надані адвокатом послуги без претензій; в Акті зазначено загальний час, витрачений на аналіз правової ситуації, формування позиції, збирання доказів і підготовку процесуальних документів, участь адвоката у судових засіданнях 17.08.2026 та 04.09.2026, загальну вартість послуг 20 000,00 грн. При цьому в Акті не визначено: вартості однієї години роботи адвоката; вартості підготовки заперечень; вартості участі в кожному судовому засіданні; конкретні документи та докази, які були підготовлені або зібрані адвокатом; дати, тривалість і предмет наданих консультацій; частину гонорару, яка стосується загального супроводу справи № 940/448/23, та частину, пов`язану саме з провадженням № 4-с/364/18/26, предметом якого було вирішення вузького процесуального питання, а саме: законності постанови державного виконавця від 03.07.2026 про відкладення виконавчих дій у зв`язку із заявленим ОСОБА_1 службовим відрядженням, а розгляд цієї справи тривав менше одного місяця та включав два судові засідання. Крім того, звертається увага на те, що єдиним процесуальним документом, поданим ОСОБА_1 , були заперечення від 13.08.2026, сформовані у підсистемі «Електронний суд», подані та підписані особисто ОСОБА_1 , а не адвокатом Сербіновою А.А.. Тому, на думку ОСОБА_2 , факт подання заперечень ОСОБА_1 не підтверджує заявлений адвокатом обсяг виконаної роботи, а надмірний обсяг заперечень на 43 сторінки також не є доказом складності правничої допомоги.

Оцінюючи зміст договірних зобов`язань та обсяг виконаних представником Заявника (адвокатом Сербіновою А.А.) дій, суд враховує, що домовленість сторін договору про фіксований розмір гонорару адвоката означає, що у разі настання визначених договором умов конкретний склад дій адвоката та обчислювальний розрахунок витраченого часу не є визначальними для обґрунтування вартості таких послуг, а особа, яка заявляє такі витрати до відшкодування, зобов`язана деталізувати опис послуг лише тією мірою, якою досягається підтвердження реальності та дійсності надання правничої допомоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено, якщо факт надання послуг і розмір гонорару підтверджуються належними доказами (додаткова постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21).

При цьому з огляду на наведені раніше приписи процесуального законодавства та висновки Верховного Суду суд може лише зменшити розмір витрат на правничу допомогу та лише за клопотанням іншої сторони; при цьому обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладено на сторону, яка заявила таке клопотання, а не на суд.

Таким чином, дослідивши обсяг наданої правничої допомоги у зіставленні з наданими доказами і матеріалами у справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26), беручи до уваги підготовку стороною Боржника відзиву із запереченнями проти скарги (незалежно від того, хто з учасників справи підписував відповідні документи), участь адвоката у двох судових засіданнях, а також враховуючи, що до цих засідань суду відбувались відповідні процесуальні дії, починаючи від подання скарги ОСОБА_2 та до задоволення заявленого нею відводу попередньому складу суду, тому суд вважає, що надана професійна правнича допомога у названій справі відповідала певною мірою критеріям дійсності, реальності, розумності та необхідності.

Разом з тим, суд погоджується із запереченнями Стягувача щодо надмірного обсягу заперечень на 43 сторінки, які, на думку суду, не були необхідними для розгляду справи.

Так, як вбачається зі змісту ухвали суду від 04.09.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 у справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26) на постанову державного виконавця від 03.07.2026 про відкладення виконавчих дій у зв`язку із відрядженням ОСОБА_1 , судом було взято як належні і допустимі лише ті докази, що безпосередньо були пов`язані з відрядженням ОСОБА_1 , їх поданням державному виконавцю, винесення останнім оскаржуваної постанови.

Більше того, у справі № 940/448/23 в різних провадженнях за скаргами ОСОБА_2 на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд постійно залишає значну частину доказів без їх врахування як неналежних (стаття 77 ЦПК України), тим самим фактично звертаючи увагу учасників справи, зокрема стороні Боржника, про відсутність необхідності подання доказів, які не належать до предмету доказування в справі, а стосуються обставин, що становлять предмет дослідження в інших справах між тими ж сторонами, зокрема, у межах «основної» справи № 940/448/23 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини тощо.

Зважаючи на усе викладене та враховуючи, що ухвалою суду від 04.09.2026 відмовлено у повному обсязі у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій від 03.07.2026 у ВП № 75371998 та доведеність належними і допустимими доказами понесених Боржником ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду зазначеної скарги, тому такі витрати мають бути стягнуті на користь ОСОБА_1 із заявника скарги Стягувача ОСОБА_2 , відповідно заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, але частково, оскільки суд погоджується із запереченнями Стягувача щодо відсутності необхідності подання до суду Боржником надмірного обсягу доказів. Проте суд не згоден із запропонованим Стягувачем розміром вартості правничої допомоги, що має бути стягнута з неї на користь Боржника, оскільки така вартість не доведена як співмірна і, на переконання суду, є занизькою з огляду на складність справи.

Керуючись статтями 11, 12, 13, 43-44, 120-126, 133, 134, 137, 141, 270, 452 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сербінової А.А. про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 940/448/23 (провадження № 4-с/364/18/26) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені у названій справі судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Направити копії цієї ухвали суду учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.А. Макаренко