Ухвала суду № 139852358, 14.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/6308/26

Провадження № 2/191/3182/26

У Х В А Л А

іменем України

14 вересня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Костеленко Я.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для виправлення недоліків з наступних підстав.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що він є військовослужбовцем, проходить службу в Збройних Силах України та був поранений, на підтвердження чого надав військовий квиток та довідку про обставини поранення, тому просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Разом з тим, пунктами 12 та 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зроблено висновок, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону N 3551-XII".

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження N К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Враховуючи те, що предметом спору в цій справі є розірвання шлюбу, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав позивача з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому він не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову.

Отже, за подання позовної заяви позивач має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем заявлено вимоги немайнового характеру.

Позивачу, за подання позовної заяви необхідно сплатити наступний судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн. з урахуванням ціни позову.

Однак, позивачем не надано квитанцію про сплату судового збору.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн., здійснивши оплату судового збору за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/м.Син/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA368999980313131206000004587

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Крім того, згідно з частиною другою статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частинами четвертою - шостою статті 95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до Порядку засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 року «ДСТУ 4163-2003», відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Відповідно до п.4.1 Національного стандарту України до 23 реквізиту складу документів належить підпис.

Тобто, відмітка про засвідчення копії документа повинна бути проставлена нижче підпису на документі.

Проте, всупереч вказаним нормам, копії письмових доказів, які додані для позивачем до суду, не засвідчені належним чином.

Враховуючи вищезазначене, суддя вважає, що дана заява повинна бути залишена без руху для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У випадку, якщо позивачами не будуть усунені недоліки в зазначений строк, позовна заява, згідно ст.185 ЦПК України, буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк вони виконають вимоги, визначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я. Ю. Костеленко