Рішення № 139848793, 16.09.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/474/26

Провадження № 2/684/436/2026

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2026 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

судді Гринчук С.М.

за участі секретаря судового засідання Олійник Л.М.,

учасники справи:

позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал»,

представник позивача адвокат Усенко М.І.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Стара Синява за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року позивач ТОВ «ФК «Кредит - Капітал»через представника адвоката Усенко М.І. звернувся до суду із вказаним вище позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що 13 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №102845783, згідно з умовами якого відповідач отримала 5000 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним Договором.

Відповідач для отримання кредиту зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті. На підставі реєстраційних даних інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснила реєстрацію відповідача, створила обліковий запис та особистий кабінет. Відповідач в особистому кабінеті вказала банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Перед перерахуванням коштів кредитодавець здійснив верифікацію доданої відповідачем банківської карти. Електронна ідентифікація відповідача здійснилась при вході в особистий кабінет, шляхом перевірки кредитодавцем правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електронну пошту відповідача, які були вказані при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. Для отримання кредитних коштів відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на Веб-сайті кредитодавця. Після прийняття рішення надати кредит відповідачу, Товариство надіслало в особистий кабінет відповідача проєкт Кредитного договору (оферта). Відповідач, ознайомившись з умовами кредитування, визначеними в проєкті договору, підтвердила його підписання (акцепт). Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код Відповідач використала для підписання відповіді про прийняття пропозиції Кредитодавця щодо укладення Договору про споживчий кредит. Електронна форма індивідуальної частини укладеного Кредитного договору розміщена в його Особистому кабінеті.

Тобто, укладаючи Кредитний договір відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа, відповідно до статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статтю 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.

29 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №111 МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитним договором №102845783 від 13 квітня 2024 року.

Таким чином до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору відступлення прав вимоги перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 53 550 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 гривень, прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту 575 гривень, прострочена заборгованість за відсотками 41 265 гривень, заборгованість по неустойці тп/або процентами за порушення грошового зобов`язання 6710 гривень.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662 гривень 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень, а всього 10 662 гривні 40 копійок.

28 серпня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити повністю в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи свої заперечення вказала, що приєднаний до матеріалів справи Договір №102845783 від 13 квітня 2024 року не містить підписів сторін, тому не може вважатись електронним документом, оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відтак не є належним доказом укладення договору.

У зв`язку з вказаним, уважає, що позивач не довів факту укладення сторонами Договору №102845783 від 13 квітня 2024 року, що свідчить про те, що сторони не погодили розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, а отже вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо розрахунку заборгованості вказала, що нарахований розмір відсотків є несправедливим, оскільки сума відсотків не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, а їх розмір є завищеним..Завищеною також вважає нараховану неустойку. Також зазначає, що в частині стягнення залишку по неустойці слід відмовити відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

ОСОБА_1 також вказує на недоведеність факту отримання нею коштів за вказаним Договором, оскільки первинні бухгалтерські документи до позову не додані.

Окрім того, зазначає, що договір факторингу не містить жодної інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до відповідача.

Розмір витрат на правничу допомогу вважає неспівмірним із ціною позову та значенням справи для сторін, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання. Окрім того вважає, що позивач не надав доказів здійснення оплати правничої допомоги.

У зв`язку з викладеним просила відмовити у задоволенні позовних вимог (арк.спр.76-92).

03 вересня 2026 року представник позивача Усенко М.І. через підсистему Електронний суд надіслав до суду відповідь на відзив, у якій виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень. При цьому, детально описавши алгоритм укладення кредитного договору в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, зазначив, що відповідач була ознайомлена з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов`язань за кредитним договором. Відповідач з метою уникнення виконання зобов`язання та сплати заборгованості заперечує факт укладення кредитного договору, однак не наводить жодних фактичних доказів на підтвердження своїх аргументів, а лише вказує на недоведеність стороною позивача факту укладення Договору.

Щодо отримання грошових коштів представник зазначає, що до матеріалів справи додано платіжне доручення №86860577 від 13 квітня 2024 року, яке є належним доказом видачі відповідачу кредитних коштів та відповідач самостійно вказала повний номер банківської картки при укладенні договору. Відсотки нараховано в межах строку кредитування у визначеному договором розмірі.

Щодо переходу до позивача права вимоги, представник позивача зазначає, що договір факторингу між Первісним кредитором та Позивачем укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача. Викладене підтверджує Витягом з Реєстру Боржників до Договору про відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року.

Зазначає, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог - є необґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій, викладених у Постановах ВС, а отже є такими що не підлягають задоволенню (арк.спр.93-105).

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання представника не направив, в позові адвокат Усенко М.І. просив розгляд справи проводити за відсутності представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (арк.спр.4).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подавала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлена шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , яку отримала особисто (арк.спр.69).

Ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 05 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання, задоволено клопотання про витребування доказів (арк.спр.63).

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд установив, що 13 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №102845783 (індивідуальна частина), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 374443 (13 квітня 2024 року o 17:16), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк, визначений п. 1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 Договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1 Договору) (арк.спр.7-12).

Сума кредиту (загальний розмір) становить 5000 гривень. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 13 квітня 2024 року (дата надання кредиту). Строк на який наається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у Додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів) 24 березня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.2 1.4 Договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 34 287 гривень 50 копійок. Денна процентна ставка складає: (34287.50 грн. / 5000 грн.) / 345 днів * 100% = 1.99%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 124569.83 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 39 287 гривень 50 копійок (п.1.5 Договору).

Комісія за надання кредиту: 575 гривень, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Сума комісії може складати менш ніж 11.50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом (п.1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 547.50 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 912.50 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нарховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 33 712 гривень 50 копійок. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору (п.1.5.3 1.6 Договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1 Договору).

Кредитодавець має право відступати, передавати та будь яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника (пункт 3.2.6 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 618784 (арк.спр.16-17) та підписано Графік платежів до паспорту споживчого кредиту (арк.спр.17 (зоврот) 18).

Заявою на отримання кредиту №102845783 від 13 квітня 2024 року підтверджується факт ознайомлення ОСОБА_1 з усіма умовами Договору та прохання надати їй грошові кошти (арк.спр.14), а також надання додаткових контактних даних кредитодавцю (арк.спр.15).

Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк.спр.13 - 13(зворот)).

Згідно з Довідкою встановлено, що ТОВ «Мілоан» в особі генерального директора ОСОБА_2 повідомило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора при підписанні Договору про споживчий кредит №102845783 від 13 квітня 2024 року та надало відомості про одноразовий ідентифікатор (арк.спр.19).

ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти у розмірі 5000 гривеньОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 , про що свідчить платіжне доручення №86860577 від 13 квітня 2024 року (арк.спр.20).

Згідно з наданими позивачем відомостями про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 за кредитним договором №102845783 від 13 квітня 2024 року надано кредитні кошти в сумі 5000 гривень та нараховувались відсотки згідно з п.п. 1.5.2, 1.6, 2.3.1.2 Договору (арк.спр.21-22).

Згідно з випискою з особового рахунка за кредитним договором №102845783 від 13 квітня 2024 року та Розрахунком заборгованості за кредитним договором №102845783 від 13 квітня 2024 року у період з 30 серпня 2024 року по 24 березня 2025 року, станом на 15 липня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 складає: 53 550 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 гривень, прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту 575 гривень, прострочена заборгованість за відсотками 41 265 гривень, заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 6710 гривень (арк.спр.23-25).

29 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №111 МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитним договором №102845783 від 13 квітня 2024 року (арк.спр.26-38), про що також складено Акт приймання передачі Реєстру Боржників №1 та №2 від 29 серпня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року (арк.спр.39 40).

29 серпня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» грошові кошти за відступлення права вимоги, згідно з Договором відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року, про що свідчить платіжна інструкція №5483 від 29 серпня 2024 року (арк.спр.41).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №2 до договору про відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 675 гривень, з яких: залишок заборгованості по тілу кредиту 4200 гривень, залишок простроченої заборгованості по кредиту 800 гривень, залишок нарахованих процентів 315 гривень, залишок прострочених нарахованих процентів 15075 гривень, залишок комісії за надання кредиту 350 гривень, залишок простроченої комісії за надання кредиту 225 гривень, залишок по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання 6710 гривень (арк.спр.42).

Позивач ТОВ «ФК «Кредит Капітал» 01 липня 2026 року надсилало на адресу ОСОБА_1 претензію щодо погашення кредитної заборгованості за Вих. №23870378/1177 (арк.спр.43).

На виконання ухвали суду від 05 серпня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідь №20.1.0.0.0/7-260807/35392-БТ від 14 серпня 2026 року, за змістом якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку 13 квітня 2024 року було зарахування коштів на суму 5000 гривень за період 13 квітня 2024 року 20 квітня 2024 року (арк.спр.70-75).

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним кредитним договором.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «Мілоан», «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» за своїм правовим статусом відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за Договором про споживчий кредит №102845783 (індивідуальна частина) від 13 квітня 2024 року, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та впорядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення частини першої статті 5Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частин першої та другої статті 6Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №102845783 (індивідуальна частина) від 13 квітня 2024 року у формі електронного документа з використанням електронного підпису - одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 5000 гривень, зі сплатою комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, комісії, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи.

Відтак відповідні доводи відповідача суд відхиляє.

ОСОБА_1 не виконала належним чином свої зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Відповідач не спростувала будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором та неналежне виконання нею умов договору щодо сплати заборгованості.

Вказана заборгованість нарахована в межах строку кредитування.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконала, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

З урахуванням викладеного, позов в частині стягнення заборгованості за сумою кредиту та комісією за видачу кредиту є обґрунтованим, позовні вимоги в цій частині є доведеними.

Щодо відсотків за користування кредитом, які слід стягнути з відповідача, суд зазначає таке.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що нарахування процентів здійснювалось за 345 днів з дати видачі кредиту 13 квітня 2024 року до 24 березня 2025 року, при цьому застосовувалась денна процентна ставка 1,99 % за кожен день користування кредитом, розмір якої передбачено кредитним договором.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Так, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що дія пункту п`ятого розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що у даній справі, договір було укладено 13 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому строк дії пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Відтак, згідно з вимогами вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки в укладеному між сторонами кредитному договорі не повинен перевищувати 1%.

Відповідно, позивачем ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» нарахування процентів за користування кредитом за весь період користування кредитними коштами мало проводитися за денною ставкою 1%.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом за вказаний період (345 днів - термін дії договору) з 13 квітня 2024 року до 24 березня 2025 року, виходячи із денної процентної ставки 1%, становить 17 250 гривень.

Вказаний розмір заборгованості за процентами відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Поряд із заборгованістю за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом та комісіями, позивач просить стягнути з відповідача залишку по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання в розмірі 6710 гривень. Щодо вказаної заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України"Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX в Україні введений воєнний стан, тому в частині стягнення залишку по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання в сумі 6710 гривень слід відмовити.

Таким чином із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 22 825 гривень, що складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5000 гривень, простроченої заборгованості за комісією за надання кредиту 575 гривень, простроченої заборгованості за відсотками 17 250 гривень.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2662 гривні 40 копійок, а всього - 10 662 гривні 40 копійок.

Щодо судового збору.

Матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Оскільки на користь позивача підлягає стягненню 22 825 гривенькредитної заборгованості, що становить 43% від суми пред`явленого позову (22 825 х 100% / 53550), позовна заява подана через підсистему «Електронний суд», то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1144 гривні 83 копійки (2662,40х43:100=1144,83).

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Позивачем ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» в особі Ломідзе Д.В. 01 липня 2025 року укладеного Договір №0107 про надання правової (правничої) допомоги з Адвокатським об`єднанням «Апологет» (арк.спр.48).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язаних з цією справою, позивач надав також ордер про надання правничої допомоги серії ВС №1408806 від 20 жовтня 2025 року (арк.спр.49), Акт №Д/28606 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 15 липня 2026 року (арк.спр.52), детальний опис наданих послуг до Акту №Д/28606 від 15 липня 2026 року за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, відповідно до яких Адвокатське об`єднання «Апологет» надало клієнтові ТОВ «ФК «Кредит Капітал» такі послуги пов`язані з пердставництвом інтересів за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором;

- ознайомлення з матеріалами кредитної справи;

- погодження правової позиції клієнта у справі;

- складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта;

- подання заяви до суду від імені клієнта, на що витрачено 6 годин 30 хвилин. Вартість послуг 8000 гривень.

Відповідно до пункту 6 Акту №Д/28606 від 15 липня 2026 року, клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України відшкодуванню підлягає не будь-яка допомога, а та, що пов`язана зі справою (представництво в суді, підготовка до її розгляду, збір доказів тощо). Відповідно до частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Вивчивши матеріали справи та подану заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновків про таке.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: вивчення документів, підготовка позовної заяви. Суд також враховує категорію та складність справи, суть спору й характер спірних правовідносин, загальну тривалість процесу, кількість учасників справи, кількість та обсяг зібраних та доданих до позовної заяви доказів, а також обсяг документів, що підлягав вивченню у справі. Мають значення у даному випадку і критерії, які застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтований.

Враховуючи правововий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19, відповідно до якого витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України), зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 вказала, що витрати на правничу допомогу позивача не є співмірними із ціною позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, проте жодних доказів для доведення неспівмірності таких витрат не подавала. Відтак, враховуючи вимоги частини шостої статті 137 ЦПК України, відсутні підстави для зменшення витрат на правничу допомогу позивача.

Вивчивши матеріали справи з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із умов договору про надання позивачу правничої допомоги з додатком, беручи до уваги складність справи, обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи, що у частково задоволено позовні вимоги позивача, суд приходить до висновку, що заявлені до відшкодування позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача.

Оскільки на користь позивача підлягає стягненню 22 825 гривень кредитної заборгованості, що становить 43% від суми пред`явленого позову, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 3440 гривень (8000х43:100=3440).

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №102845783 (індивідуальна частина) від 13 квітня 2024 року у розмірі 22 825 (двадцять дві тисячі вісімвот двадцять п`ять) гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 (п`ять тисяч) гривень, прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту 575 (п`ятсот сімдесят п`ять) гривень, прострочена заборгованість за відсотками 17 250 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні 83 копійки сплаченого позивачем судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» 3440 (три тисячі чотириста сорок) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ - 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 16 вересня 2026 року.

Суддя С.М. Гринчук