Рішення № 139822560, 16.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 Справа № 914/1457/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Мархоцької В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фермерського господарства Деївське, с. Садки, Полтавська обл.,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гофро Майстер, м. Львів

про стягнення 348 501, 76 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Фермерське господарство «Деївське» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофро Майстер» про стягнення 348 501,76 грн.

Ухвалою від 15.06.2026 суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 08.07.2026.

Ухвалою від 08.07.2026 суд відклав підготовче засідання на 05.08.2026.

Ухвалою від 05.08.2026 суд відклав підготовче засідання на 18.08.2026.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи. Зокрема, ухвалою від 18.08.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 16.09.2026.

В судове засідання 16.09.2026 представники сторін не з`явилися. 28.08.2026 від представника позивача надійшла заява про проведення засідання за його відсутності.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На адресу суду повернулись поштові конверти від Товариства з обмеженою відповідальністю Гофро Майстер з ухвалами Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі, із зазначенням причин повернення: закінчення встановленого терміну зберігання.

Ухвала суду була надіслана за адресою відповідача: вул. Флінти Зеновія, буд.8, м. Львів, Львівська область, 79022, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом, та не з`явився в судове засідання, суд розглядає справу за наявними доказами у справі.

Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, закінчення процесуальних строків, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 2511/2024-01П від 25.11.2024 в частині оплати вартості поставленого товару, пшениці українського походження врожаю 2024 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 219 948,00 грн, на яку позивачем нараховано 32 591,24 грн інфляційних втрат та 92 962,52 грн пені за період з 02.12.2024 по 12.05.2026.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову в установленому порядку не заперечив, доказів оплати заборгованості або інших заперечень суду не надав.

Обставини справи, встановлені судом.

25.11.2024 між Фермерським господарством «Деївське» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Портограно» (згодом перейменованим на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гофро Майстер», Покупець) укладено Договір поставки № 2511/2024-01П (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити (передати) у власність Покупця товар пшеницю українського походження врожаю 2024 року загальною кількістю 150 т (+/- 10 %) за ціною, визначеною п. 1.2.2. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата вартості товару здійснюється Покупцем на банківський рахунок Постачальника у такому порядку: 86 % вартості товару - протягом банківського дня з дати прийняття товару за якістю та отримання підтверджуючих документів; 14 % вартості товару - протягом 3 банківських днів після реєстрації Постачальником податкової накладної та отримання Покупцем від Постачальника всіх оригіналів документів.

28.11.2024 позивач на виконання умов Договору відвантажив відповідачу 139,760 т пшениці українського походження врожаю 2024 року за ціною 7 500,00 грн за одну тонну на загальну суму 1 194 948,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000021 від 28.11.2024 та рахунком-фактурою № СФ-0000017 від 27.11.2024. Податкові накладні № 19, 20, 22 зареєстровані позивачем 27 28.11.2024.

27.11.2024 та 28.11.2024 відповідач частково розрахувався за отриманий товар, перерахувавши на рахунок позивача 750 000,00 грн та 225 000,00 грн відповідно, що підтверджується платіжними інструкціями № 52 від 27.11.2024 та № 57 від 28.11.2024. Загальна сума сплачених відповідачем коштів становить 975 000,00 грн.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача за отриманий товар становить 219 948,00 грн, що відповідачем не спростовано та не оплачено.

23.04.2026 позивач звернувся до відповідача з листом-претензією, який до цього часу залишено без відповіді та задоволення.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що товар отримано відповідачем у повному обсязі, проте оплачено частково, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 219 948,00 грн. Доказів оплати вказаної суми чи інших заперечень щодо її розміру відповідачем суду не надано.

За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок основної заборгованості, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 219 948,00 грн основного боргу є обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення інфляційних втрат та пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за прострочення оплати прийнятого покупцем товару покупець зобов`язаний оплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період прострочення, здійснений із застосуванням індексів інфляції, опублікованих Державною службою статистики України, згідно з яким сума інфляційних втрат становить 32 591,24 грн. Розрахунок відповідачем не спростований.

Суд враховує, що у прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути пеню в розмірі 92 962,52 грн.

Враховуючи,що при підрахунку позовних вимог була допущена арифметична помилка із яких 219 948,00 грн основного боргу, 32 591,24 грн інфляційних втрат, 92 962,52 грн пені що в підсумку складає 345 501, 76 грн . тому в цій частині вимоги підлягають до задоволення .

Відповідач жодних заперечень щодо розміру заборгованості, інфляційних втрат чи пені не подав, доказів на спростування наведених позивачем обставин та розрахунків суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку з викладеним, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та надані позивачем докази, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами і підлягають частковому задоволенню у розміру 345 501,76 грн, з яких 219 948,00 грн основного боргу, 32 591,24 грн інфляційних втрат, 92 962,52 грн пені;

В задоволенні решти позовних виог відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку із частковим задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача у розмір 5 182, 53 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофро Майстер» (79022, м. Львів, вул. Флінти З., буд. 8, код ЄДРПОУ 45496230) на користь Фермерського господарства «Деївське» (39764, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Садки, вул. Нагірна, буд. 22, РНОКПП 22517985) 345 501, 76 грн та 5 182, 53 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти - відмовити.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2026.

Суддя Запотічняк О.Д.