Рішення № 139818096, 17.09.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4317/25

Провадження № 2/589/1222/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Темірова Ч.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», звернувшись до суду з позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 8185878 від 14.08.2024в розмірі 28151,87 грн, з яких: 8991,01 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 14160,86 грн. сума заборгованості за процентами; 5000 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за вказаним договором.

Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб.

Вказана ухвала двічі надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована, поштові відправлення повернуті востаннє з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яка проставлена 08.01.2026, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України слід вважати днем вручення цього судового рішення.

Станом на 17.09.2026 відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили. За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.08.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ТОВ «Авентус Україна», Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір № 8185878 про надання споживчого кредиту (далі - Договір). Згідно з умовами цього договору ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати відповідачу на умовах, встановлених в договорі, кредит на споживчі (особисті) потреби в розмірі 10000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , строком на 360 днів. За користування кредитом відповідач зобов`язався сплачувати фіксовані проценти за зниженою процентною ставкою 0,01 % в день, за стандартною процентною ставкою 1,50 % на день кожні 15 днів у строки, передбачені Додатком № 1, та повернути кредит у строк до 09.08.2025 року (а.с. 6-15).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договір кредиту підписано електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора «С6176», у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Наведене свідчить, що відповідач ознайомилась і погодилась з умовами вищевказаного договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, уклавши його у належній формі, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання відповідно до умов договору, зокрема передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих.№ 20250609-1.1 від 09.06.2025 (а.с. 20), рухом коштів по картці від 01.12.2025, наданої АТ «Універсал Банк» на запит суду (а.с. 54-56). При цьому, згідно з інформацією АТ «Універсал Банк» платіжна картка № НОМЕР_1 емітована саме на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 53).

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за тілом кредиту в розмірі 1008,99 грн, часткову оплату процентів на суму 9491,50 грн. Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договору не виконувала, у визначені цим договором строки кредит та проценти не сплатила. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за договором, заборгованість відповідача складає: 8991,01 грн. за основною сумою боргу; 14160,86 грн. за процентами; 5000 грн. за штрафом (а.с. 21-24).

В подальшому, 06.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «Авенус Україна» (Клієнт) було укладено договір факторингу № 06062025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги за договором № 8185878 про надання споживчого кредиту від 14.08.2024 щодо відповідача (а.с. 25-27).

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу недійсними.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України (у редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманих у кредит від ТОВ «Авентус Україна» за договором № 8185878 про надання споживчого кредиту від 14.08.2024 грошових коштів у сумі 8991,01 грн та нарахованих за цим договором процентів у розмірі 14160,86 грн (з урахуванням часткових оплат) матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості за (тілом) кредиту та за нарахованими процентами у вказаних сумах є обґрунтованими.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається нарахування штрафу за період з 22.11.2024 по 13.12.2024 за договором, але суд звертає увагу позивача на наступне.

З 24.02.2022р. на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за штрафами у розмірі 5000 грн за договором, нарахована у період воєнного стану, є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач в даній справі не скористалась своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку проте, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором № 8185878 про надання споживчого кредиту від 14.08.2024 підлягають задоволенню частково в розмірі 23151,87 грн.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2490 грн 23 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (розташованого за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором № 8185878 про надання споживчого кредиту від 14.08.2024 в розмірі 23151 (двадцять три тисячі сто п`ятдесят одна) гривня 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (розташованого за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) суму сплаченого судового збору в розмірі 2490 (дві тисячі чотириста дев`яносто) гривень 23 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЧ.М.Теміров