Ухвала суду № 139806679, 16.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15499/16-к

1-кп/760/76/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

провівши відкрите судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000000209 від 12.03.2016,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000000209 від 12.03.2016.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна, вчиненому у великих розмірах.

Так, виходячи із змісту обвинувального акту, 11 березня 2016 року близько 20 години 00 хвилин до чергової частини Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про крадіжку особистих речей із квартири АДРЕСА_1 .

Дану подію зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 11.03.2016 за № 17693 та на місце події направлено слідчо-оперативну групу у складі оперуповноваженого СКР Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , техніка-криміналіста Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 та водія ОСОБА_8 .

Прибувши на місце вчинення кримінального правопорушення, технік-криміналіст Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , знаходячись один у спальні квартири АДРЕСА_1 з метою вилучення слідів кримінального правопорушення та проведення фотографування місця події, приблизно о 20 годині 40 хвилин виявив у тумбочці біля вікна спальної кімнати грошові кошти в іноземній валюті, а саме 12 340 доларів США.

Виявивши вищевказані грошові кошти, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить родині ОСОБА_9 , взяв зазначені грошові кошти.

В подальшому ОСОБА_4 , скориставшись відсутністю біля нього сторонніх осіб та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих спонукань та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, утримуючи при собі грошові кошти в сумі 12 340 доларів США, що станом на 11.03.2016 у гривневому еквіваленті становило 314 793 грн за офіційним курсом Національного банку України, вийшов із квартири АДРЕСА_1 на загальний коридор, де передав вказані грошові кошти водію ОСОБА_8 , тобто розпорядився ними на власний розсуд.

В подальшому викрадені грошові кошти були виявлені потерпілим ОСОБА_10 на сходовій клітині між першим та другим поверхами будинку АДРЕСА_1 в сміттєвому ящику.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчиненому у великих розмірах, він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив усне клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_4 пояснив, що розуміє підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, йому роз`яснено, що закриття кримінального провадження з цієї підстави не є реабілітуючим, а також роз`яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження. Обвинувачений зазначив, що наслідки йому зрозумілі, проти закриття кримінального провадження не заперечує та наполягає на задоволенні клопотання.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши представлені суду матеріали, суд вважає, що клопотання ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 285 КПК України особі, яка може бути звільнена від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, також повинно бути роз`яснено, що у разі звільнення його від кримінальної відповідальності кримінальне провадження щодо нього буде закрито.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, в редакції, чинній на час події, передбачалось покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, належить до категорії тяжких злочинів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років у разі вчинення тяжкого злочину.

В обвинувальному акті часом вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення визначено 11 березня 2016 року.

Отже, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України десятирічний строк давності закінчився 11 березня 2026 року.

В наданих суду матеріалах відсутні відомості про обставини, передбачені частинами 2-5 ст. 49 КК України, які перешкоджали б звільненню ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Таким чином, з моменту події інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло більше десяти років, а тому строк притягнення його до кримінальної відповідальності закінчився.

Причиною тривалого розгляду справи стали, зокрема: зміна складу суду, внаслідок чого розгляд починався спочатку, розгляд апеляційної скарги сторони обвинувачення, внаслідок чого справа направлялася до суду апеляційної інстанції, систематична неявка прокурора (з приводу чого суд неодноразово звертався з відповідними листами до керівника Київської міської прокуратури та Генерального прокурора), систематична неявка захисника та потерпілих, не підтвердження прокурором та захисником своїх повноважень, зняття справи з розгляду в зв`язку з перебуванням судді в інших судових засіданнях та нарадчій кімнаті, неодноразові клопотання захисника про відкладення судового розгляду з поважних причин, неможливість повідомлення обвинуваченого в зв`язку із відсутністю поштових марок, епідемія COVID-19, триваючі повітряні тривоги та інші поважні причини.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності під час розгляду кримінального провадження судом є наявність відповідної норми закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає таке звільнення, клопотання учасника кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Наявність зазначених умов є правовою підставою для ухвалення рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення процесуальним законом не визначене обов`язковою умовою звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для підозри або обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Визнання вини становить право підозрюваного, обвинуваченого. Процесуальний закон не покладає на нього обов`язку визнавати свою винуватість для застосування положень ст. 49 КК України.

Тому невизнання особою своєї вини за наявності її згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не створює перешкод для реалізації права на таке звільнення та не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання.

Передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не пов`язує таке звільнення з визнанням особою своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, суд не вирішує питання про його винуватість чи невинуватість у пред`явленому обвинуваченні, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України таке клопотання підлягає невідкладному розгляду, а кримінальне провадження закривається до завершення з`ясування всіх обставин та перевірки їх доказами.

Невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання про таке звільнення.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19.

В постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21, зазначено, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки його підставою є закінчення встановлених законом строків. Згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави не є визнанням нею своєї вини та не може підтверджувати її винуватість.

Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/6166/22, провадження № 51-4710км24, також зазначив, що під час встановлення спливу строку давності суд виходить із дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, без самостійного визначення дати його вчинення та вирішення питання про доведеність події кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи закінчення передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України десятирічного строку давності, згоду ОСОБА_4 на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, а також відсутність у наданих матеріалах відомостей про обставини, які перешкоджали б застосуванню ст. 49 КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

В обвинувальному акті зазначено, що під час досудового розслідування здійснено витрати на проведення судово-хімічної експертизи в сумі 4 404,00 грн.

У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21, було висловлено правову позицію щодо можливості стягнення з особи процесуальних витрат у разі закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

Водночас питання щодо розподілу витрат, понесених органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке закривається на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з наявністю різних правових позицій було вирішено об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в своїй постанові зафіксувала висновок, що у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі витрати на проведення експертиз, покладаються на державу й з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито, не стягуються. Виняток становлять витрати, пов`язані із залученням експерта стороною захисту.

З обвинувального акта вбачається, що судово-хімічна експертиза проведена під час досудового розслідування. Відомостей про залучення експерта стороною захисту надані матеріали не містять.

За таких обставин процесуальні витрати в сумі 4 404,00 грн, пов`язані з проведенням судово-хімічної експертизи, підлягають віднесенню на рахунок держави.

Виходячи із зазначеного, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000000209 від 12.03.2016, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Процесуальні витрати в сумі 4 404,00 грн, пов`язані з проведенням судово-хімічної експертизи, покласти на державу.

Речові докази:

- мобільний телефон «Нокіа» з сім карткою «Київстар», куртка чорного кольору із написом «Експертна служба», светр чорного кольору під горло, перчатки поліетиленові - повернути ОСОБА_4 ;

- викрадені грошові кошти у загальній сумі 12340 доларів США - залишити у власності потерпілої ОСОБА_5 ;

- диск DVD-R із звукозаписом повідомлень на лінію 102 - залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи;

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1