Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 369/21081/23
Провадження №2/369/1008/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
секретаря судового засідання Лисяк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Романцової Тетяни Володимирівни про повернення до стадії підготовчого провадження, заяву про збільшення розміру позовних вимог, заяву про залучення співідповідача та заяву про збільшення позовних вимог та витребування доказів у цивільній справі № 369/21081/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», про поділ майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває зазначена цивільна справа. За первісним позовом ОСОБА_1 просила в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Представником позивача за первісним позовом подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій поряд із первісною вимогою заявлено вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеної квартири від 05 листопада 2024 року № 40814 та витребування квартири з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що після відкриття провадження у справі 16 лютого 2024 року ОСОБА_2 відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_3 . Позивач посилається на придбання майнових прав на квартиру під час шлюбу за спільні кошти подружжя та зазначає, що згоди на відчуження квартири не надавала. На думку позивача, перехід права власності до іншої особи зумовив необхідність доповнення позову вимогами, спрямованими на повернення спірного майна.
Протокольною ухвалою суду від 02.12.2025 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті. Представник позивача звернулася з клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження для вирішення питань, обумовлених відчуженням спірної квартири, зокрема прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог та витребування додаткових доказів.
У клопотанні зазначено, що про відчуження квартири позивачу стало відомо лише під час розгляду справи по суті, після подання представником ОСОБА_2 20 травня 2026 року інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 477957954 від 19 травня 2026 року. За твердженням представника позивача, до цього відповідач не повідомляв суд та позивача про укладення договору купівлі-продажу від 05 листопада 2024 року.
Дослідивши клопотання, заяву та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Частиною третьою цієї статті передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 189, п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України остаточне визначення предмета спору, характеру спірних правовідносин і позовних вимог належить до завдань підготовчого провадження. У підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них і розглядає відповідні заяви.
ЦПК України прямо не врегульовує повернення до підготовчого провадження після його закриття. Водночас у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21 зазначено, що таке повернення допускається за наявності вагомих обставин для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії. Повернення з будь-яких підстав нівелювало б значення стадій судового процесу.
У постанові від 05 березня 2025 року у справі № 367/6134/19 Верховний Суд визнав повернення до підготовчого провадження безпідставним, оскільки позивачка знала про відчуження спірного майна задовго до його закінчення, а замовчування відповідачем істотних обставин встановлено не було. Тому при вирішенні клопотання суд враховує час отримання позивачем відомостей про відчуження майна та можливість своєчасного здійснення процесуальних прав.
У справі, що розглядається, відчуження квартири відбулося після відкриття провадження, а відомості про це представник відповідача подав 20 травня 2026 року, коли справа вже розглядалася по суті. Право власності ОСОБА_3 на підставі договору від 05 листопада 2024 року № 40814 підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 487603616 від 27 липня 2026 року. Неповідомлення про зміну власника спірного майна до закінчення підготовчого провадження перешкодило своєчасному визначенню позовних вимог та належного складу учасників спору.
За таких обставин суд вбачає вагомі підстави для повернення до стадії підготовчого провадження. Це необхідно для вирішення заяви щодо позовних вимог, визначення обставин, які належить встановити, та надання відповідачам можливості подати заперечення і докази щодо позову в новій редакції.
Такий процесуальний порядок відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному ст. 2 ЦПК України, та забезпечує змагальність і рівність учасників справи.
У постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процесуальну природу заяви суд визначає за її змістом, зіставляючи його з первісним позовом та обставинами справи. Збільшення розміру позовних вимог означає зміну кількісних показників тієї самої вимоги. Заявлення додаткових вимог не є збільшенням їх розміру. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
За змістом поданої ОСОБА_1 заяви первісний позов доповнюється вимогами про недійсність договору купівлі-продажу та витребування спірної квартири, що становить зміну предмета позову. Питання про прийняття цієї заяви підлягає вирішенню відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України.
Обставини, якими позивач обґрунтовує право на спірне майно, залишилися незмінними: придбання майнових прав на квартиру під час шлюбу, їх оплата за спільні кошти та виникнення права спільної сумісної власності. Відомості про подальше відчуження цієї квартири доповнюють обставини порушення заявленого права та обумовлюють вимоги про його відновлення.
У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 570/5639/16-ц роз`яснено, що доповнення позову новими обставинами зі збереженням первісних не є зміною підстав позову. У тій справі Суд визнав передчасним повернення заяви, якою вимоги щодо прав на спірні земельні ділянки доповнено вимогою про їх витребування. У справі, що розглядається, додаткові вимоги також спрямовані на захист заявленого позивачем права на те саме нерухоме майно, яке було предметом спору від початку розгляду.
Висновок Верховного Суду у справі № 367/6134/19 щодо недопустимості додавання вимог до нових осіб з одночасною зміною підстав позову не спростовує можливості прийняття цієї заяви. ОСОБА_1 зберегла первісну підставу позову - набуття права спільної сумісної власності на квартиру внаслідок її придбання у шлюбі. Додаткові вимоги спрямовані на відновлення цього права після відчуження спірного майна.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про прийняття заяви до розгляду та подальший розгляд первісного позову здійснювати з урахуванням викладених у ній вимог. Питання належності квартири до спільного майна подружжя, дійсності договору та підстав витребування квартири вирішуються під час розгляду справи по суті.
Також представник позивача за первісним позовом - адвокат Романцова Т.В. звернулася до суду з клопотанням про залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що після відкриття провадження у справі ОСОБА_2 відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 05 листопада 2024 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. та зареєстрованим за № 40814. У зв`язку із цим позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій поряд із вимогою про визнання права власності на частку квартири заявлено вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування квартири від її набувача.
Представник позивача зазначає, що про відчуження квартири ОСОБА_1 дізналася після долучення представником відповідача 20 травня 2026 року інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 477957954 від 19 травня 2026 року. Оскільки ОСОБА_3 є стороною оспорюваного договору та зареєстрованим власником спірної квартири, представник позивача просить залучити її співвідповідачем за первісним позовом. Також зазначає, що місце проживання та реєстрації ОСОБА_3 позивачу невідоме, у зв`язку із чим просить суд отримати відповідні відомості для належного повідомлення цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. За приписами ч. 2 ст. 50 ЦПК України процесуальна співучасть допускається, зокрема, якщо права та обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави.
Згідно з ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 ЦПК України після спливу зазначених у цій статті строків суд може залучити співвідповідача виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 487603616 від 27 липня 2026 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 35,8 кв. м, житловою площею 17,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2860294032080, зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 05 листопада 2024 року № 40814, номер відомостей про речове право 57416313.
Таким чином, підстава для залучення ОСОБА_3 співвідповідачем виникла після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, оскільки на час звернення ОСОБА_1 до суду зазначений договір купівлі-продажу ще не був укладений. Позивач не знала та об`єктивно не могла знати до подання позову про майбутнє набуття ОСОБА_3 права власності на спірну квартиру. Наведені обставини відповідають умовам ч. 3 ст. 51 ЦПК України та дають підстави для залучення співвідповідача після закінчення підготовчого провадження.
Заявлені позивачем вимоги щодо оспорювання договору купівлі-продажу та повернення спірної квартири безпосередньо стосуються ОСОБА_3 як набувача майна та сторони оспорюваного правочину. Права та обов`язки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо цього правочину виникли з однієї підстави, а вирішення відповідних вимог потребує участі обох його сторін у процесуальному статусі відповідачів.
Отже, клопотання про залучення ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) співвідповідачем за первісним позовом підлягає задоволенню.
За змістом ч. 4 ст. 51 ЦПК України про залучення співвідповідача постановляється ухвала, а за клопотанням залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
З метою забезпечення ОСОБА_3 можливості викласти заперечення проти позову та подати відповідні докази суд вважає за необхідне встановити їй строк для подання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Для забезпечення процесуальної рівності сторін відповідачам необхідно надати строк для подання відзивів щодо первісного позову в зміненій редакції та доказів на підтвердження заперечень.
Також представник позивача за первісним позовом адвокат Романцова Т.В. подала клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича належним чином засвідченої копії договору купівлі-продажу зазначеної квартири від 05 листопада 2024 року № 40814.
Клопотання обґрунтовано тим, що під час розгляду справи ОСОБА_2 відчужив спірну квартиру на користь ОСОБА_3 . Про укладення договору позивачу стало відомо з клопотання представника відповідача про долучення доказів та доданої до нього інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За доводами представника позивача, договір необхідний для встановлення умов відчуження квартири, правової підстави переходу права власності та обставин набуття майна ОСОБА_3 .
Представник позивача посилається на придбання майнових прав на квартиру за договором від 21 липня 2017 року, укладеним ОСОБА_2 з ТОВ «Петрівський квартал 2» під час шлюбу. Державна реєстрація права власності на квартиру після припинення шлюбу, на думку позивача, не змінила правового режиму майна. ОСОБА_1 не є стороною договору купівлі-продажу від 05 листопада 2024 року та не має можливості самостійно отримати його копію у нотаріуса з огляду на обмеження, встановлені статтею 8 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до статей 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доказами є дані, на підставі яких суд установлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та мають значення для її вирішення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено право учасника справи звернутися до суду з клопотанням про витребування доказу, який він не може надати самостійно. Клопотання подається у строки, визначені частинами другою та третьою статті 83 цього Кодексу. Його подання після спливу відповідного строку допускається за умови обґрунтування причин, які не залежали від заявника та перешкоджали своєчасному зверненню.
За частиною другою статті 84 цього Кодексу заявник має визначити доказ, обставини, для з`ясування яких він потрібний, його володільця, а також навести відомості про вжиті заходи для самостійного отримання доказу та (або) причини неможливості такого отримання. У разі задоволення клопотання суд витребовує доказ своєю ухвалою.
Статтею 8 Закону України «Про нотаріат» установлено обов`язок збереження нотаріальної таємниці. Копії документів, які зберігаються у нотаріуса, за загальним правилом видаються особам, за дорученням яких або щодо яких учинено нотаріальну дію. Водночас ця стаття прямо передбачає надання нотаріусом документів протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду у зв`язку з цивільною справою, що перебуває в його провадженні, із зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки суду.
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 487603616 від 27 липня 2026 року підтверджується державна реєстрація за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2860294032080. Підставою державної реєстрації зазначено договір купівлі-продажу від 05 листопада 2024 року № 40814, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О.
Витребуваний договір стосується квартири, права на яку є предметом спору, та містить відомості про умови її відчуження. Інформація з державного реєстру про перехід права власності не відтворює змісту правочину. Тому його копія необхідна для перевірки доводів сторін щодо розпорядження спірним майном та переходу права власності на нього.
Договір укладено після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом. Відомості про нього були надані представником відповідача під час розгляду справи по суті разом із клопотанням, поданим 20 травня 2026 року. За таких обставин позивач не могла надати цей договір або заявити клопотання про його витребування одночасно з позовною заявою з причин, що не залежали від неї. Суд вважає наведені причини достатніми для розгляду клопотання відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України.
ОСОБА_1 не є стороною договору, а нотаріальна дія вчинялася за зверненням інших осіб. Отже, обмеження доступу до нотаріальних документів перешкоджають самостійному отриманню копії договору. У клопотанні визначено доказ, його володільця, обставини, для з`ясування яких він необхідний, та причини неможливості самостійного отримання.
Враховуючи значення витребуваного документа для вирішення спору та неможливість його самостійного отримання позивачем, суд вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Надання копії договору на вимогу суду відповідає статті 8 Закону України «Про нотаріат». Правовий режим квартири, дійсність договору та підстави витребування майна підлягають оцінці під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про
Керуючись ст. 2, 12, 13, 49, 84, 178-180, 189, 196-198, 258-261, 263, 353 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Романцової Тетяни Володимирівни про повернення до стадії підготовчого провадження - задовольнити.
Повернутися до стадії підготовчого провадження у цивільній справі № 369/21081/23.
Прийняти до розгляду заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Романцової Тетяни Володимирівни про збільшення розміру позовних вимог у справі № 369/21081/23.
Подальший розгляд первісного позову здійснювати з урахуванням зазначеної заяви в такій редакції позовних вимог:
1. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер: 40814, виданий 05.11.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О.
3. Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) квартиру АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).
Залучити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), до участі у цивільній справі № 369/21081/23 як співвідповідача за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», про поділ спільного майна.
Зобов`язати позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом направити ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заяви по суті (позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив) та надати суду докази такого надіслання.
Призначити підготовче судове засідання на 22.10.2026 року о 10 год. 15 хв. у приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Тараса Бульби-Боровця, 1. Про дату, час і місце засідання повідомити учасників справи.
Визначити відповідачам за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 п`ятнадцятиденний строк для подання відзивів щодо позову в зміненій редакції з дня вручення кожному з них цієї ухвали, первісної позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог із додатками. Відзиви мають відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Копії відзивів із додатками надіслати іншим учасникам справи одночасно з поданням до суду; докази надсилання надати суду.
Встановити позивачу за первісним позовом строк для подання відповіді на кожний відзив - п`ять днів з дня його отримання, а відповідному відповідачу строк для подання заперечень - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Копії зазначених заяв та доданих до них документів надіслати іншим учасникам справи одночасно з поданням до суду.
Клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Романцової Тетяни Володимирівни про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 15-Б, приміщення № 13, 14, 15; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу від 05 листопада 2024 року, посвідченого цим нотаріусом та зареєстрованого за № 40814, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2860294032080, та копії матеріалів реєстраціної нотаріальної справи щодо укладення договору купівлі-продажу від 05 листопада 2024 року.
Зобов`язати приватного нотаріуса Чигріна Андрія Олеговича надати витребувану копію договору та матеріали реєстраційної нотаріальної справи безпосередньо до Києво-Святошинського районного суду Київської області протягом десяти робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали із зазначенням номера справи № 369/21081/23. Адреса суду: м. Київ, вул. Тараса Бульби-Боровця, 1.
Роз`яснити приватному нотаріусу Чигріну Андрію Олеговичу, що відповідно до частини сьомої статті 84 ЦПК України у разі неможливості надати витребуваний доказ або надати його у встановлений строк він зобов`язаний повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали надіслати учасникам справи. Відповідачам та третій особі надіслати також копію прийнятої до розгляду заяви з додатками.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання - з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено: 16.09.2026 року.
Суддя А.В. Янченко
Судове рішення № 139802324, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 19.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 369/21081/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: