Ухвала суду № 139791824, 14.09.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3920/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.,

при секретарі судового засідання Гапак А.Ю.,

за участю:

прокурор Романець О.П.,

представник третьої особи Матіко С.Р.,

інші учасники справи не з`явилися,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву представника третьої особи про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України та Ужгородської міської ради до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «БЕРЧ ХАУС», про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, -

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська окружна прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України, Ужгородської міської ради звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, в якому просить: визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Реконструкція власних приміщень нежитлової будівлі з надбудовою під торгово-офісні приміщення по вул. Собранецькій, 84 в м. Ужгород» (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8779-9287-5766-7276), видані ТОВ «БЕРЧ ХАУС», затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради № 31-М/26 від 06.03.2026.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі у порядку загального позовного провадження.

26 червня 2026 року від представника третьої особи до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з відсутністю підстав для представництва інтересів держави прокурором в суді в особі ДІАМ України та Ужгородської міської ради. В обґрунтування заяви представник вказав, що ні ДІАМ України, ні Ужгородська міська рада (зокрема в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю) не допустили бездіяльності щодо перевірки законності будівництва та дотримання законодавства при видачі ТОВ «БЕРЧ ХАУС» містобудівних умов та обмежень. Неможливість проведення заходів контролю зумовлена виключно тим, що органи прокуратури не надали необхідних для проведення перевірки документів - ухвали слідчого судді, а заявник, який ініціював перевірку реконструйованої ТОВ «БЕРЧ ХАУС» будівлі, повторно не з`явився для її проведення, що призвело до законного залишення поданої ним заяви без розгляду.

03 вересня 2026 року представником Ужгородської окружної прокуратури подано заперечення на заяву третьої особи про залишення позовної заяви без руху, в яких зазначено, що на момент звернення до суду Державна інспекція архітектури та містобудування України не вжила заходів перевірки законності будівництва, дотримання законодавства при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Собранецькій, 84 в м. Ужгороді, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу. Наслідком такого самоусунення суб`єкта владних повноважень від виконання контрольно-перевірочних функцій, з огляду на встановлені очевидні порушення вимог містобудівного законодавства є настання обставин передбачених ч. 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру», які є безумовним приводом для здійснення прокуратурою представництва в суді законних інтересів держави внаслідок порушення інтересів держави, захист яких не здійснює орган державної влади до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Окрім того, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:29:001:0252, площею 0, 0466 га належить до комунальної власності, а відтак Ужгородська міська рада як уповноважений власник та представник інтересів територіальної громади зобов`язана вживати заходи щодо дотримання вимог законодавства користувачем та недопущення незаконної забудови. Водночас Ужгородською міською радою не вжито заходів реагування щодо скасування спірних містобудівних умов та обмежень, які прийняті з порушенням законодавства.

У підготовчому засіданні представник третьої особи підтримав подану заяву про залишення позовної заяви без руху та просив її задовольнити.

Прокурор у підготовчому засіданні щодо заяви про залишення позовної заяви без руху заперечила з підстав, наведених у запереченнях.

Вирішуючи заяву третьої особи про залишення без руху позовної заяви, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно із частиною першою статті 411 Закону 3038-VI, державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 411 Закону № 3038-VI).

Такий механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок №698), пунктом 2 якого визначено, що нагляд здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду ДІАМ шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Водночас право посадових осіб органу державної влади, який здійснює державний архітектурно-будівельний нагляд звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності прямо передбачено положеннями пункту 6 частини четвертої статті 41-1 Закону №3038- VI.

Отже, повноваження вказаного вище центрального органу виконавчої влади, наділеного функціями державного архітектурно-будівельного нагляду оскаржити до суду рішення, прийняте об`єктом нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, є беззаперечним.

Також суд враховує, що відповідно до частини восьмої статті 29 Закону № 3038-VI скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника або за рішенням суду.

Отже, містобудівні умови та обмеження не можуть бути самостійно скасовані вищезазначеним органом, наділеного функціями державного архітектурно-будівельного нагляду.

Прокурор звертаючись до суду з цим позовом в інтересах держави в особі ДІАМ України, обґрунтував своє право на звернення до суду неналежним здійсненням ДІАМ України своїх повноважень щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» (далі - постанова №1340), яка набрала чинності 30 грудня 2020 року, було утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 1) та затверджено Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування (пункт 2).

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою № 1340, основним завданням ДІАМ України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, серед іншого: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №303) Уряд постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Ураховуючи вимоги Постанови № 303, здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану можливе на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України.

Такий правовий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, сформульованими у постановах від 06 листопада 2024 року у справі № 520/9243/22, від 16 січня 2025 року справі №300/1209/24, від 20 січня 2025 року у справі №140/1046/24, від 28 квітня 2025 року у справі №380/19138/22.

Конституційний Суд України Рішенням від 03 грудня 2025 року №6-р(ІІ)/2025 у справі № 3-28/2024 (59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальність «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону №1697-VII зі змінами. Визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Конституційний Суд України, ухвалюючи рішення, врахував передусім, що в період дії воєнного стану в Україні вагомою є потреба усебічно забезпечити захист інтересів держави Україна та стабільність конституційного правопорядку й виходив з того, що неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в умовах воєнного стану. Вважав за доцільне не поширювати дію цього Рішення на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону №1697-VII та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з виявленими порушеннями листом від 02.04.2026 за № 07.53-108-2475ВИХ-26 в межах кримінального провадження № 42026072030000034 від 31.03.2026 прокурор звертався до ДІАМ щодо виділення спеціаліста для проведення огляду об`єкта будівництва.

Згідно листа від 16.04.2026 за №1960/10/13-26 ДІАМ повідомило про припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб підприємців на період воєнного стану відповідно до постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» та неможливістю забезпечення спеціаліста.

За зверненням прокуратури ДІАМ України не вжито заходів нагляду за об`єктом (виконавчий орган міської ради), який, затверджуючи містобудівні умови і обмеження, зобов`язаний забезпечувати дотримання вимог містобудівної документації та державних будівельних норм та правил.

Суд враховує, що в умовах дії Постанови № 303 реалізація функцій державного архітектурно-будівельного нагляду є ускладненою та залежить від погодження профільним міністерством. Оскільки ДІАМ України не ініціювала відповідну процедуру, позасудовий механізм усунення порушень виявився фактично заблокованим.

За таких обставин звернення прокурора до суду є єдиним ефективним засобом захисту інтересів держави, що узгоджується із субсидіарним характером прокурорського представництва.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 14 липня 2026 року у справі № 580/10039/25.

Щодо права прокурора на представництво інтересів держави в особі Ужгородської міської ради, суд зазначає таке.

У зв`язку з виявленням порушень прокуратурою на адресу Ужгородської міської ради 21.04.2026 за № 07.53-108-2993ВИХ-26 направлено запит щодо прийнятих містобудівних умов та обмежень для будівництва на земельній ділянці на вул. Собранецькій, 84 в м. Ужгороді, вжитих заходів щодо їх скасування. На вказаний запит надано відповідь № 2331/02.4-19 від 05.05.2026 з якої не вбачається вжиття належних заходів з метою усунення порушень шляхом скасування містобудівних умов та обмежень та наказу, яким вони затверджені.

У постанові від 23 лютого 2024 року у справі № 300/2289/23 Верховний Суд дійшов таких висновків:

« 54. Право органу місцевого самоврядування на звернення до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, передбачено статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування (частина четверта статті 71).

56. «….» Отже, органи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду з позовом з метою реалізації своїх повноважень та забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, а також захисту прав та інтересів відповідної територіальної громади.

80. «…» колегія суддів доходить висновку, що оскільки спеціальним законом у сфері регулювання містобудівної діяльності є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», то звернення до суду з позовом про скасування МУО має здійснюватися з урахуванням вимог цього Закону.

82. «…» про відсутність у міськради права самостійно скасовувати рішення підконтрольного та підзвітного їй органу - виконавчого комітету та органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - МУО наголосив Верховний Суд у постанові від 27 липня 2022 року у справі № 727/399/17, зазначивши, що МУО можуть бути скасовані у зв`язку з їх невідповідністю містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, проте таке скасування може бути наслідком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду.

83. Отже, враховуючи особливості правового регулювання підстав та порядку скасування МУО, визначених частиною восьмою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у системному зв`язку з положеннями частини десятою статті 52 та статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Суд доходить висновку про наявність у Івано-Франківської міськради права самостійно звертатися до суду в інтересах територіальної громади та на виконання покладених на неї функцій, зокрема у сфері охорони встановленого порядку планування та забудови території, про скасування МУО, затверджених наказом Департаменту № 119 від 17 грудня 2021 року.»

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 600/2709/22-а, від 06 серпня 2025 року у справі № 560/9501/24, 18 грудня 2025 року у справі № 380/5077/25.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 912/2385/18 (пункти 80, 81 постанови від 26 травня 2020 року) при вирішенні питання права звернення прокурора з позовом в інтересах держави, дійшла таких висновків:

«Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».

За таких умов, вжиті прокурором заходи повідомлення є достатніми для виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У заяві представника третьої особи не спростовано наведені прокурором у позовній заяві підстави звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Судом не встановлено підстав для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим заява представника третьої особи не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 169, 171, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника третьої особи про залишення позовної заяви без руху відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 15.09.2026 року.