Рішення № 139785308, 10.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 Справа № 914/1653/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,

про: стягнення 111 446 299,79 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання І.К. Капітанчук

За участю представників сторін:

від позивача: Юзва А.Я. представник;

від відповідача: Рібун Р.В.. представник.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1653/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про стягнення 111 446 299,79 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024, позов задовольнено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 633 118,26 грн інфляційних втрат, 411 978,87 грн 3% річних та 7838,23 грн витрат по сплаті судового збору; в частині позовних вимог про стягнення 108 918 297,40 грн основного боргу закрито провадження у справі; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.12.2024 року у справі №914/1653/23 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено частково; рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі №914/1653/23 скасовано в частині відмови у стягненні 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних, справу №914/1653/23 у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №914/1653/23 передано на новий розгляд судді Н.Є. Березяк.

Ухвалою суду від 09.01.2025 матеріали справи №914/1653/23 прийнято до провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 22.05.2025 закрито підготовче провадження у справі №914/1653/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2025.

Ухвалою суду від 09.10.2025 зупинено провадження у справі № 914/1653/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення у подібних правовідносинах у справі № 914/2625/23 за касаційною скаргою НЕК «Укренерго» на рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 у справі за позовом НЕК «Укренерго» до ПрАТ «Львівобленерго» про стягнення коштів.

Постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 касаційну скаргу НЕК «Укренерго» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 у справі №914/2625/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення.

Ухвалою суду поновлено провадження та призначено справу до розгляду на 11.06.2026. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судового засідання, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги про стягнення 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних підтримав, просив суд про їх задоволення із підстав наведених у додаткових поясненнях. В обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем, як користувачем, умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0521-03041 від 29.06.2019 в частині своєчасної та повної оплати позивачу, як виконавцю, вартості наданих згідно договору послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 108 975 805,07 грн на яку позивачем було нараховано 1 632 673,74 грн інфляційних втрат та 837 820,98 грн три проценти річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі №914/1653/23 зокрема позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задоволено частково, стягнуто 633 118,26 грн. інфляційних втрат, 411 978,87 грн. 3 % річних та 7 838,23 грн. витрат по сплаті судового збору, повернуто з Державного бюджету Позивачу 7 838,23 грн. у зв`язку з частковим визнанням позову (на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 130 ГПК України), в задоволенні решти вимог, тобто в частині вимог про стягнення 999 555,48 грн. інфляційних втрат та 425 842,11 грн. 3 % річних відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного суду від 10.12.2024 у справі №914/1653/23 рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 в частині відмови у стягненні 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних скасовано та передано у цій частині справу №914/1653/23 на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Позивач стверджує, що Верховний Суд, зокрема, спростував висновки суду попередньої інстанції щодо наведеної позивачем практики щодо нібито її нерелевантності через неподібність відносин правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління з правовідносинами з надання послуг з передачі електричної енергії, а отже така судова практика наведена позивачем, підлягає застосуванню судом першої інстанції при новому розгляді даної справи.

Як стверджує позивач, судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині нарахованих інфляційних втрат та 3% річних за порушення зобов`язань з оплати встановлених п.2.4. Договору планових попередніх оплат просить суд прийняти рішення яким яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача, проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних заперечив із підстав наведених у додаткових пояснення. В обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що для визначення суми інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданих послуг, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги.

Зокрема відповідач посилається на те, що відповідно до правових висновків Верховного Суду в постанові від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 та постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23, які за змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України є джерелом правозастосовчої практики, безпідставними є вимоги Позивача за тим самим Договором, що у даній справі про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за порушення строків оплати планових платежів та ті, які нараховані з дати направлення актів надання послуги одночасно із передчасно сформованими рахунками (рахунками-фактурами) до дати, власне, пред`явлених письмових вимог про оплату, а також безпідставними є вимоги Позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних без врахування відкоригованих в сторону зменшення обсягів послуги та їх зменшену вартість відповідно до підписаних (узгоджених) сторонами актів коригування. Отже, на думку відповідача, вимоги позивача у справі №914/1653/23 у сумах, що перевищують розмір стягнутих рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 (633 118,26 грн інфляційних втрат та 411 978,87 грн 3 % річних), то такі платежі є безпідставним у зв`язку з чим просить суд відмовити в їх задоволенні.

В судовому завданні 10.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» (користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0521-03041, за умовами якого:

- цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - послуга) (пункт 1.1);

- користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (пункт 1.2);

- під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, Кодексом системи передачі. Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України (пункт 1.3);

- договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Послуги надаються оператором системи передачі користувачу, що виступає на ринку оператором системи розподілу (пункти 1.4, 1.5);

- оплата послуг здійснюється за тарифом, який визначається регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється виконавцем на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дати прийняття, якщо більш пізній термін не визначено у документі, яким затверджено тариф. Обсяг на наданої послуги визначається: - для виробників як обсяг виробленої електричної енергії (в одиницях відпуску); - для операторів систем розподілу як обсяг розподіленої електричної енергії; - для споживачів як обсяг спожитої електричної енергії (пункти 2.1, 2.2);

- вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги (пункти 2.3, 2.4);

- виконавець надає користувачу акт надання послуги до 04 числа місяця, наступного за розрахунковим. Користувач має повернути погодженим один примірник акта надання послуги в наступному розрахунковому періоді. Оплата рахунків здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - сервіс), за умови наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (пункти 2.5- 2.7);

- за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово (пункт 2.8);

- виконавець зобов`язаний здійснювати річне, сезонне, місячне, тижневе, добове прогнозування споживання та виробництва електричної енергії в ОЕС України з метою планування забезпечення балансової надійності енергосистеми та забезпечення планового виведення з роботи (введення в роботу) обладнання. Виконавець зобов`язаний визначати прогнозовані, річні, квартальні, місячні обсяги виробництва електроенергії і потужності на годину максимального навантаження на електростанціях (підпункти 3.1.10, 3.1.11 пункту 3.1);

- користувач зобов`язаний: - своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором; - повертати виконавцю підписаними акти про надання послуг; - надавати виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передач (підпункти 3.2.1, 3.2.4, 3.2.19 пункту 3.2);

- планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу (пункт 10.1);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2019. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 12.1);

- цей договір припиняє свою дію, якщо одна зі сторін перестає бути учасником ринку електричної енергії та/або визначена згідно з Правилами ринку «Дефолтним» учасником ринку, з дати, зазначеної у заяві сторони, що вирішила позбутися статусу учасника ринку електричної енергії добровільно та/або у разі відсутності ліцензії на проведення певного виду діяльності, та/або за рішенням адміністратора розрахунки. В іншому випадку цей договір припиняє свою дію з дати набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору (пункт 12.5).

Відповідно до повідомлення від 08.11.2021 № 139-07-5456 щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» заявлено такі планові обсяги на 2022 рік: січень 440 000 МВт*год; лютий 395 000 МВт*год; березень 395 000 МВт*год; квітень 350 000 МВт*год; травень 320 000 МВт*год; червень 302 000 МВт*год; липень 315 000 МВт*год; серпень 325 000 МВт*год; вересень 315 000 МВт*год; жовтень 380 000 МВт*год; листопад 400 000 МВт*год та грудень 435 000 МВт*год.

Згідно з повідомленням від 21.12.2022 №139-07-6428 щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» заявлено такі планові обсяги на 2023 рік: січень 390 000 МВт*год; лютий 369 000 МВт*год; березень 374 000 МВт*год; квітень 319 000 МВт*год; травень 311 000 МВт*год; червень 300 000 МВт*год; липень 300 000 МВт*год; серпень 310 000 МВт*год; вересень 311 000 МВт*год; жовтень 348 000 МВт*год; листопад 375 000 МВт*год та грудень 405 000 МВт*год.

Відповідно до акта надання послуги від 31.12.2022 згідно з договором від 29.06.2019 № 0521-03041 виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 фактичним обсягом 442667,761 МВт*год за тарифом 62,13 грн/ МВт*год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 33 003 537,59 грн (у т.ч. 5 500 589,60 грн ПДВ).

Актом коригування від 30.03.2023 до акта надання послуги від 31.12.2022 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 фактичний обсяг послуги на 845,605 МВт*год на суму 63 044,93 грн. Відкоригований фактичний обсяг послуги становить 441822,156 МВт*год за тарифом 62,13 грн/МВт*год без ПДВ. Загальна вартість в тому числі ПДВ, наданих послуг за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 становить 32 940 492,66 грн (у т.ч. 5 490 082,11 грн ПДВ).

Відповідно до акта надання послуги від 31.01.2023 згідно з договором від 29.06.2019 № 0521-03041 виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.01.2023 до 31.01.2023 фактичним обсягом 420954,113 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 34 491 296,21 грн (у т.ч. 5 748 549,37 грн ПДВ).

Актом коригування від 21.04.2023 до акта надання послуги від 31.01.2023 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 фактичний обсяг послуги на 676,692 МВт*год на суму 55 445,44 грн. За період з 01.01.2023 до 31.01.2023 відкоригований фактичний обсяг послуги становить 420277,421 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 34 435 850,77 грн (у т.ч. 5 739 308,46 грн ПДВ).

Відповідно до акта надання послуги від 28.02.2023 згідно з договором від 29.06.2019 №0521-03041 виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 фактичним обсягом 450764,610 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 36 933 849,08 грн (у т.ч. 6 155 641,51 грн ПДВ).

Актом коригування від 19.05.2023 до акта надання послуги від 28.02.2023 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.02.2023 до 28.02.2023 фактичний обсяг послуги на 665,247 МВт*год на суму 54 507,67 грн. За період з 01.02.2023 до 28.02.2023 відкоригований фактичний обсяг послуги становить 450099,363 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 36 879 341,41 грн (у т.ч. 6 146 556,90 грн ПДВ).

Відповідно до акта надання послуги від 31.03.2023 згідно з договором від 29.06.2019 №0521-03041 виконавець передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з 01.03.2023 до 31.03.2023 фактичним обсягом 459738,152 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ) загальною вартістю послуги 37 669 105,22 грн (у т.ч. 6 278 184,20 грн ПДВ).

Актом коригування від 16.06.2023 до акта надання послуги від 31.03.2023 у зв`язку із змінами фактичних обсягів послуги скориговано в сторону зменшення за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 фактичний обсяг послуги на 704,458 МВт*год на суму 57 720,46 грн. За період з 01.03.2023 до 31.03.2023 відкоригований фактичний обсяг послуги становить 459033,694 МВт*год за тарифом 68,28 грн/МВт*год (без ПДВ), а загальна вартість послуги становить 37 611 384,76 грн (у т.ч. 6 268 564,13 грн ПДВ).

На виконання умов договору протягом грудня 2022-березня 2023 року позивач надав, а відповідач отримав послугу на загальну суму 141 979 297,73 грн з ПДВ, однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати виконав неналежним чином, послугу за грудень 2022 року оплатив з простроченням, а за січень - березень 2023 року оплатив лише частково та з простроченням, внаслідок чого у відповідача за відповідний період виникла заборгованість, яка станом на 12.05.2023 становила 108 975 805,07 грн з ПДВ.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором, позивач на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 1 632 673,74 грн інфляційних втрат та 837 820,98 грн 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.02.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024, позов задовольнено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 633 118,26 грн інфляційних втрат, 411 978,87 грн 3% річних та 7838,23 грн витрат по сплаті судового збору; в частині позовних вимог про стягнення 108 918 297,40 грн основного боргу закрито провадження у справі; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.12.2024 року у справі №914/1653/23 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задоволено частково; рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі №914/1653/23 скасовано в частині відмови у стягненні 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних, справу №914/1653/23 у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Таким чином, судом розглядається вимога позивача про стягнення з відповідача 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3 % річних.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що вимога про стягнення 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 4 статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

Пунктами 6.1, 6.4 Розділу ХІ Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється на власному вебсайті ОСП в мережі Інтернет.

При цьому відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За умовами укладеного договору (з урахуванням змін до нього):

- розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги;

до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги;

Однак, згідно розрахунку позовних вимог, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних виходячи із планових обсягів послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Отже, для визначення суми інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги, з огляду на що, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на планові платежі є безпідставним.

Крім того, здійснюючи нарахування інфляційних втрат та 3% річних до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах коригування до актів наданих послуг, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки зі змісту статті 625 ЦК України вбачається, що відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3% річних настає за невиконання існуючого грошового зобов`язання.

Умовами договору № 0521-03041 від 29.06.2019 також не врегульовано строк оплати вартості фактично наданої послуги. Дана обставина сторонами не заперечувалась.

Як зазначено позивачем, останній вважає, що строком настання зобов`язання зі сплати вартості наданої послуги за договором є семиденний термін від дня пред`явлення вимоги на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України.

За змістом ст. 530 ЦК України, вимога пред`явлена боржнику в тому разі, коли він ознайомився з її змістом. Таким чином, акт надання послуги не є вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки такий не містить в собі, власне, вимоги про оплату. Крім того, акт надання послуги за своєю правовою природою є двостороннім документом, що, в свою чергу, виключає його кваліфікацію, як вимогу в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка за своєю правовою природою є одностороннім документом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України виснувала, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимогою (постанови від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 (пункт 43), від 09.02.2021 у справі №520/17342/18 (пункт 7.53), від 19.07.2023 у справі №910/16820/21 (пункт 8.45), від 03.10.2023 у справі №366/203/21).

Відповідно до постанови Верховного суду від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 безпідставними є вимоги Позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за порушення строків оплати планових платежів за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Верховний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що за умовами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління для визначення суми інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у Відповідача виникає саме за фактично надані послуги, з огляду на що, нарахування Позивачем інфляційних втрат та 3% річних на планові платежі є безпідставними, а вимоги про їх стягнення необґрунтованими.

Також, Верховний Суд в постанові від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки умовами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не врегульовано строк оплати вартості фактично наданої послуги, тому дата направлення акта надання послуги, який ще не підписаний з другої сторони, не може бути датою вимоги про оплату в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України ще неузгодженої сторонами кількості та вартості послуги.

Також ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що скеровані рахунки (рахунку-фактури) разом із проектом актів наданої послуги, які не підписані з другої сторони, є передчасними (оскільки до підписання актів суми є непогодженими), тому дата отримання такого передчасного рахунку (рахунку-фактури) не має правового значення для визначення терміну його оплати. Водночас, ВС погодився із висновками судів попередніх інстанцій у справі №914/3621/23, що саме з моменту отримання письмових вимог Позивача про виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління встановлюється семиденний строк для їх оплати відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

За правовим висновком, викладеним у п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2025 у справі № 914/3621/23 (т. 1, а.с. 219-223), здійснюючи нарахування інфляційних втрат та 3% річних, до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах коригування до актів наданих послуг, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки зі змісту ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідальність у вигляді 3% річних настає за невиконання існуючого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 8.30 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 підстави для відступу від висновків Верховного Суду, які викладені у постанові Верховного Суду зі справи № 914/3621/23, відсутні.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості нарахування інфляційних втрат та 3% річних одночасно на планові (декадні) платежі та на суму фактичного виставленого боргу за місяць викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2026 у справі №905/772/25.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з врахуванням встановлених в мотивувальній частині цього рішення обставин справи, враховучи висновки Верховного суду в постанові від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 та висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені у постанові від 20.03.2026 у справі №914/2625/23, суд дійшов висновку що в стягненні штрафних нарахувань в сумі 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних слід відмовити оскільки такі нарахування інфляційних втрат та 3% річних здійснені на планові платежі, що є безпідставними, а відтак позовні вимоги про їх стягнення не підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз`яснено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №914/1653/23 касаційну скаргу касаційну скаргу ПАТ «НЕК «Укренерго» задоволено частково, рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у справі №914/1653/23 скасовано в частині відмови у стягненні 999 555,48 грн, інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних, справу №914/1653/23 у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Зазначено, що з огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Таким чином, враховуючи факт передачі справи Верховним Судом на новий розгляд, суд здійснює розподіл судового збору сплаченого за подання касаційної скарги.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, сплачений позивачем судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у цій справі залишається за ним.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76-79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог про стягнення 999 555,48 грн інфляційних втрат та 425 842,11 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.09.2026

Суддя Березяк Н.Є.