Ухвала суду № 139784468, 10.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

10 вересня 2026 року Справа № 903/662/26 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк", м.Київ

про визнання грошових вимог

у справі № 903/662/26

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м.Ковель, Волинська область

про неплатоспроможність,

за участю представників:

від боржника: н/з,

арбітражний керуючий: н/з,

від АТ "Сенс Банк": н/з,

в с т а н о в и в:

07.07.2026 сформовано в системі Електронний суд, а 08.07.2026 зареєстровано в Господарському суді Волинської області заяву від 07.07.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник просить призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражну керуючу Городніщеву Єлизавету Олегівну.

Ухвалою суду від 13.07.2026 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 прийнято до розгляду, справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 30.07.2026.

Ухвалою суду від 30.07.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; керуючим реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Городніщеву Єлизавету Олегівну; попереднє засідання призначено на 10.09.2026.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 30.07.2026 за № 80134 на офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

25.08.2026 Акціонерне товариство "Сенс Банк" через систему «Електронний суд» подало заяву про визнання грошових вимог до боржника на суму 77 274,87 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2026 заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" від 25.08.2026 про визнання грошових вимог залишено без руху; встановлено Акціонерному товариству "Сенс Банк" строк у п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог, а саме надати докази надсилання боржнику фізичній особі ОСОБА_1 копії заяви і доданих до неї документів.

26.08.2026 сформовано у системі «Електронний суд» та зареєстровано у Господарському суді Волинської області заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27.08.2026 заяву кредитора - Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду; розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 10.09.2026; запропоновано боржнику фізичній особі ОСОБА_1 та зобов`язано арбітражну керуючу Городніщеву Є. О. розглянути заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання грошових вимог до боржника та надати кредитору і суду нормативно-документальне обґрунтування щодо визнання або відхилення кредиторських вимог.

Ухвалу суду від 27.08.2026 надіслано учасникам справи до їх електронних кабінетів, боржнику ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за її місцем реєстрації.

07.09.2026 арбітражна керуюча через систему «Електронний суд» подала повідомлення про результати розгляду вимог кредитора Акціонерного товариства "Сенс Банк", у якому зазначає, що повністю визнає заявлені Акціонерного товариства "Сенс Банк" грошові вимоги до боржника на загальну суму 82 599,64 грн, а саме: 77 274,84 грн вимоги другої черги; 5 324,80 грн витрати на оплату судового збору відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

10.09.2026 боржник через систему «Електронний суд» подав клопотання про проведення судового засідання 10.09.2026 без її участі, вказала, що погоджується з результатами розгляду кредиторських вимог керуючою реструктуризацією та не заперечує проти їх визнання.

10.09.2026 арбітражна керуюча через систему «Електронний суд» подала заяву про проведення судового засідання 10.09.2026 без її участі, вказала, що підтримує в повному обсязі позицію боржника викладену в запереченнях від 08.09.2026.

Акціонерне товариство "Сенс Банк" у заяві про грошові вимоги до боржника від 25.08.2026 просило у випадку неявки представника кредитора у судове засідання розгляд справи проводити без участі його представника.

В судове засідання 10.09.2026 арбітражна керуюча, боржник/представник боржника, представник кредитора не з`явилися. Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви у зв`язку з тим, що всі учасники належним чином були повідомлені про судовий розгляд.

Розглянувши заяву кредитора - Акціонерного товариства "Сенс Банк" від 25.08.2026 про визнання грошових вимог до боржника, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з грошовими вимогами Акціонерного товариства "Сенс Банк".

Згідно із ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч.1,2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч.5,6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

27.08.2026 за № 80134 на офіційному веб-порталі судової влади України було оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ..

Заява Акціонерного товариства "Сенс Банк" була сформована в системі "Електронний суд" 25.08.2026, тобто, у межах строку, встановленого ст. 45 Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з приписами Кодексу України з процедур банкрутства на господарський суд покладається обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

За результатами розгляду вимог суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються до реєстру вимог кредиторів, черговість задоволення цих вимог та обґрунтування правової позиції суду.

Обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а не на іншого учасника провадження у справі (постанови Верховного Суду від 24.10.2019р. у справі №910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі №904/9024/16).

Як вбачається із змісту заяви, 19.04.2023 АТ "Сенс Банк" акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 , що підтверджується акцептом пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500764809, згідно яких боржнику було надано кредит у розмірі 61 436,73 грн, що підтверджується випискою з особових рахунків.

Зазначена угода є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi.

Кредит надавався позичальнику на наступних умовах: умови споживчого кредиту: кредит готівкою; сума кредиту - 61436,73 грн; 4,99 % ставка річних; строк кредиту 120 міс.

Відповідно до умов договору про банківське обслуговування фізичних осіб позичальник зобов`язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Внаслідок порушення фізичною особою ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань у неї перед АТ «Сенс Банк» виникла заборгованість, яка станом на час розгляду заяви становить 77 274,87 грн, з них: 57 390,97 грн заборгованість за кредитом; 5 200,49грн - заборгованість за відсотками; 14 683,41 грн заборгованість за комісією.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1-2 ст.207 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із п.6 ч.1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг надання кредиту є фінансовою послугою.

Відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

Аналогічна норма міститься й у ч.2 ст. 29 Закону України Про платіжні послуги.

Таким чином, договір комплексного банківського обслуговування відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг та ч. 2 ст. 29 Закону України Про платіжні послуги є публічною частиною договору, до якої приєднався боржник, підписавши заяву про приєднання до ДКБО, яка є індивідуальною частиною договору.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Згідно із ч. 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання.

Оскільки фізична особа ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України не виконала належним чином зобов`язань з повернення кредиту, зі сплати процентів за користування кредитом, підлягає до задоволення заява AT Сенс Банк в частині вимог до фізичної особи ОСОБА_1 на суму 57 390,97 грн, що є заборгованістю за кредитом, на суму 5 200,49 грн, що є заборгованістю за відсотками, а всього на суму 62591,46 грн.

Щодо вимог AT Сенс Банк на суму 14 683,41 грн, що є заборгованістю за комісією, нарахованою на підставі споживчого кредитного договору № 500764809 від 19.04.2023.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який набрав чинності 10 червня 2017 року.

У Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України "Про захист прав споживачів", визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (надалі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Відповідно до положень пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові Великої Палати від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

У постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п.1 договору № 500764809 від 19.04.2023, укладеного між АТ "Сенс Банк" і ОСОБА_1 , під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та договором. За ці послуги встановлюється комісійна винагорода, а саме:

а) за надання кредиту у розмірі 0.00 грн без ПДВ. Сума комісії фіксована (незмінна), застосовується на весь строк кредиту, сплачується одноразово при наданні кредиту та в день його видачі. Комісійна винагорода, що вказана в цьому підпункті, є платою за послуги, що супроводжують отримання кредиту, такі як розгляд заявки на видачу кредиту, його надання, перерахування коштів на рахунок позичальника, дострокове погашення кредиту, відкриття та ведення позичкового рахунку.

Комісію за надання кредиту, прошу сплатити за рахунок суми кредиту, що вказана у цьому акцепті на укладення угоди (далі - акцепт).

б) за обслуговування (управління) кредиту щомісячно:

- за період з 1 по 12 місяць користування кредитом - 0.10% від суми кредиту, зазначеної в цьому акцепті без ПДВ;

- за період з 13 по 24 місяць користування кредитом - 1.00% від суми кредиту, зазначеної в цьому акцепті без ПДВ.

- за період з 25 по 120 місяць користування кредитом - 1.50% від суми кредиту, зазначеної в цьому акцепті без ПДВ.

Комісійна винагорода, що вказана в підпункті б) п.1, сплачується позичальником щомісячно за кожний місяць користування кредитом відповідно до графіку платежів, який є додатком № 1 до угоди і є його невід`ємною частиною. Зазначена в цьому підпункті комісійна винагорода нараховується банком починаючи з дня надання кредиту по дату повернення кредиту, що вказана в п. 2. угоди. Позичальник зобов`язується сплатити комісійну винагороду, що вказана в цьому підпункті, за останній місяць користування кредитом не пізніше дати остаточного повернення кредиту за кгодою.

Комісія за розрахунково-касове обслуговування, а саме:

- комісія за надання кредиту - є платою позичальника банку за розгляд його заявки на отримання кредиту, аналіз його платоспроможності, операційне супроводження кредиту на етапі його надання, надання можливості користуватись системою дистанційного обслуговування і т.д.

- комісія за обслуговування (управління) кредитом - є платою позичальника банку за:

- надання послуг з розрахунку суми чергового платежу за угодою у випадку дострокового часткового повернення кредиту та/або суми повного дострокового повернення заборгованості за угодою, що надаються:

а. з використанням телефонного зв`язку, в контакт - центрі, через IVR - menu;

б. шляхом оброблення запитів, що направлені банку позичальником із використанням системи та надання відповідей на відповідні запити позичальника, тощо;

- операційне супроводження кредиту, що полягає у обліку, зберіганні і актуалізації інформації, документів позичальника, його кредитної справи;

- здійснення інформування про неналежне виконання зобов`язань з повернення кредиту;

- надання інформації (виписок) по рахунках з використанням SMS/або PUSH-повідомлень щодо суми платежу за угодою про надання споживчого кредиту, тощо;

- надання довідок щодо стану заборгованості або про закриття кредиту за допомогою системи в електронному вигляді, шляхом направлення відповідних повідомлень на адресу електронної пошти позичальника вказану при формуванні довідки.

- інформування позичальника щодо діючих пропозицій, тарифів, змін у банку, тощо шляхом SMS інформування або PUSH-повідомлень на мобільний телефон позичальника та/або за допомогою месенджерів (Viber, Telegram, Messenger або будь-який інший).

Тарифи є невід`ємною частиною договору та розміщені на сайті банку: https://sensebank.ua/stop-prostrocka. Протягом строку дії угоди тарифи, в т.ч. комісійна винагорода за кредитом, винагорода за платіжні послуги, а також за додатковими та супутніми послугами банку та/або третіх осіб, що надаються під час укладення угоди, можуть бути змінені в порядку, передбаченому договором та відповідним договором між позичальником та такими третіми особами та/або банком.

Розмір процентної ставки, комісійної винагороди, винагороди за платіжні послуги, і т.д., що визначені у цій угоді не можуть бути змінені банком у односторонньому порядку.

У додатку до угоди про надання кредиту №500764809 від 19.04.2023 наведено графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки з урахуванням вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг, серед яких визначено, зокрема, платіж за розрахунково-касове обслуговування.

Однак, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, не містять найменування цих розмежованих послуг.

Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження надання банком послуг, визначених у п. 1 договору, а у заявлених грошових вимогах у кредитора відсутнє прохання (предмет заяви) та обґрунтування (в т.ч. правової підстави) щодо стягнення платежу за розрахунково-касове обслуговування.

Враховуючи наведені вище положення закону, судову практику та те, що боржнику встановлено щомісячну плату за послуги банку без розмежування платних та безоплатних послуг, на переконання суду, положення згаданого кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для визнання вимог щодо заборгованості за комісією в розмірі 14 683,41 грн, а тому заява кредитора про визнання грошових вимог до боржника в цій частині до задоволення не підлягає.

Звертаючись із заявою про визнання грошових вимог до боржника, АТ "Сенс Банк" сплатило судовий збір у розмірі 5 324,80 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 726823 від 05.08.2026.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить два розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн. Отже, судовий збір за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника становить 6 656,00 грн.

АТ "Сенс Банк" сплачено судовий збір у розмірі 5 324,80 грн з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні документів через "Електронний суд" судовий збір сплачується з понижуючим коефіцієнтом в розмірі 0,8.

Отже, сплачений кредитором судовий збір у розмірі 5 324,80 грн підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Грошові вимоги АТ "Сенс Банк" були розглянуті арбітражною керуючою Городніщевою Є. О. та повністю визнані нею на загальну суму 82 599,67 грн, з них: 77 274,87 грн - заборгованість за рішенням суду; 5 324,80 грн - витрати на оплату судового збору, що підтверджується повідомленням про результати розгляду вимог кредиторів боржника від 07.09.2026.

Згідно зі статтею 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Частиною 2 ст. 133 КУзПБ визначено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч.4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Враховуючи наведені норми законодавства, вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" слід включити до реєстру вимог кредиторів із такою черговістю їх задоволення:

- 5 324,80 грн витрати на оплату судового збору; витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- 62 591,46 грн заборгованість за кредитом і процентами; вимоги другої черги.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 113, 120, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 12, 234, 235 ГПК України, господарський суд

постановив:

1. Заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.

2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» (вул.Велика Васильківська,100, м.Київ, 04150, код ЄДРПОУ 23494714) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області від 19.01.2011, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 67 916,26 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:

- 5324 грн 80 коп. - витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (позачергово);

- 62 591 грн 46 коп. - заборгованість за кредитом і процентами; вимоги другої черги.

3. Вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до фізичної особи ОСОБА_1 на суму 14 683,41 грн, що є заборгованістю за комісією, відхилити.

4. Зобов`язати керуючого реструктуризацією боргів боржника, арбітражну керуючу Городніщеву Є.О. включити визнані судом вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства без права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та ухвалу підписано 15.09.2026

Суддя І. О. Якушева