Рішення № 13978283, 28.02.2011, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2-984/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі :

головуючого - судді Гаврилюк С.М.,

при секретарі - Любій С.М., Шабас О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум»в особі Харківської філії ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум»про визнання недійсними кредитного договору, договору застави,

встановив:

Позивач ПАТ «Банк Форум»«Банк Форум»в особі Харківської філії ПАТ «Банк Форум»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 183275,49 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 липня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0226/08/12-AL7v, згідно якого відповідач надав позичальнику кредит для купівлі автомобіля марки MITSUBISHI LANCER в сумі 23930 доларів США 00 центів. Боржник за договором прийняв зобовязання: повернути банку отриманий кредит не пізніш 09.07.2015 року; щомісячно , не пізніш 20 числа кожного місяця сплачувати грошові кошти в сумі не менш 285,00 доларів США повернення частини тіла кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 12,5% процентів річних; за несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів сплатити пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу; за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань , передбачених п.3.3 (крім п.3.3.2) кредитного договору, сплатити штраф у розмірі 5000 грн.; надати банку в заставу придбаний автомобіль.

В забезпечення прийнятих зобовязань між ОСОБА_1 та банком було укладено Договір застави № 0226/08/12-AL7v(Z), у відповідності до якого в заставу було передано автомобіль MITSUBISHI LANCER, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1.

Банк повністю виконав взяті на себе зобовязання за кредитним договором, надавши кредитні кошти в сумі 23930 доларів США.

В звязку з систематичним порушенням з боку відповідача умов кредитного договору позивач просить суд достроково стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, яка станом на 4 червня 2010 року складає 23125,37 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України складає 183275, 49 грн. ( сума заборгованості за тілом кредиту 20281, 60 доларів США + сума заборгованості по процентам 1204,87 доларів США+ сума нарахованої пені -1008,01 доларів США +сума нарахованого штрафу -630,89 доларів США) та судові витрати у сумі 1820 гривень.

ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Банк Форум» в особі Харківської філії ПАТ «Банк Форум із зустрічним позовом про визнання недійсними кредитного договору, договору застави, посилаючись на те, що за своїм змістом кредитний договір № 0226/08/12-AL7v від 10.07.2008 року і відповідно договір застави № 0226/08/12-AL7v (Z) від 10.07.2008 року, укладені між відповідачем та позивачем, вчинені в порушення вимог Законодавства України, яке регулює дані правовідносини та з порушенням його прав, оскільки банк ввів його в оману, застосував нечесну підприємницьку практику, не ознайомив його з орієнтовною сукупною вартістю кредиту, перевагами та недоліками пропонованих схем кредитування. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 вказує, що оскільки законним платіжним засобом в Україні є гривня, то такий Кредитний договір, на його думку, не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, що є підставою недійсності правочину.

Позивач вказує на те, що на час укладання кредитного договору сторони не виходили з того, що може статися знецінення національної валюти, що в свою чергу призвело до відповідного збільшення грошових зобовязань зі сторони позивача. Крім того, у відповідача не має індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України, що встановлено п. 2, п. 3 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Тому при наданні відповідачем та отриманні позивачем кредиту в іноземній валюті, а також здійснення згідно умов кредитного договору платежів у доларах США істотно погіршує становище позивача, коли всі ризики знецінення національної валюти України відповідач перекладає на позичальника, що призводить до зростання заборгованості та неможливості погашення боргу, що є несправедливим по відношенню до ОСОБА_1

У судовому засіданні представник ПАТ «Банк Форум» позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, заперечував проти задоволення зустрічного позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

ОСОБА_1, його представник підтримали зустрічний позов, не визнали позов ПАТ «Банк Форум»про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на вищевикладене, та пояснили, що умови кредитного договору порушують принцип справедливості цивільно-правових відносин, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову ПАТ «Банк Форум»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, у звязку з чим він підлягає задоволенню, та про відмову у задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

10 липня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум»(19.04.2010 року змінено найменування ) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0226/08/12-AL7v, згідно якого відповідач надав позичальнику кредит для купівлі автомобіля марки MITSUBISHI LANCER в сумі 23930 доларів США 00 центів. Боржник за договором прийняв зобовязання: повернути банку отриманий кредит не пізніш 09.07.2015 року; щомісячно , не пізніш 20 числа кожного місяця, сплачувати грошові кошти в сумі не менш 285,00 доларів США повернення частини тіла кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 12,5% процентів річних; за несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів сплатити пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу; за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань , передбачених п.3.3 (крім п.3.3.2) кредитного договору, сплатити штраф у розмірі 5000 грн.; надати банку в заставу придбаний автомобіль( а.с. 10-14).

В забезпечення прийнятих зобовязань між ОСОБА_1 та банком було укладено Договір застави № 0226/08/12-AL7v(Z), у відповідності до якого в заставу було передано автомобіль MITSUBISHI LANCER, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 (а.с. 16-17).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно ст. 626 ЦК України банк та ОСОБА_1 добровільно домовились та уклали договір, в результаті якого банк зі свого боку виконав усі умови договору належним чином ( а.с. 15, 63).

Суд вважає безпідставними посилання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 524 ЦК України, стверджуючи, що грошове зобовязання у договорі повинно бути виражено у грошовій одиниці України гривні. Відповідно ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті. Таким чином, положеннями цієї статті регулюється порядок визначення валюти зобовязання, а не розрахунків в іноземній валюті.

У відповідності з ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банки мають право розміщати залучені кошти від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, здійснювати операції з валютними цінностями, при цьому, відповідно до ст. 2 цього Закону коштами вважаються гроші в національній валюті або іноземній валюті чи в їх еквіваленті.

У ст. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено статус валюти України (яка є таким засобом платежу на Україні, що приймається для оплати без обмежень) і статус іноземної валюти, яка також є засобом платежу і може виступати предметом договору, але такі операції мають окремий дозвільний порядок за умови отримання ліцензії НБУ. Зокрема п. «в»ч. 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті. При цьому, якщо терміни і суми таких кредитів не перевищують встановлених законодавством меж, то ліцензія не вимагається. В оспорюваному договорі грошова сума в іноземній валюті є предметом договору, за користування яким боржник зобовязаний сплачувати відсотки, розмір і порядок сплати яких встановлено договором, що відповідає положенням ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Позивачем ОСОБА_1, його представником не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо невідповідності умов кредитного договору 0226/08/12-AL7v від 10.07.2008 року вимогам чинного законодавства, оскільки згода щодо усіх істотних умов досягнута, що підтверджується підписами сторін у договорі, викладеному у письмовій формі відповідно до вимог статей 207, 208 ЦК України та фактичним виконанням договору сторонами, а саме передачею суми кредиту банком та прийняттям ОСОБА_1, сплатою відсотків позичальником ( а.с.5-7).

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна валютного курсу не настане, оскільки незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Позивачем не доведено, що сторони при укладанні кредитного договору були впевнені, що така зміна обставин не настане. Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти гривні. Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про Національний банк України»офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом міністрів України.

Поряд з цим, Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 496 від 12.11.2003 року, визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного випливає, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обовязки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором , перш за все ОСОБА_1, повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

В статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику. Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, при укладанні вказаного вище кредитного договору в іноземній валюті та беручи на себе певні зобовязання, позивач повинен був чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та врахувати підвищений валютний ризик за таким кредитом, але погодився на умови отримання кредитної лінії в іноземній валюті.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: ЗУ «Про банки і банківську діяльність», Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ЗУ «Про Національний банк України». Зазначені нормативні акти визначають, що банк має право здійснювати свою діяльність на підставі виданої НБУ ліцензії.

03.12.2001 р. за № 62 Національним банком України зареєстровано Банківську ліцензію, яка видана Акціонерному комерційному банку «Форум», на право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.5-11 ч.2 ст. 47 Закону України «Про банк і банківську діяльність», 10.06.2005 р. за № 62-3 надано Дозвіл НБУ та додаток до Дозволу № 62-3 від 10.06.2005 р. в п. 1 якого до переліку операцій, які має право здійснювати АКБ «Форум»відноситься операції з валютними цінностями, зокрема неторговельні операції з валютними цінностями, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. З вищевикладеного вбачається, що банк на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Використовуючи своє право, надане вищевказаною ліцензією на банківську діяльність і дозволом на здійснення операцій з валютними цінностями, банк залучає вклади в іноземній валюті, у тому числі і на міжнародних валютних ринках. По вкладах, залучених в іноземній валюті, банк має зобов'язання повернути грошові кошти і заплатити відсотки відповідно теж в іноземній валюті. Укладаючи з позичальником кредитний договір в іноземній валюті, банк від свого імені і на свій ризик розміщує залучені раніше валютні кошти. Банк, як вказано вище, розміщує залучені кошти на власний ризик, тому в кредитних договорах передбачено умови повернення кредитних коштів в тій валюті, що і кредит, ці умови дозволяють банку належним чином виконувати свої зобов'язання перед вкладниками у відповідності до чинного законодавства України.

Законом України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, банківська ліцензія надається Національним банком України .

Відповідно до ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Згідно з ч. 1 ст.49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, відповідно до положень ЗУ «Про банки і банківську діяльність»банк на підставі банківської ліцензії має право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Основним документом, що регулює режим здійснення валютних операцій на території України є Декрет КМУ від 19.02.93 за №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 5 Декрету встановлено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій, що видаються Національним банком України.

Згідно ч.4 ст. 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції, на період, необхідних для здійснення такої операції.

Перелік валютних операцій, для здійснення яких необхідна індивідуальна ліцензія НБУ, визначений в ч.4 ст. 5 Декрету. Генеральні ліцензії надаються на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання. Пункт «в»ч.4 ст. 5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, тільки за умов, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Відповідно до п. 2 ст. 6 названого Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученнями і за рахунок резидентів і нерезидентів; мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам резидентам.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про Національний банк України, Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та контролю належить видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

У відповідності до пункту 8.12. «Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», затверджених постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 р. №200 визначено, що фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій.

При цьому, згідно п. 5.3. Положення «Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. N 275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за №15-93. Відповідно до п. 2.3 зазначеного Положення за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Таким чином, законодавство України чітко та однозначно визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити в іноземній валюті та бути суб'єктом кредитних зобов'язань (правовідносин) в іноземній валюті.

Національний банк України у листі від 07.12.2009 р. № 13-210/7871-22612, з посиланням на норми Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»зазначив, що здійснення резидентами операцій по отриманню та наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним .

Враховуючи те, що при укладенні спірного кредитного договору сторонами дотримано вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, то відсутні правові підстави для визнання його недійсним. Відсутні також правові підстави для визнання недійсним спірного договору застави, який укладався в забезпечення виконання боргових зобовязань.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналізуючи вищенаведені докази, досліджені у судовому засіданні, суд дійшов висновку про задоволення позову Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум»в особі Харківської філії ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 183275 грн. 49 коп. та відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Форум»про визнання недійсними кредитного договору, договору застави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 62,88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 192,ст. 203, ст.. 215, ч. 2 ст. 524, 525, 526, ч. 1 ст. 530, 611, ч. 2 ст. 615, ч. 1 ст. 625, ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 638, ст. 640, ч. 2 ст. 1046, ст. 1047, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 5 Декрету КМУ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум»в особі Харківської філії ПАТ «Банк Форум»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Банк Форум»в особі Харківської філії ПАТ «Банк Форум» (ЄДРПОУ 33298387, т/р 29091500006561, МФО 350772) 183275 (сто вісімдесят три тисячі двісті сімдесят пять) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Банк Форум»в особі Харківської філії ПАТ «Банк Форум» (ЄДРПОУ 33298387, т/р 29091500006561, МФО 350772) судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1700 ( одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк Форум»про визнання недійсними кредитного договору, договору застави відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.М. Гаврилюк