Ухвала суду № 139782661, 15.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11007/20

Провадження № 2-р/369/20/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про роз`яснення судового рішення)

15.09.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Фінагеєвій І.О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Навроцького Дмитра Миколайовича про роз`яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року по цивільній справі №369/11007/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Виконавчий комітет Вишневої міської ради Київської області, про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала вищевказана цивільна справа №369/11007/20.

05 червня 2026 року на адресу суду від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Навроцького Дмитра Миколайовича надійшла заява, що зареєстрована канцелярією суду 16 червня 2026 року за Вх.№ 36545/26 про роз`яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року у справі №369/11007/20.

В обґрунтування поданої заяви представник заявника зазначив, що Боярським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області заявнику було відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також у виконанні рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року у справі № 369/11007/20. Орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє у внесенні змін до актового запису про народження посилаючись на п. 2.13.1 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 та наголошує що «підставою для внесення змін, до актового запису про народження вносяться лише дані, зазначені судом в резолютивній частині рішення». Таким чином, позиція органу державної реєстрації актів цивільного стану полягає у тому, що внесення змін до актового запису про народження можливе лише за умови прямого зазначення про необхідність такого внесення (зобов`язання).

Разом з тим, відповідно до п. 2.13.1 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, рішення суду про визнання батьківства є самостійною підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану. Вказана відмова унеможливлює виконання рішення суду в повному обсязі та свідчить про наявність неясності у способі його виконання для органу, на який державою покладено обов`язок щодо виконання.

На підставі викладеного, представник заявника просив суд роз`яснити рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року у справі № 369/11007/20 в частині порядку та способу його виконання, шляхом визначення, що рішення суду про встановлення факту батьківства є самостійною, достатньою правовою підставою для внесення змін до актового запису про народження.

Сторони у призначене судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Представник заявника надав суду заяву про розгляд справи без участі сторони заявника, вимоги заяви підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Вишневої міської ради Київської області надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву, дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом з матеріалів справи встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Виконавчий комітет Вишневої міської ради Київської області, про встановлення факту батьківства було задоволено. Встановлено факт батьківства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 23 липня 2024 року.

У червні 2026 року на адресу суду від представника заявника ОСОБА_1 адвоката Навроцького Дмитра Миколайовича надійшла заява про роз`яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року у справі №369/11007/20 в частині порядку та способу його виконання, шляхом визначення, що рішення суду про встановлення факту батьківства є самостійною, достатньою правовою підставою для внесення змін до актового запису про народження.

Як свідчить тлумачення частин 1 та 2 ст. 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду.

З системного аналізу чинного законодавства вбачається, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв`язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Зі змісту заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що заявник просить роз`яснити, що рішення суду про встановлення факту батьківства є самостійною, достатньою правовою підставою для внесення змін до актового запису про народження.

Разом з тим, сформульована у такій редакції прохальна частина заяви про роз`яснення судового рішення не спрямована на усунення неясності чи незрозумілості рішення суду. Фактично, заявник просить суд доповнити рішення положенням щодо його правових наслідків та визначити, у який спосіб воно має бути реалізоване органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Також суд зазначає, що у ст. 129-1 Конституції України закріплено обов`язковість судових рішень до виконання на всій території України. Крім того, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства передбачених п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі «Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - «ЄСПЛ») як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року набрало законної сили 23 липня 2024 року, що саме по собі надає йому обов`язкової сили та породжує обов`язок відповідних органів, установ, посадових осіб та інших суб`єктів виконати таке рішення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Таким чином, питання вчинення органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідних реєстраційних дій не є предметом розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, а отже виходить за межі правового регулювання ст. 271 ЦПК України.

Водночас, у разі виникнення спору щодо виконання судового рішення або відмови компетентного органу у вчиненні передбачених законом дій, особа не позбавлена права використовувати передбачені законом способи захисту та оскарження відповідного рішення, дії чи бездіяльності.

З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення суду є мотивованим, його резолютивна частина відповідає вимогам чинного законодавства, є чіткою і зрозумілою за своїм змістом, а тому роз`яснення в порядку ст. 271 ЦПК України не потребує.

Керуючись ст.ст. 247, 260, 271, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Навроцького Дмитра Миколайовича про роз`яснення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2024 року по цивільній справі №369/11007/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Виконавчий комітет Вишневої міської ради Київської області, про встановлення факту батьківства, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя Інна ФІНАГЕЄВА