Постанова № 13975992, 23.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2011                                                                                           № 52/375

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           Тищенко О.В.

          Смірнова Л.Г.

при секретарі:           Карнафель О.В.

За участю представників:

від позивача - не з’явився;

від відповідача – Данильченко І.В. - директор (приказ №1 від 26.04.2007 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Консалтингова компанія "Еко-Корпоративи"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.09.2010

у справі № 52/375 (Чебикіна С.О. .....)

за позовом                               Державне підприємство "Український фармацевтичний інститут якості"

до                                                   Приватне підприємство "Консалтингова компанія "Еко-Корпоративи"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 30000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Український фармацевтичний інститут якості» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Консалтингова компанія «Еко-Корпоративи» про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 30000,00 грн..

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача 30000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 300,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що доказів наявності грошових зобов’язань у позивача перед відповідачем сторонами не надано, а отже відповідач зберігає вказані кошти без достатніх підстав.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, неодноразове відкладення розгляду справи та враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України, щодо строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2009 р. позивач звернувся до відповідача з проханням надати організаційну допомогу щодо розміщення делегацій представників фармацевтичного сектору у кількості 23 чоловіка.

          Між сторонами було проведено переговори та досягнуто згоди щодо істотних умов договору, на підтвердження чого позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача аванс у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.09.2009 р., яка міститься в матеріалах справи.

          Як встановлено судовою колегією, відповідач прийняв замовлення та виконав всі необхідні роботи по забезпеченню заходу позивача. Позивач не заявляв будь-яких письмових чи усних заперечень щодо істотних умов договору.

          Відповідно до банківської виписки за особовим рахунком від 05.10.2009 р. на суму 20282,20 грн., рахунку-фактури №5684 від 02.10.2009 р. на суму 280,20 грн. та акта виконання копіювальних робіт від 12.10.2009 р. чек №10391 на суму 117,00 грн., докази оплати яких містяться в матеріалах справи, відповідачем було сплачено передплату за обслуговування учасників конференції, рахунки за виготовлення флажків та флагштоків, поліграфічні послуги тощо. Тобто, відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов’язання за домовленістю сторін.

Крім того, 27.10.2009 р. відповідачем було направлено на адресу позивача лист з повідомленням засатосування штрафних санкцій, у зв’язку з невиконанням зобов’язань за договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком та описом вкладення у лист.

Правочин, відповідно до ст. 205 ЦК України, може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

В данному випадку, поведінка позивача засвідчувала його волю, шляхом перерахування суми авансу у розмірі 30000,00 грн.

Частиною 2 ст. 206 ЦК України передбачено, що юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Як вбачається з рахунку фактури №199 від 29.09.2009 р. та банківської виписки за 30.09.2009 р. позивачем було сплачено грошові кошти в розмірі 30000,00 грн. за матеріально технічне забезпечення заходу 18.10.-20.10.2009р.

З огляду на вищезазначені обставини, відповідач належним чином виконував взяті на себе зобовязання за попередньою домовленістю сторін, а позивач у свою чергу відмовився від їх прийняття та своєчасної оплати.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 30000,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. у справі №52/375 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Консалтингова компанія «Еко-Корпоративи» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. у справі №52/375 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. у справі №52/375 скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Український фармацевтичний інститут якості» (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, буд. 33, р/р №26002060402876 у ПАТ КБ «ПриватБанк» філія РЦ м. Києва, МФО 320649, код ЄДРПОУ 36225306, свідоцтво платника ПДВ №100257147, І.п.н. 362253020318), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Консалтингова компанія «Еко-Корпоративи» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 5-А, оф. 289, код ЄДРПОУ 35137785, ІПН 351377826500) 150 (сто п’ятдесят) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Алданова С.О.

Судді                                                                                          Тищенко О.В.

                                                                                          Смірнова Л.Г.