Постанова № 13975991, 24.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2011                                                                                           № 6/486

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           Пантелієнко В.О.

          Іваненко Я.Л.

при секретарі:           Корінній А.О.

За участю представників:

від позивача - Тараба Н.В. – дов. б/н від 30.09.2010р.,

від відповідача - Збирит О.В. – дов. №777 від 09.08.2010р.,

від третіх осіб - не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.11.2010

у справі № 6/486 (Ковтун С.А. .....)

за позовом                               ТОВ "Вант"

до                                                   Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 20400000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 18.11.2010р. по справі №6/486 позов ТОВ “ВАНТ” задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього на користь ТОВ “ВАНТ” 20400000 грн. основного боргу, 25500 грн. держмита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ПАТ «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ “ВАНТ” і ВАТ КБ „Іпобанк” просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Сота-Будінвест” не надало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

12.02.2008р. між ВАТ КБ „Іпобанк” (далі - банк) та відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього (позичальник) було укладено кредитний договір № КЮ-0125 (далі - кредитний договір (а.с.56-60)).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 29.04.2009 р.) банк надав позичальнику кредит в сумі 52900000 грн. на строк з 12 лютого 2008 року по 09 лютого 2010 року, із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 18% річних і цільовим використанням - поповнення обігових коштів.

Проценти за кредитним договором сплачуються позичальником щомісячно.

Пунктом 3.2.11 кредитного договору передбачено, що у разі невиконання зобов'язань позичальником відшкодування заборгованості за цим Договором здійснюється за вибором Банку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави № 125/1 від 12.02.2008р.

16.02.2009р. між ВАТ КБ „Іпобанк” та ТОВ „Сота-Будінвест” (заставодавець), який виступає майновим поручителем ВАТ тресту “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього (позичальник) було укладено договір застави № 125/3 (а.с.136-139). Відповідно до п. 1.1 договору застави № 125/3 він забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № КЮ-0125 від 12.02.2008р., за умовами якого позичальник зобов’язується перед заставодержателем повернути кредит в розмірі 32500000 грн., сплатити проценти за користування ним, комісійну винагороду, неустойку, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати заставодержателю всі можливі збитки.

Відповідно до п.1.2 договору застави № 125/3 ТОВ „Сота-Будінвест” в забезпечення виконання зобов’язань відповідача за кредитним договором, передало в заставу 60000 штук іменних простих акцій емітованих ВАТ тресту “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього.

Відповідно до п.2.6 договору застави № 125/3 оцінка пердмету застави проведена за угодою сторін і становить 150000000 грн.

29.04.2009р. між ТОВ “Вант” та ВАТ КБ „Іпобанк” було укладено договір строкового банківського вкладу №ДЮ/0632 (сплата процентів щомісячно, “Стандартний”) (далі - договір строкового банківського вкладу), відповідно до п. 1.1 якого ТОВ “Вант” розмістило тимчасово вільні кошти в сумі 20400000 гривень на депозитний рахунок в банку (а.с.15-19).

29.04.2009р. між ВАТ КБ „Іпобанк” та ТОВ “Вант” (поручитель) було укладено договір застави майнових прав № 125/4 на грошові кошти на депозитному рахунку (далі - договір застави (а.с.11-14)). Відповідно до п. 1.1 договору застави він забезпечує вимоги банку, що випливають з кредитного договору № КЮ-0125 від 12.02.2008р., укладеного між банком та позичальником, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого позичальник зобов'язується перед банком повернути кредит в розмірі 52900000 грн., сплатити проценти за користування ним, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та випадках, передбачених кредитним договором та відшкодувати банку всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Згідно з положеннями п. 1.2 договору застави в забезпечення зобов'язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, поручитель на умовах, передбачених ним, передає у заставу майнові права за депозитним договором строкового банківського вкладу, які належать йому на час укладення цього договору та в яких він виступає кредитором (далі - предмет застави).

Відповідно до п. 1.5 договору застави вартість застави оцінюється сторонами в сумі 20400000 грн.

Згідно з п. 2.3 договору застави майнових прав банк набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку, якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом відступлення поручителем на користь банку вимоги, що випливає із заставлених майнових прав.

29.04.2009р. на виконання договору застави, між банком та поручителем було укладено договір відступлення права вимоги на предмет застави, який вступає в силу з моменту настання у банка права звернення стягнення на заставлені згідно Договору застави майнові права, у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору (а.с.20).

З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2009р. банк стягнув з депозитного рахунку поручителя грошові кошти в сумі 20400000 грн. в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, що підтверджується матеріалами справи.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ЦК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язання позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В кредитному договорі № КЮ-0125 від 12.02.2008р. не визначений такий вид забезпечення кредитного зобов'язання, як Договір застави майнових прав №125/4 на грошові кошти на депозитному рахунку від 29 квітня 2009 року, укладений між ВАТ КБ „Іпобанк” та позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, як сторона кредитного договору № КЮ-0125 від 12.02.2008р. укладеного між ВАТ КБ „Іпобанк” і відповідачем, не надавав ВАТ КБ „Іпобанк” і ТОВ “ВАНТ” погодження на застосування такого виду забезпечення зобов'язання, як укладання Договору застави майнових прав № 125/4 від 29 квітня 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Договір застави майнових прав № 125/4 від 29 квітня 2009 року суперечить ст. 199 ГК України та є таким, що укладений в порушення ч.2 ст. 345 ГК України, порушує права відповідача, який погодився на укладання кредитного договору за умови його забезпечення договором застави № 125/3 від 16 лютого 2009 рок, укладеного між ВАТ КБ „Іпобанк” та ТОВ „Сота-Будінвест”, відповідно до якого кредитні зобов'язання відповідача було забезпечено в потрійному розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати який обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку позивач не попереджав відповідача про існування договору застави майнових прав № 125/4 від 29 квітня 2009 року і з вимогою про сплату спірної суми до відповідача не звертався.

На зазначені вище обставини місцевий суд, вирішуючи спір, уваги не звернув і виніс помилкове рішення.

Крім того, при розгляді справи, місцевий суд припустився порушень вимог ч.7 ст.81-1 ГПК України, заслухавши справу без здійснення звукозаписувальної технічної фіксації процесу, хоча про це було відповідне клопотання відповідача (а.с.71) і взагалі не розглядав цього клопотання (а.с.73 та 103).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню. В задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити повністю, оскільки з боку відповідача зобов’язання виконувалось в повному обсязі і належним чином згідно умов укладеного кредитного договору № КЮ-0125 від 12.02.2008р. і додаткових угод до нього.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього задовольнити.

Рішення господарського суду м.Києва від 18.11.2010р. по справі №6/486 скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити ТОВ “ВАНТ” в позові повністю.

Стягнути з ТОВ “ВАНТ” (08130, Києво-Святошинський район, Київської області, с.Петропавловська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-В, код 33060171, р/р 260050101344 в ВАТ КБ „Іпобанк”, МФО 380270) на користь ПАТ «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код 04012655) 12750 грн. в порядку повернення сплаченого державного мита за подачу апеляційної скарги.

Справу №6/486 повернути до господарського суду м.Києва, який зобов’язати видати наказ.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Гарник Л.Л.

Судді                                                                                          Пантелієнко В.О.

                                                                                          Іваненко Я.Л.

25.02.11 (відправлено)