Ухвала суду № 139759511, 15.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/11367/18

н/п 6/953/780/26

УХВАЛА

"15" вересня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді: Зуба Г.А.,

за участю секретаря: Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк», в особі представника Кравцової Світлани Миколаївни, про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та виправлення помилки у виконавчому листі по справі № 640/11367/18 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 Акціонерне товариство «Сенс Банк» через свого представника Кравцгву С.М. звернулось до Київського районного суду м. Харкова із заявою, в якому просить суд: поновити строк пред`явлення виконавчих листів по справі № 640/11367/18 від 19.06.2026 року про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь АТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором і судових витрат; виправити помилку у виконавчих листах справі № 640/11367/18 про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно заборгованості за кредитним договором і судових витрат, зазначивши адресу проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та стягувача АТ «Альфа Банк», код ЄДРПОУ 23494714, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Представник заявника обґрунтовує заяву тим, що 11.02.2019 Київський районний суд міста Харкова ухвалив рішення по справі № 640/11367/18 за позовом Акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство «АЛЬФА БАНК», до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задовольнив. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова по справі №640/11367/18 від 28.08.2020 замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк».

19.06.2026 представником АТ «Сенс Банк» отримано чотири виконавчих листи по справі № 640/11367/18 при перевірці яких встановлено, що у виконавчих листах про стягнення заборгованості і судового збору з ОСОБА_1 не вірно зазначено адресу проживання боржника заначено, АДРЕСА_2 замість АДРЕСА_1 , тобто виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 не відповідають п. 6 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження». Також у всіх чотирьох виконавчих листах не вірно зазначено стягувача зазначено ПАТ «Укрсоцбанк» замість АТ «Альфа Банк» (ухвала про заміну від 28.08.2020).

Таким чином, виконавчі лист по справі № 640/11367/18 сформовано з помилками (технічними описками), зокрема, з невірно зазначеною адресою проживання ОСОБА_1 і не вірним зазначенням стягувача, що підтверджується матеріалами справи (позовною заявою разом із доданими до неї документами та ухвалою про заміну сторони виконавчого провадження) та на зворотній стороні виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 помилково не зазначено АДРЕСА_1 , та у всіх чотирьох виконавчих листах стягувачем зазначено ПАТ «Укрсоцбанк» з кодом ЄДРПОУ і юридичною адресою замість АТ «Альфа Банк» з іншим кодом ЄДРПОУ і іншою юридичною адресою.

Крім того, зазначає, що у виконавчих листах по справі №640/11367/18 від 19.06.2026 зазначено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 14.03.2022. Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Зазначені строки встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано. Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 2129-IX від 15.03.2022 було доповнено розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 10-2, в якому, зокрема, містилась норма про те, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Закон № 2129-IX набрав чинності 26 березня 2022 року. У зв`язку з тим, що закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання припало на період з 22 лютого 2022 до 26 березня 2022, стягувач вимушений звернутися до суду із заявою про поновлення такого строку. Вищезазначений виконавчий лист отримано 19.06.2026 року вже після спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (14.03.2022 року) і закінчення строку пред`явлення виконавчого листа в даному конкретному випадку припало саме на період з 22.02.2022 року по 26.03.2022 року, що і є підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Таким чином, рішення суду станом на липень 2026 року залишається не виконаним. Виконавчі лист, який було видано з пропущеним строком пред`явлення знаходиться у стягувача.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Київського районного суду м. Харкова від 10.08.2026 визначено головуючого суддю Зуба Г.А.

В судове засідання представник заявника не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. В поданій до суду заяві просила розгляд заяви про виправлення помилки у виконавчому листі і поновлення строку пред`явлення проводити без участі представника АТ «Сенс Банк».

Боржники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до норм ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа.

Суд за таких обставин вважає за можливе розглянути заяву без участі представника заявника та боржників.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву про виправлення помилки у виконавчому документі в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи № 640/11367/18, копії виконавчих листів у вказаній справі, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Пунктами 17.1, 17.2, 17.3 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; до розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та/або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд має право витребувати виконавчий документ і зупинити виконання за виконавчим документом.

Крім того, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч. 1 ст. 432 ЦПК України).

Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. ч. 4, 5 ст. 432 ЦПК України).

Суд встановив, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2019 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Уксоцбанк» суму заборгованості в розмірі 2498 (дві тисячі чотириста дев`яносто вісім) доларів США 15 центів, а саме: 2083, 38 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 414, 77 доларів США сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Уксоцбанк», судові витрати в розмірі по 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривень 00 коп. з кожного.

Рішення набуло законної сили 13.03.2019.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2020 заяву акціонерного товариства «Альфа-Банк», заінтересовані особи: стягувач акціонерне товариство «Укрсоцбанк», боржник ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника акціонерне товариство «Альфа-Банк» у справі №640/11367/18, н/п 2/640/449/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвала набула чинності 14.09.2020.

На виконання рішення суду 19.06.2026 видано виконавчі листи.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Зі змісту виконавчих листів, виданих 19.06.2026 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2019 та ухвали від 28.08.2020, вбачається помилка, допущена при їх оформленні, а саме невірно вказано адресу відповідачки ОСОБА_1 , а саме вказано: « АДРЕСА_2 », замість вірного: « АДРЕСА_1 ».

Крім того, у виданих 19.06.2026 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2019 та ухвали від 28.08.2020 виконавчих листах стягувачем зазначено «Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 00039019, адреса місцезнаходження: 03150, м. Харків, вул. Ковпака, 29» замість правильного «Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100».

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Альфа-Банк» змінило свою назву на АТ «Сенс Банк». Так, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Акціонерне товариство «Сенс Банк», ІКЮО 23494714, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 30.11.2022, 1000681070177055612 (а.с. 161).

З витягу з державного реєстру банків вбачається, що АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк», про що 01.12.2022 здійснено запис в реєстрі (а.с. 162).

Таким чином, допущені у вказаних виконавчих листах помилки підлягають виправленню.

Доводи заявника про те, що рішення суду залишається невиконаним, не можуть бути єдиною підставою для поновлення пропущеного строку, адже, як вбачається з матеріалів справи, первісний стягувач ПАТ «Укрсоцбанк» не отримував виконавчі листи для звернення їх до примусового виконання, а його правонаступник АТ «Альфа-Банк» (АТ «Сенс Банк») набувши ухвалою суду від 28.08.2020 прав стягувача, звернення до суду із заявою про видачу виконавчих листів лише 11 червня 2026 року, коли строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання вже завершився.

У свою чергу ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зміст наведеної норми Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обізнаність особи про хід і обставини виконавчого провадження. Тобто, стягувач, як сторона виконавчого провадження мав безперешкодну можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження і вчинити передбачені законом дії за наслідками завершення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу.

Вирішуючи питання про те чи наявні поважні причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, суд виходить з наступного.

Законодавцем визначено, що стягувач, який просить суд поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, повинен довести, що такий строк пропущено ним з поважних причин, оскільки саме таку умову містить процесуальне законодавство.

Чинне процесуальне законодавство не визначає переліку причин, які є поважними (такими, що не залежали від волі стягувача), та за наявності яких суд може поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Суди при розгляді заяв стягувачів виходять з того, що такі причини (обставини) повинні бути об`єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред`явлення до виконання.

Крім того, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Суд висновує, що згідно з пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 12 вказаного вище Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Суд звертає увагу на те, що одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку.

Тобто, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Разом з тим, заявником не наведено наявність об`єктивних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про поважність пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

У даному випадку, що підтверджено матеріалами справи, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2020 АТ «Альфа-Банк» замінив стягувача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» справі №640/11367/18, н/п 2/640/449/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Станом на час розгляду заяви в матеріалах справи відсутні відкриті виконавчі провадження, в яких стягувачем є ПАТ «Укрсоцбанк» або АТ «Альфа-Банк», а боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк пред`явлення виконавчих листів до виконання закінчився 14 березня 2022 року.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

Положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» стосуються також строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвеція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п.40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 (п.36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998, п.37).

Так, впродовж 6 років АТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування - АТ «Сенс Банк») не вжив належних заходів для отримання виконавчих листів та звернення їх до примусового виконання.

Посилання представниці заявника Кравцової С.М. на воєнний стан не є поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Згідно з висновками, наведеними у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 в справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19), «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Враховуючи зазначені положення законодавства, а також обставини справи та відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд дійшов висновку про те, що подана заява в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 259-261, 353-355, 432, 433, Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк», в особі представника Кравцової Світлани Миколаївни, про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та виправлення помилки у виконавчому листі по справі № 640/11367/18 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості частково задовольнити.

Виправити помилку у виконавчих листах, виданих 19.06.2026 на виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2019 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суми заборгованості в розмірі 2498 (дві тисячі чотириста дев`яносто вісім) доларів США 15 центів, а саме: 2083, 38 доларів США- сума заборгованості за кредитом; 414, 77 доларів США сума заборгованості за відсотками та судових витрат в розмірі по 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривень 00 коп. з кожного, зазначивши, відповідно:

- адресу відповідачки ОСОБА_1 , а саме - « АДРЕСА_1 », замість помилково зазначеного « АДРЕСА_2 »;

- стягувача «Акціонерне товариство «Сенс Банк», ІКЮО 23494714, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100» замість помилково зазначеного «Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 00039019, адреса місцезнаходження: 03150, м. Харків, вул. Ковпака, 29».

У задоволенні вимоги іншої частини заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк», про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - відмовити.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ