Ухвала суду № 13975517, 03.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8756/09/10/0170

03.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Горошко Н.П. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим- Бора Ігор Юрійович, довіреність № 6/10 від 02.02.11,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Кудряшова А.М. ) від 25.02.10 у справі №2а-8756/09/10/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь" (вул. Узлова 8/5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95047)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.10 задоволений позов Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Сільгоспдеталь" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволені позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим .

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином. Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі 04.09.2009 року проведено планову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТД Сільгоспдеталь»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, липень 2008 року. В результаті перевірки було складено акт №5080/23-4/32401898 від 04.06.2009.

На підставі акту перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0007342301/0 від 12.06.2009 року.

Позивач оскаржив зазначене повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду апеляційної скарги позивача Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АРК згідно з вимогами п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року з наступними змінами та доповненнями, прийнято податкове повідомлення-рішення №0007342301/1 від 18 серпня 2009 року без зміни зменшення суми бюджетного відшкодування, яке вручено позивачу 19 серпня 2009 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи позивача на поштовому повідомленні.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 даного Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «ТД «Сільгоспдеталь»до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим надано податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за наступні податкові (звітні) періоди:

1) за червень 2008 року, згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 70115,00грн.;

2) за липень 2008 року, згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 351029,00грн.;

3) уточнений розрахунок за липень 2008 року, згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за липень 2008 року, складає 51029,00грн.

Колегія суддів встановила, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в ході перевірки було перевірено податкову декларацію позивача за червень 2008 року, відповідно до якої сума бюджетного відшкодування складає 70115,00 грн. Разом з тим, оспорюваними податковими повідомленням-рішенням зменшено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року, в якій зазначена інша сума бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно до підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом “б”пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновку відповідача про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування став аналіз результатів автоматизовано співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; відповідно до отриманих відомостей стан постачальника позивача ТОВ «Газметаллпроект», «23»(не знаходиться за місцем юридичної адреси). В акті також зазначено, що на запити, направлені до ДПІ в Дніпропетровському районі м. Києва відповіді не отримані. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в тексті акту перевірки зроблено висновок про невідповідність наданої податкової накладної вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі викладеного, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки, встановлено прямий зв'язок між сплатою, надходженням податку на додану вартість до бюджету та відшкодуванням такого податку. У звязку з цим не підтверджено взаємовідносини позивача з його контрагентами та оплату ПДВ до Державного бюджету у сумі 45890,50 грн. У зв'язку з викладеним, відповідач по справі дійшов синовку стосовно того, що позивач, не має права на бюджетне відшкодування.

В матеріалах справи наявні запити ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Газметаллпроект», направлені до ДПІ в Дніпропетровському районі м. Києва, однак відповідачем не надано відомостей про проведення зустрічної перевірки вказаної юридичної особи, а також будь-які відповіді ДПІ в Дніпропетровському районі м. Києва, зокрема, про сплату ТОВ «Газметаллпроект»сум податкових зобовязань з ПДВ до бюджету по вказаній операції з позивачем.

На підтвердження обґрунтованості включення до складу податкового кредиту у червні 2008 року суми 30560,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Газметаллпроект»позивачем була надана податкова накладна №10 від 30.06.2008, що видана ТОВ «Газметаллпроект»про поставку товару (деталей) на суму 153250,01 грн., ПДВ 30650,00 грн., загальна сума 189900,01 грн.; копія свідоцтва №100097564 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Газметаллпроект», та відомості з офіційного веб-сайту Державної податкової адміністрації України про те, що станом на 17.06.2009 реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ «Газметаллпроект», не анульована та не скасована.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З податкової накладної №10 від 30.06.2008 вбачається, що вона містить всі необхідні реквізити, що встановлені Законом України “Про податок на додану вартість”. Стосовно зазначення в акті перевірки про відсутність в ній місця розташування юридичної особи або зазначення невірного місця розташування ТОВ «Газметаллпроект»та у звязку з викладеним про невідповідність податкової накладної вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, колегія суддів зазначає, що в тексті акту відсутнє посилання на номер та дату акта перевірки місцезнаходження вказаної юридичної особи, не зазначено про дату встановлення вказаного стану, під час розгляду справи представником відповідача не надані будь-які інші документи на підтвердження такого висновку з зазначенням відповідної дати. Податкова накладна від 30.06.2008 була видана ТОВ «Газметаллпроект»більш ніж за 11 місяців до дати проведення перевірки 04.06.2009, відомості про дату визначення відсутності ТОВ за місцем реєстрації в акті перевірки відсутні, у звязку з чим акт перевірки в зазначеній частині не може бути прийнятий у якості належного доказу по справі.

Крім того, на підтвердження реального виконання укладеної з ТОВ «Газметаллпроект»угоди позивачем було надано довідку Філії «Кримське центральне відділення Промінвестбанку»від 30.06.2009 №04/3160, відповідно до якої позивачем платіжними дорученнями №12 від 20.06.2008 та №100 від 24.06.2008 перераховано ТОВ «Газметаллпроект»183900,00 грн. Також реальне виконання укладеної угоди було підтверджено відповідачем в довідці про перевірку позивача від 08.09.2008 року №1118/23-4/32401898, в додатку №2 до якої зазначено про відвантаження та сплату товару по угоді з ТОВ «Газметаллпроект».

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для неприйняття вказаних документів та податкової накладної як належних доказів по справі.

Крім того, судова колегія критично ставиться до посилань відповідача в обґрунтування своїх заперечень на вимоги пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині несплати ТОВ «Газметаллпроект»податкових зобовязань з податку на додану вартість до бюджету по операції з позивачем. Як свідчить текст акту перевірки питання сплати ТОВ ПДВ до бюджету за відповідний податковий період, а також відображення операції з позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість та включення відповідних сум ПДВ до складу податкових зобовязань по декларації взагалі не досліджувалось під час проведення перевірки. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про сплату ТОВ «Газметаллпроект»ПДВ до бюджету як за червень та липень 2008 року, так і за інші податкові періоди.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10 зазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Судова колегія зазначає, що Закон України “Про податок на додану вартість” не встановлює обовязку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець товару несе обовязок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку безпосереднім продавцем або одним з його постачальників (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобовязання безпосереднього продавця або постачальників по ланцюгам постачання.

Крім того, судова колегія зазначає, що в акті перевірки та інших документах відсутні відомості про те, що укладена між позивачем та ТОВ «Газметаллпроект»угода не була реально виконана сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.10 у справі №2а-8756/09/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 лютого 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Н.П.Горошко підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко