Постанова № 13975262, 25.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 62/272-10

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Красноградської дослідної станції Інституту зернового господарства Академії аграрних наук України, с. Дослідне (вх. № 609 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.10 у справі № 62/272-10

за позовом Красноградської дослідної станції Інституту зернового господарства Академії аграрних наук України с. Дослідне

до 1) ТОВ "Вікоіл ЛТД", м. Київ

2) Приватного підприємства "Сидкег", м. Харків

про стягнення 137775,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 грудня 2010 року по справі № 62/272-10 (суддя Суярко Т.Д.) клопотання 1-го відповідача про призначення експертизи задоволено. Призначено по праві судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі № 62/272-10 зупинено.

Позивач з ухвалою місцевого господарського суду від 06.12.2010 року по справі № 62/272-10 не погодився, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, якою провадження у справі зупинено. посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідачі письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надали.

Сторони не скористались своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 22.02.2010р., хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію Красноградської ДСІЗГ УААН викладено в апеляційній скарзі, і сторони не були позбавлені права надати суду апеляційної інстанції письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мали на це достатньо часу, в зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи, позивач - Красноградська дослідна станція інституту зернового господарства УААН звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з першого відповідача - ТОВ "Вікоіл ЛТД" 136775,00 грн. заборгованості, а також про солідарне стягнення з першого відповідача - ТОВ "Вікоіл ЛТД" та другого відповідача - ПП "Сидкег" 1000,00 грн. заборгованості, мотивуючи позовні вимоги невиконанням з боку першого відповідача зобов'язань за договором № Л-5 від 29.01.09р. щодо відшкодування позивачеві витрат та збитків та невиконанням з боку другого відповідача зобов'язання за договором поруки від 01.02.09р. щодо виконання обов’язку першого відповідача перед позивачем у сумі 1000,00 грн.

Розділом 3 даного Договору сторонами визначено порядок розрахунків.

Згідно з пунктом 3.1. Договору перший відповідач –ТОВ «Вікоіл ЛТД»зобов’язався відшкодувати потрави сільськогосподарських культур згідно підписаних сторонами актів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або іншими формами розрахунків, що не заборонені чинним законодавством України.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що сума збитків визначається на підставі фактичних потрав сільськогосподарських культур та оформлюється актом на потрави сільськогосподарських культур, що підписується повноважними представниками першого відповідача та позивача по закінченню сейсморозвідувальних робіт.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

На підтвердження вимог по стягненню збитків в розмірі 137775,00 грн. позивач надав суду першої інстанції до позовної заяви окрім іншого належним чином завірену копію акту на потрави сільськогосподарських культур від 29.04.2009р., який на його думку підтверджує правову позицію Красноградської ДСІЗГ УААН у справі (аркуш справи 8). В позовній заяві позивач зазначає, що цим актом представники сторін погодили, що в 2009 році під час проведення геологорозвідувальних робіт на землях позивача були нанесені збитки сільськогосподарськими культурами в розмірі 137775,00 грн. Крім того, позивач у своїх письмових поясненнях додав, що цей акт з боку першого відповідача підписано виконуючим обов'язки генерального директора ТОВ "Вікоіл ЛТД" - Яременком Віктором Григоровичем.

Перший відповідач проти позову категорично заперечує, посилаючись на те, що акт на потрави сільськогосподарських культур від 29.04.09р. до договору №Л-5 від 29.01.09р., на підставі якого позивачем розраховано розмір збитків, нанесених сільськогосподарським культурам позивача, підписано не виконуючим обов'язки генерального директора ТОВ "Вікоіл ЛТД" Яременком Віктором Григоровичем, а іншою невідомою не уповноваженою особою.

15.11.2010р. перший відповідач - ТОВ "Вікоіл ЛТД" звернувся до господарського суду Харківської області із клопотанням про призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, на вирішення яких просив поставити наступні питання: 1) Чи підписаний Акт на потрави сільськогосподарських культур від 29.04.09р. до договору №Л-5 від 29.01.09р. зі сторони ТОВ "Вікоіл ЛТД" (код 32308598) Яременком Віктором Григоровичем; 2) Чи є дійсним відтиск печатки ТОВ "Вікоіл ЛТД" (код ЄДРПОУ 32308598), який стоїть на Акті на потрави сільськогосподарських культур від 29.04.09р. до договору №Л-5 від 29.01.09р., або він є підробленим.

Перевіривши наявні у справи документальні докази господарський суд Харківської області задовольнив клопотання першого відповідача щодо призначення у справі експертизи, призначив по справі судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а провадження у справі № 62/272-10 зупинив, про що виніс ухвалу від 06 грудня 2010 року.

З вказаними висновками суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Частинами 2, 3, 4 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації. Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Згідно з приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, висновок судового експерта оцінюється господарським судом поряд з іншими доказами та не має заздалегідь встановленої сили. Крім того, висновок судового експерта не має більшої доказової сили, тому не превалює над іншими доказами у справі.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи право суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів визначає, що господарський суд першої інстанції дав цілком вірне обґрунтування необхідності призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, в зв’язку з чим зупинив провадження у справі на час її проведення.

Під час призначення судової експертизи, для її проведення матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період часу господарський суд позбавлений можливості проводити процесуальні дії за відсутності матеріалів справи.

Заперечення позивача про те, що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження у справі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки призначення судової експертизи –це процесуальна дія суду для роз’яснення питань, що виникають під час розгляду справи і які потребують спеціальних знань, та направлена на всебічне, повне і об’єктивне встановлення в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому господарський суд Харківської області правомірно, у межах наданих йому повноважень прийняв ухвалу від 06.12.2010р. про призначення експертизи та зупинення провадження у справі № 62/272-10 і підстав для її скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Красноградської дослідної станції Інституту зернового господарства Академії аграрних наук України с. Дослідне залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2010р. у справі № 62/272-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.