Постанова № 13975098, 22.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2011 р. справа №10/123

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А,

суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В.

за участю представників сторін: від позивача:Балабанцева О.В. представник за довіреністю, від відповідача:Боброва Г.Ю. - представник за довіреністю, розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська”Дочірнього підприємства ВАТ “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” м.Білицьке Донецької області

на рішення господарського судуДонецької області

від30.11.2010 року

у справі№10/123 (суддя Донець О.Є.)

за позовомДержавного підприємства “Вугілля України” м.Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м.Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська”Дочірнього підприємства ВАТ “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” м.Білицьке Донецької області простягнення 2229,33 грн. Господарський суд Донецької області рішенням від 30.11.2010 року по справі №10/123 позовні вимоги державного підприємства “Вугілля України” м.Київ в особі філії “Донецьквуглезбут” м.Донецьк (далі ДП «Вугілля України»в особі філії "Донецьквуглезбут") до відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська” Дочірнього підприємства ВАТ “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” м.Білицьке Донецької області (далі ВАТ ЦЗФ “Октябрська” ) про стягнення збитків у сумі 2229,33 грн. задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 2137,64 грн. збитків. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зауважує, що суд першої інстанції, залишивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи без задоволення та розглянувши справу без участі останнього, порушив засади рівності всіх учасників процесу перед законом, судом, а також принцип змагальності в судочинстві. Скаржник звертає увагу також на підписання позовної заяви по даній справі не уповноваженою особою, що є підставою для повернення такої заяви без розгляду.

Також заявник вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ВАТ «ЦЗФ «Октябрська»порушило зобовязання по відвантаженню вугілля камяного, а тому є безпідставними вимоги ДП «Вугілля»про стягнення збитків.

Представник відповідача під час судового засідання підтримав заперечення, які викладені в апеляційній скарзі, у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги як безпідставно заявленої.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ВАТ “ЦЗФ“Октябрська” (далі-Виконавець) та ДП“Антрацитвуглезбут” (далі-Замовник) - 10.01.2006 року укладено договір на переробку вугілля № 100106/О (далі-Договір).

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 19.12.06р. № 609, правонаступником прав та обовязків ДП “Антрацитвуглезбут” є ДП “Вугілля України”, у звязку з чим позивачем та відповідачем було укладено Угоду № 1 про внесення змін та встановлення правонаступництва за договором № 100106/О від 10.01.06 р.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Виконавець зобовязався після виконання робіт з переробки рядового вугілля здати вугільний концентрат станції відправлення Донецької залізниці.

Згідно із п.п.1.2, 1.4 Договору, ВАТ “ЦЗФ “Октябрська” зобовязалось прийняти та переробити рядове вугілля та відвантажити отриманий вугільний концентрат за реквізитами, вказаними Замовником.

На виконання умов Договору, у листопаді 2007 р., на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ “Західенерго” було відвантажене вугілля у вагонах № 67610949, № 67913012 за накладними № 50406372 та № 50406424.

У звязку із виявленням нерівномірності маси вантажу, на проміжній станції Здолбунів Львівської залізниці, вагони № 67610949 та № 67913012 були затримані залізницею для розрівняння поверхні вантажу, про що на станції складено акти загальної форми № 293 від 22.11.07 р. та № 295 від 26.11.07 р. щодо неправильності розміщення вугільної маси, і за накладними № 36197143 та № 36197159 дані вагони були направлені на Бурштинську ТЕС ВАТ “Західенерго” як досилка.

Як стверджує позивач у своєму позові, Виконавець не забезпечив виконання умов Договору та вимог підпункту 4.3 пункту 4 глави № 1 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України щодо рівномірного розміщення вантажу у вагоні, чим спричинив додаткові витрати, а саме: плата за користування вагоном у розмірі 123,80 грн., плата за зберігання у розмірі 317,40 грн., маневрові роботи у розмірі 364,00 грн., плата за оперативне повідомлення у розмірі 33,10 грн., плата за роботу МЧ-3 у розмірі 40,95 грн., ПДВ у розмірі 175,85 грн.; плата за користування вагоном у розмірі 142,10 грн., плата за зберігання у розмірі 317,40 грн., маневрові роботи у розмірі 364,00 грн., плата за оперативне повідомлення у розмірі 33,10 грн., плата за роботу МЧ-3 у розмірі 45,22 грн., ПДВ у розмірі 180,42 грн., які були списані залізницею з особового рахунку вантажоотримувача, тобто Бурштинської ТЕС ВАТ “Західенерго”, що підтверджується накопичувальними картками № 03120689 та № (03120134а) 03120690.

Відповідно до п.2.1.13 Договору, Виконавець зобовязався проводити навантаження продуктів збагачення однорідної якості по всій глибині в усі вагони партії очищення від залишків попереднього вантажу, сміття і т.п., відповідно до технічних норм навантаження вагонів і контейнерів.

Відкрите акціонерне товариство “Західенерго” (вантажоотримувач) звернулось до господарського суду м.Київа про стягнення з ДП “Вугілля України” збитків за простій вагону на станції.

Рішенням господарського суду м.Києва стягнуто з ДП “Вугілля України” на користь ВАТ “Західенерго” 5129,36 грн. суму збитків, 102,00 грн. суму держмита, 118,00 грн. суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За твердженням позивача, відповідно до вищевказаного рішення господарського суду м.Києва, ДП “Вугілля України” перерахувало на банківський рахунок ВАТ “Західенерго” вищезазначену суму, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 15498, 15499, 15500 від 09.04.09р.

Посилаючись на те, що простій вагону, маневрові роботи, оперативні повідомлення відбулися з вини Вантажовідправника, тобто ВАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська”, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача 2229,33 грн. суми збитків, з яких 2137,64 грн. сума вартості проведених додаткових робіт залізницею, сплачених ДП “Вугілля України”, 42,51 грн. сума державного мита та 49,18 грн. сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом ВАТ “Західенерго”.

Рішенням від 30.11.2010 року по справі №10/123 господарський суд Донецької області вищевказані позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з відповідача на користь позивача 2137,64 грн. збитків. В решті позову суд першої інстанції відмовив за необґрунтованістю.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом даного спору є стягнення збитків в розмірі 2229,33 грн. , з яких 2137,64 грн. сума вартості проведених додаткових робіт залізницею, 42,51 грн. державного мита та 49,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом ВАТ “Західенерго”, сплачених ДП “Вугілля України”.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст.918 Цивільного кодексу України передбачено, що завантаження вантажу здійснюється у порядку, встановленому договором, із додержанням правил встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В Збірнику № 17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України (далі-Правила) передбачено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах при перевезенні рівномірно по всіх теліжках, згідно умов підпункту 4.3 пункту 4 глави 1 Правил.

У порушення вищезазначених приписів, Відкрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська”Дочірнього підприємства ВАТ “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” не забезпечило виконання умов Договору, Статуту залізниць України та вимог підпункту 4.3 пункту 4 глави 1 Правил щодо завантаження без перевищення вантажопідйомності вагонів та рівномірного розміщення вантажу у вагонах, а саме вагони № 67610949 та № 67913012 завантажені з порушенням вимог підпункту 4.3 пункту 4 глави 1 зазначених Правил, були затримані залізницею для розрівняння поверхні вантажу, про що на станції складено акти загальної форми № 293 від 22.11.07 р. та № 295 від 26.11.07 р. щодо неправильності розміщення вугільної маси і за накладними № 36197143 та № 36197159 ці вагони були направлені на Бурштинську ТЕС ВАТ “Західенерго”як досилка.

Згідно із ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, обовязковою умовою для стягнення збитків є саме доведення факту порушення господарського зобовязання стороною, наявність та розмір понесених збитків, причинно-наслідковий звязок між правопорушенням та збитками. В свою чергу, відповідач має право доводити відсутність вини у спричинені збитків.

Місцевий господарський суд, встановивши склад господарського правопорушення як обов'язкову умову застосування господарської відповідальності у вигляді збитків, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача завданих позивачу збитків в сумі 2137,64 грн., розмір та факт завдання яких належним чином підтверджений дослідженими судом доказами відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України (договір на переробку вугілля № 100106/О від 10.01.06 р., угода № 1 до Договору, залізничні накладні, акт загальної форми, накопичувальні картки, платіжні доручення, рішення господарського суду м.Києва), а в частині стягнення 91,69 грн. збитків (судових витрат у справі № 1/339) відмовив за необґрунтованістю, оскільки даних витрат позивач міг уникнути, задовольнивши у добровільному позасудовому порядку обґрунтовані вимоги зазначеного товариства, з чим погоджується колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду. Також, з приводу обґрунтованості відмови суду першої інстанції в задоволенні позову в частині стягнення судових витрат у справі №1/339, апеляційний суд зазначає, що згідно правової позиції, викладеної в пункті 29 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" з послідуючими змінами і доповненнями, вказано, що витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, тому вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції було порушено його право брати участь у засіданні 30.11.2010р., не може бути взято до уваги, зважаючи на таке.

Обґрунтовуючи доводи щодо порушення відповідного права, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не відклав розгляд справи за його клопотанням від 29 листопада 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 листопада 2010 року відповідачем надіслано телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника, який, як зазначено, перебуває у відрядженні.

Разом з тим, вказане клопотання вірно відхилено місцевим господарським судом, оскільки, відповідач, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не надав суду доказів в підтвердження обставин, на які він посилався у клопотанні.

Посилання скаржника на підписання позовної заяви неповноважною особою до уваги колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються, оскільки спростовуються наявною в матеріалах справи довіреністю №16-03/5-Д від 16.03.2010 року, виданої на імя ОСОБА_1, якого уповноважено, зокрема, подавати позовні заяви від імені ДП «Вугілля України»(а.с.36).

Твердження відповідача про недоведеність позивачем збитків також є безпідставними та до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Також, при перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року по справі №10/123 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року по справі №10/123 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Октябрська” дочірнього підприємства ВАТ “Державна холдингова компанія “Донбасвуглезбагачення” м.Білицьке Донецької області - залишити без задоволення.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:Т.М.Колядко

Н.В.Ломовцева

Надруковано: 6 прим.:

1,2. позивачу

3. відповідачу

4. у справу

5. ДАГС

6.ГСДО