Постанова № 13953253, 25.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2011 р. справа №11/309пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Алєєвої І.В.

Суддів: Величко Н.Л., Мясищева А.М.

При секретарі: Кобзар М.В.

За участю представників сторін:

від скаржника: Каргаєв Д.М. по дов.;

від позивача: не зявився;

від відповідачів: не зявились;

від третьої особи-1: не зявився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Луганської обласної ради м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2010р. у справі №11/309пн (суддя Москаленко М.О.)

за позовом Державного підприємства “Первомайськвугілля” м. Первомайськ Луганської області

до 1) Гірської міської ради м. Гірське Луганської області; 2) Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації м. Первомайськ Луганської області

третя особа -1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області м. Луганськ, третя особа-2 Луганська обласна рада м. Луганськ

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство “Первомайськвугілля” м. Первомайськ Луганської області, звернувся до господарського суду Луганської області із позовом до відповідачів, 1) Гірської міської ради м. Гірське Луганської області; 2) Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації м. Первомайськ Луганської області, про визнання права власності за ДП “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу ш. Гірська на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Гірське, вул. Куйбишева, 4 та складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 421,6кв.м., прибудови площею 38,4кв.м. та 5 ганків площею відповідно 5,5 кв.м., 7,2кв.м., 6,9кв.м., 2,1кв.м., 2,5кв.м., та крім того, асфальтного замощення площею 393,2кв.м. і погрібу площею 24,1кв.м. загальною остаточною вартістю 8894,00грн.

Ухвалою від 18.11.2009р. господарський суд Луганської області прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі №11/309пн.

Ухвалою від 03.12.2009р. місцевим господарським судом залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

Заявою від 30.12.2009р. позивач уточнив позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України та просив місцевий господарський суд визнати право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 421,6кв.м., прибудови площею 38,4кв.м. та 5 ганків площею відповідно 5,5 кв.м., 7,2кв.м., 6,9кв.м., 2,1кв.м., 2,5кв.м., та крім того, асфальтного замощення площею 393,2кв.м. і погрібу площею 24,1кв.м. загальною остаточною вартістю 8894,00грн. за державою Україна в особі Міністерства вугільної промисловості України та балансоутримувача Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “ш. Гірська”.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2010р. (в редакції ухвали про виправлення описки від 25.01.2010р.) у справі №11/309пн позов щодо першого відповідача задовольнено; визнано за державою Україна в особі Міністерства вугільної промисловості України та балансоутримувача Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Гірська», м. Первомайськ Луганської області, право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Гірське, вул. Куйбишева, буд. 4, та складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 421,6 кв. м., прибудови площею 38,4 кв. м. та 5 ганків площею відповідно 5,5 кв. м., 7,2 кв. м., 6,9 кв. м., 2,1 кв. м., 2,5 кв. м. та, крім того, асфальтного замощення площею 393,2 кв. м. і погрібу площею 24,1 кв.м. загальною остаточною вартістю 8894 грн. 00 коп. У задоволенні позовних вимог до другого відповідача відмовлено у повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що під час судового розгляду даної справи судом встановлено, що спірне майно, яке складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 421,6 кв. м., прибудови площею 38,4 кв. м. та 5 ганків площею відповідно 5,5 кв. м., 7,2 кв. м., 6,9 кв. м., 2,1 кв. м., 2,5 кв. м. та, крім того, асфальтного замощення площею 393,2 кв. м. і погрібу площею 24,1 кв. м., збудоване позивачем у даній справі за власні кошти, знаходиться на його балансі та належить до державної власності, що підтверджено матеріалами справи та її фактичними обставинами.

Приписами п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 встановлено, що органами місцевого самоврядування здійснюється оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, юридичним особам на новозбудовані, перебудовані та реконструйовані обєкти нерухомого майна за наявності акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття обєкта та введення його в експлуатацію.

Відповідно до п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004№ 1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації обєктів нового будівництва та інших відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Станом на час вводу спірного майна в експлуатацію (1958 рік) законодавством не було передбачено державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а також був відсутній нормативний акт стосовно порядку вводу збудованого нерухомого майна до експлуатації.

Першим відповідачем у видачі позивачеві свідоцтва про право власності на спірне майно було відмовлено.

Ст. 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право власності не визнається іншою особою.

За результатами оцінки фактичних обставин справи, приписів чинного законодавства, що регулюють питання, повязані з визнанням права власності на нерухоме майно, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визнання за державою Україна в особі Міністерства вугільної промисловості України та балансоутримувача Державного підприємства «Первомайськвугілля»в особі відокремленого підрозділу Шахти «Гірська»права власності на спірне майно є передбаченим законом способом захисту законних прав та інтересів позивача у справі та не порушує будь-яких охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Стосовно позовних вимог до другого відповідача Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до п. п. 1.3, 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445, обовязковій реєстрації в підприємствах бюро технічної інвентаризації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Тимчасовим положенням встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п. 1.3. Тимчасового положення).

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4. Тимчасового положення).

Вказаним Тимчасовим положенням БТІ наділені правом приймати рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав (п. 1.12. Тимчасового положення).

Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 331) з державною реєстрацією права власності повязує виникнення цього права.

Тому, відмова відповідача у справі у здійсненні державної реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно не є порушенням права власності позивача на вказане майно, а є лише здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, покладених на вказаний орган законом, і за таких обставин Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації»не може відповідати за даним позовом.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Луганська обласна рада звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою від 04.10.2010р. Донецький апеляційний господарський суд відмовив Луганській обласній раді у поновленні пропущеного процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою та залишив апеляційну скаргу без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2010р. ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2010р. у справі №11/309пн скасована, а справа №11/309пн направлена на розгляд по суті до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 23.12.2010р. Донецький апеляційних господарський суд відновив пропущений процесуальний строк для звернення з апеляційною скаргою Луганської обласної ради м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2010р. та порушив апеляційне провадження у справі №11/309пн.

Відповідно до приписів ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Заявник в обґрунтування вимог про скасування судового рішення посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують права Луганської обласної ради та підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Скаржник стверджує, що частина спірної будівлі площею 132,57кв.м., де розміщена аптека №36 ЦМА №41 КП “Луганська обласна “Фармація” є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.

Спірний обєкт нерухомості будувався до 1991 року та належав до державної власності, оскільки до того часу державна власність не розподілялась на загальнодержавну та комунальну власність. Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими субєктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)” Луганською обласною радою народних депутатів було ухвалено рішення від 29.02.1992р. “О разграничении коммунального имущества между собственностью области и собственностью районов, городов областного подчинения” та рішення від 29.07.1992р. №9/2 “О перечне объектов коммунальной собственности области”

Додатком №1 до рішення №56 (розділ “Охорона здоров'я”) Обласне виробниче обєднання “Фармація”, а також аптеки цього обєднання (376 од.) віднесені до переліку державного майна, прийнятого в комунальну власність ради народних депутатів.

ОВО “Фармація” було створено рішення Ворошиловградської обласної ради народних депутатів від 25.10.1988р. №331/8 на базі ліквідованого аптечного управління виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради. Правонаступником ОВО “Фармація” на даний час є комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація”.

До складу виробничого об'єднання “Фармація” згідно його статуту входили у тому числі і господарсько-розрахункові центральні та районні аптеки у кількості 376 одиниць, до числа яких згідно дислокації роздрібних аптек станом на 01.01.1990р. увійшла і Аптека №36, розташована в спірному обєкті нерухомості.

Таким чином, як зазначає заявник апеляційної скарги, відповідно до вказаних вище рішень у комунальну власність Луганської обласної ради народних депутатів серед іншого майна були передані аптеки обласного виробничого обєднання “Фармація”.

До того ж, за твердженням скаржника, рішенням Луганської обласної ради народних депутатів від 14.08.1996р. підтверджено, що вбудовано-прибудовані приміщення, а також аптеки виробничого обєднання “Фармація” є комунальною власністю обласної ради народних депутатів.

Тобто, територіальні громади сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, в силу адміністративного акту набули право власності на частину нежитлового приміщення площею 132,57кв.м., розташовану за адресою: Луганська обл., Первомайський район, м. Гірське, вул. Куйбишева,4, де розміщена аптека №36 ЦМА №41 КП “Луганська обласна “Фармація”.

Однак, судом першої інстанції визнано право власності на всю будівлю, розташовану за вказаною адресою ( в тому числі і на частину, що належить до власності територіальних громад сіл, селищ міст Луганської області в особі Луганської обласної ради) за державою Україна в особі Міністерства вугільної промисловості України та балансоутримувача Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Гірська”, що є незаконним, та через що, на думку скаржника, рішення підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що вона не підлягає задоволенню, оскільки згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)” затверджений перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), і у вказаному переліку майно вугільної промисловості не значиться. доповненнями до відзиву позивач наголосив, що підставою звернення до суду позивача є обовязкова державна реєстрація прав на нерухоме майно. У позивача був відсутній правовстановлюючий документ на право власності на нерухоме майно, а звернення позивача з клопотанням №01/1132 від 08.07.09р. до Гірської міської ради, на території якої розташоване спірне майно, залишилось без задоволення. Крім того, вказівок до органу управління майном Міністерства вугільної промисловості чи від будь-якого іншого органу влади щодо передачі спірного майна з державної до комунальної власності Луганської міської ради до цього часу позивачу не поступало, та будь-які відомості та документи, що підтверджували б факт такої передачі, не складалися та відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу РВ Фонду державного майна України по Луганський обл. повідомило стосовно форми власності спірного обєкта, що на момент укладання та протягом дії договору оренди, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганський обл. та Луганським обласним комунальним виробничим підприємством “Фармація” 01.12.2000р., були законні підстави вважати спірне майно державною власністю. Ані Луганською обласною радою, ані КП “Луганська обласна “Фармація” цей факт не оспорювався.

Відзивом на апеляційну скаргу Гірська міська рада на підставі того, що спірне майно перебуває у державної власності та у переліку майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу ДП “Первомайськвугілля”, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

22.02.2011р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли пояснення Луганської обласної ради, в яких скаржник звертає увагу суду на те, що частина спірної будівлі площею 132,57кв.м., де розміщена аптека №36 ЦМА №41 КП “Луганська обласна “Фармація” є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, оскільки у 1992р. Луганська обласна рада у порядку та спосіб, встановлені чинним законодавством, правомірно набула право власності на спірне нерухоме майно.

Відсутність акту приймання-передачі майна, наказу відповідного міністерства про передачу спірного приміщення до комунальної власності та неповідомлення органів державної статистики, податкових і фінансових органів не має правового значення для визначення власника майна.

Крім того, оскаржуване рішення було прийнято без представника Луганської обласної ради та порушує права заявника апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції визнано право власності на майно, яке належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради. Таким чином, суд вирішив питання стосовно визнання права власності особи, яка не була залучена до участі у справі та не мала можливості надати до матеріалів справи докази на підтвердження свого права.

Ухвалою від 22.02.2011р. Донецький апеляційний господарський суд на підставі ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Луганську обласну раду м. Луганськ.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи та апеляційні вимоги, заслухавши пояснення представника скаржника, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Згідно з наявними у матеріалах справи Паспортом на будівлю книжкового магазину (аптеки, пошти) 1968 оку, Технічного паспорту будівлі книжкового магазину, пошти, аптеки інв. № 6 1973 року позивачем за власні кошти господарським способом у 1958 році збудоване нерухоме майно будівлю книжкового магазину, пошти та аптеки площею забудови 422,2 кв. м., та в цьому ж році введено будівлю в експлуатацію.

Зазначене нерухоме майно збудоване за адресою: Луганська область, м. Гірське, вул. Куйбишева, 4, та на даний час згідно з технічним паспортом, складеним Первомайським міським госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 421,6 кв. м., прибудови площею 38,4 кв. м. та 5 ганків площею відповідно 5,5 кв. м., 7,2 кв. м., 6,9 кв. м., 2,1 кв. м., 2,5 кв. м. та, крім того, асфальтного замощення площею 393,2 кв. м. і погрібу площею 24,1 кв. м.

На час звернення з позовом майно, що є предметом позову, знаходиться на балансі позивача, що підтверджено довідкою відокремленого підрозділу шахти «Гірська»державного підприємства «Первомайськвугілля»та інвентарною карткою № 11675 обліку основних засобів (для будівель та споруд).

Щодо частини спірного майна (нежитлового приміщення площею 132, 57 кв. м, що знаходиться на балансі ДВАТ Шахти «Гірська»ДП ДПХК «Первомайськвугілля», розташоване за адресою: Луганська область, м. Гірське, вул. Куйбишева, 4) між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та Луганським обласним комунальним виробничим підприємством «Фармація»укладено договір оренди державного майна № 000624/09 від 01.12.2000.

Наказом Міністра вугільної промисловості України № 314 від 31.07.2009р. затверджено перелік майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу ДП «Первомайськвугілля», а також затверджено перелік надлишкового майна, яке не задіяне або не використовується у виробничій діяльності та може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу ДП «Первомайськвугілля»(до складу вказаного надлишкового майна увійшло й спірне майно).

Земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно, надана позивачеві у постійне користування.

Письмовою відповіддю № 2/21-551 від 20.07.2009р. перший відповідач відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, посилаючись на ненадання позивачем встановлених законом правовстановлюючих документів на вказане майно.

Крім того, другим відповідачем позивачеві було відмовлено у видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки на спірне майно право власності не оформлене.

Як вбачається з матеріалів справи, частина спірної будівлі площею 132,57кв.м., де розміщена аптека №36 ЦМА №41 КП “Луганська обласна “Фармація” є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.

Спірний обєкт нерухомості будувався до 1991 року та належав до державної власності, оскільки до того часу державна власність не розподілялась на загальнодержавну та комунальну власність. Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими субєктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Порядок розмежування державного майна між загальнодержавною і власність адміністративно-територіальних одиниць встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311, якою вказаний орган зобовязав міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 01.01.1992р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.

Відповідно до п.3 вказаної постанови, проведення розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя покладено на облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми за участю виконкомів нижчестоящих рад народних депутатів.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)” Луганською обласною радою народних депутатів було ухвалено рішення від 29.02.1992р. “О разграничении коммунального имущества между собственностью области и собственностью районов, городов областного подчинения” та рішення від 29.07.1992р. №9/2 “О перечне объектов коммунальной собственности области”.

Додатком №1 до рішення №56 (розділ “Охорона здоров'я”) Обласне виробниче обєднання “Фармація”, а також аптеки цього обєднання (376 од.) віднесені до переліку державного майна, прийнятого в комунальну власність ради народних депутатів.

ОВО “Фармація” було створено рішення Ворошиловградської обласної ради народних депутатів від 25.10.1988р. №331/8 на базі ліквідованого аптечного управління виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради. Правонаступником ОВО “Фармація” на даний час є комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація”.

До складу виробничого об'єднання “Фармація” згідно його статуту входили у тому числі і господарсько-розрахункові центральні та районні аптеки у кількості 376 одиниць, до числа яких згідно дислокації роздрібних аптек станом на 01.01.1990р. увійшла і Аптека №36 площею 48кв.м., розташована в спірному обєкті нерухомості.

Таким чином, відповідно до вказаних вище рішень, у комунальну власність Луганської обласної ради народних депутатів серед іншого майна були передані аптеки обласного виробничого обєднання “Фармація”.

Крім того, рішенням Луганської обласної ради народних депутатів від 14.08.1996р. №12/5 та №12/6 підтверджено, що вбудовано-прибудовані приміщення, а також аптеки виробничого обєднання “Фармація” є комунальною власністю обласної ради народних депутатів.

Тобто, територіальні громади сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, в силу адміністративного акту набули право власності на частину нежитлового приміщення площею 132,57кв.м., розташовану за адресою: Луганська обл., Первомайський район, м. Гірське, вул. Куйбишева,4, де розміщена аптека №36 ЦМА №41 КП “Луганська обласна “Фармація”.

Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції про те, що спірне майно, яке складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 421,6 кв. м., прибудови площею 38,4 кв. м. та 5 ганків площею відповідно 5,5 кв. м., 7,2 кв. м.,6,9 кв. м., 2,1 кв. м., 2,5 кв. м. та, крім того, асфальтного замощення площею 393,2 кв. м. і погрібу площею 24,1 кв. м., збудоване позивачем у даній справі за власні кошти, знаходиться на його балансі та належить до державної власності, не повністю відповідає дійсності, а отже рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Аналогічної позиції додержується Вищий господарський суд у постанові від 21.04.2009р. у справі №11/218пн.

Стосовно позовних вимог до другого відповідача Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оскільки позовні вимоги до першого відповідача про визнання права власності на спірне майно задоволенню не підлягають, вимоги до другого відповідача не підлягають задоволенню незалежно від підстав, викладених в оскаржуваному рішенні.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає оскаржуване рішення господарського суду таким, що не відповідає матеріалам справи, вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, з огляду на що згідно ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита за подання апеляційної скарги підлягають віднесенню на позивача.

Результати апеляційного провадження у справі №11/309пн оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись ч.2 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311, ст. 27, ст. 49, ст.ст.50-51, ст.85, ст.87, ст. 91, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Луганської обласної ради м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2010р. у справі №11/309пн задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2010р. (підписане 15.01.2010р.) у справі №11\309пн скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Державного підприємства “Первомайськвугілля” м. Первомайськ Луганської області до Гірської міської ради м. Гірське Луганської області, Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації м. Первомайськ Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Гірське, вул. Куйбишева, 4 та складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 421,6кв.м., прибудови площею 38,4кв.м. та 5 ганків площею відповідно 5,5 кв.м., 7,2кв.м., 6,9кв.м., 2,1кв.м., 2,5кв.м., та крім того, асфальтного замощення площею 393,2кв.м. і погрібу площею 24,1кв.м. загальною остаточною вартістю 8894,00грн. за державою Україна в особі Міністерства вугільної промисловості України та балансоутримувача Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу “ш. Гірська” відмовити.

Стягнути з Державного підприємства “Первомайськвугілля” (93200, м. Первомайськ Луганської обл., вул. Куйбишева, 18а, код 32320594) на користь Луганської обласної ради (91016, м. Луганськ, пр. Героїв ВВВ, 3, код 30091715) судові витрати зі сплати держмита при поданні апеляційної скарги в сумі 51,00грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя (доповідач):І.В. Алєєва

Судді:Н.Л. Величко

А.М. М'ясищев

Повний текст складено та підписано 25.02.2011р.