Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 485/1065/25
Провадження № 2/485/663/26
УХВАЛА
іменем України
15 вересня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Соловйова О.В.,
секретар судового засідання Камінський Б.О.,
за участю представника відповідача - адвоката Чапали Ю.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У травні 2025 року Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 05 жовтня 2018 року у розмірі 100904,57 грн та понесені судові витрати, посилаючись на ухилення відповідача від виконання договірного зобов`язання. Разом з позовною заявою позивач просив розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Заочним рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 26 червня 2026 року позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 100904,57 грн, та судові витрати пов"язані зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. У стягненні витрат на правничу допомогу позивачу відмовлено.
12 травня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Чапалою Ю.О. подано заяву про перегляд заочного рішення.
Заперечень позивача проти заяви про перегляд заочного рішення від позивача не надходило.
Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2026 року заочне рішення від 26 червня 2026 року скасоване та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 15 липня 2026 року об 11:30 год.
Вказана ухвала суду була направлена та доставлена в електронний кабінет позивача 30.05.2026 3:50:24.
11 червня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Чапалою Ю.О. в системі "Електронний суд" сформовано відзив на позовну заяву, який зареєстровано канцелярією суду 12 червня 2026 року, одночасно разом з відзивом представником відповідачки заявлено клопотання про витребування доказів у позивача.
Відповіді на відзив на позовну заяву позивач не подав.
15 липня 2026 року у судове засідання представник позивача не з"явився. Представник відповідача у судовому засіданні клопотання про витребування доказів підтримав з підстав заперечення факту укладення кредитного договору у редакції та на умовах вказаних позивачем.
Ухвалою суду від 15 липня 2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Чапали Ю.О. про витребування доказів задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" оригінали документів кредитної справи ОСОБА_1 , а саме: оригінал оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 05 жовтня 2018 року за підписом ОСОБА_1 ; оригінал анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб від 04 жовтня 2018 року; оригінал заяви (акцепту) № 248.631028442.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування з ПРАТ "СК "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" від 04 жовтня 2018 року; оригінал паспорту споживчого кредиту від 04 жовтня 2018 року. Вказано про необхідність надання витребуваних доказів до 07 серпня 2026 року. Також відповідно до положень ч. 7 ст. 84 ЦПК України, судом роз"яснено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Судове засідання у справі відкладено на 11 серпня 2026 року на 13:00 год.
Вказана ухвала суду була направлена та доставлена в електронний кабінет позивача 16.07.2026 1:34:06 (а.с. 175).
У судове засідання 11 серпня 2026 року представник позивача не з"явився, витребувані докази не надав, про причини неможливості їх подання суду не повідомив.
Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 11 серпня 2026 року визнав явку представника позивача Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" у судове засідання обов"язковою та викликав у судове засідання для надання особистих пояснень щодо строку протягом якого нараховувалися відсотки, щодо нарахування сум овердрафту, щодо правомірності нарахування комісії за РКО, щодо підстав збільшення кредитного ліміту. Крім того, звернув увагу на те, що вимоги ухвали суду про витребування доказів від 15 липня 2026 року позивачем не виконані.
Судове засідання у справі відкладено на 15 вересня 2026 року на 13:00 год.
Вказана ухвала суду була направлена та доставлена в електронний кабінет позивача 11.08.2026 20:34:41 (а.с. 185).
Крім того, також 11 серпня 2026 року на адресу позивача судом було направлено копію ухвали суду від 11 серпня 2026 року таповторно напрвлено копію ухвали суду від 15 липня 2026 року про витредування засобами поштового зв"язку "Укрпошта", які отримані позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано судом 24 серпня 2026 року (а.с. 181, 187).
У судове засідання 15 вересня 2026 року представник позивача не з"явився, про причини неявки суд не повідомив та витребувані докази повторно не надав, про причини неможливості їх подання суду також не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні просив справу залишити без розгляду за повторної неявки представника позивача та невиконання позивачем ухвали про витребування доказів без поважних причин.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов до наступного.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Trukh v. Ukraine, №50966/99 від 14.10.2003; Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, №8371/02 від 26.04.2007).
Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3, 9 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, а також якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Отже згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 вересня 2020 року по справі №658/1141/18.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що систематична неявка представника позивача у призначені судові засідання, явка якого визнавалася судом обов"язковою, неповідомлення суду за допомогою заяви або клопотання про причини неявки в судове засідання, а також не виконання ухвали суду про витребування доказів та не повідомлення про причини неможливості їх подання суду, є зловживанням своїми процесуальними правами, які передбачені чинним законодавством, що призводить до зволікання розгляду даної справи.
Отже, на думку суду, неявка в судові засідання представника позивача, який належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового засідання та явка якого визнавалася судом обов"язковою, а також не виконання позивачем ухвали суду про надання витребуваних доказів, яка двічі направлялася на адресу позивача як до його електронного кабінету, так і засобами поштового зв"язку, та не повідомлення про причини неможливості виконання цієї ухвали, є волевиявленням сторони позивача, яке свідчить про відмову від реалізації свого права безпосередньої участі у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому суд вважає можливим, в силу вимог п. 3, 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, залишити позов без розгляду.
Керуючись ст. 44, 131, п.3, 9 ч.1 ст.257, ст. 258 -261, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Дата складення ухвали - 15 вересня 2026 року.
Суддя О. В. Соловйов
Судове рішення № 139749235, Снігурівський районний суд Миколаївської області було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 485/1065/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: