Рішення № 13974623, 28.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.11 р. Справа № 17/10

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Закритого акціонерного товариства Київська Виробнича Компанія „РАПІД”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ТРАНС”, м. Донецьк

про стягнення 63282,53 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Грановська Н.Л. - довіреність

від відповідача: не зявився

Закрите акціонерне товариство Київська Виробнича Компанія „РАПІД”, м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ТРАНС”, м. Донецьк про стягнення 63282,53 грн., з яких: 56438,75грн. - основна сума заборгованості, 5192, 37 грн. індекс інфляції, 1651,41 грн. 3% річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір про міжнародне перевезення вантажів №29/10/09 R/GT від 29.10.2009р., заявки, CMR, товарно-транспортні накладні, рахунки, гарантійні листи та інші документи.

В якості правої підстави позову посилається на ст. 193-194 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 625, 901 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив не надав.

Згідно надісланої на адресу суду довідки з ЄДР вбачається, що місцезнаходження відповідача є місто Донецьк, бульвар Шевченка, будинок 84 квартира 11. саме за цією адресою господарський суд направляв відповідачу судові ухвали про день, час та місце розгляду справи. Відтак, враховуючи приписи ст. 64 ГПК України відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи..

Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

29.10.2009р. між сторонами був підписаний договір № 29/10/09 R/GT (далі «договір») (а.с. 10-13). Предметом договору є порядок взаємовідносин при організації та виконанні перевезень вантажів у міжнародному сполученні та у розрахунках за ці перевезення між Перевізником - Закритим акціонерним товариством Київська Виробнича Компанія „РАПІД”, з одного боку та Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ТРАНС”, з іншого.

Згідно п.2.3 п.3 Договору, конкретні умови кожного перевезення узгоджуються у заявці на перевезення.

Відповідно до п.п.6.1.3 п.6 Договору, оплата за перевезення здійснюється протягом 10 днів з дня отримання рахунку від Перевізника з доданим оригіналом CMR, яка підтверджена печатками, штампами Одержувача..

Зобовязання по перевезенню вантажів позивач здійснив у повному обємі, без заперечень, про що свідчить CMR, на підставі чого позивач виставив та направив відповідачу рахунки № РА8509 від 19.11.2009р., №РА8513 від 20.11.2009р., РА8513/1 від 20.11.2009р. на загальну суму 56438,75 грн., які були останнім отримані 30.11.2009р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оплата виставлених рахунків відповідачем здійснена не була.

Листом від 31.03.2010р. відповідач повідомив позивача, що гарантує оплату заборгованості по виставленим рахункам до 31.05.2010р.

На день прийняття рішення відповідачем спірну суму заборгованості сплачено не було, іншого не доведено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані додатково індекс інфляції та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

-зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

-згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобовязання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобовязання не припустима;

-до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

-відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-доказів оплати заборгованості відповідач суду не надав, доказів, які спростовують заборгованість та додаткові нарахування також надано не було;

-відповідач прийняті на себе зобовязання належним чином не виконав;

-статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

-боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

-перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог, суд дійшов висновку, що індекс інфляції нарахований позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору, 3% річних за визначений позивачем період становить 1646,77 грн. 3% річних

господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача у якості судових витрат витрати зі сплати послуг адвоката у сумі 3500,00грн. господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також у тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем та ОСОБА_1 щодо надання юридичної допомоги підтверджуються «договором про надання юридичних послуг (представництво у суді)» від 01.12.2010р. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є адвокатом (свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 1163 від 02.03.1999р.), як свідчать матеріали справи, зазначена особа є також зареєстрована як фізична особа субєкти підприємницької діяльності.

За змістом цього Договору він був укладений між позивачем та ОСОБА_1, яка діяла у якості субєкти підприємницької діяльності фізичної особи. Це підтверджується у тому числі й укладанням додаткової угоди до Договору від 02.12.2010р. (а.с. 46)

Вартість юридичних послуг за Договором складає 3500,00 грн.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

На підтвердження оплати послуг адвоката позивач посилається рахунок № 34/11 від 30.11.2010р. на суму 3500,00 грн., та платіжне доручення № РА011408 від 02.12.2010р. на суму 3500, 00 грн.

Однак, ці документи не містять посилань на те, що оплата була здійснена ОСОБА_1 саме як адвокату.

Навпаки, виходячи з рахунку № 34/11 від 30.11.2010р. він був предявлений ОСОБА_1 не як адвокату, а як субєкту підприємницької діяльності (діяльність у якості адвоката самозайнята особа та як підприємця не є тотожними). Саме про оплату цього рахунку свідчить платіжне доручення № РА011408 від 02.12.2010р.

Таким чином, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на оплату юридичних послуг не є судовими витратами у розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу. Відтак відшкодуванню за правилами цієї статті не підлягають.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОБАЛ ТРАНС” (83052, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 84/11; ЄДРПОУ 36103846) на користь Закритого акціонерного товариства Київська Виробнича Компанія „РАПІД” (юридична адреса: 02099, м. Київ, вул.. Зрошувальна, 7; ЄДРПОУ 05475156) 56438,75 грн. основного боргу, 1646,77 грн. 3% річних, 5192,37 грн. індекс інфляції; 632,78 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 235,98 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя Татенко В.М.

(повний текст рішення оформлений та підписаний 01.03.2011р.)