Рішення № 13974622, 01.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.11 р. Справа № 40/3

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат”, м. Макіївка

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка

про стягнення 24 785 грн. 44 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Ануфрієва Є.Г. начальник юридичного відділу

від відповідача: не зявився

Суть спору: відкрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний комбінат” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення основного боргу в сумі 20 213 грн. 71 коп., пені в сумі 2 060 грн. 11 коп. за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, 3% річних в сумі 288 грн. 78 коп. за прострочення виконання грошового зобовязання, інфляційних в сумі 1 128 грн. 59 коп. та штрафу в сумі 1094 грн. 25 коп. згідно договору №60/07 оренди майна від 31.05.07р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за закінченням строку зберігання”. Місцезнаходження відповідача вказане в позовній заяві підтверджено поштовим повідомленням з датою на штемпелі 21.02.11р., наданим позивачем.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 31.05.07р. між відкритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний комбінат”, далі Орендодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, далі Орендар, було укладено договір оренди майна №60/07.

Згідно п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нерухоме майно (будівля авто гаражу, інв. №5760310086), яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Кірова, 128, згідно специфікації площею 170,0 кв.м. Факт передачі майна підтверджено актом приймання передачі від 01.06.07р. згідно п. 2.1 договору.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що він набирає чинності з 01.06.07р. до 30.04.08р.

Відповідно п.3.1. розмір орендної плати за календарний місяць визначається згідно Протоколу узгодження розміру орендної плати и складає 408 грн. з урахуванням ПДВ.

За умовами п. 3.3. Договору орендна плата сплачується Орендодавцю щомісячно, не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним місяцем на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем.

Позивач наполягає на тому, що свої зобовязання за договором Орендар не виконав і під час використання спірного майна за ним за період з червня 2007 року по липень 2010 року виник основний борг з орендних платежів в сумі 20 213 грн. 71 коп., який позивач намагається стягнути.

Відповідач не виконав свої зобовязання у повному обсязі, а тому позивач відповідно до вимог п.9.2 договору, намагається стягнути з нього пеню в сумі 2 060 грн. 11 коп. за період прострочення з 15.07.07р. по 14.10.10р.

Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобовязання, позивач додатково намагається стягнути з відповідача: три відсотки річних в сумі 288 грн. 78 коп. за період з 15.07.07р. по 14.10.10р. та інфляційні в сумі 1 128 грн. 59 коп. за період прострочення з липня 2007 року по липень 2010 року.

Так як відповідач не виконав основне зобовязання, позивач наполягає на стягненні додатково штрафу, передбаченого пунктом 9.3 договору за невиконання або неналежне виконання зобовязання по страхуванню майна у відповідності з п.5.6 договору, в сумі 1094 грн. 25 коп. Судом прийнято до уваги, що штраф це визнана законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у раніше встановленому розмірі або у відсотковому (кратному) відношенні до вартості предмету виконання, і не є тривалою санкцією.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобовязань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів за користування майном, докази отримання останнім належних рахунків додані до матеріалів справи. Відповідач доказів виконання обовязків за договором та перерахування орендних платежів суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з нього основного боргу в сумі 20 213 грн. 71 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобовязання існує тільки тоді, коли існує основне зобовязання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є субєкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобовязання мало бути виконано. Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вказаним вимогам.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період прострочення з 15.07.07р. по 14.10.10р. (окремо за кожний рахунок) в сумі 2 060 грн. 11 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 288 грн. 78 коп. за період з 15.07.07р. по 14.10.10р. та інфляційних в сумі 1 128 грн. 59 коп. за прострочення виконання грошового зобовязання за період з липня 2007 року по липень 2010 року, також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Оскільки відповідач не виконав умови п.5.6 договору, тобто не застрахував орендоване майно, позов щодо стягнення з нього штрафу в сумі 1094 грн. 25 коп., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно приписів статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.03.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 552, 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, 233 ст. 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, п.3 ст.83, ст. 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1, на користь:

- відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат”, 86101, Донецька область, м. Макіївка, вул. Металургійна, буд. 47, ід.код 00191170, основний борг з орендної плати в сумі 20 213 грн. 71 коп., пеню в сумі 2 060 грн. 11 коп., три відсотка річних в сумі 288 грн. 78 коп., інфляційні в сумі 1 128 грн. 59 коп., штраф в сумі 1094 грн. 25 коп., витрати по державному миту в сумі 247 грн. 85 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення складено 02.03.11р.