Рішення № 13974570, 24.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.11 р. Справа № 38/286

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Україна”, м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Орадон”, м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомісія”, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ.

про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 738,74грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

третя особа: не зявилась

третя особа: не зявилась

Суть спору:

Позивач, Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „АХА Україна”, м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Орадон”, м.Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Автомісія”, м. Дніпропетровськ про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 738,74грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування №016036/05АК-КР від 07.03.2006р., заяву про пошкодження транспортного засобу від 06.07.2007р., копію довідки ДАІ №1082 від 27.11.2007р., копію страхового акту №12336/05/05 від 12.12.2007р., копію розрахунку страхового відшкодування від 22.11.2007р., постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя, Донецької області від 23.08.2007р. по справі №3-7154/2007, платіжні доручення №22006 від 17.12.2007р., акт товарознавчого дослідження №450/З-Д від 01.10.2007р.; заяву про регресні вимоги від 27.10.2010р. №398АР; правовстановлюючі документи тощо.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2011р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ.

07.02.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист №1374 від 01.02.2011р. із Управління Державної реєстрації Донецької міської ради, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Орадон”, зареєстрована Виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа (реєстр. номер 10002966689) та знаходиться за адресою: 83100, Донецька обл., м.Донецьк, Ворошиловський р-н, вул.50-річчя СРСР, буд.149. Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

10.02.2011р. позивач звернувся до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи від 09.02.2011р., в якому просить справу слухати без його участі. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, однак на адресу суду повернулись конверти з відміткою “організація вибула”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою сторін та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2007р. в м.Маріуполі, Донецької області сталося дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ 543240 (державний реєстраційний номер 51884 АА, власник ТОВ “Автомісія”) під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля FOTON (реєстраційний номер - НОМЕР_1, власник ПП “Даниил”) під керуванням Ходирева Дмитра Володимировича, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль FOTON (реєстраційний номер - НОМЕР_1), який був застрахований у ЗАТ „СК „Український Страховий Альянс”.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Чорноволик Ю.Ф. пункту 16.11 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ №1082 від 27.11.2007р.

Відповідно до договору страхування №016036/05АК-КР від 07.03.2006р. автомобіль FOTON (реєстраційний номер - НОМЕР_1) був застрахований у Закритому акціонерному товаристві Страхова Компанія „Український Страховий Альянс”.

Як вбачається з правовстановлюючих документів позивача, Закрите акціонерне товариство Страхова Компанія „Український Страховий Альянс” змінило назву на Закрите акціонерне товариство „Страхова Компанія „АХА Україна”, яке в свою чергу було перейменоване на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є правонаступником страховика.

Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя, Донецької області від 23 серпня 2007року відносно ОСОБА_1 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях Чорноволика Ю.Ф. вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті зіткнення, автомобілю FOTON (реєстраційний номер - НОМЕР_1), були нанесені механічні ушкодження а власнику автомобіля заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний Чорноволик Ю.Ф.

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту №016036/05АК-КР від 07.03.2006р., на підставі заяви страхувальника ПП “Даниил”, страховиком (позивачем) був складений страховий акт №12336/05/05 від 12.12.2007р, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Відповідно до звіту №450/З-Д від 01.10.2007р. вартість відновлювального ремонту автомобіля FOTON (реєстраційний номер - НОМЕР_1) складає 9918,24грн.

Згідно розрахунку страхового відшкодування сума страхового відшкодування складає 8738,74грн.

Позивач на підставі вищезазначених документів платіжним дорученням № 22006 від 17.12.2007р. здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 8738,74грн.

Як вбачається з тексту позовної заяви та довідки відділення ДАІ №1082 від 27.11.2007р., цивільно-правова відповідальність водія автомобілю МАЗ 543240 (державний реєстраційний номер 51884 АА, власник ТОВ “Автомісія”) застрахована у ВАТ „Страхова компанія „Орадон”, м.Донецьк (Поліс ВА/4772963 від 17.03.2007р.) Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Відповідач протягом розгляду справи суду іншого не довів.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування” та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Позивач заявою від 27.10.2010р. №398 АР звертався до відповідача з вимогою відшкодувати в порядку регресу суму у розмірі 8738,74грн., але відповідач залишив вказану заяву без виконання.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено витирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України, Законів України „Про страхування” та “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 738,74грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач протягом розгляду справи належними та допустимими доказами іншого суду не довів.

Крім того, стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Строк розгляду вказаної справи закінчується 24.02.2011р., клопотань про продовження строку розгляду справи від сторін не надходило.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Україна”, м. Київ до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Орадон”, м.Донецьк про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 738,74грн., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Орадон” (83100, м.Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, б.149, ЄДРПОУ 02306513) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” (юридична адреса: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, б.8; фактична адреса: 04070, м.Київ, вул.Братська, 14, ЄДРПОУ 31235110, п/р 26500218673900, Банк АТ „УкрСиббанк”, МФО 351005) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 738,74грн., державне мито в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2011р.

Суддя Лейба М.О.