Постанова № 13973969, 01.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2011 року 12.40 № 2а-1849/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Пономарьові Д.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомПриватного акціонерного товариства «ДЕКО»

доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

проВизнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій Представники: від позивачаЯрова В.О. (довіреність № 7 від 10.11.2010 р.) від відповідача Москаленко Г.В. (довіреність № 3097/9/10 від 16.06.2010 р. ) Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 01.03.2011 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «ДЕКО»звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції Дніпровському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., передбачені ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення вимог ст.15-2 даного Закону, оскільки, як зазначає позивач, ним не було порушено вимог ст.15-2 зазначеного Закону.

Відповідачем було подано заперечення на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., що передбачено ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення позивачем вимог ст.15-2 даного Закону.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2010 р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено перевірку Приватного акціонерного товариства «ДЕКО»з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірка проведена на підставі Законів України від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 23 березня 1996 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

За результатами проведеної перевірки, відповідачем було складено Акт від 08.12.2010 р., яким було встановлено порушення Приватним акціонерним товариством «ДЕКО»вимог ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», щодо нерозміщення позивачем наочної інформації про заборону куріння в місцях, яка складається із графічного знаку та тексту наочного змісту «куріння заборонено».

Зазначений Акт був підписаний позивачем із зауваженнями та запереченнями, а також додаткові зауваження та заперечення до вказаного Акту були надіслані відповідачу листом № 394 від 09.12.2010 р.

На підставі проведеної перевірки та складеного Акту, відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 63/23-25195772/0495 від 14.12.2010 р., яким встановлено порушення позивачем вимог ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: відсутність наочної інформації, яка складається із графічного знаку про заборону куріння «Куріння заборонено».

Як зазначено в рішенні про застосування фінансових санкцій, відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за встановлені порушення вимог ст.15-2 зазначеного Закону, відповідачем застосовано до позивача фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Позивач вважає прийняте відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій протиправним, зважаючи на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ним вимог ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема з: організації виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійснення систематичного контролю за їх реалізацією, застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

В преамбулі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»визначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до вимог ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у закладах громадського харчування;

2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

3) у приміщеннях закладів культури;

4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;

5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Частиною 1 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»встановлена відповідальність посадових осіб і громадян за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.17 зазначеного Закону, за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів у справі, та наданих позивачем пояснень, Приватне акціонерне товариство «ДЕКО», відповідно до установчих документів товариства (статуту, довідки зі статистики), здійснює діяльність з: оптової торгівлі будівельними матеріалами; роздрібної торгівлі залізними виробами, фарбами та склом; здавання в оренду власного нерухомого майна; надання інших індивідуальних послуг.

Приміщення, в якому проводилась перевірка позивача, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1-Д, та знаходиться в користуванні позивача відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення № 01/07-10 від 01.07.2010 р. (наявний в матеріалах справи).

Дане приміщення є офісом закритого типу позивача в якому позивачем здійснюється діяльність виключно щодо забезпечення документообігу товариства та знаходиться управлінський персонал товариства.

Таким чином, в приміщенні позивача за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1-Д, в якому відповідачем було проведено перевірку та встановлено порушення ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», щодо відсутності наочної інформації, яка складається із графічного знаку про заборону куріння «Куріння заборонено»- позивач не здійснював жодного з видів діяльності, на які поширюються вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема - виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, та не має ліцензії на здійснення жодного з цих видів діяльності.

Крім того, позивачем надано суду графічне підтвердження щодо розміщення на стіні біля входу в приміщення позивача за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1-Д, в якому відповідачем було проведено перевірку, наочну інформацію про місце для паління, що складається із графічного знаку та тексту наочного змісту «місце для паління, паління шкодить вашому здоровю».

Також, відповідно до внутрішнього наказу Приватного акціонерного товариства «ДЕКО»№ 15/1 від 01.07.2010 р. «Про дотримання вимог пожежного та санітарного законодавства»(що міститься в матеріалах справи), у звязку з розміщенням Управління ЗАТ «ДЕКО»в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Старосільська, 1-Д, до співробітників товариства доведено інформацію щодо заборони куріння в приміщенні Управління ЗАТ «ДЕКО»та дозволу паління в спеціально відведених місцях, де, як було встановлено вище, міститься наочна інформацію про місце для паління, що складається із графічного знаку та тексту наочного змісту «місце для паління, паління шкодить вашому здоровю».

Таким чином, суд вважає, що рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про застосування до Приватного акціонерного товариства «ДЕКО»фінансових санкцій № 63/23-25195772/0495 від 14.12.2010 р. в розмірі 3400 грн. за порушення позивачем вимог ст.15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», прийняте відповідачем протиправно, оскільки позивачем на місці перевірки не здійснюється діяльність, відносно якої зазначеним Законом передбачена відповідальність за порушення її здійснення (виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами), а також позивачем в місці для паління розміщена наочна інформацію про місце для паління, що складається із графічного знаку та тексту наочного змісту «місце для паління, паління шкодить вашому здоровю».

Також, позивач заявив клопотання про поновлення йому строку звернення до суду, зважаючи на те, що оскаржуване рішення відповідача було оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва 24.12.2010 р., однак позовну заяву було залишено без розгляду ухвалою судді Кармазина О.А. від 28.12.2010 р., що отримана позивачем 04.01.2011 р.

На виконання зазначеної ухвали позивачем 06.01.2011 р. було подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви, однак 17.01.2011 р. було отримано ухвалу судді Кармазина від 12.01.2011 р. про повернення позовної заяви.

Зважаючи на повторну подачу позовної заяви до суду 02.02.2011 р., та повторну ухвалу від 03.02.2011 р. про залишення позовної заяви без розгляду, позивач втретє звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою 07.02.2011 р., а тому пропустив, встановлений ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк звернення до суду.

Оскільки, відповідно до ч.3 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, суд не вбачає порушення позивачем строку звернення до суду та розглядає справу по суті.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позивач надав суду докази та обґрунтування протиправності прийнятого відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій, проте як відповідач не довів суду правомірності застосування до позивача штрафних санкції у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., передбачених ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення позивачем вимог ст.15-2 даного Закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДЕКО»підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про застосування фінансових санкцій № 63/23-25195772/0495 від 14.12.2010 р. в сумі 3400 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

СуддяЯ.І.Добрянська Дата складання постанови у повному обсязі - 02.03.2011 р.