Постанова № 13973965, 15.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2011 року 12:59 № 2а-16661/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

Головуючий суддя Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айбокс»

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій

Представники: від позивачаКоваль О.А. (довіреність від 20.10.10. №58) від відповідача не прибув 15.02.2011 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Айбокс»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2010 р. №24042308, №24032308, №24052308, №23992308, №24002308, №24012308, №24022308, від 11.11.2010р. №24362308, №24352308, №24342308, №24332308, №24312308, №24322308, №24302308, №24292308, №24282308, №24272308, №24252308, №24262308, №24232308, №24242308, №24212308, №24222308, від 12.11.2010р. №24462308, від 15.11.2010р. №24452308, №24692308, №24682308, №24662308, №24672308, №24652308, № 24642308, №24702308, №24712308, №24732308, №24722308.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки одночасне застосування до позивача двох фінансових санкцій, що передбачені п. 1 п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»є протиправним. Крім того, зазначив, що позивач не порушував ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», оскільки здійснює послуги що не передбачають наявність патенту.

Відповідач про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, однак свого представника до суду не направив. З поданих до суду заперечень вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки при проведенні перевірки були виявлені порушення за які було правомірно накладено фінансові санкції. Крім того, відповідно до законодавства позивач зобовязаний придбати патент, а тому оскаржувані рішення скасуванню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональними структурними підрозділами Державної податкової служби України були здійснені перевірки ТОВ “Айбокс” за місцезнаходженням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС). За наслідками перевірки складено акти перевірки №№003690, 003691, 003688, 003689 від 18.10.2010 р., №№003700, 003701, 003702, 003703 від 19.10.2010р. №№000268, 000276 від 21.10.2010 р., №№006029 від 22.10.2010 р., №№000416, 004837, 004870, 004852 від 25.10.2010 р., №№004846, 004821 від 26.10.2010 р., в яких встановлені порушення п.п. 1,2,3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

На підставі зазначених актів державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2010 р. №24042308, №24032308, №24052308, №23992308, №24002308, №24012308, №24022308, від 11.11.2010р. №24362308, №24352308, №24342308, №24332308, №24312308, №24322308, №24302308, №24292308, №24282308, №24272308, №24252308, №24262308, №24232308, №24242308, №24212308, №24222308, від 12.11.2010р. №24462308, від 15.11.2010р. №24452308, №24692308, №24682308, №24662308, №24672308, №24652308, № 24642308, №24702308, №24712308, №24732308, №24722308.

Зазначеними рішеннями визначено санкції, що передбачені пунктом 1, 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Враховуючи пояснення сторін та наявні докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п.п 1,2,3 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції на час здійснення вищезазначених перевірок суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

Пунктами 1, 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Вказані пункти даної статті Закону визначають розмір санкцій та склад порушення, за яке накладається штраф.

Як вбачається зі змісту пункту 1 статті 17 Закону санкції накладаються: 1) за наявності факту проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), 2) непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, 3) нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Як вбачається з усіх актів перевірки, перевіряючими інспекторами встановлені факти відсутності РРО у місцях розташування ПКТС та проведення розрахункових операції без використання реєстратора.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Стаття 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надає визначення термінів, що вживаються у даному Законі, зокрема реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Оцінюючи вказане вище у сукупності, суд прийшов до висновку про те, що встановлені контролюючим органом порушення вимог Закону про РРО в частині п.1. статті 17 (проведення розрахункової операції без використання РРО) не відповідають передбаченим законом складу правопорушення у формі проведення операції без застосування РРО та винесення штрафних санкцій, з огляду на це є не обґрунтованим та не законним.

Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298 розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Даний Порядок не поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 2.1. зазначеного Порядку встановлено, що до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.

Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1315 державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі - моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Рішення про включення моделей до Державного реєстру приймає Державна податкова адміністрація за наявності позитивного висновку технічної комісії. Копія рішення надсилається уповноваженій організації.

Згідно ст. 12 вищезазначеного Закону України на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Суд звертає увагу, що у актах перевірки не встановлено та не зясовано наявність відповідного ПТКС у Державному реєстрі розрахункових операцій, а лише зазначено, що реєстр розрахункових операцій відсутній.

Однак, в силу ч.2 ст. 17 зазначеного вище Закону України обовязковою умовою відповідальності субєкта господарювання визначає наявність РРО, яким є реєстратор внесений до відповідного реєстру. При цьому, відповідальність настає при встановленні факту здійснення операцій з використанням РРО внесеного до Державного реєстру РРО, який, при цьому, не переведений у фіскальний режим роботи, не зареєстрований або не пломбований.

Також податковою службою не встановлено, що ПТКС згідно свого технічного паспорта призначений для реєстрації розрахункових операцій та має ознаки РРО.

ПТКС (платіжні термінали) призначені для здійснення приймання платежів та забезпечення інформаційної та технологічної взаємодії.

З метою впорядкування здійснення банками, платіжними організаціями та/або членами платіжних систем операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування Правлінням Національного банку України була затверджена Постанова “Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування”від 05.03.08р. №53, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.08р. за № 265/14956.

Так, відповідно до п. 1 вищезазначеної Постанови, операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.

В силу положень п. 2 вказаної Постанови НБУ передбачено, що банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обовязкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки.

Згідно п. 3 даної постанови банки здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, з якими укладено агентські договори, законодавства України в частині здійснення операцій із застосуванням ПТКС, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах цих договорів.

У спірному випадку при прийманні платежів від населення із застосуванням терміналів для подальшого переказу оператору, позивач забезпечує видачу розрахункового документа (квитанції)

Розрахунковою операцією в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визнається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац четвертий ст. 2 цього ж Закону).

Розрахункова операція передбачає, зокрема, розрахунок в готівковій формі при продажу товарів (наданні) послуг за місцем їх реалізації.

В той же час, позивачем в своїй діяльності використовується ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування, платіжний термінал).

Отже, програмно-технічний комплекс самообслуговування (платіжний термінал) не є реєстратором розрахункових операцій в розумінні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Розрахунковим документом в розумінні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визнається документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, повязаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України (ст. 8 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).

Водночас, як свідчать матеріали справи, використання позивачем платіжних терміналів здійснюється позивачем в рамках Субагентського договору від 29 січня 2010 року №1001/03ІІ-29 про приймання платежів для подальшого переказу коштів, укладеного між ТОВ «ОСМП»(агент) та ТОВ “Айбокс”(субагент) на виконання укладеного агентського договору про приймання платежів для подальшого переказу №0804583 АД від 20.10.2009р. укладеного між ПАТ «Сведбанк»(банк) та ТОВ «ОСМП», що дозволяє останньому укладати агентські угоди з третіми особами, згідно з якими притягуються в якості субагентів цього банку для організації приймання платежів від платників за клієнтськими угодами та діють імені та по дорученню вказаного Банку.

Згідно з п. 2.1 зазначеного договору по дорученню і від імені Банку Субагент зобовязується забезпечувати приймання платежів від платників через Термінали, здійснювати інформаційну і технічну взаємодію між платниками, Агентом, Банком та провайдером при прийманні платежів на території Субагента.

Відповідно до положень п. 7.1.1 Субагентського договору від 29 січня 2010 року агентська винагорода Субагента розраховується Агентом помісячно в національній валюті України у відсотках від суми прийнятих та перерахованих Субагентом платежів, у розмірі виходячи з встановленого тарифного плану.

В силу п. 1.4 даного договору Субагентський договір договір на підставі якого Субагент виступає в якості агента Банка, для приймання платежів від платників за кредитними договорам, діючи від імені і по дорученню Банка.

У відповідності до п. 1.10 договору Термінал - програмно-технічний комплекс самообслуговування різноманітних типів, у тому числі pos-термінали (спеціалізовані прикасові прилади типу Point Of Sale) стаціонарне обладнання, мобільні прилади кишенькового типу, переносні термінали та касові апарати, автомати самообслуговування (спеціалізовані автомати по прийняттю платежів) а також розрахунковий веб-сервер для авторизації трансакцій у мережі Інтернет.

Отже, з викладеного вбачається, що позивач при прийманні платежів від платників послуг від імені та за рахунок Банку виступає як агент Банку, тобто надає агентські послуги Банку та отримує відповідну агентську винагороду за це. За допомогою ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування Агента, платіжний термінал) платники послуг придбають послуги у постачальників послуг (операторів).

У звязку із укладеним субагентським договорм ТОВ «Айбокс»були укладені договори на послуги з інкасації, копії яких наявні у матеріалах справи, де ТОВ «Айбокс»є замовником. В даних договорах зазначено, що виконавець зобовязується власними силами і засобами, у спосіб, передбачений чинним законодавством України, протягом для зазначеного в заявці на інкасацію автоматів для прийому платежів або платіжних терміналів для здійснення прийому платежів замовника проводити інкасацію автоматів / терміналів замовника, що розташовані за адресами зазначеними у Додатку 1 до Договору, а замовник зобовязується своєчасно оплачувати отримані послуги у визначених Договором розмірах і термінах.

Як вбачається з меморіального ордеру, що міститься в матеріалах справи, отримувачем коштів, які інкасовані Банком з автоматів є ТОВ «Айбокс».

Тобто, враховуючи вищезазначене, позивач приймає кошти від платників, які за договором інкасації перевозяться до банку та зараховуються на рахунок ТОВ «Айбокс».

Позивач також здійснює послуги з програмного забезпечення та переведення коштів на розрахунковий рахунок.

Відповідно до вимог чинного законодавства, оприбуткування коштів може проводитись як через РРО так і через розрахунковий рахунок субєкта господарської діяльності. А тому одночасне застосування РРО і терміналу є неможливим.

Отже субєкт господарської діяльності не порушує норми законодавства оприбутковуючи кошти через розрахунковий рахунок, а тому ним не було допущено порушення вимог п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про неправомірність рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача за порушення вимог законодавства про РРО.

Однак рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що винесені за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»скасуванню не підлягають, з огляду на наступне.

Станом на час винесення оскаржуваних рішень, діяв Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів та послуг.

Даний Закон також передбачає перелік видів діяльності, щодо яких відсутній обовязок з придбання патенту (ч. 3 ст.1, ч.6, 10-12ст.3), які не передбачають діяльності позивача.

Так, зокрема відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг: - підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній та комунальній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання; - суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які: - здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності; - сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством; - здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва; - сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік; - сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб; - суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українського товариства сліпих" та "Українського товариства глухих".

Згідно ч. 6, 10 -12 ст. 3 зазначеного Закону без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл;картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню. Не потребує патентування реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта. Не потребує патентування діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається по розрахунках у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки). Не потребує патентування діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

Згідно п.2 ст.3 Закону під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

В сулу положень ст. 2 зазначеного Закону України торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Як вже було зазначено вище, між позивачем та ТОВ «ОСМП»було укладено субагентський договір від 29.01.2010р. №1001/0311-29, на виконання якого позивачем укладені договори на послуги з інкасації.

З меморіального ордеру вбачається, що отримувачем коштів є ТОВ «Айбокс», тобто рахунки на які інкасуються кошти з терміналів належать ТОВ «Айбокс».

Отже, позивач не обмежується тільки діяльністю щодо надання послуг з програмного забезпечення, а й отримує грошові кошти на власний розрахунковий рахунок, а тому суд приходить до висновку, що позивач здійснює діяльність приймання готівки для подальшого переказу за допомогою спеціальних платіжних засобів, що пов'язані з рухом коштів.

Постанова Правління Національного банку України “Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування” від 05.03.08р. №53 чітко встановлює, що операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.

В преамбулі Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" №102/98-ВР у редакції від 10.02.1998р. визначено, що об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг";

Субєкт господарювання при здійсненні торгівельної діяльності за готівкові кошти або інші готівкові платіжні засоби у пунктах продажу товарів (платіжні термінали) зобовязані відповідно до законодавства придбавати торговий патент, а тому позовні вимоги щодо скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування деяких видів підприємницької діяльності задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень про застосування штрафних (фінансових) санкції за порушення положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" натомість надав обґрунтовані заперечення щодо застосування фінансових санкцій за порушення позивачем законодавства про патентування деяких видів підприємницької діяльності

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині неправомірного застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та відмову у скасуванні рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій у звязку із порушенням законодавства про патентування деяких видів підприємницької діяльності.

Позивач, під час судового розгляду справи, не підтримував вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.71, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2010 р. №24032308 в сумі 470 грн. 00 коп.

3.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2010 р. №24052308 в сумі 415 грн. 00 коп.

4.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2010 р. №23992308 в сумі 590 грн.00 коп.

5.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2010 р. №24012308 в сумі 475 грн.00 коп.

6.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010 р. №24352308 в сумі 440 грн. 00 коп.

7.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010р. №24332308 в сумі 400 грн.00 коп.

8.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010 р. №24312308 в сумі 440 грн. 00 коп.

9.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010 р. №24292308 в сумі 440 грн. 00 коп.

10.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010р. №24272308 в сумі 390 грн. 00 коп.

11. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010 р. №24252308 в сумі 390 грн. 00 коп.

12.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010р. №24232308 в сумі 440 грн. 00 коп.

13.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11.11.2010 р. №24212308 в сумі 440 грн. 00 коп.

14.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.11.2010 р. №24452308 в сумі 450 грн.00 коп.

15.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.11.2010 р. №24682308 в сумі 490 грн. 00 коп.

16.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.11.2010 р. №24662308 в сумі 390 грн. 00 коп.

17.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.11.2010 р. №24642308 в сумі 515 грн.00 коп.

18.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.11.2010 р. №24702308 в сумі 395 грн. 00 коп.

19.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.11.2010 р. №24722308 в сумі 590 грн. 00 коп.

20.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано (ч. 1 ст. 254 КАС України)

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя Я.І.Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 21.02.2011р.