Постанова № 13973964, 24.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2011 року 11:26 № 2а-17806/10/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-груп»

до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування повідомлення-рішення №0006942303/0 від 15.09.2010р.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: Шумаков Д.В. (довіреність від 10.09.2010р. б/н)

від відповідача: Бондаренко О.О. (довіреність від 23.09.2009р №5528/9/10-114),

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 24.04.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-груп»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування повідомлення-рішення №0006942303/0 від 15.09.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.09.2010р. №0006942303/0

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 225000 грн. 00 коп., в тому числі за квітень 2010р. 104000 грн. за травень 2010р. 121000 грн. 00 коп.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «КАБУС»(код за ЄДРПОУ36412112) за період квітень травень 2010р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 02.09.2010р. №2286/23-03/35392415.

В зазначеному акті встановлені порушення, зокрема п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 225000 грн. 00 коп., в тому числі за квітень 2010р. 104000 грн. за травень 2010р. 121000 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2010р. №0006942303/0, яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 225000 грн. 00 коп., та штрафними (фінансовими) санкціями 100400 грн. 00 коп., на загальну суму 325400 грн. 00 коп.

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про реєстрацію платника податку ТОВ «КАБУС»від 29.05.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Згідно ст. 2 зазначеного Закону завданнями органів державної податкової служби є: - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); - внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; - прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; - формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; - роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; - запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Статтею 10 даного Закону визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, зокрема державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

В акті перевірки зазначено, що у ході відпрацювання податкової декларації з ПДВ за квітень-травень 2010 року та додатка 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до декларації по ПДВ встановлено відносини з підприємством ТОВ "КАБУС" (код за. ЄДРПОУ 36412112) - основний платник, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, декларації з ПДВ за квітень-травень 2010 року підприємством не надано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. Також у даному акті встановлено, що ТОВ "ЛОГІСТИК-ГРУП" має розбіжності згідно бази АІС співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України», а саме завищення ТОВ «ЛОГІСТИК-ГРУП" податкового кредиту на суму ПДВ 225000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «КАБУС» було укладено Договір про надання послуг № 90108-1 від 01.08.2010р. Відповідно до умов даного договору позивачу було надано послуги, що підтверджується актами виконаних робіт № 4 від 30.04.2010р., №5 від 31.05.2010р., копії яких наявні в матеріалах справи та були виписані контрагентом податкові накладні, копії яких також наявні у матеріалах справи.

Суми ПДВ за цими податковими накладними позивач включив до податкового кредиту відповідного періоду та відобразив у реєстрах отриманих податкових накладних.

Порядок і особливості нарахування ПДВ на час здійснення вищезазначеної перевірки регулювались Законом України «Про податок на додану вартість»

Відповідно до п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 даного Закону зазначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Представник відповідача посилався у судовому засіданні те, що ТОВ «КАБУС»є недобросовісним контрагентом, натомість доказів, що підтверджують зазначене суду не надав, зокрема не надано копій протоколів допиту керівника ТОВ «КАБУС»вироку суду, яким визначено кримінальну відповідальність осіб, які мають відношення до створення фіктивного підприємства, тому судом не береться до уваги посилання відповідача на те, що контрагент позивача на час укладання договорів з позивачем мав ознаки фіктивного підприємства.

В силу положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо проведення контрольної перевірки контрагента позивача з питань встановлення ознак фіктивного підприємства та щодо завищення або заниження контрагентом позивача зобовязань перед бюджетом.

Отже суду відсутні підстави вважати, що ТОВ «КАБУС»на час укладення договору з позивачем мало ознаки фіктивного підприємства.

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що ТОВ «КАБУС»не подає до податкового органу податкові декларації з ПДВ за квітень травень 2010р., однак дане твердження спростовується матеріалами справи, зокрема уточнюючими розрахунками податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку із виправленням самостійно визначених помилок за травень квітень 2010р, що подані до податкового органу 17.09.2010р. про що свідчить печатка податкового органу про отримання. У вказаних уточнюючих розрахунках ТОВ «КАБУС»зазначено суми податкових зобовязань що не враховані у декларації звітного періоду за квітень 2010р. у розмірі 104 000 грн. 00 коп. за травень 2010р. 121 000 грн. 00 коп.

Вищезазначені уточнюючи розрахунки та вказані декларації спростовують твердження відповідача, що ТОВ «КАБУС»являється недобросовісним контрагентом, а тому суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню, оскільки позивачем не порушено п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при проведенні перевірки позивача .

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс ПДВ за податковими накладними, що виписані ТОВ «КАБУС»до податкового кредиту відповідного періоду та відобразив у реєстрах отриманих податкових накладних.

Позивачем не було занижено податок на додану вартість що стосується правовідносин з ТОВ «КАБУС»за період з квітень - травня 2010 р., а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення від 15.09.2010р. №0006942303/0 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення. Натомість представник позивача надав обґрунтовані пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю;

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.09.2010р. №0006942303/0

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 01.03.2011 р.