Постанова № 13973956, 15.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вх. № 1/249

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2011 року 11:11 № 2а-16542/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комерцбуд"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

провизнання дій неправомірними, зобов'язання прийняти податкову декларацію,

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

представник позивача Балицький І.В., довіреність б/н від 15.11.10 р.

представник відповідача Москаленко Г.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 листопада 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Комерцбуд” (далі по тексту позивач, ТОВ “Комерцбуд”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо не прийняття податкової декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р.; зобов'язання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняти податкову декларацію з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р.; визнати нечинним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 19061510/0 від 04.11.2010 р. по податку на прибуток на суму 170,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16542/10/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2010 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-16542/10/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 02 грудня 2010 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, оскільки при написанні позовної заяви в тексті було допущено помилку, а саме невірно вказано номер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги в останній редакції викладено наступним чином:

1) визнати протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо не прийняття податкової декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р.;

2) зобов'язати ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняти податкову декларацію з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р.;

3) визнати нечинним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0019061510/0 від 04.11.2010 р. по податку на прибуток на суму 170,00 грн.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 18 жовтня 2010 року було складено Акт № 7937-15/31923218 від 18 жовтня 2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності платником податку ТОВ "Комерцбуд". Перевіркою встановлено порушення підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пункту 16.4 ст. 16 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки позивачем нібито не була подана декларація з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р.

На підставі Акта № 7937-15/31923218 від 18 жовтня 2010 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019061510/0 від 04.11.2010 р. по податку на прибуток на суму 170,00 грн.

В Акті № 7937-15/31923218 від 18 жовтня 2010 р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності зазначено, що позивачем не було подано декларацію з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р.

Позивач вважає за необхідне зазначити, що 12 лютого 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 4644 про визнання електронних документів, відповідно до умов якого позивач подає податкові декларації в електронному вигляді, у зв'язку з чим має право не подавати податкову звітність до органу Державної податкової служби у паперовому вигляді.

Відповідно до пп. б пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові декларації подаються за базовий (податковий) звітний період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Тобто, податкову декларацію з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р. позивач повинен був подати до 09 серпня 2010 р. Податкову декларацію з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р. позивач подав в електронному вигляді 05 серпня 2010 р., що підтверджується квитанціями № 1 та № 2 про прийняття із зазначеним реєстраційним номером 9003089218.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації № 233 від 10.04.2008 р. "Про подання електронної податкової звітності", податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)) подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового та досудового вирішення спорів.

Пунктом 2.5 Інструкції визначено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Таким чином, позивач вважає, що він виконав вимоги чинного законодавства щодо подачі податкової декларації по податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р. вчасно.

Відповідно, склавши Акт № 7937-15/31923218 від 18 жовтня 2010 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкових звітів, відповідач фактично відмовив позивачу у прийнятті податкової декларації.

Так, у відповідності до пп. 4.2.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Таким чином, з урахуванням того, що позивач, на його думку, виконав вимоги чинного законодавства щодо подачі податкової декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р. вчасно, а відмова відповідача у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток була неправомірною, то застосування до платника податку штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є необгрунтованим.

Окрім того, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Позивач приходить до висновку, що він виконав вимоги чинного законодавства щодо подачі податкової декларації по податку на прибуток за перше півріччя 2010 року вчасно і в його діях відсутній склад правопорушення, а відповідач не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції, передбачені пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав: ТОВ "Комерцбуд" є юридичною особою, яка зареєстрована Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 21.02.2002 р. та взята Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва на облік як платник податків 28.03.2002 р.

Позивачем була направлена на адресу відповідача декларація з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 року, яка, на думку відповідача, не відповідала вимогам Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" від 29 березня 2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592. Даним Наказом затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства.

У вказаній вище декларації в графі 3 було вказано скорочену назву підприємства замість передбаченої повної, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, де повною назвою позивача є товариство з обмеженою відповідальністю "Комерцбуд".

Крім того, в графі 4 спірної декларації невірно вказано код виду економічної діяльності (КВЕД), а саме: позивачем вказано 51.70.0.

Відповідно до Відомостей з ЄДР основною діяльністю позивача є загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), яка має код бюджетної класифікації 45.21.1.

Відповідач звертає увагу суду на те, що код виду економічної діяльності (КВЕД) 51.70.0 відсутній навіть в Наказі Держкомстат від 26.12.2005 № 375 "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005", тому не може бути вказаний в документах податкової звітності.

Відповідно до Наказу Держкомстат від 26.12.2005 № 375 "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005" за методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації.

У разі використання статистичних класифікацій з метою адміністративного управління, треба враховувати це їхнє первісне та переважне призначення, оскільки тип використовуваних одиниць, порядок визначення та зміни основного виду економічної діяльності, принципи побудови цих класифікацій тісно пов'язані з метою статистичної діяльності.

Код виду діяльності є одним з основних показників стратифікації статистичної сукупності для організації суцільних та вибіркових статистичних спостережень і основним його призначенням є забезпечення:

- статистичного обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);

- проведення статистичних обстежень економічної діяльності та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною шляхом застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць та принципів визначення та зміни видів економічної діяльності підприємств та організацій.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з вимогами пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З огляду на вищевказане, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ "Комерцбуд", виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Аналізуючи вказані правові норми, суд звертає увагу, що податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників, а Закон України "Пропорядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює вичерпний перелік підстав для невизнання податкової декларації, а саме: незазначення обовязкових реквізитів, непідписання відповідними посадовими особами, нескріплення печаткою платника податків.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу, що ні Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ні зазначений вище Порядок не визначають переліку обовязкових реквізитів податкової декларації. За таких підстав, обовязковими реквізитами податкової декларації можна вважати реквізити, за відсутності яких неможливо ідентифікувати ту чи іншу податкову декларацію, а саме: найменування платника податку, ідентифікаційний код платника податку, тип декларації, звітний період, звітний період, в якому виправляються помилки, дата подання декларації, місцезнаходження платника податку тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідальною особою ТОВ "Комерцбуд" є директор підприємства ОСОБА_4

Враховуючи наведене, по декларації з податку на прибуток підприємства за 1-ше півріччя 2010 року ТОВ "Комерцбуд" суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що декларація з податку на прибуток підприємства ТОВ "Комерцбуд" за 1-ше півріччя 2010 року містить всі обовязкові реквізити, підписана відповідною посадовою особою - директором, та скріплена печаткою платника податків.

На думку суду, незазначення повної назви платника податків та невірно вказаний код виду економічної діяльності (КВЕД) платника податків не є законодавчо визначеною підставою для невизнання податкової звітності, оскільки статус таких реквізитів Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не визначений як обовязкові.

Дослідивши декларацію з податку на прибуток підприємства ТОВ "Комерцбуд" за 1-ше півріччя 2010 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що така декларація заповнена у встановленому порядку, а саме містить всі обовязкові реквізити, підписана відповідною посадовою особою - директором, та скріплена печаткою платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо неприйняття декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ "Комерцбуд" за 1-ше півріччя 2010 року є протиправними.

Разом з тим, позовні вимоги про зобовязання Державної податкової інспекції в Дніпровському районі м. Києва прийняти подану товариством з обмеженою відповідальністю "Комерцбуд" декларацію з податку на прибуток підприємства за 1-ше півріччя 2010 року задоволенню не підлягають, оскільки по своїй суті фактично є вимогами про визнання протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо неприйняття податкової декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р. та визнання нечинним в повному обсязі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0019061510/0 від 04.11.2010 р. по податку на прибуток на суму 170,00 грн., тобто дублюють розглянуті вище позовні вимоги.

Крім того, задоволення попередніх позовних вимог ТОВ "Комерцбуд" достатньо для захисту та відновлення його порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва не доведена правомірність дій щодо невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1-ше півріччя 2010 року, а тому адміністративний позов ТОВ"Комерцбуд" в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Комерцбуд" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва щодо неприйняття податкової декларації з податку на прибуток за 1-ше півріччя 2010 р. товариства з обмеженою відповідальністю "Комерцбуд".

3. Визнати нечинним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 0019061510/0 від 04.11.2010 р. по податку на прибуток на суму 170,00 грн.

4.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерцбуд" судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова