Постанова № 13973923, 13.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 січня 2011 року 15:19 № 2а-16109/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс"

до відповідача: Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва

пропро визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень

За участю представників сторін:

Від позивача: Гамоля О.Ф. представник за довіреністю

Від відповідача: Кліщі А.О. - представник за довіреністю

у судовому засіданні 13.01.2011р. відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 листопада 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс" (надалі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.10 № 005472/1502/0 про сплату штрафу у розмірі 10367,30 грн., 004573/1502/0 про сплату штрафу у розмірі 2723,14 грн.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав, мотивуючи тим, що у позивач своєчасно та у встановлений термін виконав обов'язок щодо сплати податку на прибуток, і тому у відповідача відсутні підстави передбачені підпунктом 17.1.7 пункту 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про стягнення штрафу.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, доводи позивача щодо порушення граничних строків сплати не заслуговують на увагу, оскільки перерахування коштів банком за платіжними дорученням платника здійснюється виключно після списання коштів з рахунку платника, що виявилося неможливим за відсутності коштів на рахунку позивача. Розглянувши подані документи і матеріали, і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач- товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс», ідентифікаційний код 30150534 є платником податків на прибуток підприємств.

В результаті невиїзної документальної перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено акт № 1260/15-2 від 12.10.10.

Перевіркою встановлено порушення п.16.4 ст.16 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями п.п.5.3.1. п.5.3. ст..5 Закону України від 21 грудня 2010 року №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями і на підставі якого винесені податкові повідомлення - рішення від 11.10.2010 р. № 004572/1502/0 і № 004573/1502/0 від 11.10.2010 р.

Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 року № 004572/1502/0 мотивоване тим, що відповідності до акту перевірки № 1260/15-2 від 11.10.2010 року встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток передбаченого п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" та на підставі підпункту 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" за затримку на 72, 62 ,36 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі 51836,50 грн. (772,65 грн., 14,60 грн., 51049,25 грн. відповідно).

Податкове повідомлення - рішення від 11.10.2010 року № 004573/1502/0 мотивоване тим, що відповідності до акту перевірки № 1260/15-2 від 11.10.2010 року встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток передбаченого п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" та на підставі підпункту 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" за затримку на 4 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у сумі 27231,40 грн.

Судом встановлено, що декларацію про прибуток підприємства за 2008 рік позивачем подано до органів податкової служби, якою задекларований податок на прибуток.

Позивач платіжним дорученням № 49 від 05.02.2009 року вчасно здійснив перерахування суми податку на прибуток підприємств розмірі 51146,65 грн. (п'ятдесят одна тисяча сто сорок шість грн. 65 коп.), а 17.02.2009 року позивач перерахував кошти з податку на прибуток в розмірі 11500,00 грн.

Відповідно до повідомлення про невиконання розрахункового документа КФ КБ "Захінкомбанк" від 16 лютого № 134 платіжне доручення № 49 від 05.02.2009 року було не виконане в результаті проведення тимчасової адміністрації Національним Банком України № 68 від 12 лютого 2010 року з 13.02.2009р. до 12.02.2009 р., якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців- з 13.02.2009 р. до 12.08.2009р

Доказом про наявність коштів на поточному рахунку товариства з обмеженою відповідальності "Сервіс" є лист Київської філії Комерційного банка "ЗахідІнкомбанк" № 252 від 02 березня 2009 року наявність коштів на поточному рахунку товариства з обмеженою відповідальності "Сервіс", що спростовує твердження відповідача про відсутність коштів на рахунку.

Разом з цим відповідач в судовому засіданні не заперечував, що позивач отримав платіжне доручення по сплаті податку на прибуток до введення мораторію в банку.

Суд вважає , що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно до п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у газі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні за квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до п. З ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування" обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до 1.2. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі за текстом -Закон України № 2181) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Пунктом 1.3. Закону України № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п. 16.5.2. ст. 16 Закону № 2181 днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Згідно частини другої статті 12 Закону України «Про систему оподаткування" фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.

Відповідно до пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Із приписів підпункту 16.3.1. пункту 16.3 частини 3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вбачається, що моментом виконання платником податків своїх податкових зобов'язань є день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення про сплату суми податкового боргу. Згідно підпункту 16.5.2 пункту 16.5 частини 5 статті 16 вказаного Закону днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Відповідно до підпункту 16.5.1 пункту 16.5 частини п'ятої статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Суд звернув увагу, що позивач направляв лист від 20 лютого 2009 року начальнику Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, в якому попередив про причини невиконання податкового зобов'язання в строк з вини банку, а також про відкриття нового рахунку в відкритому акціонерному товаристві "Укресімбанк" м. Києва. На підтвердження відкриття рахунку в відкритому акціонерному товаристві "Укресімбанк" м. Києва позивач надав договір банківського рахунку №225 від 06.02.09.

В залежності від надходження коштів на рахунки підприємства:

-17.02.2009 року ТОВ „Сервіс" здійснив перерахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11500,00 грн.

- 23.02.2009 року ТОВ „Сервіс" здійснив перерахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 27231,35 грн.

- 27.03.2009 року ТОВ „Сервіс" здійснив перерахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 51313,24 грн.

Податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2008 рік було оплачено в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що у позивача була можливість сплатити вчасно податкове зобов'язання спростовується поясненнями позивача про те, що у позивача всі грошові кошти були акумульовані на розрахунковому рахунку КФ КБ "Захінкомбанк".

Відповідачем не надано доказів на спростування вказаних пояснень позивача.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку, що штрафні санкції за прострочення сплати податкового зобов'язання до позивача були застосовані неправомірно, оскільки позивачем були вчинені всі дії для своєчасної сплати податкового зобов'язання, а кошти не були перераховані не з вини позивача, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.10.10 № 005472/1502/0 про сплату штрафу у розмірі 10367,30 грн., 004573/1502/0 про сплату штрафу у розмірі 2723,14 грн.

В судовому засіданні позивач визнав порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за даними декларації від 06.08.09 № 373238 на 62 дні та декларації від 08.05.09 №189967 на 72 дні.

Відтак, відповідно до податкового повідомлення - рішення від 11.10.10 № 4572/15020/0 в частині штрафу 157,45 грн. (154, 53 грн. + 2,92 грн. = 157,45 грн.) позивач зобов'язується виконати податкове зобов'язання, шляхом сплати даної суми.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 р. № 004573/1502/0 на суму 2 723 (дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 14 коп.

3. Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 11.10.2010 р. № 004572/1502/0 в частині стягнення штрафу на суму 10209 (десять тисяч двісті дев'ять) грн. 85 коп.

4. Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Клочкова

Постанова складена в повному обсязі: 18.01.2011р.