Постанова № 13973461, 17.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 р.                                                                                 № 2а-11747/10/1370           

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., при секретарі судового засідання Іваськевича С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області до Дочірнього підприємства «Млинар»орендного підприємства по поставках металопродукції «Львівметал»про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в :

          Державна податкова інспекція у Жидачівському районі Львівської області звернулася в суд з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Млинар»орендного підприємства по поставках металопродукції «Львівметал»(надалі ДП «Млинар»орендного підприємства по поставках металопродукції «Львівметал») про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач –ДП «Млинар»орендного підприємства по поставках металопродукції «Львівметал»внесений до ЄДР з присвоєнням коду в ЄДРПОУ 22353414, допустив заборгованість по податку на прибуток та комунальному податку на загальну суму 4419,00 грн.

Представник позивача подав до суду заяву в якій просить позов задоволити та розглядати справу без його участі.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, на судовий розгляд справи не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у довідці ЄДР.

Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Законом України "Про податок на додану вартість".

Судом встановлено, що відповідача - ДП «Млинар»орендного підприємства по поставках металопродукції «Львівметал»внесено до ЄДР з присвоєнням коду в ЄДРПОУ 22353414.

Як вбачається з довідки про заборгованість від 18.11.2010 року №17053/10/19-0 у відповідача - ДП «Млинар»орендного підприємства по поставках металопродукції «Львівметал»виникла податкова заборгованість станом на 18.11.2010 року в сумі 4419,00 грн., а саме :

-          по податку на прибуток у розмірі –2379,00 грн. (нараховано згідно акту перевірки від 21.06.2010 року №1071/15-011/22353414 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності»на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2010 року №0005011501/0/9940);

-          по комунальному податку у розмірі –2040,00 грн. (нараховано згідно акту перевірки від 21.06.2010 року №1071/15-011/22353414 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності»на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2010 року №0005021501/0/9941).

Сума зобов’язання відповідача підтверджується долученими до справи документами (копія акту перевірки, податкові повідомлення-рішення, довідка про заборгованість) і не спростована відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем –ДПІ у Жидачівському районі Львівської області з метою вручення першої податкової вимоги від 20.07.2010 року №1/183 було здійснено виїзд по місцю реєстрації ДП «Млинар»орендного підприємства по поставках металопродукції «Львівметал»20.07.2010 року, але вручити її не вдалося у зв’язку із відсутністю посадових осіб, про що складено акт №1/183, з метою вручення другої податкової вимоги від 20.08.2010 року №2/225 було здійснено виїзд по місцю реєстрації ДП «Млинар»орендного підприємства по поставках металопродукції «Львівметал»від 20.08.2010 року, але вручити її також не вдалося у зв’язку із відсутністю посадових осіб, про що складено акт №2/225.

Докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що вказані податкові вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувались та не скасовані у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".

Тобто, сума зобов'язання визначена в податкових повідомленнях-рішеннях відповідно до статті 5 Закону N 2181-III є узгодженою та в зв'язку з несплатою до бюджету в строки визначені законодавством набула статусу податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Відповідач податкове зобов'язання, визначене рішеннями про застосування фінансових санкцій самостійно не сплатив. В адміністративному порядку зазначені вище рішення про застосування фінансових санкцій Відповідач не оскаржував.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

В позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами і свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем позовні вимоги в сумі 4419,00 грн. не спростовано. Суд прийшов до висновку, що позов слід задоволити повністю, стягнути з відповідача до Державного бюджету України 4419,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 71, 72, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський окружний адміністративний суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити повністю

Стягнути з Дочірнього підприємства «Млинар»орендного підприємства по поставках металопродукції «Львівметал» на користь Державного бюджету України борг в розмірі 4419,00 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Крутько О.В.