Постанова № 13973158, 03.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.19.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2011 року Справа № 2а-9736/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю секретаря - Ковіної І.В.,

сторін:

представника позивача - Мостового Д.О. (дов. №01-1593/1 від 13.08.2010),

представників відповідача - Компанієць І.А. (дов. №124 від 06.01.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про скасування рішення, в обґрунтування якого з урахуванням уточнень, позивач зазначив наступне.

02 грудня 2010 року позивач отримав від відповідача вимогу про сплату боргу № Ю-155 від 05.11.2010, згідно якої відповідач вимагає сплатити недоїмку у сумі 3 518 677,26 грн. Однак, на протязі 2010 року позивач своєчасно сплачує страхові внески на користь відповідача і недоїмку зі сплати страхових внесків не має.

Недоїмка утворилась в результаті зарахування позивачем сум поточних платежів зі сплати страхових внесків на погашення фінансових санкцій, нарахованих відповідачем, а саме:

1) фінансова санкція в сумі 829 520,49 грн. згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду №66 від 14.05.2009 за період з 28.01.2009 по 28.04.2009;

2) фінансова санкція в сумі 734 133,64 грн. згідно рішення про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків № 66 від 30.06.2009 за періоди 16.04.2009, 10.09.2009, 16.09.2009; 3) фінансова санкція в сумі 2 379 345,78 грн. згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 109 від 23.09.2010 за період з 02.06.2010 по 14.09.2010.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» №2154-VI від 27.04.2010 року, передбачено списання Пенсійним фондом України недоїмки із страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 01 березня 2010 року на вугле-та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.

23.06.2010 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 484 «Про списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам», згідно якої затверджено Порядок списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам.

Відповідно до зазначеного Порядку, Пенсійний фонд України визначає суму недоїмки із сплати страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій і пені, непогашених станом на 01 березня 2010, вугле- та торфодобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінвуглепрому.

Позивач належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, що підтверджується Статутом ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля». Відповідно до п.1.1 Статуту ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» як відкрите акціонерне товариство, створено відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 18.09.1996 №471 на підставі Указу Президента України від 07.02.96 року «Про структурну перебудову вугільної промисловості» на базі державного підприємства шахта «Білоріченська» виробничого об'єднання «Луганськвугілля» з наступним перетворенням його у Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Білоріченська» - дочірнє підприємство ДХК «Луганськвугілля» шляхом передачі контрольного пакету акцій компанії (наказ Мінвуглепрому України від 26.11.96 р. № 602 на підставі Указу Президента України від 11.05.94 р. № 224 «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації, та приватизації»).

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, визначено порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Той факт, що відповідач в порушення вимог ст.57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та постанови КМУ «Про списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам» № 484 від 23.06.2010 не здійснив списання фінансової санкції, позивачу стало відомо лише після отримання 02 грудня 2010 від відповідача вимоги Управління Пенсійного фонду України у Лутугинському районі Луганської області про сплату боргу № Ю-155 від 05.11.2010.

Крім того, позивачу 30.11.2010 стало відомо, що 18 грудня 2009 року Пленум Верховного суду України проголосив постанову № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», якою з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство судам були дані роз'яснення, зокрема абзацом 3 пункту 17 зазначеної постанови встановлено, що згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

07.06.2001 Господарським судом Луганської області по справі № 12/916 про банкрутство ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, якій діяв по 07.07.2010.

Позивач вважає, що в період з 07.06.2001 по 07.07.2010 відповідач не мав правових підстав застосовувати фінансові санкції та нараховувати пеню за невиконання чи неналежне виконання позивачем зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З цього приводу, рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 66 від 14.05.2009 на суму 829 520,49 грн., № 66 від 30.06.2009 р. на суму 734 133,64 грн. та № 109 від 23.09.2010 р. в сумі 2 379 345,78 грн. є протиправними та такими, що не відповідають діючому законодавству України.

Зазначив, що станом на 01.03.2010 у позивача заборгованість перед відповідачем була відсутня. До 07.07.2010 позивач знаходився в особливому правовому становищі - в санації, а тому фінансові санкції та пеню за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не застосовувались до позивача. Отже, відповідач міг застосувати до позивача фінансові санкції та пеню за несвоєчасне перерахування страхових внесків, лише після 07.07.2010.

Але з цього періоду відповідач своєчасно перераховував страхові внески. За період з 01.03.2010 року по 28.09.2010 р. до сплати підлягали наступні суми страхових внесків: за лютий 2010 3286829,01 грн., за березень 2010 3356529,75 грн., за квітень 2010 3662666,02 грн., за травень 2010 3987866,79 грн., за червень 2010 4131035,68 грн., за липень 2010 4328825,85 грн. та за серпень 2010 4356170,33 грн.

Страхові внески з заробітної плати за червень 2010 року, які підлягали сплаті після 07.07.2010, були повністю перераховані відповідачем до 29.07.2010. Страхові внески з заробітної плати за липень 2010 року були перераховані до 26.08.2010; з заробітної плати за серпень 2010 року - до 29.09.2010. Таким чином, після припинення мораторію на задоволення вимог кредиторів позивач не порушував строки сплати страхових внесків, і відповідно, у відповідача були відсутні правові підстави застосування до позивача фінансових санкцій та пені.

Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області на виконання вищезазначених нормативно-правових актів списало заборгованість у сумі 2 379 345,78 грн. на підставі рішення про списання № 6 від 28 грудня 2010 року, але не включило до суми списання 734 133,64 грн., які були нараховані неправомірно та підлягали списанню у загальному порядку.

На підставі викладеного, просить суд визнати неправомірною та скасувати вимогу УПФУ в Лутугинському районі Луганської області про сплату боргу №155 від 05.11.2010 в частині стягнення заборгованості у сумі 734133,64 грн., нарахованих за рішенням відповідача про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків № 66 від 30.06.2010; визнати неправомірним та скасувати рішення УПФУ в Лутугинському районі Луганської області про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків № 66 від 30.06.2010; зобов'язати відповідача здійснити зарахування сум, які були раніше зараховані ним в рахунок сплати фінансових санкцій та пені, в якості сплати поточних страхових внесків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнений позов, надав пояснення аналогічні предявленому позову, просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позову не визнав у повному обсязі, надав суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначив наступне.

Відповідно до ч.5 ст.99 КАС України позивачем пропущено місячний строк звернення до суду. Позивач не оскаржив рішення № 66 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків від 30.06.2010 року, яке було винесене за результатами перевірки.

У відповідності до плану проведення перевірок платників страхових внесків на 2 квартал 2010 року, затвердженого наказом управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі від 03.06.2010 року № 74 було проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, контроль за якими покладено на органи Пенсійного фонду, за перевіряємий період з 01.01.2008 року до 30.04.2010 року.

За результатами перевірки було складено та підписано акт № 31 від 30.06.2010 року. В ході перевірки було встановлено декілька випадків порушення у період з 16.04.2009 року до 16.09.2009 року, а саме неповна сплата авансових платежів у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на дані виплати на загальну суму 1 468 267.30 гривень.

Таким чином, встановлено порушення платником вимог пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року, згідно з яким «за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із застрахованих внесків, передбачених цим законом стягується штраф у розмірі 50% сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів». Тому УПФУ в Лутугинському районі застосувало фінансові санкції до ДВАТ «Шахта Білоріченська» ДП ДХК «Луганську гілля» у сумі 734 133,64 гривень. Позивач не оскаржив це рішення ані до вищого органу Пенсійного фонду в 10-денний строк, ані до суду в місячний строк, тому сума боргу зараховувалася з платежів на страхові внески.

Крім того, рішення № 66 було винесене за результатами перевірки 30.06.2010 року, повнота нарахування та своєчасність перерахування авансових платежів із сум страхових внесків була визначена після проведення документальної перевірки, тому фінансові санкції за несплату, неповну або несвоєчасну сплату даних сум були нараховані тільки після проведення перевірки. Таким чином посилання підприємства на статтю 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не може бути прийнято до уваги, так як списанню підлягав борг, не погашений підприємством станом на 01.03.2010 року, а суми авансових платежів (суми страхових внесків, що підлягали нарахуванню на виплачену поточну заробітну плату, але не були нараховані та перераховані шахтою своєчасно), були визначені управлінням Пенсійного фонду при перевірці, проведеної у період з 01.01.2008 року по 30.04.2010 року, тому на початок березня 2010 року не являлися боргом.

Крім того, вважає, що суми, які підлягали списанню були узгоджені з ДВАТ «Шахта «Білоріченська» шляхом підписання акту звірення розрахунків від 16.06.2010. Також 14.07.2010 року Управлінням було вручено повідомлення про списання, тому підписання акту звірення, яким позивач погодився з сумами, які списувалися є підтвердженням того, що позивачу було відомо, що сума фінансової санкції № 66 від 30.06.2010 не підлягала списанню. Тому вважає, що посилання позивача щодо того, що про вищезазначений факт позивачу стало відомо лише після отримання 05.11.2010 року вимоги про сплату боргу № Ю-155 є помилковим.

Також, згідно з Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-ХИ мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Тому управління ПФУ в Лутугинському районі правомірно прийняло рішення про застосування фінансової санкції, бо рішення винесено за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів за період з 16.04.2009 по 16.09.2009, тоді як мораторій було введено 07.06.2001 згідно з ухвалою Господарського суду. На підставі викладеного, просить суд відмовити у зволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Державне відкрите акціонерне товариство шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Луганськвугілля» зареєстроване Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області за №1367120 0000 000243 від 18 квітня 1997 року (а.с. 34).

Відповідно до статуту, Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» є юридичною особою від дня його державної реєстрації, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Статуту, метою діяльності товариства є задоволення потреб на вугільну продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках; одержання прибутку, реалізація соціальних та економічних потреб акціонерів товариства та його працівників. Товариство є правонаступником Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська», зареєстрованого Лутугинською районною державною адміністрацією № 379 від 15 -жовтня 1996 року (а.с. 26-33).

Ухвалою арбітражного суду Луганської області від 07 червня 2001 року у справі за заявою ОСОБА_3 до державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а. с. 105-106).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12 листопада 2009 року продовжено термін процедури санації Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» та повноважень керуючого санацією Грабчука М.В. на 24 місяці до 15 листопада 2011 року.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області від 30 червня 2010 року № 66 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» застосовано штраф в розмірі 734133,64 грн. згідно акту перевірки від 30.06.2010 за № 31 період: 16.04.2009 730440,98 грн., 10.09.2009 1037,33 грн., 16.09.2009 2655,33 грн. (а.с. 15).

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).

Суд вважає рішення відповідача № 66 від 30.06.2010 протиправним та відповідно підлягаючим скасуванню з тих підстав, що ухвалою господарського суду Луганської області від 12 листопада 2009 року продовжено термін процедури санації Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» та повноважень керуючого санацією Грабчука М.В. на 24 місяці до 15 листопада 2011 року. Тобто, відповідачем рішення від 30.06.2010 року № 66 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду винесено стосовно Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» про стягнення штрафу в розмірі 734133,64 грн. за період: 16.04.2009, 10.09.2009 та 16.09.2010, в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, судом враховується також та обставина, що рішенням відповідача № 66 від 30.06.2010 позивачу нараховані фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків, зобовязання щодо сплати яких виникло до 01 березня 2010 року.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Пенсійний фонд України повинен списати недоїмку зі страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 01 березня 2010 року на вугле-та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.

ДВАТ Шахта «Білоріченська» дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» входить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, що підтверджується статутом цього підприємства.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача стосовно того, що рішення № 66 було винесено за результатами перевірки 30.06.2010, а борг списано станом на 01.03.2010, оскільки з розрахунку фінансової санкції вбачається, що борг виник з 16.04.2009 по 16.09.2009 року (а.с. 15), тобто до 01.03.2010 року, тоді як рішення про списання винесено відповідачем 28.12.2010 року.

Суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача щодо скасування вимоги УПФУ у Лутугинському районі Луганської області про сплату боргу № 155 від 05.11.2010 в частині стягнення заборгованості в сумі 734133,64 грн., оскільки із зазначеної вимоги не вбачається, що до неї взагалі включено суми фінансових (штрафних) санкцій (а.с.19).

Крім того, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позову в частині зобовязання відповідача здійснити зарахування сум, які були раніше зараховані ним в рахунок сплати фінансових санкцій та пені, в якості сплати поточних страхових внесків, оскільки відповідно ч.5 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно з розділом 10 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за №64/8663 у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

На момент розгляду справи позивачем дії відповідача щодо перерозподілу сплачених сум не оскаржені, у звязку із чим суд не вбачає підстав для задоволення вимог уточненого позову в даній частині.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача стосовно пропущення позивачем строку для звернення до суду, оскільки ухвалою суду від 22.12.2010 року зазначене питання вже вирішено.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яке не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Квитанцією від 17.12.2010 (а.с. 40) позивачем підтверджено сплату судового збору у розмірі 03,40 грн., яка частково повинна бути стягнута з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 03 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 08 лютого 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про скасування рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області № 66 від 30.06.2010 про застосування Державному відкритому акціонерному товариству Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків в сумі 734133,64 грн. (сімсот тридцять чотири тисячі сто тридцять три гривні 64 копійки).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» (92016, смт.Білоріченський Лутугинського району, код ЄДРПОУ 00176897) судові витрати у розмірі 01,70 грн. (одна гривня 70 копійок).

В решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 08 лютого 2011 року.

СуддяК.Є. Петросян