Ухвала суду № 139731476, 11.09.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"11" вересня 2026 р. Справа153/1361/26

Провадження1-кп/153/70/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури

у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010007535 від 18 лютого 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.407, ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Ямпільського районного суду Вінницької області надійшли матеріли кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених.5 ст.407, ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, терміном на 60 діб, з продовженням визначеної застави. Вказав, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжний захід у виді тримання під вартою, з продовженням визначеної застави. Крім цього, просив суд зменшити розмір застави визначений ухвалою слідчого судді.

Захисник в судовому засіданні просив суд зменшити розмір застави визначений ухвалою слідчого судді.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника та дослідивши обвинувальний акт, суд встановив наступне.

Ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 липня 2026 року ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначено строк тримання під вартою до 25 вересня 2026 року.

Оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 25 вересня 2026 року, а судовий розгляд кримінального провадження потребує часу для дослідження доказів та допиту учасників кримінального провадження, суд зобов`язаний перевірити, чи збереглися ризики, які стали підставою для застосування до обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу, а також оцінити доводи сторони захисту щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Водночас суд враховує, що під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою предметом судового контролю є перевірка того, чи продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були покладені в основу застосування запобіжного заходу, та чи можуть вони бути усунуті шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Відтак сам по собі факт відсутності нових обставин, на що посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, якщо судом встановлено, що відповідні ризики продовжують існувати.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» зазначив, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має здійснюватися з належним обґрунтуванням підстав такого продовження (п. 36).

Під час судового засідання судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправданим за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Суд вважає доведеним існування ризиків, передбачених п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Так, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а також тим, що кримінальне правопорушення ним вчинено в умовах воєнного стану, при цьому жодних заходів для повернення до військової частини він не вживав.

Безумовно, сама лише тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом із тим зазначена обставина у сукупності з іншими даними кримінального провадження має істотне значення для оцінки ризику можливого ухилення обвинуваченого від суду, оскільки перспектива призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі об`єктивно підвищує ймовірність такої поведінки.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до обвинувального акта після самовільного залишення військової частини обвинувачений протягом тривалого часу не повертався до місця служби, не повідомляв органи військового управління чи правоохоронні органи про своє місцезнаходження, а його перебування поза межами військової частини було припинено лише після затримання працівниками правоохоронного органу. Наведені обставини також враховуються судом при оцінці ризику можливого ухилення від суду.

З огляду на наведене суд погоджується з доводами прокурора про те, що на цій стадії кримінального провадження існує реальна ймовірність того, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, також продовжує існувати.

Також суд вважає доведеним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується.

За таких обставин суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та забезпечити його належну процесуальну поведінку у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 183, 194, 376, 392 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) діб, починаючи з 26 вересня 2026 року по 24 листопада 2026 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава, Ямпільський районний суд Вінницької області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати на першу вимогу до суду або до іншого визначеного органу державної влади;

- не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, де він зареєстрований АДРЕСА_1 ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за їх наявності).

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків по 24 листопада 2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обвинувачений покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14 вересня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1