Ухвала суду № 13972283, 27.01.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7003/09/2/0170

27.01.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Горошко Н.П. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства " Кримський Титан"- Панасюк Олег Олександрович, довіреність № 01-02-14/27 від 10.01.11

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим- Бостаніді Зураб Олександрович, довіреність № 2384/10/10-0 від 29.06.10

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- Бостаніді Зураб Олександрович, довіреність № 2/10-0 від 06.01.11

представник відповідача, Головного управління державного казначейства України в АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 23.02.10 у справі №2а-7003/09/2/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства " Кримський Титан" (Північна промзона,Армянськ,Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим,96012)

доКрасноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000) Головного управління державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051) Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000) про стягнення бюджетної заборгованості та спонукання до виконання певних дій, ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.10 позов Закритого акціонерного товариства " Кримський Титан" задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України заборгованість з відшкодування податку на додану вартість на користь Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" в сумі 29451133 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим звернулась з апеляційною скаргою в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.10 у позові Закритому акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" відмовити

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим .

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Представники відповідача підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній. Представник відповідача, Головного управління державного казначейства України в АР Крим не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем по справі надані документи, які підтверджують, що ним в порядку, встановленому чинним законодавством надіслані декларації по ПДВ за червень (вхід №4788 від 18.07.2008), липень (вхід.№5633 від 19.08.2008), серпень (вхід №6055 від 19.09.2008), вересень (вхід.№7264 від 17.10.2008), жовтень (вхід.№8152 від 18.11.2008) , листопад (вхід. №8622 від 18.12.2008), грудень (вхід №10025 від 20.01.2009) 2008 року та січень 2009 року (вхід № 8333 від 20.02.2009 ), разом з якими ним надані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких він просив перерахувати на його поточний рахунок визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування, а саме за червень 2008 року у розмірі 9313620 грн., за липень 2008 року у розмірі 20814791 грн., за серпень 2008 року у розмірі 13175848 грн., за вересень 2008 року у розмірі 18856404 грн., за жовтень 2008 року у розмірі 13842373 грн. за листопад 2008 року у розмірі 13040819 грн., за грудень 2008 року у сумі 7237116 грн. за січень 2009 року у розмірі 8837293 грн. Також позивачем на адресу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим були надіслані: уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2007 року (вхід. №7804 від 06.11.2008), відповідно до якого сума штрафу, нарахована платником податків самостійно у звязку з виправленням помилки , склала 269 грн. (на зазначену суму було зменшено заявлена до відшкодування суми бюджетного відшкодування по Декларації за серпень 2008 року), уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2009 року (вхід. № 2488 від 22.04.2009), відповідно до якого заявлена сума , що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку, була зменшена на 191478 грн., в наслідок чого заявлена до бюджетного відшкодування за січень 2009 року склала 6923815 грн. Надані позивачем документи свідчать про те, що внаслідок необхідності сплатити платником податків штраф у розмірі 1500,00 грн. у звязку з виправленням ним самостійно помилки, на вказану суму була зменшена сума бюджетного відшкодування за зазначений період часу.

Відповідно до вимог п.п. 7.7.5 п. 7.7.ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим органами були проведені позапланові виїзні перевірки для визначення достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року. В результаті перевірок, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим були складені акти № 977/23-4/32785994/159 від 15.09.2008, №1179/23-4/32785994/177 від 1010.2008, №1295/23-4/32785994/204 від 07.11.2008, №1532/23-4/32785994/224 від 11.12.2008, №1626/23-4/32785994/242 від 30.12.2008, № 198/23-4/32785994/18 від 10.02.2009, №406/23-4/32785994/39 від 18.03.2009, № 541/23-4/32785994/52 від 27.04.2009. Копії витягів з вказаних актів залучені до матеріалів справи. У зазначених документах зафіксовані висновки податкового органу про те, що проведеними перевірками підтверджено заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року у сумі 9310074,00 грн., за липень 2008 року у сумі 20812607,00 грн., за серпень 2008 року у сумі 13169389,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 18855712,00 грн., за жовтень 2008 року у сумі 13842373,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 13040819,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 7236714,00 грн., за січень 2009 року у сумі 6922439,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що на момент звернення до суду позивачу було відшкодовано ПДВ у загальному розмірі 55195411,00 грн., а саме, за червень 2008 року у розмірі 8319 484,00 грн., за липень 2008 року - у сумі 18327582,00 грн., за серпень 2008 року у сумі 11889324,00 грн., за вересень 2008 року - у сумі 16659021,00 грн. Відшкодування ПДВ по деклараціям за жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року не здійснювалось.

Судом першої інстанції по справі було судову бухгалтерську експертизу з метою визначення сум ПДВ, сплачених позивачем за період часу з червня 2008 року по січень 2009 року, сум ПДВ предявлених ним до відшкодування за кожний звітний період.

З висновку № 93/09 від 30.10.2009 вбачається, що позивачем в період часу з червня 2008 року по грудень 2008 року за результатами господарської діяльності було сплачено ПДВ у складі ціни придбаних товарів, робіт та послуг та при митному оформлені імпортованих товарів на суму 412645721,00 грн., у тому числі ПДВ 6804588,00 грн., ПДВ сплачений при імпорті товарів склав 47016416,00 грн. Експертами було встановлено, що позивач в період часу з червня 2008 року по січень 2009 року предявив до відшкодування з бюджету згідно декларацій за червень 2008 року 9313620,00 грн., за липень 2008 року 20814791,00 грн., за серпень 2008 року - 13175848,00 грн., за вересень 2008 року 1885640,00 грн., за жовтень 2008 року 13842373,00 грн., за листопад 2008 року 13040819,00 грн., за грудень 2008 року 7237116,00 грн., за січень 2009 року - 8837293,00 грн.

Відповідно до експертного висновку позивачу підлягає відшкодуванню з Держбюджету ПДВ за червень 2008 року у сумі 990590,00 грн., за липень 2008 року у сумі 2485025,00 грн., за серпень 2008 року у сумі 1279796,00 грн., за липень 2008 року - у сумі 2485025,00 грн., за серпень 2008 року у сумі 1279796,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 2196691,00 грн., за жовтень 2008 року у сумі 13842373,00 грн., за листопад 2008 року - у сумі 13040819,00 грн., за грудень 2008 року у сумі 7236714,00 грн., за січень 2009 року - у сумі 6922439,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що суду першої інстанції Головне управління державного казначейства України в АР Крим не надало доказів повернення позивачу зазначених сум у повному обсязі.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума , що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених законом.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Згідно з п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.10 у справі №2а-7003/09/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 лютого 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Н.П.Горошко підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко