Ухвала суду № 13972272, 16.12.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10867/09/6/0170

16.12.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Горошко Н.П. , Курапової З.І. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" - Куткова Наталя Михайлівна, довіреність б/н від 10.12.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 18.02.10 у справі №2а-10867/09/0/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" (В.Хромих, 21-А,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

доДержавної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.10 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 0000711502/0 від 07 вересня 2009 року.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду Державна податкова інспекція у м. Алушті АР Крим звернулась з апеляційною скаргою в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.10 в позовних вимогах Товариству з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" відмовити

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

25.08.2009 відповідачем по справі було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.03.2008 по 30.06.2009 за № 1149/15-2/31395454.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем по справі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2009 № 0000711502/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 174,25 грн., де 4,25 грн. основний платіж, 170,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, про що винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2009 № 0000711502/0.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли внаслідок того, що позивачем в декларацію по ПДВ за червень 2009 року неправомірно було включено у податковий кредит суми податку в розмірі 4,25 грн. по податковій накладній, виписаної в лютому 2008 року, в результаті чого, на думку відповідача по справі виникло завищення податкового кредиту на суму 4,25 грн. та заниження ПДВ, що підлягає до сплати в бюджет в розмірі 4 грн.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, уразі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна, на підставі якої позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, виписана контрагентом 08.02.2008 року. Фактично податкова накладна від 08.02.2008 року № КР-5468-02/-01 на суму 25,50 грн. отримана позивачем 30.06.2009 року.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що від позивача не надходило скарги про ненадання йому податкової накладної по операції за лютий 2008 року.

Оскільки позивач не звернувся до податкового органу з заявою зі скаргою на постачальників товарів (послуг) про те, що ними не надано податкові накладні у порядку, визначеному підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону, то немає підстав вважати, що такі податкові накладні на загальну суму 4,25 грн. отримані позивачем пізніше і у позивача немає право на включення суми ПДВ у розмірі 4,25 грн. у склад податкового кредиту за червень 2009 року.

Але, судова колегія вважає помилковими такі висновки податкового органу, оскільки положення підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює не обовязок платника податку щодо звернення з відповідною заявою та скаргою на постачальника товарів (послуг), а його право на таке звернення, що у свою чергу обумовлює його право на включення у склад податкового кредиту суми ПДВ у відповідному податковому періоді без отримання податкової накладної.

Позивач не скористався таким правом і включив ПДВ у сумі 4,25 грн. у склад податкового кредиту у податкових періодах, коли податкові накладні були фактично ним отримані.

Державною податковою інспекцією в м. Алушта АР Крим не надано судовій колегії доказів того, що податкові накладні на суму 4,25 грн. були отримані позивачем не у періодах, в яких було встановлено порушення, а будь-якому іншому податковому періоді.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.02.10 у справі №2а-10867/09/0/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 грудня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Н.П.Горошко підпис З.І.Курапова З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко