Ухвала суду № 13972271, 16.12.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 14942/09/12/0170

16.12.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Горошко Н.П. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 26.03.10 у справі №14942/09/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криммаркет центр" (пр-т. Кірова/вул. Одеська, 19/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Криммаркет центр" задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000761502/0 від 08.12.2009 Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на суму 41720,9 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим .

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства повноти нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період серпень-вересень 2009 року. В результаті перевірки було складено акт від 25.11.2009 №184/15-2/32624945.

На підставі акту перевірки №184/15-2/32624945 ДПІ в м. Сімферополь прийнято податкове повідомлення рішення від 08.12.2009 № 0000761502/0, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31151,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 10569,90 грн.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що підприємством в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень вересень 2009 року задекларовано податковий кредит минулих періодів по 14 податковим накладним. Обєм постачання (без ПДВ) складає 1030872,22 грн., сума ПДВ 206174 грн., період виписки податкових накладних березень, квітень, липень, серпень 2009 року, а саме:

1.До складу податкового кредиту у серпні 2009 року включені податкові накладні, виписані в попередніх періодах:

-податкова накладна, виписана в березні 2009 року ЗАТ «Дніпробуд»на суму 997229,55 грн., в тому числі ПДВ 166204,93 грн.;

-податкова накладна, виписана в квітні 2009 року ЗАТ «Дніпробуд»на суму 20306,00 грн., в тому числі ПДВ 3384,33 грн.;

-податкова накладна, виписана в квітні 2009 року ВАТ «Крименерго»на суму 14000,00 грн., в тому числі ПДВ 2333,33 грн.;

-податкова накладна, виписана в квітні 2009 року ВАТ Укртелеком», Кримська філія на суму 448,87 грн., в тому числі ПДВ 74,81 грн.;

-податкова накладна, виписана в квітні 2009 року КРП «ПП ВКХ ЮБК»на суму 954,72 грн., в тому числі ПДВ 159,12 грн.

2.До складу податкового кредиту у вересні 2009 року включені податкові накладні, виписані в попередніх періодах:

-податкова накладна, виписана в серпні 2009 року ВАТ «Крименерго»на суму 3000,00 грн., в тому числі ПДВ 500,00 грн.;

-податкова накладна, виписана в липні 2009 року ВАТ Укртелеком», Кримська філія на суму 938,51 грн., в тому числі ПДВ 156,42 грн.;

-податкова накладна, виписана в липні 2009 року Фірмою «Ти-М-Си»ТОВ «Філія ТОВ «Ти-М-Си-Крим»на суму 188929,20 грн., в тому числі ПДВ 31488,20 грн.;

-податкова накладна, виписана в липні 2009 року КРП «ПП ВКХ м. Сімферополь»на суму 654,01 грн., в тому числі ПДВ 109,00 грн.;

-податкова накладна, виписана в липні 2009 року КРП «ПП ВКХ ЮБК»на суму 821,34 грн., в тому числі ПДВ 136,89 грн.

-податкова накладна, виписана в серпні 2009 року КРП «ПП ВКХ ЮБК»на суму 820,00 грн., в тому числі ПДВ 136,67 грн.

-податкова накладна, виписана в серпні 2009 року ВАТ Укртелеком», Кримська філія на суму 577,25 грн., в тому числі ПДВ 96,21 грн.;

-податкова накладна, виписана в серпні 2009 року Фірмою «Ти-М-Си»ТОВ «Філія ТОВ «Ти-М-Си-Крим»на суму 8347,20 грн., в тому числі ПДВ 1391,20 грн.;

-податкова накладна, виписана в серпні 2009 року ВАТ КБ «Хрещатик»у м. Києві (Кримська філія ВАТ «КБ «Хрещатик») на суму 20,00 грн., в тому числі ПДВ 3,33 грн..

Відповідачем по справі було зроблено висновок, що встановлене перевіркою порушення полягає в тому, що підприємство формувало податковий кредит у податковому періоді, в якому отримувало від контрагентів податкову накладну, час отримання якої не співпадав з датою її складання, тобто формування податкового кредиту відбувалось не за правилом першої події, встановленим у п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Судова колегія не погоджується з зазначеним висновком відповідача через наступне.

Так, у п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судова колегія зазначає, що жодних вимог до часу отримання покупцем податкової накладної, зокрема, що податкова накладна має бути отримана покупцем тільки у звітному періоді, коли вона складена та на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця, Закон України “Про податок на додану вартість” не встановлює.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, як виразилися у тому, що позивач до податкових декларацій по ПДВ відповідних звітних періодів не надавав заяв до ДПІ у м. Сімферополі зі скаргами на постачальника за ненадання (несвоєчасне надання) податкових накладних, що могло б стати підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом 2 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, законодавством передбачено право, а не обовязок платника податків отримувача товарів, на подачу заяви зі скаргою.

З матеріалів справи вбачається, що спірна сума ПДВ включена до податкового кредиту тих звітних періодів, коли ним були отримані від постачальників належним чином оформлені податкові накладні, у звязку з чим положення п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проте, жодних застережень відносно того, що при цьому дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є датою складання податкової накладної та повинна співпадати з нею, вказана норма та інші положення вказаного Закону не містить.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що за той період, коли було здійснено операцію та виписано спірні податкові накладні, позивачем не включались зазначені податкові накладні до складу податкового кредиту, тобто подвійного включення сум до податкового кредиту різних звітних періодів не відбувалося.

Судова колегія зазначає, що спірна сума податкового кредиту за серпень 2009 року в розмірі 172157,00 грн. та у вересні 2009 у розмірі 34018,00 грн. підтверджується належним чином оформленими та складеними платниками ПДВ податковими накладними та реєстром отриманих податкових накладних, платіжними документами та актами виконаних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.03.10 у справі №14942/09/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 грудня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Н.П.Горошко підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко