Ухвала суду № 139688953, 10.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/8435/25

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення суду

10 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А. розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 адміністративний позов задоволено повністю. Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Франківській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2025 після нарахування індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з обмеженням максимального розміру; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області (адреса: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, 76018, ЄДРПОУ 20551088) провести з 01.05.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) після нарахування індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі № 380/8435/25 скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Суд постановив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням раніше проведених виплат.

27.04.2026 від позивача за вх. №34856 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 380/8435/25.

Ухвалою суду від 28.04.2026 встановлено судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25, тривалістю 30 календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили.

27.05.2026 від відповідача за вх. №45174 надійшов звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суд від 04.03.2026.

04.06.2026 від позивача за вх. №47882 надійшла заява, в якій просить суд відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано Франківській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у прийнятті звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до Львівського окружного адміністративного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25.

09.07.2026 від відповідача за вх. №60228 надійшов звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суд від 04.03.2026.

В обґрунтування поданого звіту покликається на те, що на виконання рішення суду Головним управлінням в травні 2026 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії з 01.06.2026 склав 31392,09 грн. Також нараховано доплату в сумі 334423,60 грн за період з 01.02.2023 по 31.05.2026, яка внесена в підсистему «Реєстр судових рішень». Головним управлінням забезпечено виплату частини поточної заборгованості в травні в сумі 780,00 грн., та в червні в сумі 936 грн., що підтверджується виплатними відомостями. Залишок заборгованості буде виплачуватись відповідно до виділених кошторисних призначень бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік. Облік сум пенсійних виплат здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Головним управлінням 11.03.2026 створено реєстраційну картку (реєстраційний номер РС № 821-98270) та внесено відомості щодо рішення суду у справі №380/8435/25, що в свою чергу вказує на визначення зобов`язань перед позивачем та підтверджує факт того, що Головне управління не ухиляється від виконання рішення суду. Отже, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виплата визначеної за наслідком цього перерахунку суми пенсії протягом травня червня здійснювалась з урахуванням установленого який визначено Постановою КМУ № 821, оскільки рішення суду набрало законної сили після набрання чинності Постанови №821.

03.09.2026 від позивача за вх. № 78395 надійшла заяву, в якій просить відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано Франківській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25. Вказавши, що згідно з протоколом про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2026 підсумок його пенсії складає: 30828,84 (основний розмір пенсії) + 1500,00 (індексація 2024 рік) + 1500,00 (індексація 2025 рік) + 2595,00 (індексація 2026 рік) + 590,25 (надбавка учасникам бойових дій згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») + 40,00 (надбавка відповідно до ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни») = 37112,59 грн., з урахуванням максимального розміру 31392,09 грн. Таким чином, попри те, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, відповідач обмежив розмір пенсії ОСОБА_1 фіксованою сумою 31392,09 грн. Також не надано відповідачем доказів виплати позивачу пенсії з урахуванням здійсненого перерахунку. Тобто, попри принцип обов`язковості судових рішень, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не виконує рішення суду, яке набрало законної сили, тим самим позбавляючи позивача права на належний розмір пенсії, що є проявом правового свавілля з боку відповідача. Такі дії відповідача на виконання рішення суду, які полягають в обмеженні розміру пенсії позивача, слід розцінювати як недобросовісні, оскільки полягають у порушенні процесуального обов`язку, який передбачений ст. 370 КАС України, суперечать завданню адміністративного судочинства та мають наслідком породження нових спорів у сфері соціального захисту населення.

При вирішенні питання про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі № 380/8435/25, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з положеннями ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частинами 4, 7 ст. 13 Закону № 1402-VIII визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні № 16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п.п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, що в частині здійснення нарахування сум коштів на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25 судове рішення виконане, але в частині погашення нарахованої виплати станом на день подання цього звіту таке залишилося невиконаним.

У зв`язку з цим суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаною постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25 шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.

Таким чином, відповідачем доведено лише часткове виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25, оскільки не надано доказів виплати позивачу пенсії з урахуванням здійсненого перерахунку.

Так, зокрема згідно з протоколом про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2026 підсумок його пенсії складає: 30828,84 (основний розмір пенсії) + 1500,00 (індексація 2024 рік) + 1500,00 (індексація 2025 рік) + 2595,00 (індексація 2026 рік) + 590,25 (надбавка учасникам бойових дій згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») + 40,00 (надбавка відповідно до ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни») = 37112,59 грн., з урахуванням максимального розміру 31392,09 грн.

Відповідно до приписів п.п. «а» п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на виплату пенсій військовослужбовцям та іншим особам (включаючи осіб, яким пенсія призначена на пільгових умовах та за вислугу років, що виплачується до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), що відповідно до визначених законом порядку та умов встановлено здійснювати за рахунок коштів державного бюджету.

Частиною першою ст. 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому відповідно до п.п. 4, 5 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як пояснив відповідач, головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат за вказаною бюджетною програмою, є Міністерство соціальної політики України, а Пенсійний фонд України - відповідальним виконавцем та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Головне управління є одержувачем бюджетних коштів.

Разом з тим, за приписами ст. 23, п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до положень п. 1 розд. І, п. 4 і 7 розд. ІІ, п. 1 і 2 розд. ІІІ, п. 2, 3 і 5 розд. VII Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-1 (далі - Порядок № 21-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді, в тому числі на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Одночасно за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Зокрема видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

Проєкт бюджету Пенсійного фонду складається на плановий рік.

Показники проєкту бюджету Пенсійного фонду розробляються з урахуванням основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, схвалених Кабінетом Міністрів України, прогнозних розмірів державних соціальних стандартів та гарантій на наступний рік, результатів аналізу виконання бюджету Пенсійного фонду за попередні бюджетні та звітні періоди, даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, автоматизованих баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).

Затвердження бюджету Пенсійного фонду з урахуванням підпункту 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України здійснюється Кабінетом Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України.

Проєкт бюджету Пенсійного фонду на плановий рік протягом двох тижнів з дня прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік надсилається Міністерству соціальної політики України для погодження Міністром соціальної політики України відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року № 1156).

Після затвердження бюджету Пенсійного фонду структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за організацію бюджетного процесу, у двотижневий строк розробляє річний та помісячні розписи доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду у розрізі територіальних органів та подає на затвердження Голові правління Пенсійного фонду. В тижневий строк після затвердження бюджетної документації структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за організацію бюджетного процесу, розробляє з урахуванням затверджених показників бюджетної документації та доводить до виконання територіальним органам плани доходів і видатків на плановий період.

Таким чином, виплата суми заборгованості по виплаті пенсії здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, головним розпорядником таких бюджетних коштів та відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є Міністерство соціальної політики та Пенсійний фонд України відповідно.

Своєю чергою ГУ ПФ в Івано-Франківській області є одержувачем бюджетних коштів та здійснює виплати винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

До того ж постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік» (далі - Постанова № 1152) був затверджений бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік. Відповідно до затвердженого бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік, передбачалися кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень на 2025 рік, у розмірі 250000,00 тис. грн та окремо на фінансування видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, - у розмірі 250000 тис. грн.

На даний час постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік» (далі - Постанова № 127 в редакції на час виникнення спірних правовідносин) затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік.

У бюджеті Пенсійного фонду України на 2026 рік, затвердженому Постановою № 127, передбачені кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень на 2026 рік, у розмірі 500000,00 тис. грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік, яким визначено обсяг бюджетних призначень на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за судовими рішеннями. Водночас наведені відповідачем відомості свідчать про значне перевищення наявної заборгованості над обсягом передбаченого фінансування, а також про формування черговості виконання судових рішень.

Суд враховує, що згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17 та інших, невиконання боржником (державним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Таким чином, оскільки часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об`єктивними причинами, а належні докази, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення у матеріалах справи відсутні, суд доходить висновку про відсутність підстав для накладення на керівника ГУ ПФ в Івано-Франківській області штрафу в порядку, визначеному ч. 3 ст. 382-3 КАС України.

При цьому суд враховує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Одночасно прийняття судом рішення про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у даному випадку не вплине на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та, відповідно, не відновить його право на отримання присуджених бюджетних коштів.

Також на увагу заслуговує правова позиція Верховного Суду щодо підстав для накладення штрафу на керівника територіального органу Пенсійного фонду, сформована у подібних правовідносинах у постановах від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19.

Так, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення, та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

У зв`язку з наведеним суд вважає за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу процесуального примусу як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.

При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

Разом з тим, в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у ч. 5 ст. 382-3 КАС України, а саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку таких підстав.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Приймаючи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права особи в судовому порядку, при цьому обов`язок суду контролювати виконання свого рішення закріплено безпосередньо Конституцією України, суд вважає за необхідне встановити ГУ ПФ України в Івано-Франківській області новий строк подання звіту із наданням відповідних доказів, що не перевищує 30 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 250, 256, 293-295, 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у прийнятті звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до Львівського окружного адміністративного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №380/8435/25.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.09.2026.

Суддя Потабенко В.А.