Ухвала суду № 139687504, 11.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

11 вересня 2026 р.Справа №160/28482/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до відповідача 1: Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52001, Дніпропетровська область, м. Підгороднє, вул. Центральна, 46, код ЄДРПОУ 05520750), відповідача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними рішення, розпорядження та поновлення на посаді секретаря

УСТАНОВИВ:

11.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, відповідача 2: ОСОБА_2 , у якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року № 01-59/8 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Підгородненської міської ради ОСОБА_3 ».

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року № 02-59/8 «Про обрання секретаря Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області».

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року № 03-59/8 «Про покладання обов`язків Підгородненського міського голови Дніпровського району Дніпропетровської області на секретаря Підгородненської міської ради».

4. Визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 , який діяв як тимчасово виконуючий обов`язки Підгородненського міського голови, № 01/к/тр від 09 вересня 2026 року «Про початок тимчасового здійснення повноважень міського голови».

5. Визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_2 , який діяв як тимчасово виконуючий обов`язки Підгородненського міського голови № 02/к/тгр від 09 вересня 2026 року «Про припинення трудового договору», яким припинено трудовий договір з ОСОБА_1 .

6. Поновити ОСОБА_1 на посаді секретаря Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

7. Стягнути з Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 09.09.2026 до дня поновлення на посаді, без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Разом з позовом позивач подала заяву про забезпечення позову , у якій просить :

1. Зупинити дію рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08.09.2026 № 01-59/8 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Підгородненської міської ради ОСОБА_3 » - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

2. Зупинити дію рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08.09.2026 № 02-59/8 «Про обрання секретаря Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області» - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

3. Зупинити дію рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08.09.2026 № 03-59/8 «Про покладання обов`язків Підгородненського міського голови Дніпровського району Дніпропетровської області на секретаря Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області» - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

4. Зупинити дію розпорядження від 09.09.2026 № 01/к/тр «Про початок тимчасового здійснення повноважень міського голови» - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

5. Зупинити дію розпорядження від 09.09.2026 № 02/к/тр «Про припинення трудового договору» - до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначила, що існує реальний ризик того, що подальша реалізація оскаржуваних актів істотно ускладнить ефективне поновлення прав позивачки та відновлення правового стану, який існував до їх прийняття.

Позивачка вказує, що існує конкретний та об`єктивно обумовлений ризик подальшої зміни спірних правовідносин до моменту вирішення справи по суті,, зокрема, подальше здійснення повноважень секретаря та повноважень, пов`язаних із тимчасовим здійсненням повноважень міського голови, підписання документів та вчинення інших юридично значущих дій у межах відповідних повноважень об`єктивно створюють нові правові наслідки.

У разі подальшої реалізації оскаржуваних актів до завершення судового розгляду, у випадку задоволення позову судове рішення матиме бути виконане в умовах уже зміненого правового та організаційного стану.

Саме необхідність запобігти такому ускладненню ефективного поновлення порушених прав є підставою для застосування заходів забезпечення позову. Кожна конкретна дія, яка може бути вчинена на виконання оскаржуваних актів, уже вчинена та сам характер спірних повноважень обумовлює можливість їх подальшої реалізації протягом усього часу розгляду справ.

На думку позивача, з метою захисту прав останньої подальша реалізація оскаржуваних актів може призвести до накопичення юридично значущих наслідків, які не існували на момент звернення до суду. Збереження існуючого на момент звернення до суду стану до вирішення спору по суті є необхідним саме для того, щоб майбутнє судове рішення не втратило практичної ефективності.

Таким чином, існує реальна загроза завдання шкоди правам позивача внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у цій справі.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до пункту 4 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно із Рекомендаціями № R (89) 8 Про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятих Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд (prima facie) наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, (1) виконання майбутнього рішення суду або/та (2) ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.

Забезпечення позову шляхом зупинення дії нормативно-правового акта повинно повною мірою узгоджуватися з положеннями частини першої статті 6 Основного Закону України, які встановлюють, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20.

Суд встановив, що позивачка до прийняття оскаржуваних актів була секретарем Підгородненської міської ради.

Також суд враховує, що відповідно до наведених позивачкою обставин у зв`язку з достроковим припиненням повноважень міського голови вона здійснювала повноваження міського голови на підставі статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Підгородненської міської ради від 28.01.2026 № 3727-54/8 «Про покладання обов`язків Підгородненського міського голови Дніпровського району Дніпропетровської області на секретаря Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області».

08 вересня 2026 року Підгородненською міською радою прийнято рішення № 01-59/8 про дострокове припинення повноважень позивачки як секретаря міської ради.

Того ж дня прийнято рішення № 02-59/8 про обрання іншої особи секретарем міської ради та рішення № 03-59/8 щодо покладення на секретаря обов`язків із тимчасового здійснення повноважень міського голови.

09 вересня 2026 року видано розпорядження № 01/к/тр про початок тимчасового здійснення повноважень міського голови та розпорядження № 02/к/тр про припинення трудового договору з позивачкою.

Таким чином, оскаржувані акти є взаємопов`язаними та послідовно формують новий правовий, кадровий та організаційний стан.

Рішення Підгородненської міської ради від 08 вересня 2026 року № 01-59/8 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Підгородненської міської ради ОСОБА_3 » є первинною ланкою цього механізму, оскільки ним припинено повноваження позивачки як секретаря міської ради.

Рішення Підгородненської міської ради від 08 вересня 2026 року № 02-59/8 «Про обрання секретаря Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області» пов`язане з попереднім рішенням тим, що ним визначено іншу особу секретарем міської ради.

Рішення Підгородненської міської ради від 08 вересня 2026 року № 03-59/8 «Про покладання обов`язків Підгородненського міського голови Дніпровського району Дніпропетровської області на секретаря Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області» пов`язане з рішенням Підгородненської міської ради від 08 вересня 2026 року № 02-59/8, оскільки визначає механізм тимчасового здійснення повноважень міського голови саме секретарем міської ради.

Розпорядження ОСОБА_2 від 09 вересня 2026 року № 01/к/тр «Про початок тимчасового здійснення повноважень міського голови» оформлює початок реалізації такого механізму, тоді як розпорядження ОСОБА_2 від 09 вересня 2026 року № 02/к/тр «Про припинення трудового договору» оформлює припинення трудових відносин із позивачкою.

Отже, між оскаржуваними актами існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок, а заявлені заходи забезпечення безпосередньо пов`язані з предметом позову.

Суд також враховує, що наслідки реалізації оскаржуваних актів не вичерпуються фактом їх прийняття.

Їх подальша реалізація передбачає здійснення іншою особою повноважень секретаря міської ради та повноважень, пов`язаних із тимчасовим здійсненням повноважень міського голови, а також вчинення інших юридично значущих дій у межах таких повноважень.

За таких умов вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження наявного на час подання заяви стану залишення незмінним правового, кадрового та організаційного стану, що був чинним на момент ухвалення оскаржених рішень, тому немає підстав вважати, що права відповідача будуть порушені, а баланс інтересів порушений.

Відтак суд погоджується з доводами заявниці, що кожен наступний день реалізації оскаржуваних актів потенційно збільшує обсяг правових та організаційних наслідків, які у разі задоволення позову необхідно буде враховувати при виконанні судового рішення та поновленні порушених прав позивачки.

За таких обставин суд вважає доведеним існування реального, а не абстрактного ризику того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав позивачки.

Суд окремо зазначає, що такий висновок не ґрунтується на припущенні про протиправність оскаржуваних актів. Питання їх відповідності закону, дотримання процедури їх прийняття, наявності відповідних повноважень, дотримання встановленого порядку розгляду та голосування, а також правомірності припинення повноважень позивачки підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті.

У цій же справі достатньою підставою для застосування заходів забезпечення є встановлена судом реальна загроза ускладнення ефективного поновлення прав позивачки внаслідок подальшої реалізації взаємопов`язаних оскаржуваних актів.

Суд окремо враховує також обставини, встановлені під час розгляду справи №160/24758/26.

У межах зазначеної справи Дніпропетровський окружний адміністративний суд уже розглядав питання щодо правового стану, пов`язаного із здійсненням повноважень міського голови Підгородненської міської ради, та застосовував заходи забезпечення позову для недопущення подальшої зміни відповідного правового стану.

Зокрема, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 року у справі №160/24758/26 суд вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам та іншим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії щодо зміни відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про керівника Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 05520750) та особу, яка має право діяти від її імені, до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

Суд бере до уваги і те, що заявлені заходи забезпечення стосуються виключно актів, які є безпосереднім предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Таким чином, вимога пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України щодо недопустимості зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження, у даному випадку не порушується.

Суд також перевірив співмірність заявлених заходів.

Застосування заходів забезпечення позову не призводить до припинення діяльності Підгородненської міської ради, не забороняє проведення нею сесій, прийняття рішень з інших питань, здійснення бюджетних, організаційних чи інших повноважень, які не є предметом цього спору.

Обмеження стосуються лише реалізації конкретних актів, законність яких безпосередньо оспорюється позивачкою.

Отже, обрані заходи мають безпосередній зв`язок із предметом позову та є співмірними з ним.

Водночас наслідки незастосування таких заходів можуть бути істотнішими, оскільки до моменту вирішення спору по суті продовжуватиметься реалізація правового механізму, законність якого оспорюється, що може ускладнити ефективне поновлення прав позивачки.

Суд відхиляє можливе ототожнення застосування заходів забезпечення із попереднім поновленням позивачки на посаді.

Зупинення дії оскаржуваних актів саме по собі не містить висновку суду про їх протиправність, не встановлює остаточного правового статусу позивачки та не вирішує по суті позовні вимоги про поновлення на посаді. Так само ця ухвала не визначає остаточного суб`єкта здійснення повноважень міського голови та не встановлює наслідків, які повинні настати за результатами розгляду справи по суті.

Зазначений захід має тимчасовий, превентивний характер і спрямований виключно на збереження існуючого правового та фактичного стану до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Зупиняючи дію оскаржуваних актів, суд не надає остаточної правової оцінки їх змісту, підставам прийняття та відповідності вимогам законодавства, а лише тимчасово унеможливлює реалізацію їх положень з метою забезпечення ефективності майбутнього судового захисту. Отже, застосування такого заходу не є вирішенням спору наперед та не підміняє собою розгляд позовних вимог по суті.

Оцінюючи обставини, наведені заявницею у заяві про забезпечення позову, суд встановив, що предметом оскарження є не лише індивідуальний акт про припинення трудових відносин, а взаємопов`язаний комплекс рішень та розпоряджень, якими одночасно змінено статус секретаря міської ради та механізм здійснення повноважень міського голови.

Тому суд оцінює заявлені заходи не ізольовано, а у взаємозв`язку з усім предметом спору та необхідністю збереження можливості ефективного поновлення прав позивачки.

Вказаний підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду у справі № 280/3901/19, у якій суди виходили з того, що зупинення дії акта може бути запобіжником для ускладнення поновлення порушених прав особи, якщо такий захід безпосередньо пов`язаний із предметом спору та відповідає вимогам процесуального закону.

Таким чином, суд робить висновок про наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України підстави для забезпечення позову, а саме реальної загрози істотного ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених прав позивачки.

З огляду на встановлені обставини, заявлені заходи є належними, необхідними, адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов`язаними з предметом спору та такими, що не виходять за межі необхідного для забезпечення ефективності майбутнього судового рішення.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 241, 243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі № 160/28482/26 за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, розпоряджень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі дію рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року № 01-59/8 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Підгородненської міської ради ОСОБА_3 ».

Зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі дію рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року № 02-59/8 «Про обрання секретаря Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області».

Зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі дію рішення Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року № 03-59/8 «Про покладання обов`язків Підгородненського міського голови Дніпровського району Дніпропетровської області на секретаря Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області».

Зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі дію розпорядження ОСОБА_2 від 09 вересня 2026 року № 01/к/тр «Про початок тимчасового здійснення повноважень міського голови».

Зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі дію розпорядження ОСОБА_2 від 09 вересня 2026 року № 02/к/тр «Про припинення трудового договору».

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» до 11. 09. 2029 року (включно).

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук