Ухвала суду № 139673935, 11.09.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2223/15-ц

Провадження № 6/945/65/26

УХВАЛА

Іменем України

11 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участі секретаря судових засідань Швець Л.В., представника заявника Пушка С.В., представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.С., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олега Станіславовича від 10.09.2026 про відвід судді Лопіної О.О.,

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області на розгляді перебуває заява АТ «Універсал Банк» про виправлення помилки у виконавчих листах, виданих 14.06.2022 Миколаївським районним судом Миколаївської області.

10.09.2026 представником ОСОБА_1 адвокатом Олійником О.С. в системі «Електронний суд» сформовано заяву про відвід судді Лопіній О.О.

Вказана заява обґрунтована тим, що 08.09.2026 заявником встановлено обставини, які викликають сумнів у неупередженості та/або об`єктивності судді Лопіної О.О. під час здійснення розгляду справи. Внаслідок допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу (дисциплінарний проступок за підпунктом 3) частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"), що виразилось у умисно здійсненному суддєю відхиленню клопотання ОСОБА_2 , не повідомленої судом належним чином про дату та час розгляду справи, про відкладення судового засідання. Суддя Лопіна О.О., будучи офіційно обізнаною про те, що докази надсилання та отримання повісток ОСОБА_2 в матеріалах електронної справи відсутні, демонстративно позбавила ОСОБА_2 можливості реалізувати її процесуальні та конвенційні права щодо участі у судовому засіданні. Така поведінка судді плюндрує авторитет правосуддя в цілому.

Представник заявника АТ «Універсал Банк» у судовому засіданні 10.09.2026 висловив свою позицію стосовно заявленого клопотання про відвід.

Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Олійника О.С. у судовому засіданні 10.09.2026 посилаючись на обставини викладені у заяві про відвід також посилався на те,що чоловік судді Лопін В.М. має позапроцесуальні стосунки з учасником справи - відкритий рахунок та тримає кошти в АТ "Універсал банк", який є заявником в справі. В силу приписів статті 60 СК України вказане майно має статус спільного майна подружжя, а відтак частково належить і судді Лопіній О.О. Наведене у сукупності свідчить, що суддя Лопіна О.О. особисто зацікавлена у результаті розгляду даної справи.

11.09.2026 представником боржника ОСОБА_1 - адвокатом Олійник О.С. сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про врахування правових позицій ЄСПЛ та Верховного Суду щодо конвенційних прав особи на справедливий суд, які були демонстративно не дотримані та безпідставно проігноровані суддею в судових засіданнях 08.09.2026 та 10.09.2026 під час розгляду заяви про відвід судді.

Розглянувши заяву про відвід, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 р. «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя й об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки в статті 6 Конвенції закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді й до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, № 33949/02, § 49 - 52, від 9 листопада 2006 року).

Для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Слід зазначити, що відвід повинен бути належно вмотивованим, тобто ґрунтуватись на об`єктивних фактах і обставинах, які реально існують, є доведеними й у взаємозв`язку з конкретною справою та ймовірними результатами її судового розгляду, наслідками ухвалення відповідного судового рішення можуть викликати розумний та обґрунтований сумнів щодо упередженості судді (суду) та його безсторонності не тільки у сторін, але й у стороннього спостерігача.

Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.

Серед найпоширеніших видів зловживань учасниками справи своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді.

Подання повторного відводу з тих самих підстав суд розцінює як зловживання процесуальними правами та затягування процесу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Варто зазначити, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Олійника О.С., ініціюючи повторно вирішення процесуального питання, яке вже було остаточно вирішено судом, порушує обов`язок поважати чинне судове рішення. Повторне звернення з тотожними доводами свідчить про намір затягнути судовий розгляд, що суперечить основним засадам судочинства

Оскільки заявником не наведено жодних нових обставин чи доказів, які б не були предметом розгляду під час постановлення попередніх ухвал, суд доходить висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, безпідставною та спрямованою на штучне зволікання розгляду справи.

Заява про відвід зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями суду, що прийняті в межах його повноважень, реалізованих згідно з вимогами процесуального закону, і не може слугувати підставою для його відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості судді.

Отже, суд вважає, що підстав для задоволення заяви про відвід судді немає, оскільки доводи заявника по своїй суті зводяться до його незгоди із прийнятими процесуальними діями, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.

З огляду на викладене, заява про відвід судді Лопіної О.О. є необґрунтованою. Разом з тим, враховуючи, що розгляд справи відкладено, з метою забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об`єктивний розгляд справи і недопущення недовіри до правосуддя, питання про відвід судді слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 260, 261, 353 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олега Станіславовича необґрунтованою.

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Олійника Олега Станіславовича про відвід судді Лопіної О.О. передати до канцелярії суду для визначення по справі автоматизованою системою документообігу Миколаївського районного суду Миколаївської області судді, визначеному у порядку, встановленому ЦПК.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Олена ЛОПІНА