Ухвала суду № 139671776, 10.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1009/26

ун. № 759/5016/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в режимі ВКЗ, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025100100004192 від 19.12.2025 щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_8 ,

обвинувачені - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисники - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Святошинського районного суду міста Києва 02.03.2026 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.12.2025 за №12025100100004192, стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які, кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні прокурором оголошено подане до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яке мотивоване наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також продовженням існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_9 заперечував щодо клопотання прокурора, зазначив, що ризики, які перелічив прокурор необґрунтовані, доказів до клопотання не долучено, тому вказані ризики є припущенням прокурора. Просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав позицію інших захисників, зазначивши, що обвинувачений ОСОБА_7 тривалий час не перебуває під вартою у зв`язку з внесенням застави та демонструє належну процесуальну поведінку, вважав, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора, долучив письмове клопотання про зменшення розміру застави, яке обґрунтовано тим, що визначений судом розмір застави є непомірним для обвинуваченого ОСОБА_5 . Звернув увагу на тривалість перебування обвинуваченого під вартою, а також зазначив, що у пов`язаному кримінальному провадженні за ч.3 ст. 307 КК України ухвалою Київського апеляційного суду від 26.05.2026 обвинуваченій визначено розмір застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачені у підготовчому судовому засіданні підтримали думку захисників.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність ризиків та продовження їх існування, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою - п`ятою цієї статті.

Так, прокурором у судовому засіданні доведено, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Продовження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та за які передбачено покарання до дванадцяти років з конфіскацією майна, що може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання.

Продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачені самостійно або через інших осіб можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані у судовому засіданні, з метою зміни або перешкоджання надання останніми достовірних показань під час судового розгляду.

Продовження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінуються вчинення особливо тяжкого злочину корисливої спрямованості, пов`язаного із розповсюдженням психотропних речовин та наркотичних засобів. Дані щодо офіційного працевлаштування обвинувачених відсутні. Відсутність офіційного та законного джерела доходів може спонукати обвинувачених, у разі не продовження строку тримання під вартою, продовжити вчиняти протиправні дії, спрямовані на отримання прибутку.

Колегія суддів, проаналізувавши питання обґрунтованості підозри на підставі інформації, яка міститься в матеріалах, які наявні в розпорядженні суду, дійшла висновку, що дійсно, у стороннього спостерігача, може скластись враження скоєння обвинуваченими кримінальних правопорушень.

Зважаючи на стадію кримінального провадження, колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам сторони захисту в частині доведеності або недоведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, наявності або відсутності в їх діях складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються; правильності кваліфікації дій, належності, допустимості та достатності доказів, тощо. Вказана оцінка, як доказам, так і обставинам інкримінованих кримінальних правопорушень, кваліфікація дій обвинувачених, буде надана колегією суддів під час ухвалення судового рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті в нарадчій кімнаті.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати та продовжують бути актуальними, а обраний щодо обвинувачених запобіжний захід, відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, які їм інкримінується. За таких обставин обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою.

Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Заслухавши клопотання захисника ОСОБА_11 про зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_5 , колегія суддів дійшла висновку про його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Колегія суддів бере до уваги тривалість перебування обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під вартою, яка на час розгляду клопотання становить майже один рік.

Водночас колегія суддів вважає слушними доводи сторони захисту про те, що зі спливом часу ризики, які були підставою для обрання та неодноразового продовження запобіжного заходу щодо обвинувачених, поступово зменшуються.

Крім того, колегія суддів враховує доводи захисника ОСОБА_10 щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , який був звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави, а також те, що сторона обвинувачення не зверталася з клопотаннями про продовження строку дії обов`язків, покладених на нього у зв`язку з внесенням застави.

Посилання захисника ОСОБА_11 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26.05.2026 колегія суддів не бере до уваги, оскільки наведені ним обставини та відповідні доводи вже були предметом оцінки суду під час постановлення ухвали від 15.07.2026.

Однак доводи сторони захисту щодо непомірності визначеного розміру застави колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу, з огляду на те, що після визначення розміру застави обвинувачені, на відміну від ОСОБА_7 , її не внесли, що може свідчити про неможливість її внесення у визначеному розмірі.

Згідно ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про можливість зменшення обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розміру застави.

Згідно з п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Таким чином, визначення розміру застави здійснюється судом з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження та належить до його дискреційних повноважень.

Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спливає, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, враховуючи особи обвинувачених, кожного окремо, обставини та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, колегія суддів дійшла висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із одночасним визначенням їм розміру застави та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 201, 314-316, 615 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08.11.2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_5 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, наступні обов`язки: прибувати на першу вимогу суду; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08.11.2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_6 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два місяці, наступні обов`язки: прибувати на першу вимогу суду; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала діє до 08.11.2026 року включно та підлягає негайному виконанню.

У разі внесення застави ухвала в частині покладених обов`язків діє протягом двох місяців з дня внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 11.09.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3